4.2 * Вимірювання щодо програмних продуктів (Software Product Measurement)

Вимірювання по відношенню до програмного продукту включають кількісну оцінку його розміру, структури і якості.

Прослухати

* Дана тема розглянутої галузі знань, "втратила" нумерацію при верстці оригінального варіанту SWEBOK 2004, тому далі нумерація тим зміщена.

4.2.1 Оцінка розміру (Size measurement) Розмір програмного продукту найчастіше оцінюється за його "довжиною" (наприклад, у кількості рядків коду в модулях, сторінок специфікацій вимог та інших документів) або функціональності (наприклад, за кількістю функціональних точок у специфікації). Принципи кількісної оцінки "функціонального" розміру програмного забезпечення описуються в стандартах: • IEEE 14143-1 "Information Technology - Software Measurement - Functional Size Measurement - Part 1: Definitions of Concepts" • ISO 19761 "Software Engineering - Cosmic FPP - A Functional Size Measurement Method" • ISO 20926 "Software Engineering - IFPUG 4.1 Unadjusted Functional Size Measurement Method-Counting Practices Manual" • ISO 20968 "Software Engineering-MK II Function Point Analysis - Counting Practices Manual" 4.2.2 Оцінка структури (Structure measurement) Існує широкий спектр метрик, які можна використовувати для оцінки структури програмного забезпечення - щодо високорівневого і низькорівневого дизайну, а також артефактів коду для аналізу потоків робіт, потоків даних, вкладеності <викликів>, структур контролю, модульності, взаємодії і т.п.

4.2.3 Оцінка якості (Quality measurement) Якість, як багатовимірна характеристика програмного забезпечення, найбільш складна для кількісної оцінки, на відміну від інших характеристик, описаних вище. Більш того, деякі параметри якості вимагають, більшою мірою, застосування якісної, а не кількісної оцінки. Детальне обговорення питань оцінки якості представлено в галузі знань SWEBOK "Software Quality" (тема 3.4). ISO розробила відповідні моделі якості програмного забезпечення та пов'язаних з ним метрик (див. стандарт ISO 9126 "Software Engineering - Product Quality", частини 1-4).

4.3 Якість результатів вимірювань (Quality Of Measurement Results)

Якість результатів вимірювань (точність, відтворюваність, повторюваність, змінність, випадковість помилок вимірів) є основою програм проведення кількісних оцінок для отримання ефективних і обмежених (обмеженої кількості значущих) результатів. Ключові характеристики результатів вимірювань і пов'язаної з ними якості інструментів вимірювання (в першу чергу, обгрунтованості використовуваного математичного апарату) визначені в міжнародному словнику метрології ISO (International vocabulary on metrology). Теорія кількісної оцінки встановлює основу для можливих вимірів. Виміри (і відповідні типи "розмірностей" або "шкал") описані в цій теорії як систематичне визначення чисельних величин для подання властивостей об'єктів. SWEBOK підкреслює важливість визначення масштабів вимірювань і розуміння кожного типу "розмірності" (як ми побачимо далі, під цим терміном можуть матися на увазі певні категорії метричних показників - метрик) з урахуванням зв'язку з подальшим вибором методів аналізу даних. Виразна сторона розмірностей пов'язана з класифікацією метрик. Для цього теорія кількісних оцінок пропонує послідовність накладення все більш детальних обмежень для виділення відповідних (і все більш спеціалізованих) груп метрик. Якщо метричні показники використовуються тільки для позначки об'єктів з метою класифікації (наприклад, у найпростішому випадку, бінарної класифікації - "так / ні", "задовольняє / не задовольняє"), такі значення називають номінальними (nominal). Якщо значення визначаються для ранжування (ranking) об'єктів (наприклад, "гарний", "кращий ніж", "найкращий"), ці показники називають порядковими (ordinal). Якщо величини метричних показників визначаються щодо заданих одиниць вимірювань, такі показники називають інтервальними (interval). Нарешті, зустрічаються пропорційні (ratio) показники (що ґрунтуються на оцінці взаємного відношення різних значень показників, кожне з яких вимірюється різницею між величиною показника і нулем). Хотілося б звернути увагу на опис концепції та використання метричних показників у спеціальному розділі "Метричні показники, які застосовуються при оцінці розміру програм" російського перекладу книги "Управління програмними проектами" [Фатрелл, Шефер і Шафер, 2003, глава 21, с.692-748] .