Тема 5. Форми організації, методи навчання у вищій школі

Основні поняття: Форми навчання; форма організації навчання, метод, засіб навчання; класифікація методів навчання.

Зміст: Форми навчання: денна (стаціонарна); вечірня; заочна, дистанційна, екстернат.

Форми організації навчального процесу: навчальні заняття, самостійна робота, практична підготовка, контрольні заходи. Види навчальних занять: лекція, лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття, консультація.

Лекція як провідна форма організації навчання. Види лекцій, вимоги до сучасної лекції, алгоритм підготовки до лекції.

Практичне заняття, його структура. Семінарські заняття, їх типи, структура. Критерії оцінки якості семінарського заняття.

Самостійна робота студентів: основні види, рівні. Науково-дослідна робота студентів, основні її форми. Індивідуальні завдання, що виконуються студентами самостійно.

Практична підготовка студентів, її види.

Методи навчання: методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності; методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності; методи контролю і самоконтролю у навчанні. Дидактичні засоби навчання, їх класифікація.

Завдання для самостійної роботи (2 год.)

1. Чому вітчизняну систему організації навчання у вищій школі часто називають лекційно-семінарською?

2. Що спільного і які відмінності у поняттях “метод навчання” і “форми організації навчання”?

3. Визначте основні ознаки індивідуальної, групової і фронтальної форм організації навчання у вищій школі.

4. У яких випадках, на Вашу думку, необхідність використання лекцій у вищій школі зростає? А у яких зменшується?

5. Які показники якості практичного заняття є найголовнішими? Чому?

6. Яке співвідношення аудиторного навантаження і самостійної роботи студента є, на Вашу думку, оптимальним? Чи є воно однаковим для різних груп предметів?

7. Які умови слід створити у ВНЗ, щоб самостійна робота студентів була ефективною?

8. Які форми організації НДРС, що включені до навчального процесу, є, на Вашу думку, найбільш важливими?

9. Які форми НДРС у позанавчальний час є найбільш ефективними на сьогодні?

10. Яке місце займає практична підготовка у системі підготовки майбутнього фахівця?

11. Проілюструйте на прикладах взаємозв’язок дидактичної мети і методів та форм організації навчання.

12. Які класифікації методів навчання існують у сучасній дидактиці вищої школи? Чим вони відрізняються?

13. Полегшується чи ускладнюється, на Вашу думку, робота викладача у ВНЗ в умовах постійного зростання кількості методів, прийомів та засобів навчання?

14. Якими Ви уявляєте “ідеального” лектора та “ідеальну” лекцію?

15. Яким методам навчання Ви особисто віддаєте перевагу (при вивченні теоретичних курсів та при вивченні практичних дисциплін)?

Тема 6. Система діагностики знань і умінь студентів у вищому навчальному закладі

Основні поняття: Діагностика знань і умінь студентів, контроль, перевірка, оцінювання; облік статистичних даних, їх аналіз; прогнозування педагогом діяльності студентів, власної діяльності, тенденцій навчального процесу; види, методи, форми контролю навчальних досягнень студентів; класифікація дидактичних тестів; педагогічний моніторинг.

Зміст: Діагностика знань і умінь студентів, її структурні компоненти. Контроль, перевірка, оцінювання; облік статистичних даних, їх аналіз; прогнозування педагогом діяльності студентів, власної діяльності, тенденцій навчального процесу. Функції контролю, педагогічні вимоги до нього. Види контролю: вхідний, тренувальний, поточний, модульний, рубіжний, підсумковий, постпідсумковий.

Форми організації контролю: індивідуальна, групова, фронтальна. Класифікація методів контролю: усні, письмові, практичні, комп’ютерні, самоконтроль. Класифікація дидактичних тестів.

Система оцінювання знань і умінь студентів. Оцінювання якісне і кількісне. Модульно-рейтингова система оцінювання.

Система національного освітнього моніторингу.

Завдання для самоконтролю (2 год.)

1. Дайте визначення понять “діагностика”, “контроль”, “перевірка”, “оцінка”, “прогнозування”, назвіть їх структурні компоненти.

2. Розкрийте зміст основних функцій діагностики знань і умінь студентів у вищому навчальному закладі.

3. Визначте сутність і основні завдання кожного з видів контролю.

4. Схарактеризуйте основні форми організації і відповідні їм методи поточного контролю знань, умінь студентів.

5. У дослідженнях вітчизняних і зарубіжних дидактів немає єдиного погляду на визначення статусу заліків, іспитів, колоквіумів тощо. Їх непослідовно називають і формами організації контролю, і способами останнього. Сформулюйте і аргументуйте власну точку зору на зазначену проблему.

6. Наведіть перелік типових, на Ваш погляд, помилок традиційної системи оцінювання у вищій школі.

7. Схарактеризуйте систему державної атестації в Україні.

8. Структуруйте основні дидактичні вимоги до контролю результатів навчальної діяльності.

9. Чи є майбутнє у педагогічного моніторингу. В якому вигляді він доречний у вищій школі?

10. Визначте, що є змістом когнітивних, соціальних і психологічних результатів навчання у вищій школі.

11. Як Ви розумієте зміст поняття “якість освіти”?

12. На основі яких показників, на Вашу думку, можна об’єктивно оцінити якість підготовки фахівців у ВНЗ?

13. Складіть питання для колоквіуму з дидактики вищої школи.

14. Порівняйте національну та зарубіжні моделі моніторингу якості вищої освіти. Знайдіть спільні та відмінні риси.

Семінарсько-практичне заняття №3

Тема: Форми організації та методи навчання у вищій школі. Самостійна

та науково-дослідна робота студентів. Система діагностики знань і умінь студентів у вищому навчальному закладі

1. Поняття форм організації навчання у вищій школі. Загальна характеристика лекційно-семінарської системи навчання.

2. Особливості застосування методів і засобів навчання у вищій школі.

Практичне завдання:

• Які методи, на Вашу думку, найбільш ефективні у викладанні предметів Вашого фаху на молодших та старших курсах, при вивченні теоретичних та практичних дисциплін?

3. Лекція як провідна форма організації та метод навчання у вищій школі. Підготовка, організація та методика читання лекцій.

Практичне завдання:

• Визначте переваги та недоліки лекційного викладання у вищій школі.

4. Структура та методика проведення практичних занять. Критерії ефективності практичних занять.

Практичне завдання:

• Запропонуйте власний проект методики проведення практичних занять.

5. Самостійна робота студентів, її основні форми, рівні та шляхи активізації.

Практичні завдання:

• Визначте позитивні і негативні сторони організації науково-дослідної роботи студентів та шляхи її вдосконалення на Вашому факультеті.

• Складіть план роботи над власною науковою статтею.

6. Діагностика знань та умінь студента, її функції та структурні компоненти.

Практичне завдання:

• Що, на Ваш погляд, є змістом когнітивних, соціальних і психологічних результатів навчання у вищій школі?

7. Види, форми організації та методи контролю навчальних досягнень студентів, шляхи їх удосконалення.

Практичне завдання:

• Складіть питання для колоквіуму з дидактики вищої школи.

8. Педагогічні вимоги щодо використання методів контролю знань, умінь студентів. Шляхи підвищення об’єктивності контролю.

9. Модульно-рейтингова система оцінювання навчальних досягнень студентів.

Практичні завдання:

• Порівняйте особливості модульно-рейтингової системи оцінювання у вищій школі України та європейських країн.

• Спираючись на власний досвід, опишіть педагогічну ситуацію (за темою №6). Сформулюйте педагогічну задачу, визначте шляхи її розв’язання.

ЛІТЕРАТУРА

Обов’язкова:

1. Закон України “Про вищу освіту”. – Харків: КСИЛОН, 2002. – С. 40; 50-51 (ст. 41-43, 61).

2. Кудіна В.В., Соловей М.І., Спіцин Є.С. Педагогіка вищої школи. – 2-ге вид., допов. і переробл. – К.: Ленвіт, 2007. – С. 51-68.

3. Положення про навчально-наукові та кваліфікаційні роботи студентів Київського державного лінгвістичного університету / Укл. Болдирєв Р.В., Соловей М.І., Сажко Л.А., Спіцин Є.С. – К.: Вид. центр КДЛУ, 1999. – 46 с.

4. Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах (наказ Міносвіти 02.06.1993 р. №161) // Вища освіта в Україні. Нормативно-правове регулювання / За заг. ред. А.П.Зайця, В.С.Журавського. – К.: Форум, 2002. – С. 413-432.

5. Всесвітня декларація про вищу освіту для ХХІ ст.: підходи, практичні заходи та рамки пріоритетних дій, спрямованих на реформу та розвиток вищої освіти, схвалені Всесвітньою конференцією з вищої освіти в Парижі 9 жовтня 1998 року // Образование в ХХІ веке. – К., 2001. – С.29-30.

6. Закон України “Про вищу освіту” // Урядовий кур’єр. – 15 травня 2002 р. – №86. – 15 с.

7. Кудіна В.В., Соловей М.І., Спіцин Є.С. Педагогіка вищої школи. – 2-ге вид., допов. і переробл. – К.: Ленвіт, 2007. – С. 69-81.

8. Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах (Наказ Міносвіти 02.06.1993 р. №161) // Вища освіта в Україні. Нормативно-правове регулювання / За заг. ред. А.П.Зайця, В.С.Журавського. – К.: Форум, 2003. – С. 413-432.

Додаткова:

1. Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України. – К.: Либідь, 1998. – С. 433-439.

2. Аргунова Е.Р., Жуков Р.Ф., Маричев И.Г. Активные методы обучения: Учебно-методическое пособие / Под науч. Ред. Н.В.Кузьминой. – М., 2006.

3. Бондарчук Ю., Чуйко Г., Чуйко Н. Удосконалення форм і методів навчання відповідно до вимог Болонського процесу // Вища школа. – 2005. – №2. – С. 35-41.

4. Бутиков Р. Особливості інтелектуалізованого навчання іноземних мов у вищій школі // Вища освіта України. – 2005. – №3. – С. 88-91.

5. Вітвицька С.С. Практикум з педагогіки вищої школи: Навч. посіб. за модульно-рейтинговою системою навчання для студ. магістратури. – К.: Центр навч. літ., 2005. – 395 с.

6. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Основи педагогіки та психології вищої школи в Україні. – К.: ІНТЕЛ, 1995. – С. 80-86; 99-194.

7. Кузьмінський А.І. Педагогіка вищої школи: Навч. посіб.- К.: Знання, 2005. – С. 246-345.

8. Мегем Є. Спільна творча діяльність викладачів і студентів – основа проектно-технологічної підготовки // Вища освіта України. – 2005. – №4. – С. 90-94.

9. Мисечко О.Є. Шляхи підвищення ефективності сучасної лекції // Нові технології навчання. – К.: НМЦ ВО, 2004. – Вип. 36. – С. 262-271.

10. Ніколаєва С.Ю., Соловей М.І. Методичні матеріали для розробки нормативного та навчально-методичного забезпечення ступеневої підготовки фахівців іноземних мов. – К.: КДЛУ, 1999. – 158с.

11. Олексенко В. Ефективні шляхи вдосконалення змісту і форм підготовки спеціалістів ВНЗ // Вища освіта України. – 2004. – №2. – С. 66-70.

12. П’ятакова Г.Т., Глотов О.Л. Інтерактивні методики та специфіка їх застосування у вищій школі: Навч.-метод. посіб. – Тернопіль, 2002.

13. Педагогика и психология высшей школы: Учеб. пособие / Рук. авт. коллектива С.И.Самыгин. – 2-е изд., доп. и перераб. – Ростов-н/Дону: Феникс, 2002. – 545 с.

14. Рейнгард И.А. Формы и методы преподавания в высшей школе. – Днепропетровск, 1973. – С. 11-18.

15. Савельев А.Я. Технологии обучения и их роль в реформировании высшего образования // Высшее образование в России. – 1994. – №2. – С. 23-31.

16. Скнар О. Модернізація форм і методів навчання студентів у контексті кредитно-модульної системи // Вища школа. – 2006. – №3. – С. 33-45.

17. Спіцин Є.С. Методика організації науково-дослідної роботи студентів у вищому закладі освіти. – К.: Вид. центр КНЛУ, 2003. – 120 с.

18. Супрунова Л.Л., Иванова А.В. Дифференцированный подход к обучению в высшей школе США // Педагогика. – 1998. – №8. – С. 105-112.

19. Чернилевский Д.В. Дидактические технологии в высшей школе: Учеб. пособ. – М., 2002.

20. Алексюк А.М. Педагогіка вищої школи. Курс лекцій: модульне навчання / Навч. посібник. – К.: ІСДО, 1999. – 220.

21. Бабанский Ю.К., Ильина Т.А. Педагогика высшей школы. – Алма-Ата: Мектеп, 1989. – С. 119-133.

22. Вакуленко В.М. Основи педагогіки вищої школи України: Навч. посібник. – Луганськ: Вид-во Східноукраїнського нац. ун-ту ім. Даля, 2001. – С. 168-187.

23. Вопросы истории и качества педагогического образования. Сб. науч. статей. Вып. 1 / Под науч. ред. Д.М.Забродина. – М., 2006. – 308 с.

24. Денисенко В.А. Инновационный способ оценки совокупного качества учебного процесса вуза // Инновации в образовании. – 2006. – №1. – С. 56-58.

25. Дзундза А., Лосєва Н. Вища школа: до проблеми тестування // Освіта і управління. – 2003. – Т. 6. – №3. – С. 114-118.

26. Зільберштейн А.І., Солдатова Т.Д. Проведення екзаменів та заліків у вищій школі. – К., 1979.

27. Корсак К., Поживілова О. Оцінювання якості роботи вищої школи. Світові тенденції і національні традиції // Науковий світ. – 2002. – №13. – С. 7-21.

28. Локшина О. Світові тенденції (З історії становлення та розвитку моніторингу якості освіти)//Управління освітою. – 2003. – №5. – С.11-23.

29. Майоров А.Н. Теория и практика создания тестов. – М.: Народное образование, 2000. – 206 с.

30. Педагогика и психология высшей школы: Учеб. пособие / Рук. авт. коллектива С.И.Самыгин. – 2-е изд., доп. и перераб. – Ростов-н/Дону: Феникс, 2002. – 545 с.

31. Сметанський М. Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю студентів: проблеми, шляхи розв’язання // Вища школа. – 2004. – №4. – С. 63-68.