Мал 4. Способи росту стебла: а - прямостоячий; б - висхідний; в - лежачий; г—повзучий; д, ж — той, що в’ється вправо; є - той, що в'ється вліво; з - утворює квіткову стрілку з суцвіттям.

Метаморфози паростків. Під впливом навколишнього середовища паростки набувають суттєвих спадкових видозмін (метаморфоз). Найбільш поширені типи видозмін – це кореневище, бульби, цибулини, бульбоцибулини, які призначені зберігати поживні речовини і воду для наступного розмноження

Кореневище — підземний паросток, який зовні нагадує стрижневий корінь із-за добре розвинених додаткових коренів, відрізняється відсутністю кореневого чохлика. Збирає і зберігає великі запаси поживних речовин (вуглеводів). Кореневище є органом вегетативного розмноження. За формою кореневище може бути коротким і товстим, як у купони та ірисі, або тонким і довгим, як у рудбекії, або схожим на стрижневий корінь, як у дельфініума.

Бульби - видозмінені роздуті м'ясисті паростки, що несуть на собі сплячі бруньки, які служать органами вегетативного розмноження.

Цибулини - підземні паростки, які складаються з дуже короткого широкого стебла (денце) і прикріплених до нього м’яких лусок (видозміненого листя). Запасні поживні речовини накопичуються не в стеблі, як в описаних прикладах, а в соковитих листках-лусках (гіацинт, тюльпан, нарцис).

Бульбоцибулини - займають проміжне місце між: бульбою і цибулиною, мають більше, ніжу цибулини, денце, але з більш сухими лусками (шафран).

Колючки - їх морфологічне походження неоднакове. У деяких рослин - це видозмінені стебла (глід), в інших - нарости на листках (кактуси).

Вусики — їх морфологічне походження аналогічне колючкам. Наприклад, у дівочого винограду це видозмінені пагони, а у горшка духмяного - видозмінене листя.

МОРФОЛОГІЧНА Й АНАТОМІЧНА БУДОВА ЛИСТКА

Основною функцією листка є фотосинтез (посилений газообмін, поглинання променевої енергії) і транспірація (випаровування). Цьому сприяє пластинчаста форма листя, властива більшості рослин.

Розрізняють основні частини листка: листкова пластинка - більш-менш розширена, плоска частина листка, в тканинах якої відбувається процес фотосинтезу; і черешок, який з'єднує листкову пластинку зі стеблом і виносить її в кращі умови освітлення.

Листкорозміщення. Листкорозміщення - спадкова ознака, однак під впливом зовнішніх факторів вона може змінюватися. Різні види листкорозміщення показані на мал.5.

Мал..5. Листкорозміщення: а-чергове, або спіральне; б-супротивне; в – кільчасте; г-прикоренева розетка

Розташування листка на стеблі. У одних рослин листок складається з листкової пластинки і черешка. Листки, в яких відсутні черешки, називають сидячими.

Різні види розташування листка на стеблі показані на мал.6.

Мал.6. Розташування листка на стеблі: а – довго черешковий листок; б - короткочерешковий; в - сидячий; г   стеблообгортковий;  д — спадний; е- пронизаний; ж - листя, що зрослося

За будовою листя поділяють на прості і складні. Просте листя має одну листкову пластинку. Залежно від форми і ступеня її розчленування їх поділяють на суцільні і розчленовані. За довжиною і шириною листя з суцільною листковою пластинкою поділяють на:

округлі (круглясті) - довжина дорівнює ширині або перевищує її незначною мірою;

овальні - найбільша ширина знаходиться посередині листка, а довжина перевищує ширину у півтора-два рази;

довгасті - довжина перевищує ширину у три-чотири рази;

лінійні — довжина перевищує ширину більше, ніж: у сім-вісім разів;

ланцетні - довжина перевищує ширину у чотири - п'ять разів;

яйцеподібні - в основі листка довжина перевищує ширину у півтора-два рази;

оберненояйцеподібні - у верхівки листка довжина перевищує ширину у півтора-два рази.

Окрім перерахованих можуть зустрічатися й інші форми листя, зображені на мал. 7.

Мал. 7. Форми простого суцільного листя: а — округла; б- овальна; в, д - лінійна; г - довгаста; є -яйцеподібна; ж - обернено-яйцеподібна; з - серцеподібна; и- оберненосерцеподібна; к - ниркоподібна;л- щитоподібна; м- лопаточна; н- ромбоподібна; о- списоподібна;п-стрілоподібна.

Просте листя залежно від ступеня і форми розчленування (мол. 8.) поділяють на:

Лопатеві –мають вирізи, які не досягають половини ширини напівпластинки;

роздільні - з вирізами глибше половини ширини напівпластинки;

розсічені - з вирізами майже до центра листкової пластинки.

 

Мал.8. Форма простого розчленованого листя:

а - пальчастолопатева;

б - перистолопатева;

в - пальчастороздільна;

г - перистороздільна;

д - пальчасторозсічена;

є — ліроподібнорозсічена.

Складні листки відрізняються від простих наявністю від трьох до декількох десятків штук листків, розміщених на розгалуженому черешкові. Форми складних листків зображені на мал. 9.

Складне листя поділяють на долонеподібно-складні і перисто-  складні

 

 

Мал. 9. Форма складного листя:

 а - трійчастоскладна;

 б — пальчастоскладна;

 в - парноперистоскладна;

г - непарноперистоскладна;

д - перервноперистоскладна;

є - трипериста

У долонеподібно-складного  листя окремі листки відходять від одного краю спільного головного черешка (мал. 9 а, б), а у перисто-складних розташовані парами по обидва боки від черешка (мал. 9 в, г).

Коли складно визначити, простим чи складним є лист, необхідно спостерігати за ним у період листопаду: простий листок відпадає цілим, а складний - окремими частинами.

Для правильного описування листя на мал. 10 зображені форми краю листкових пластинок.

Мал. 10. Форма краю листка: а - цілокрая; б-зубчаста; в- пилчаста; г - двічіпилчаста; д - городчаста; є - виїмкувата; ж - звивиста; з - війчаста

Жилкування листя. Жилки - це судинно-волокнисті провідні пучки. По них вода і мінеральні солі проникають зі стебла в листя, а в зворотному напрямку відводяться продукти фотосинтезу. Вони зміцнюють і захищають листкову пластинку від механічних розривів. Розрізняють такі типи жилкування листкової пластинки (мал. 11):