Динамічна статична

здійснюється при переміщенні здійснюється при напруженні м’язів

без зміни положення в просторі;

м’яз напружується, але не скорочується

Важливим показником ефективності роботи м’язів є ККД, що визначається відношенням механічної роботи (А) до загальних енергетичних витрат (Q). Загальні енергетичні витрати складаються з витрат на механічну роботу і на утворення тепла (Н), тобто Q=А+Н, звідки ККД= А/Q.

Дослідами було встановлено, що ККД м’язів людини становить 25-30%, але для них характерні самовідновлення і безперервність роботи протягом багатьох років!

Робота м’язів – необхідна умова їхнього існування. Тривала бездіяльність м’язів веде до їхньої атрофії і втрати ними працездатності. Тренування, тобто систематична, ненадмірна робота м’язів, сприяє збільшенню їхнього об’єму, зростанню сили і працездатності, що важливо для фізичного розвитку всього організму.

Сила м’язу – це напруга, яку розвиває м’яз при скороченні.

Максимальне її значення вимірюється в ізометричному режимі й виражається в кг. Одне м’язове волокно здатне розвивати силу до 0,1¯³-0,3¯³ кг. Товсті волокна розвивають силу більшу, ніж тонкі, що залежить від кількості білків, що входять до його складу. Сила м’язів залежить від площі поперечного перерізу всіх волокон м’язів, тобто їхньою кількістю та товщиною.

Фактори, від яких залежить сила м’яза:

• кількість м’язових волокон одночасно втягнутих у процес скорочення;

• від дожини, яку він має на початок скорочення (попередньо розтягнутий м’яз сильніший);

• від характеру розташування волокон (розрізняють паралельновокнисті, веретеноподібні, перисті м’язи);

• від характеру впливу симпатичної нервової системи.

Узгодженість діяльності різних груп м’язів

Щоб виконувати різні точні і часто протилежно спрямовані рухи, скелетні м’язи розміщуються так, що дії одного м’яза протиставлені діям іншого. Цим процесом керує ЦНС – рухові зони головного мозку, смугасте тіло і мозочок.

6. Фізичні якості м’язів та втома при м’язовій роботі Фізичні якості м'язів

Сила м'язів - величина максимального напруження, яке може розвинути м'яз під час свого збудження. Вона залежить від маси м'яза, кількості одночасно збуджених волокон, частоти нервових імпульсів, що надходять до м'яза. Чим більша маса м'яза, тим більша його сила. Отже, силу м'язів можна збільшити, збільшуючи масу м'язів. Тому будь-який юнак за умов правильного тренування може досягти значного розвитку скелетної мускулатури. Заняття силовими вправами слід розпочинати не раніше 14-15 років.

Швидкість скорочення м'язів визначається часом, за який м'яз скорочується і розслаблюється. Чим коротший цей час, тим більша швидкість скорочення. М'язова система має повільні і швидкі м'язи. Повільні м'язи - це м'язи спини, литковий м'яз. До швидких м'язів відносять м'язи кисті руки, ока. Швидкість їхніх рухів залежить від сили і швидкості скорочення м'язів.

Витривалість м'язів - це їхня здатність тривалий час підтримувати заданий ритм роботи. Тонічні скорочення м'язів живота утримують внутрішні органи у певному положенні. Тонус непосмугованих м'язів судин забезпечує необхідний діаметр судин, а отже, і кров'яний тиск. Тонус м'язів визначається їхніми природними властивостями і впливом нервової системи. У стані спокою м'язи пружні й еластичні. До м'язів постійно надходять нервові імпульси. Вони підтримують незначний тонус м'язів, зниження якого негативно впливає на діяльність усього організму. Причиною зниження тонусу м'язів можуть бути негативні емоції, порушення режиму дня, особливо недосипання, перевтома, нестача вітамінів.

Цікаво знати.

Найактивніші м’язи – очні – вони скорочуються по 100 000 раз на добу.

Найсильніші м’язи в тілі людини – це жувальні м’язи, синергісти.

Після тривалої або напруженої роботи відбувається зниження працездатності м’язів, яка відновлюється після відпочинку.

Фізична втома – це фізіологічне явище тимчасового зниження працездатності м’язів, що виникає внаслідок їх роботи (І.М. Сєченов).

Цікаво, що після відпочинку працездатність не тільки відновлюється, а часто перевищує початковий рівень (явище надвідновлення працездатності).

При різко вираженій втомі розвивається тривале сороченя м’язів, нездатність до їх повного розслаблення (контрактура). При втомі вичерпуються запаси хімічних речовин, які є джерелом скорочення, накопичуються продукти обміну (молочна кислота). Втома пов’язана з виникненням нестачі поживних речовин не в м’язах, а в рухових нейронах!

Швидкість настання втоми залежить від стану ЦНС, частоти, ритму, в якому виконується робота і від величини навантаження.

• при ритмічній роботі втома настає пізніше, так як в проміжках між скороченнями м’яз відпочиває;

• чим швидша робота м’язів і більше навантаження, тим швидше настає втома;

• чим молодша дитина, тим швидше вона втомлюється;

• За статичної роботи втома настає швидше, ніж за динамічної.

І. М. Сєченов довів, що найкращий спосіб відновлення працездатності м’язів – не пасивний, а активний відпочинок, тобто відпочинок, що пов'язаний з активізацією інших груп м’язів.

Вирішальну роль ЦНС у тривалому збереженні працездатності і в настанні стомлення було доведено в дослідженнях І.М. Сєченова, І.П. Павлова, М.Є. Введенського, О.О. Ухтомського.