8. Постава та її порушення, профілактика захворювання

Постава – це звичне положення тіла людини у спокої та під час руху.

Ознаки правильної (фізіологічної) постави:

• нормальне положення хребта;

• природні вигини хребта виражені помірно;

• спина рівна;

• симетричне положення плечей і лопаток;

• лопатки не випинаються;

• пряме тримання голови;

• прямі ноги без сплющення стоп;

• живіт втягнутий;

• хода нормальна без надмірного розмахування рук.

При правильній поставі спостерігається оптимальне функціонування системи органів руху, правильне розміщення внутрішніх органів і положення центру тяжіння. Найактивніше постава формується в 6-7 років і протягом життя може змінюватися.Ріст хребта найінтенсивніший в 1-2 роки. Кривизна хребта поступово формується в онтогенезі.

В грудний період до 1 року, коли дитина починає тримати голівку, з’являється шийний вигин з опуклістю вперед (шийний лордоз – на рівні 5та 6 шийних хребців).

У 6 місяців, коли дитина починає сидіти, утворюється грудний вигин з випуклістю назад (грудний кіфоз - на рівні 6 та 7 грудних хребців).

Коли дитина починає сидіти і ходити, утворюється поперековий лордоз та крижовий кіфоз.

Ряд причин - нераціональний режим, різні захворювання, що призводять до ослаблення зв'язкового-м'язового апарату і організму в цілому, а також незадовільне фізичне виховання і недостатня увага дорослих до виховання у дітей навички правильної постави - призводять до виникнення і розвитку значних порушень постави. Ці порушення у вигляді збільшення природних вигинів хребта і появи бічних викривлень, крилоподібні лопаток, асиметрії плечового пояса, ущільнення грудної клітини не тільки спотворюють форму тіла, але ускладнюють роботу внутрішніх органів, погіршують обмін речовин і знижують працездатність, а у підлітків і дорослих - продуктивність праці. .  У дошкільні роки порушення постави сприяють плоскостопість, неправильна поза під час малювання, виконання робіт на земельній ділянці з використанням інвентарю, що не відповідає своїми розмірами віковим особливостям дітей. З початком навчання в школі до цих негативних моментів можуть приєднатися й інші: різке обмеження рухової активності, збільшення статичного навантаження, пов'язаної з вимушеною робочою позою, носіння в одній руці важкого портфеля. Порушень постави і викривлень хребта може сприяти неправильна організація нічного сну дітей і підлітків: вузьке, коротке ліжко, м'які перини, високі подушки. Звичка спати на одному боці, згорнувшись «калачиком», зігнувши тіло й підібгавши ноги до живота тягне порушення кровообігу  і нормального положення хребта. Сколіоз (бічне викривлення хребта) веде до порушення роботи шлуночків серця, як наслідок, тяжке порушення роботи серця. При сколіозі одне плече і лопатка стають вищими за інші, відчувається ниюча біль у спині.

Запобігати сколіозу можна завдяки тренуванню свого тіла, робити ранкову гімнастику, плавати в басейні, загартовуватися, добре харчуватися, спати на твердому ліжку, правильно сидіти за столом, стежити за своєю поставою.

Плоскостопість - деформація, яка полягає в частковому або повному опусканні поздовжнього або поперечного склепіння стопи. У нормальної стопи з високим склепінням опрна поверхня займає не більше 1/3 поперечного розміру стопи. Якщо опорна поверхня станвить 50-60% поперечного розміру стопи – стопа сплющена.

Це досить часте порушення опорно-рухового апарату у дітей та підлітків. Воно супроводжується скаргами дітей і підлітків на біль у ногах при ходьбі, швидку втому, особливо під час тривалих прогулянок, екскурсій.  Плоскостопість частіше буває набутою і значно рідше - вродженою. Набута  плоскостопість може бути статичною, травматичною і паралітичною. 

Плоскостопість

↓ ↓

вроджена набута

- статична (через надмірну вагу, носіння вантажу, взуття без підборів);

- паралітична;

- травматична.