4.4 Інформаційні моделі (Software Information Models)

У міру збору даних і наповнення ними репозиторію вимірів, стає можливо побудувати відповідні інформаційні моделі на основі зібраних даних і наявних знань. Ці моделі застосовуються для аналізу, класифікації і передбачення <характеристик і поведінки вимірюваних об'єктів>. Оцінка моделей необхідна для забезпечення достатньою мірою точності і розуміння їх обмежень. Також необхідно відзначити важливість робіт, спрямованих на уточнення моделей як в процесі ведення проекту, так і після його завершення. 4.4.1 Побудова моделі (Model building)

Побудова моделі включає калібрування і оцінку моделі. Орієнтований на ціль підхід до вимірювань наповнює процес побудови моделі необхідним змістом, тобто модель конструюється для відповіді на важливі питання і досягнення цілей вдосконалення створюваного програмного забезпечення. На цей процес також впливають неявні обмеження використовуваних метричних показників і пов'язаних з ними методів аналізу. Модель калібрується і оцінюється на підставі вже накопичених результатів спостережень (наприклад, по недавно виконаних проектах або проектах, аналогічних даному з використовуваних технологій тощо) і порівняння її ефективності з точки зору відповідності прогнозів реальним даним. 4.4.2 Впровадження моделі (Model implementation) Впровадження моделі включає інтерпретацію та уточнення моделей. Відкалібровані моделі застосовуються щодо процесу, їх результати інтерпретуються та оцінюються в контексті процесу / проекту, після чого моделі уточнюються в тих аспектах, де це необхідно.

4.5 Техніки кількісної оцінки процесів (Process Measurement Techniques) Певні техніки вимірювання процесу можуть використовуватися для аналізу процесів програмної інженерії та ідентифікації їх переваг і недоліків (сильних і слабких сторін). Такі техніки застосовуються в багатьох випадках для ініціювання або оцінки впливу (наслідків) запровадження або зміни процесів.

Якість результатів вимірів, у термінах точності, повторюваності і відтворюваності, пов'язане з інструментальною складовою і використовуваною концепцією оцінки і точкою зору щодо вимірювань (наприклад, коли оцінює особа - ассессора - виставляє оцінки за конкретними процесами). Техніки виміру процесу класифікуються за двома типами: аналітична і еталонна (benchmarking). Ці два типи використовуються разом, тому що грунтуються на різних типах інформації.

4.5.1 Аналітичні техніки (Analytical techniques)

Аналітичні техніки характеризуються як залежні від "кількісних свідоцтв того, де необхідні удосконалення і де ініціативи щодо вдосконалення виявилися успішними". Аналітичний тип, ілюстрований, наприклад, підходом QIP (Quality Improvement Paradigm) складається з циклу "розуміння-перевірка-додаток". Техніки, представлені нижче, наведені в якості інших прикладів аналітичного підходу до вимірювань і відображають досить типову практику реалізації такого <аналітичного> погляду на проведення кількісної оцінки. Чи будуть використовуватися ці техніки в практиці конкретної організації залежить, як мінімум, від зрілості її організаційної культури і використовуваних процесів.

• Експериментальні дослідження (Experimantal Studies). Проводяться в спеціально підготовленому "оточенні" для оцінки <нового або зміненого> процесу. Зазвичай новий (або змінений) процес порівнюється з існуючим для визначення того, якою мірою "старий" процес дає кращі результати, порівняно з новим процесом. Інший тип експериментальних досліджень - "симуляція" процесу (моделювання його поведінки і результатів, прим. автора). Цей тип досліджень може використовуватися для аналізу поведінки процесу, з'ясування потенційних можливостей удосконалення процесу, передбачення результатів процесу (для того випадку, коли існуючий процес змінюється певним чином) і контролю виконання процесу. В якості первинних даних для симуляції процесу, зазвичай, використовуються дані поточного (існуючого) процесу. • Огляд (оцінка) визначення процесу (Process Definition Review) має на увазі, яким чином оцінюється визначення процесу для ідентифікації його недоліків і потенційних аспектів вдосконалення. Один з легких способів аналізу процесу - порівняння його з існуючими стандартами (наприклад, IEEE / ISO / ГОСТ 12207). При такому підході метричні показники звичайно не збираються, або, в разі їх наявності, грають лише "підтримуючу" (другорядну) роль. Фахівці, які виконують аналіз визначення процесу, використовують свої знання, досвід та інші можливості для прийняття рішення на рахунок того, які зміни процесу можуть потенційно призвести до бажаного результату щодо "виходів" процесу (одержуваного програмного продукту або його окремих елементів). Спостереження (observations) за виконанням процесу також можуть дати додаткові дані, що дозволяють ідентифікувати можливі шляхи вдосконалення процесу.

• Ортогональна класифікація дефектів (Orthogonal Defect Classification) - техніка, яка може бути використана для зв'язування (відображення) збоїв з їх потенційними причинами. У даному контексті може бути корисний для детального ознайомлення стандарт IEEE 1044 "Standard for the Classification of Software Anomalies", що класифікують можливі збої (аномалії) у роботі програмного забезпечення.

• Аналіз причин (Root Case Analysis) є ще однією популярною технікою, що часто використовується на практиці. Ця техніка передбачає "спуск" від виявленого збою до ідентифікації його причини, змінюючи сам процес (або, за аналогією, код програмного забезпечення, якби мова йшла про пошук дефекту, що приводить до збою) до тих пір, поки збій не зникне і реструктуруючи процес для того, щоб виявлена ​​проблема не повторювалася в майбутньому. Описана вище ортогональна класифікація дефектів може використовуватися для визначення категорій різних збоїв і, відповідно, шляхів виявлення їх причин. Така класифікація додає кількісні показники до техніки аналізу причин.

• Статистичний контроль процесу (Statistical Process Control, SPC) - ефективний шлях для визначення стабільності (або відсутності стабільності) процесу.

• Індивідуальний програмний процес (Personal Software Process, PSP) визначає серію можливих поліпшень в індивідуальній практиці розробки програмного забезпечення. Передбачає рух "знизу-вверх", включаючи збір персональних даних та їх інтерпретацію для підвищення індивідуальної продуктивності фахівців. Хоча SWEBOK це і не згадує, проте існує і розвиток PSP - Team Software Process (TSP), спрямований на аспекти підвищення якості командної роботи, включаючи вдосконалення взаємодії між членами проектної команди. 4.5.2 Еталонні техніки (Benchmarking techniques)

Цей тип технік ґрунтується на ідентифікації "досконалої" організації процесу і на пов'язаних із нею практиках та інструментах. Передбачається, що якщо менш досвідчена команда (організація, компанія) застосовує успішні підходи більш досвідченої організації, що приймається як еталон, менш досвідчена команда також стане "досконалою", тобто поліпшить свої процеси до рівня даного успішного прикладу. Дана техніка приділяє спеціальну увагу оцінці зрілості організації та / або потенційних можливостей її процесів (ресурсів, культури, бізнес-практик і т.п.). Певною мірою, CMMI (і аналогічні моделі в області управління проектами, наприклад, PMI OPM3 та менеджменту якості, наприклад, Six Sigma) надають обґрунтований і підтверджений базис для використання еталонної техніки.

Прослухати