2. Педагогічні функції і якості вузівського викладача.

Нахил до викладацької діяльності, як правило виявляється у зрілому віці. Вузівські педагоги досягають майстерності і досконалості, як правило, попрацювавши 10 – 15 років, оскільки викладачами не народжуються, а стають у процесі набуття досвіду, постійного удосконалення.

Вам відомо, що основний зміст діяльності вузівського викладання полягає у виконанні ряду функцій:

• навчальних

• виховних

• організаційних

• наукових.

Для цього викладач повинен володіти комплексом якостей, які в узагальнюючому вигляді можна згрупувати у кілька блоків:

1. мотиваційні (впевненість, соціальна активність, почуття обов’язку).

2. професійні (глибокі знання в галузі своєї науки, спеціальності, дидактики вищої школи, вікової та педагогічної психології, методики навчання).

3. особистісні (вміння ставити педагогічні цілі і визначати завдання нових дій; розвивати інтерес у студентів до своєї науки, предмету; здійснення навчання з високими кінцевими результатами; ефективно здійснювати виховну роботу; знати студентську аудиторію; уміння контролювати роботу студентів, взаємодіяти з ними, розуміти, тощо).

4. моральні якості (чесність, правдивість, простота, скромність, доброзичливість, висока вимогливість до себе і до студентів, почуття відповідальності, оптимізм, великодушність.)

До високо моральних якостей, що виявляються в культурі спілкування та педагогічній взаємодії відносять тактовність і щирість стосунків, доброзичливість (але не поблажливість), толерантність, витримка, принциповість і стійкість переконань, професійна чесність (ділова вимогливість до самого себе, самовіддача у роботі) і позитивна «Я - концепція».

Вчені Юрченко і Подоляк розглядають деякі особливості педагогічної діяльності викладача залежно від його «Я - концепції».

Тенденції в «я - концепції»

Викладач з позитивною «Я – концепцією» Спокійний, впевнений у собі. Гуманна відкритість, емоційна налаштованість на міжособистісну взаємодію зі студентами. Виявляє готовність спілкуватися з кожним студентом і приймати його таким, яким він є. Приязний у взаєминах зі студентами, повага до них. Жвавий, життєрадісний з почуттям гумору. Надає перевагу активним, неформальним методам навчання, поважає думку студентів. Індивідуалізація навчання. Адекватно оцінює студентів, їх конкретні вчинки, риси, досягнення, залучає до оцінювання.

Викладач з негативною «Я – концепцією» Надмірно хвилюється. Мінімізація контактів зі студентами, переважно ділові взаємини. Вибірковість у взаєминах зі студентами. Часто вдається до дисциплінарних засобів впливу на студентів з приниженням гідності. Емоційно скупий і сухий, не виявляє особистісного ставлення до змісту занять, не стимулює позитивних переживань. Схильний до стереотипів догматичного мислення та догматичного стилю спілкування. Фронтальна орієнтація та врахування індивідуальних відмінностей студентів. Часто занижує можливості та досягнення студентів, проявляє суб’єктивність в оцінюванні.