Лекція 4. Українське еміграційне літературознавство та літературна критика (4 год.).

Еміграційне літературне життя та еміграційні літературно-мистецькі часописи як територія безцензурної літературної дискусії. Розвиток ідей «розстріляного відродження» в дебатах 1940-х років. Дилеми національного та універсального чинників.

«Національно-органічний стиль» Ю. Шереха: постулювання концепції та її критична переоцінка. Полеміка навколо концепції Ю. Шереха, основні аргументи опонентів В. Державина та Юрія Клена. Україна як point of reference гуманітарних студій Юрія Шереха-Шевельова.

Г. Костюк та літературні ідеї у «вітаїстичній» перспективі. «Великі почуття», «великі воління» як категорії літературознавчого аналізу. Г.Костюк та концепція «двоколійності»: міф про відновлення неперервної тяглості історії української літератури.

Доктрина «кларнетизму» Ю. Лавріненка. Проблема традицій і новаторства як проблема поколінь (Г. Костюк, Ю. Лавріненко, Ю. Шевельов). Порівняльна характеристика цієї проблеми в еміґраційному та радянському літературознавстві. Пізніша концепція «розстріляного відродження» у трактуванні Ю. Лавріненка (однойменна антологія 1958 року), її ідеологічна та естетична складові.

Орієнтація на тогочасні філософсько-естетичні концепції екзистенціалізму та сюрреалізму. МУРівські "єретики" – Ю. Косач та І. Костецький. Термінологія та мовні ігри. «Новий реалізм» І. Костецького, «романтизм» альманаху «ХОРС» та журналу як «обережні і невдалі евфемізми» модернізму.

Основні поняття теми: літературознавчий аналіз, літературна критика, літературна дискусія, дискурс модернізму, новаторство, традиціоналізм, проблема поколінь, «новий реалізм».

Семінар 2. Інтерпретація МУРівського літературного дискурсу та проблема конструювання літературного «я».

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ

Соцреалізм, „нацреалізм” та модернізм:

стильова парадигма української літератури 1940-1950-х років

Лекція 5. Ідеологічні та естетичні суперечності

в розвитку воєнної і повоєнної літератури

Український соцреалізм 1940-1950-х рр.: проблеми стосунків літератури та влади. Процес зрощення літератури і влади в радянському літературному контексті. Постать радянського письменника й критика. Витіснення індивідуальної свідомості автора з території письма. Екстенсивність соцреалізму як естетичної практики. Виродження творчої оригінальності в українському радянському письменстві початку 1940-х та спроби її відновлення в період війни (творчість М. Рильського, П. Тичини, О. Довженка, М. Бажана, І. Кочерги, А. Малишка та ін.).

Національна ідея у творчості «по той бік барикад». Українські неотрадиціоналісти: Іван Багряний, Улас Самчук. Роман Уласа Самчука «Марія»: фемінізація образу України. Інфантильний народницький дискурс. Роман Івана Багряного «Сад Гетсиманський»: імператив «правдивого слова» про «шосту частину світу». Спроби поєднання неонародницької ідеології та сутності літературної творчості.

Основні поняття теми: соцреалізм, «нацреалізм», ідеологічний дискурс, радянський літератор, екстенсивність соцреалізму, принцип безособової творчості, неонародництво, неотрадиціоналізм.

Семінар 3. Елементи символізму та експресіонізму в романі І. Багряного «Сад Гетсиманський».

Семінар 4. Автобіографізм повісті Уласа Самчука «Юність Василя Шеремета».

Семінар 5. Жіноче питання та роман Ірини Вільде «Повнолітні діти».

Семінар 6. Лірика Максима Рильського.