Питання для самоконтролю

1. Яка роль аграрного права при проведенні земельної реформи?

2. Дайте характеристику аграрним правовідносинам.

3. Які основні ознаки аграрних правовідносин?

4. Сформулюйте поняття аграрного права.

5. Розкрийте зміст основних етапів розвитку аграрного права.

6. Розкрийте зміст поняття “система ”.

7. Що розуміється під системою аграрного права, і по якому принципі вона побудована?

8. Розкрийте поняття методів аграрного права?

9. У чому полягає значення аграрного права?

10. У чому складаються особливості джерел аграрного законодавства?

11. Види джерел аграрного права.

12. Що таке локальні нормативні акти?

13. Обґрунтуйте напрямки розвитку аграрного законодавства.

14. У чому складається кодификація аграрного законодавства шляхом розробки аграрного законодавства?

Питання для самостійного вивчення

1. Ознайомтесь з основними етапами аграрної реформи в Україні.

2.У чому сутність земельного реформування в нашої державі?

3. Вивчити зарубіжний досвід аграрних відносин у різних країнах.

Тема 2. Аграрні правовідносини

1. . Поняття і класифікація аграрних правовідносин

У процесі організації і функціонування суб'єкти сільськогосподарської діяльності постійно вступають у різноманітні відносини. Якщо ці відносини базуються на нормах аграрного права, то вони приймають характер аграрних правовідносин.

Аграрні правовідносини виникають як у ході нормальних економічних зв'язків, так і позадоговірних відносин (правопорушень).

Учасники аграрних правовідносин, здебільшого, діють правомірно, тому що такі дії виникають зі змісту господарських договорів або ґрунтуються на актах державного регулювання в аграрному праві. У результаті такого регулювання дані правові зв'язки відображають суб'єктивні права й обов'язки учасників.

Правовідносини аграрного права містять у собі об'єкт, суб'єкт і зміст.

Аграрні правовідносини виникають у ході виробничої діяльності, надалі вони відображають процес обміну, правові відносини при використанні майна і фінансів. Матеріальною основою виникнення і реалізації аграрних правовідносин є відповідне майно, що суб'єкти можуть використовувати, у залежності від своїх організаційних форм, як власність приватну, комунальну, державну. Особливості аграрних правовідносин проявилися в наступному.

Суб'єкти правовідносин. Тільки підприємства (підприємці), притягнуті до вирощування, переробці і реалізації сільськогосподарської продукції, можуть бути суб'єктами аграрних правовідносин. Ними є колективні сільськогосподарські підприємства, радгоспи й інші державні сільськогосподарські підприємства, агрофірми, агрокомбінати, агропромислові об'єднання. Вони виступають як юридичні особи, а у випадках, коли учасниками виступають їхні виробничі підрозділи, те останні наділені спеціальними повноваженнями від юридичної особи.

Об'єкти правовідносин – виробнича, господарська, фінансова і соціальна діяльність, що матеріалізується у визначені цінності, роботи і послуги. Правовідносини з цього приводу і складають предмет аграрного права. Тобто об'єкти аграрного правовідносини зв'язані з вирощуванням і переробкою продукції, роботами і послугами, що виконуються в процесі організації господарської діяльності в границях господарства.

Зовнішні відносини – це відносини, що складаються з іншими суб'єктами щодо окремих робіт і послуг.

Якщо дати загальну характеристику, то ці відносини, як і в багатьох суміжних галузях права, можуть бути майновими й особистими немайновими, зобов'язальними й у зв'язку з заподіянням шкоди, внутрішніми і зовнішніми.

Об'єктом аграрних правовідносин завжди є власна господарська або соціальна діяльність.

Змістом аграрних правовідносин є права й обов'язки суб'єктів. Вони виникають з юридичних фактів і подій, що породжують або супроводжують господарську діяльність і зв'язані зі змістом предмета аграрного право. Мова йде про права й обов'язки, що випливають з організаційних проблем функціонування суб'єктів аграрного виробництва, що виникають з факту володіння майна і користування землею. Значний обсяг займають права й обов'язки, що виникають з використання науково-технічних досягнень.

Аграрні правовідносини можна також класифікувати на майнові й особисті немайнові.

Майнові – це такі правовідносини, змістом яких є одержання, реалізація, а також використання майна у всіх сферах виробничої і соціальної діяльності.

Особисті немайнові – це правовідносини, що зв'язані з найменуванням аграрного підприємства, його місцезнаходженням, обставини, зв'язаними з індивідуальністю суб'єкта, комерційними інтересами. Сюди включаються також відносини, що мають безпосередній зв'язок із членськими відносинами при вступі в КСП, у сільськогосподарський кооператив і ін.

Правовідносини можуть бути зобов'язальними і позадоговірними.

Зобов'язальними є правовідносини, що випливають з договорів, в які вступає сільськогосподарське підприємство. Позадоговірними є правовідносини, що випливають з позадоговірної діяльності, а також з дій (подій), у результаті яких заподіяні збитки (наприклад, явища природи, вимокання, вимерзання посівів і інше).

Також правовідносини можуть бути внутрішньо і зовнішньогосподарськими. Внутрішньогосподарські правовідносини обумовлюються специфікою організації і діяльності сільськогосподарських підприємств і взаємин, властивій цій сфері виробничої і соціальної діяльності. Зовнішньогосподарські правовідносини обумовлені економічними відносинами, що відбуваються в господарському обороті. Специфіка цих правовідносин виявляється в тім, що в них з найбільшою універсальністю знаходять утілення усі відносини, що включаються в предмет аграрного права. Вони охоплюють весь комплекс відносин, дають можливість розкрити багатопланові аспекти господарської і соціальної діяльності суб'єктів аграрного права.