Встановлюємо розрахункову формулу:

Випуск продукції (тис. грн.) = Середньооблікова чисельність робітників (осіб) * Відпрацьовано число днів одним робітником (дні) * Тривалість робочого дня (год.) * Середньогодинний виробіток одного робітника (грн.)

Всі дані зводимо в таблицю 2.

Таблиця 2.2

Вихідні дані для розрахунку впливу факторів на випуск продукції методом абсолютних різниць

Показники	План	Факт	Відхилення
1. Випуск продукції (тис. грн.)	1523	1695,9	+172,9
2. Середньооблікова чисельність робітників (осіб)	500	490	-10
3. Відпрацьовано число днів одним робітником (дні)	280	276	-4
4. Тривалість робочого дня (год.)	6,8	6,6	-0,2
5. Середньогодинний виробіток одного робітника (грн.)	1,6	1,9	+0,3

1) -10 * 280 * 6,8 * 1,6 = - 30,5

2) - 4 * 490 * 6,8 *1,6 = - 21,3

3) - 0,2 * 490 * 276,0 * 1,6 = - 43,3

4) + 0,3 * 490 * 276,0 * 6,6 = +267,8

+ 172,7 тис. грн.

Висновок:

В досліджуваному періоді фактично в порівнянні з планом, випуск продукції збільшився на 172,9 тис. грн. За рахунок збільшення середньогодинного виробітку одним робітником на 0,3 грн. збільшення склало 267,8 тис. грн., за рахунок інших факторів обсяг продукції знизився.

Невикористаними резервами подальшого збільшення обсягу випуску продукції є сума негативних впливів.

Так, зменшення чисельності робітників на 10 осіб зменшило обсяг випуску продукції на 30,5 тис. грн.

Зменшення тривалості робочого дня на 0,2 год. сприяло зниженню виробництва продукції на 43,3 тис. грн.

Таким чином, зменшення обсягу виробництва мало місце за рахунок екстенсивних факторів виробництва, що є невикористаними резервами подальшого збільшення обсягу виробництва.

Тема 3. Інформаційна база та організація аналізу господарської діяльності

Вивчення теми передбачає розгляд питань:

1. Систематизація і обробка економічної інформації.

2. Типологія видів економічного аналізу.

3. Організація проведення економічного аналізу.

1. Систематизація і обробка економічної інформації

Економічний аналіз базується на різноманітній вихідній інформації. Її можна розглядати як систему потоків нормативних, планових (бюджетних), статистичних, бухгалтерських і оперативних відомостей, первинної документації. А також інформації, яка розробляється спеціалізованими фірмами. Всі джерела інформації діляться на нормативно-планові, облікові і позаоблікові. Конкретизація окремих потоків представлена в схемі на рис. 2.1.

Як показано на рис. 2.1, інформаційний потік направлений на отримання підсумкової інформації: про результати багатоваріантних розрахунків; про оцінку факторних і результативних показників, про динаміку, розмах і відхилення досліджуваних показників та ін. Управлінські рішення – це плід творчого підходу на грані мистецтва, який часто базується на інтуїції менеджера.

Проте відповідна ділова інформація полегшує правильний вибір. Більш того, аналітична інформація спонукає виявити додаткові обставини, які пов’язані з невизначеністю і ризиком, з метою їх запобігання. Інформаційне забезпечення може виступати в якості самостійного засобу зниження ризику. Справедливо казати про самостійну активну роль економічної інформації.

До вихідної інформації в економічному аналізі висуваються певні вимоги. Головна з них – задовольняти потреби широкого кола користувачів з різними і в той же момент суперечливими інтересами. Деталізуючи вимоги до облікової інформації, звернемо увагу на найбільш важливіші з них.

Доцільність (релевантність) облікової і звітної інформації означає її своєчасність, цінність, корисність для прогнозування і оцінки результатів.

Достовірність інформації характеризується: правдивістю, відповідністю до нормативних актів і внутрішньогосподарським положенням; нейтральністю, тобто відсутністю в ній «натиску», підштовхування до прийняття рішення, в якому користувач зовсім не зацікавлений; можливістю перевірки і прозорістю; обачністю – відображенням витрат і збитків раніше, ніж доходів і прибутків.

Така вимога, як порівняння облікової інформації, досягається в процесі проведення динамічного і структурного аналізу.

Раціональність економічної інформації передбачає її достатність, оперативність, високий коефіцієнт використання первинної інформації, відсутність зайвих даних, подолання протиріччя між систематичним зростанням обсягу інформації і постійним її браком для раціонального управління через високу вартість отримання (придбання) необхідних відомостей.

Важливим критерієм раціональності є не тільки відображаюча, але і організаційна роль інформації, якщо вона пристосована до вимог конкретного користувача і може бути зафіксована в якості ноу-хау.

Економічний аналіз дозволяє посилити контрольну функцію за змістовністю і достовірністю економічної інформації. Далеко не завжди вихідна інформація, наприклад, бухгалтерська звітність, може бути визнана достовірною. В якості причин недостовірності можуть бути: незнання тими, хто складає нормативні акти, змісту та порядку підготовки звітності; невиконання вимог цих актів; пряма фальсифікація, приховування відомостей.

Помітити косметичні зміни звітності, її приховування достатньо важко, потрібна особлива уважність і висока кваліфікація спеціаліста, зайнятого перевіркою інформації. Під час підготовки вихідної інформації до аналізу потрібно впевнитись в її якості. Для цього існують прийоми, в тому числі такі, як перевірка повноти звітності, її зовнішніх реквізитів, правильності підрахунку сум по підсумковим строкам, ув’язки звітних форм, економічної логіки показників ( перевірка відповіді на запитання «Чи може таке бути?»).

Велика роль в даному процесі належить вивченню підсумкової частини аудиторського висновку, змісту змін облікової політики організації, пояснень до звітності і супутньої до неї інформації.

Використання вказаних прийомів дозволить замінити не тільки вплив облікової політики на обґрунтованість звітності, але і виявити прийоми її приховування.

Процес підготовки до аналізу включає забезпечення порівняння даних, спрощення числової інформації, використання середніх і відносних величин, скороченого аналітичного балансу та ін.

Аналітичні розрахунки – дуже трудомісткий процес, оскільки пов’язаний з великим обсягом різноманітних обчислень, що потребує використання сучасної обчислювальної техніки.

Технічні риси ЕОМ дають можливість збільшити ефективність аналітичних розрахунків: скоротити строки аналізу; досягти більш повного обхвату впливу різних факторів на результати господарської діяльності; замінити приблизні розрахунки більш точними обчисленнями; розв’язувати багатомірні задачі аналізу, які не виконуються традиційними методами; отримувати комплексну оцінку ефективності комерційної діяльності; своєчасно готувати управлінські рішення та ін.

Рис. 2.1 Склад інформації, яка необхідна для прийняття управлінських рішень