2. Типологія видів економічного аналізу

В аналітичній практиці використовуються різні види економічного аналізу в залежності від строків проведення, об’єктів та суб’єктів, змісту аналітичних програм та інших ознак. В таблиці 2.3 представлені види аналізу в відповідності з їх класифікаційною ознакою.

Таблиця 2.3

Типологія видів прикладного економічного аналізу

Класифікаційна ознака	Вид аналізу
Об’єкти управління	Техніко-економічний, фінансово-економічний, соціально-економічний, управлінський, маркетинговий, економічно-статистичний, економічно-екологічний та ін.
Суб’єкти управління і зацікавлені особи в його проведенні	Аналіз, який проводиться керівництвом, функціональними службами; власниками; постачальниками; покупцями; кредитними організаціями; аудиторськими фірмами; агентствами з фінансового оздоровлення і банкрутству; судово-правовими органами та ін.
Користувачі (споживачі) інформації	Внутрішній і зовнішній аналіз
Періодичність проведення	Річний, квартальний, місячний, щоденний, змінний, одноразовий
Просторові	Внутрішньогосподарський і міжгосподарський
Галузева	Галузевий і міжгалузевий
Повнота обхвату об’єктів	Повний і вибірковий, локальний і тематичний
Часова ознака	Наступний (ретроспективний, історичний, «посмертний»); попередній (перспективний, стратегічний); оперативний (ситуаційний); експрес-аналіз
Методика дослідження	Порівняльний, в тому числі, бенчмаркінг, діагностичний, детермінований факторний, стохастичний (кореляційний), маржинальний, комерційних ризиків, функціонально-вартісний, комплексний, системний
Джерела інформації	Фінансовий, управлінський, інвестиційний, інноваційний, податковий
Ступінь механізації і автоматизації обчислювальних робіт	З ручною обробкою, з використанням засобів малої механізації, з ЕОМ (комп’ютерний аналіз)

Відмінними ознаками кожного виду аналізу є: його цільова направленість і задачі; об’єкти дослідження і джерела інформації; методика проведення. Наприклад, задачі оперативного аналізу складаються в відстежуванні величини відхилень від нормального ходу діяльності; швидкому виявленні внутрішніх і зовнішніх причин, які викликали відхилення; оцінці ситуації, яка склалась з позиції виконання зовнішніх зобов’язань; підготовці варіантів управлінських рішень в залежності від параметрів відхилень і необхідності втручання керівників різних рівнів.

Оперативний аналіз в значній мірі орієнтований на оцінку виконання годинних, змінних і добових завдань і, як правило, проводиться по обмеженому і періодично переглядаючому колу показників і параметрів, з метою швидкого реагування зі сторони менеджерів.

В якості джерел інформації використовуються: первинний і статистичний облік; оперативний облік за центрами відповідальності і витрат; облік змін норм і відхилень від них, якщо реально впроваджений нормативний метод обліку витрат і калькулювання; матеріали безпосередніх спостерігачів за діяльністю; бесіди з керівниками підрозділів і виконавцями; оцінки спеціалістів-експортерів та ін..

Самостійним видом оперативного аналізу є вибірковий експрес-аналіз.

Оперативний аналіз тісно кореспондує з прогнозним аналізом на короткий період, на дні місяця, що залишилися, кварталу.

Прогнозний (стратегічний) аналіз в сучасних умовах набуває особливої значущості. Інтенсифікація передвиробничих досліджень, аналітично-прогностичне супроводження займають ведуче місце в механізмі стратегічного управління. Аналітично-прогностична робота проводиться по таким напрямкам: маркетингові дослідження; аналіз ситуації на фірмі; аналіз (сканування) зовнішнього середовища.

Маркетингові дослідження включають вивчення: тенденцій в розвитку попиту і формування нових потреб у покупців; конкурентних позицій фірми та ін..

Аналіз ситуації на фірмі пов’язаний з виявленням проблем і можливостей використання внутрішніх ресурсів на базі співставлення основних характеристик фірми з відповідними параметрами головних конкурентів; з дослідженням проблемних аспектів для подальших управлінських дій і розробок.

Сканування зовнішнього середовища передбачає: економічне сканування (аналіз динаміки макроекономічних показників, економічної і конкурентної ситуації в галузі, положення на фінансових ринках і таке ін.); технічне сканування (зміни у ході науково-технічної конкуренції, поява принципових новин, нетрадиційне використання відомих технологій та ін.); політичне сканування (оцінка загальної політичної ситуації, стабільності правлінь, системи державного регулювання економіки, стабільності і раціональності господарського регулювання економіки; ефективності господарського законодавства; ступеня політичного ризику інвестицій в даний регіон та ін.).

Як видно,цільова направленість і задачі прогнозного аналізу, багатоплановість об’єктів його дослідження вельми важкі. Серед прийомів економічного аналізу, які використовуються в прогнозуванні, значна роль належить якісним і змістовним аспектам при допоміжній ролі якісних методів аналізу.

Сучасний порівняльний аналіз має особливо ефективне направлення – бенчмаркінг, в основі котрого лежить порівняння діяльності не тільки підприємств-конкурентів, але і передових фірм інших галузей. Особливість цього виду аналізу полягає в тому, що стратегічне планування базується не на завданнях, які визначаються від досягнутого, а в дослідженнях найбільш успішних параметрів як в особистій галузі, так і в інших галузях. Метою порівняльного аналізу є оптимізація економічної стратегії і розробка заходів для ліквідації розриву в показниках особистого бізнесу і лідерів, направлені на отримання найвищого ефекту від новацій господарської діяльності.

Розробка методики і удосконалення бенчмаркінгу, як особливого напрямку стратегічного аналізу дозволить взяти на озброєння нову філософію оцінки конкурентоспроможності бізнесу, коли найвищий її рівень пов’язаний з постійним покращенням кращого, з умінням працювати на випередження.

При безсумнівній самостійній ролі прогнозного аналізу в механізмі стратегічного управління не можна забувати, що він тісно пов’язаний з наступним ретроспективним аналізом. Стратегічне управління бізнесом неможливе без використання результатів ретроспективного аналізу.

Сучасний бізнес пов’язаний зі зростанням ролі такого виду аналізу, як функціонально-вартісний. Його базовий принцип полягає в вивченні функціональності об’єктів аналізу і витрат на їх здійснення з метою мінімізації останніх при високій якості продукції, товарів, робіт і послуг. Даний вид аналізу відрізняється творчим характером аналітичних досліджень, інноваційним мисленням, широким застосуванням евристичних методів.

Комерційна діяльність організації сприяє широкому розповсюдженню маржинального аналізу або CVP-аналізу (Cost-Volume-Profit Analysis), який оснований на вивченні взаємозв’язку і відповідності витрат, обсягу і прибутку, на діленні витрат на постійні та змінні. Цей чутливий аналіз, широко використовується в зарубіжній практиці, дає можливість керувати прибутком в бізнесі, оптимізувати його параметри в залежності від відхилень рівнів обсягу показників, питомих змінних витрат, ціни одиниці продукції та ін..

На стадії становлення, з точки зору розробки спеціальних методик, знаходиться аналіз комерційних ризиків, який має велике практичне значення, оскільки діяльність організацій здійснюється в умовах невизначеності, при наявності ризикованих господарських ситуацій.