Тема 2.6: теорії грошей Рекомендована література:

1. Щетинін А. І. Політична економія. Підручник. - К.: Центр учбової літератури, 2011. Розд. 5 Т. 5.5.

Гроші – товар, еквівалентний (рівноцінний) іншим товарам.

Гроші появились в зв’язку з розвитком форм власності:

1) проста (випадкова) – один товар обмінюється на інший товар. Це пов’язано з першим поділом праці.

2) складна (повна, розгорнута) – коли багато товарів находились в еквівалентній формі і один – в відносній. Це пов’язано з другим поділом праці.

3) В зв’язку з розвитком третього поділу праці появляється загальна форма власності, коли багато товарів находились в відносній формі і один – в еквівалентній.

Роль грошей виконували різні товари. В Месопотамії – худоба, Ісландія – риба, Фінікія – золото, Китай – рис.

Поступово роль грошей закріпилась за золотом і сріблом. Так як вони являються товаром, вони мають вартість і споживну вартість.

Види грошей:

- товарні гроші;

- символічні гроші (паперові (банкноти), казначейські білети, розмінні монети, декретні гроші);

- кредитні гроші (векселі, чеки, банківські депозити);

- кредитні картки,

- квазі гроші

- майнові гроші (лежать на архунку держави, посії певної держвартості)

- електронні гроші (комп’ютерна система безготівкових символічних грошей);

Кредитні картки, квазігроші (майже гроші) – це ті державні гроші, резерви які лежать без руху в банку.

Суть грошей проявляється в її функціях:

1) головна функція – міра вартості. Вимірює вартість всіх товарів. Має масштаб цін і кожна одиниця має розмінну монету.

2) засіб обігу (обміну) – в процесі продажу;

3) засіб платежу – на сучасному етапі з появою електронних грошей з’являється об’єднання засобу обігу і засобу платежу. Виходячи на світову арену гроші виконують функцію світових.

4) Світові гроші – золото, срібло і платина по вазі. В міжнародних розрахунках використовують вільну конвертовану валюту – Долар, Євро і Єна, а також розрахунки SDR (спеціальні права запозичення). Розраховується держава світовими грошами при купівлі зброї та хліба;

5) засіб накопичення (нагромадження) – створення скарбів.

Тема 2.7: інфляція

ПЛАН

1. Суть та види інфляції.

2. Наслідки інфляції

3. Методи стабілізації грошового обігу.

Рекомендована література:

1. Орехівський Г.А. Політекономія: Навч. посібн. 2-ге вид. – К.: Каравела, 2010. стор. 127-132.

2. Федоренко В. Г., Діденко О. М., Руженський М. М., Іткін О. Ф. Політична економія: Підручник/ За науковою ред. доктора економ, наук, проф. В. Г. Федоренка. - К.: Алерта, 2009. Глава 6 Т. 6.4-6.6.

1. Порушення грошового обігу веде до незбалансованості грошової і товарної маси.

Інфляція – знецінення грошей внаслідок порушення законів грошового обігу, що проявляється через процес зростання загального рівня цін.

За умов інфляції виникає надлишок грошей, що приводить до їх знецінення.

Інфляція є небезпечним для економіки явищем, особливо при високому її рівні. Рівень інфляції вимірюється індексом цін, який визначається як співвідношення цін поточного періоду і базисного: Іц = Цпот./ Цбаз.

Темп інфляції показує швидкість зростання цін за певний період:

Ті= (Іц пот.- Іц баз.) /І ц пот.

За темпами інфляційного процесу розрізняють :

• Повзучу( природна) інфляцію - (до 10%) в рік.

• Галопуючу інфляцію - (більше 10%) в рік.

• Гіперінфляція - (2000%) в рік.

Існує також стагфляція – коли інфляція супроводжується значним падінням обсягів виробництва.

Інфляцію не можна пов’язувати з одним фактором чи конкретною причиною, вона відбиває всі недуги економіки. В умовах природного рівня інфляції деякі економісти вказують на її позитивне значення – стимулювання конкуренції, збалансування попиту та пропозиції та інші. Більшість вчених вказують на умовну позитивність інфляції або взагалі заперечують цей ефект.

Розрізняють 2 типи інфляції: відкриту і приховану.

Відкрита інфляція розгортається на вільному ринку і не руйнує механізму ціноутворення. Вона здійснюється у формах інфляції попиту ( коли зростають доходи покупців при нормальному функціонуванні виробництва) та інфляції витрат (зростають ціни через витрати виробництва – коли підвищується зарплата або вартість витрат на енергію , сировину).

Прихована інфляція виникає завдяки блокуванню цін з боку держави, тобто через неправильну економічну політику. При цьому виникає товарний дефіцит і процвітає «чорний ринок».

2. Перехід інфляційного процесу за природні межі має руйнівні наслідки , породжує гострі соціально – економічні проблеми. Серед основних негативних проявів інфляції слід зазначити:

• переповнення каналів грошового обігу паперовими грошима, що приводить до їх знецінення.

• підвищення цін на продукцію масового вжитку, що призводить до падіння купівельної спроможності національних грошей.

• загальне тривале зниження реальних доходів усіх верст населення, особливо осіб з відносно фіксованими номінальними доходами.

• знецінення грошових заощаджень населення.

• диференціація населення, перерозподіл національного доходу.

• хаотичність виробництва, затримка реалізації товарів внаслідок скорочення платоспроможності населення.

• підрив грошової, фінансово – кредитної, податкової системи.

• посилення тіньової економіки.

• затримка інвестиційного процесу .

• підвищення курсів іноземних валют, послаблення зовнішньоекономічних позицій країни.

• спотворення економічної інформації, показників,

• соціально – політичне напруження в суспільстві.

Інфляція створює небезпеку для економічного розвитку. Населення , що очікує зростання цін, збільшує свої закупівлі і не робить грошових заощаджень. Це веде до зростання сукупного попиту і підвищення рівня цін.

3. Розрізняють три основні методи стабілізації грошового обігу:

1.Нуліфікація – грошова реформа, за якої знецінені гроші анулюються, тобто оголошуються недійсними ( за наявності супергіперінфляції).

2. Ревалоризація – повернення попередньої купівельної сили грошовим знакам ( використовується за незначної інфляції – зайві гроші вилучаються з обігу).

3. Девальвація – зниження обмінного курсу грошової одиниці однієї країни до грошової одиниці іншої. Під час панування золотого стандарту девальвація означала офіційне зниження золотого вмісту грошової одиниці, а її наслідком був обмін такої грошової одиниці на меншу кількість золота. За своєю сутністю вона протилежна ревальвації. З часу впровадження гривні в 1996 р. вона була девальвована майже в 3 рази, на початку 2005 р. відбулась її часткова ревальвація.

Ревальвація – підвищення обмінного курсу грошової одиниці однієї країни до грошової одиниці іншої .

Для боротьби з інфляцією необхідно усунути причини, які її зумовили, зокрема здійснювати державне регулювання сукупного попиту і сукупної пропозиції. Однак інфляція може існувати внаслідок інфляційних очікувань населення, яке продовжує ще деякий час купувати товари « про запас».

Держава через центральний банк може проводити антиінфляційну політику, щоб приборкати інфляцію. Це дефляційна політика , яка складається з таких заходів:

• збільшення оподаткування населення,

• зменшення державних витрат на соціальні потреби,

• замороження зарплати,

• обмеження кредитування,

• збільшення Центральним банком ставки позичкового %.

Комплекс дефляцій них заходів впроваджується напередодні грошової реформи, однак тривалість таких заходів не слід затягувати надовго, щоб не викликати негативні наслідки.

Питання для самоконтролю:

*1. Що таке інфляція?

*2. Які види інфляції виділяють за її рівнем?

**3. Які причини інфляції є найбільш типовими?

**4. Кому вигідна інфляція, яка має відносно помірний характер?

***5. Які верстви населення потерпають від інфляції навіть за її відносно невеликих розмірів?

***6. Якими показниками характеризується інфляція в Україні в останнє десятиріччя?