Рекомендована литература Основна

1. Закон України «Про товарну біржу» від 10.12.1991 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 10. — Ст. 139.

2. Закон України «Про цінні папери і фондову біржу» від 18.06.1991 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 38. — Ст. 508.

3. Закон України «Про заставу» від 02.10.1992 р. // Відомості Верхов­ної Ради України. — 1992. — № 47. — Ст. 642.

4. Закон України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» від 05.04.2001 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 29. — Ст. 137.

5. Положення Національного банку України «Про кредитування»: Затв. постановою Правління Національного банку України від 28.09.1995 р. № 246.

Додаткова

6. Зобов’язальне право: Теорія і практика: Навч. посіб. для студ. юрид. вузів і фак. ун-тів / О. Д. Дзера, Н. С. Кузнєцова — К.: Юрінком Інтер, 1998.

7. Малиновська В. Договори у сфері підприємницької діяльності та їх ознаки // Право України. — 2001. — № 11. — С. 103—105.

8. Сукманова Е. Порядок заключения и использования хозяйственных договоров на оказание консультационных услуг // Підприємництво, господарство і право. — 2002. — № 10. — С. 27—29

9. Поцерковный О., Черновол А. Законодательные проблемы, способствующие умышленному неисполнению хозяйственных обязательств // Підприємництво, господарство і право. — 2001. — № 7. — . 10—13.

Семінарське заняття № 8.

Визнання суб’єкта підприємництва банкрутом.(2 год.)

План:

1. Поняття банкрутства. Правовий статус боржника та кредитора.

2.Процедура банкрутства. Заходи, що застосовуються до неплатоспроможного боржника.

3.Правові наслідки визнання боржника банкрутом

Теми рефератів:

1. Державна політика з питань банкрутства.

2. Відповідальність за порушення законодавства про банкрутство.

Термінологічний словник. Дайте визначення термінів:

неплатоспроможність, неспроможність, банкрутство, боржник, банкрут, кредитор, конкурсний кредитор, поточний кредитор, заставний кредитор, комітет кредиторів, арбітражний керуючий, розпорядження майном боржника, санація, план санації, ліквідаційна процедура, мирова угода.

Методичні рекомендації до вивчення теми.

Тема присвячена з’ясуванню способів захисту прав кредиторів та шляхів виходу з кризового становища боржника, який є неплатоспроможним. Перш за все слід з’ясувати, що боржник може бути визнаний неспроможним лише у випадку нездатності суб’єкта підприємництва після настання встановленого строку виконати свої грошові зобов’язання перед іншими особами, територіальною громадою або державою інакше як через відновлення його платоспроможності. Потрібно визначити поняття банкрутства, детально з’ясувати його ознаки, матеріальні та процесуальні підстави застосування процедур відновлення платоспроможності. Особливу увагу слід звернути на те, до кого можуть, і до кого не можуть бути застосовані такі процедури, які суб’єкти можуть їх ініціювати, а які позбавлені такого права.

Необхідно встановити усіх суб’єктів, які можуть бути учасниками провадження у справі про банкрутство. При цьому особливу увагу необхідно приділити сторонам (кредитори та банкрути). Потрібно роз’яснити, чи можуть бути банкрутами державні комерційні підприємства, фізичні особи – підприємці, хто може виступати кредитором, який орган представляє інтереси кредиторів під час провадження, як це впливає на забезпечення їх прав(збори кредиторів, комітет кредиторів).

Необхідно розкрити порядок призначення арбітражного керуючого, який є центральною фігурою розгляду справ про банкрутство. Одним з основних при розгляді цього питання моментів є його повноваження, підстави призначення, умови оплати праці, особливості діяльності щодо окремих категорій суб’єктів банкрутства та різних стадій. Правовий статус інших учасників у справі можна розкрити більш стисло ( власник майна боржника, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, органи місцевого самоврядування, представник працівників боржника).

Банкрутство, відповідно до законодавства, є крайнім заходом, якого, за можливості, необхідно уникати. З огляду на це, потрібно приділити увагу заходам запобігання банкрутству суб’єктів підприємництва, які в межах своїх повноважень можуть застосовувати засновники (учасники) суб’єкта підприємництва, власник майна, органи державної влади та місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією. Слід пояснити, як здійснюється досудова санація державних підприємств.

Потрібно детально з’ясувати порядок провадження у справі про банкрутство (починаючи від подання заяви про порушення провадження у справі про банкрутство і до припинення провадження або ліквідації банкрута). У передбачених законом випадках до неплатоспроможного боржника застосовуються такі процедури, як розпорядження майном боржника, мирова угода, санація боржника, ліквідація банкрута. Пояснити, на яких стадіях провадження справи про банкрутство застосовуються вказані процедури, хто, з якою метою і в які засоби масової інформації подає оголошення про порушення справи банкрутство. Розкрити порядок створення ліквідаційної комісії та її повноваження, порядок продажу майна боржника.

Кінцевою метою усіх процедур відновлення платоспроможності є виконання боржником своїх зобов’язань. Однак після початку провадження у справі про банкрутство виконання цих зобов’язань може здійснюватися виключно у відповідності з передбаченою законодавством черговістю. Цю черговість студентам слід знати.

У передбачених законом випадках окремі учасники провадження у справі про банкрутство несуть відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство (зокрема, фіктивне банкрутство, приховування банкрутства, умисне доведення до банкрутства).