4.4.1.6.Простий приклад конфігурування для Моделі 2.

Рис. 4.32. Проста конфігурація мережі.

Спочатку на простому прикладі розглянемо, як виконується перевірка правильності конфігурування мережі при застосуванні Моделі 2. На рис. 4.32 зображена мережа з трьома сегментами типу 10Base-FL, сполученими через оптичний багатопортовий повторювач.

З рисунку видно, що найгірший шлях затримки міститься між DTE1 і DTE2, оскільки це найдовший шлях між DTE. Тепер слід оцінити повний час обіку петлі, тобто повну затримку для цього шляху, і звуження часової щілини між рамками.

Затримка обігу петлі. Оскільки в найгіршому шляху існують тільки два сегменти, то то модель для визначення затримки містить тільки лівий і правий сегменти, а внутрішні сегменти відсутні. Приймемо для прикладу, що оптичний MAU під’єднаний безпосередньо до DTE і повторювача, що виключає потребу в додаванні часу затримки для врахування довжини кабеля AUI. Обидва сегменти в найгіршому шляху мають максимальну можливу довжину, тому можна просто використати максимальні значення затримки з таблиці 4.9. Для лівого сегменту довжиною 2000 м час затримки становить 212.25, а для правого сегменту такої ж довжини - 356.5 (всі значення виражені в кратностях до тривалості сигналу біта). Разом це становить 573.75, якщо додати ще 5 кратностей біта для запасу. Це менше, ніж максимальна затримка 575, яка вимагається для мереж 10 Мб/с, отже, найгірший шлях відповідає вимогам стандарту. Очевидно, що всі коротші шляхи також відповідають цим вимогам і мережа витримує тест на затримку обігу петлі.

Звуження часової щілини між рамками. Оскільки наявні тільки два сегменти, ми можемо розглядати тільки окремий передавальний кінцевий сегмент для обчислення звуження щілини, ба приймальний сегмент не впливає на звуження, а внутрішні сегменти відсутні. Тому, що обидва сегменти мають однаковий тип, обчислення спрощуються. Згідно з табл. 4.10, щілина між рамками для сполучного сегменту 10Base-FL становить 10.5 і це повне значення звуження для найгіршого шляху в даному прикладі. Це значно менше від максимально можливого значення 49, прийнятного для мереж 10 Мб/с, отже, дана мережа витримує тест на звуження часової щілини.

4.4.1.7.Складніший приклад конфігурування для Моделі 2.

Тепер розглянемо значно складніший приклад. Необхідно врахувати вплив різних типів сегментів, додаткових кабелів AUI тощо. На рис. 4.29 показана одна можлива система максимальної довжини, яка використовує 4 повторювачі і 5 сегментів. На підставі застосування фіксованих конфігураційних правил було показано, що ця система добре сконфігурована. Щоб перевірити це, застосуємо до неї метод розрахунку, передбачений для Моделі 2.

Слід розпочати із знаходження найгіршого шляху в моделі мережі. З рисунку видно, що шлях від DTE1 до DTE2 відповідає найбільшій затримці, бо він містить найбільшу кількість сегментів і повторювачів. Далі потрібно побудувати мережеву модель для найгіршого шляху.

Нехай кінцевий сегмент 10Base2 визначений як лівий кінцевий сегмент, три внутрішні сегменти складаються із сегменту 10Base5 і двох оптоволоконних сегментів, і правий кінцевий сегмент - це сполучний сегмент 10Base-FL.

Необхідно знайти значення затримки для лівого кінцевого сегменту типу 10Base2: додати базове значення затримки (11.75) до добутку коефіцієнту затримки обігу петлі на довжину сегменту (0.1026*185=18.981), тоді отримаємо значення повної затримки, рівне 30.731. Це ж заначення можна отримати безпосередньо з таблиці 4.13, оскільки 185 м - це максимальна довжина сегменту 10Base2. Сегмент 10Base2 безпосередньо під’єднаний до DTE і повторювача, тому кабель AUI не використовується і не потрібно враховувати його вплив на час затримки.

Обчислення окремих значень для лівого кінця сегменту. Оскільки лівий і правий кінцеві сегменти у визначеному найгіршому шляху мають різні типи середовищ, потрібно двічі виконати обчислення. Спочатку обчислимо повну затримку на шляху, використовуючи сегмент 10Base2 як лівий і сегмент 10Base-FL як правий. Потім замінимо їх місцями і знову виконаємо обчислення; найбільше значення з цих двох є тим, котре слід застосувати для перевірки мережі.

Значення затримки в AUI. Значення затримок в табл. 4.9 передбачають наявність кабелів AUI довжиною до двох метрів на кожному кінці сегменту (за вийнятком сегментів 10Base-FB, які під’єднуються безпосередньо до спеціальних повторювачів і не використовують кабелів AUI). Цим враховані будь-які часові затримки, які можуть виникнути в провідниках AUI, наприклад, всередині портів повторювача. З іншого боку, зовнішні MAU з кабелями AUI звичайно мають довші кабелі, ніж два метри. Тому слід враховувати часові затримки при застосуванні таких кабелів: визначити їх довжину, помножити її на значення коєфіцієнту затримки і додати результат до часу затримки в сегменті. Якщо довжина кабелів AUI невідома, то треба використати максимально можливе значення затримки, рівне 4.88 для будь-якого розташування сегменту - на кінцях чи всередині.

Обчислення значень затримки у внутрішніх сегментах. В найгіршому шляху для мережі на рис. 4.29 є три внутрішні сегменти, складені із сегменту 10Base5 максимальної довжини і двох 500-метрових сегментів 10Base-FL.

З табл. 4.9 видно, що максимальна затримка для 10Base5 становить 89.8. Відзначимо, що повторювачі під’єднані до 10Base5 через кабелі AUI та зовнішні MAU, тому потрібно врахувати затримки в двох кабелях AUI. Приймемо, що довжини цих кабелів невідомі, тоді слід використати максимальні значення затримок в цих кабелях і додати їх до повної затримки на шляху.

Для внутрішнього 500-метрового сегменту 10Base-FL час затримки становить 500*0.1=50; додавши до нього базове значення затримки сегменту 10Base-FL (33.5), отримаємо повну часову затримку 83.5. Хоч це не показане на рис. 4.29, однак оптоволоконні сполучення можуть використовувати зовнішні оптичні MAU з кабелями AUI. Приймемо, з цією метою застосовані два кабелі AUI довжиною 25 м кожен, тобто 50 м кабеля AUI на сегмент. Оскільки наявні два такі внутрішні сегменти, то можна врахувати повну довжину кабелів AUI, додавши затримку 9.6 до повного часу затримки на шляху.

Завершення розрахунку часу затримки обігу петлі. Правий кінцевий сегмент 10Base-T має максимальну можливу довжину 100 м і максимальне значення затримки для нього згідно з табл. 4.2 становить 176.3.

Таблиця 4.11. Затримка обігу петлі для двох варіантів вибору лівого кінцевого сегменту.

	Лівий кінцевий сегмент 10Base2		Лівий кінцевий сегмент 10Base-T
Лівий кінець	10Base2	30.731	10Base-T	26.55
Внутрішній сегмент	10Base5	89.8	10Base5	89.8
Внутрішній сегмент	10Base-FL	83.5	10Base-FL	83.5
Внутрішній сегмент	10Base-FL	83.5	10Base-FL	83.5
Правий кінець	10Base-T	176.3	10Base2	188.48
Додаткова довжина AUI	Quan. Four	19.52	Quan. Three	19.52
	Затримка =	483.351	Затримка =	491.35

Для повного завершення обчислень потрібно здійснити розрахунки, замінивши місцями лівий та правий кінцеві сегменти. У цьому випадку зліва розташований сегмент 10Base-T максимальної довжини із значенням затримки 26.55, а затримка для правого сегменту 10Base2 також з максимальною довжиною рівна 188.48. Результати наведені в табл. 4.11.

Оскільки другий варіант обчислень дав більший результат, саме це значення повинне бути використане як затримка обігу петлі для найгіршого шляху. Крім того, стандарт рекомендує додати запас 5 кратностей біта до отриманої величини затримки, тобто остаточне значення затримки становить 406.35, що менше від прийнятного максимуму 575. Отже, мережа відповідає вимогам щодо затримки обігу петлі для найгіршого шляху.

Звуження щілини між рамками. Для обчислень використовується той самий найгірший шлях, що й для розрахунку затримки обігу петлі, однак тепер слід враховувати вплив лише передавального і внутрішніх сегментів. Як передавальний сегмент необхідно вибрати той, який має найбільше значення звуження часової щілини; в нашому випадку це сегмент 10Base2. Результати наведені в табл. 4.12.

Таблиця 4.12. Повне звуження часової щілини між рамками.

Передавальний кінець 10Base2	16
Внутрішній сегмент 10Base5	11
Внутрішній сегмент 10Base-FL	8
Внутрішній сегмент 10Base-FL	8
Звуження	43

Отриманий результат 43 менший від максимального прийнятного значення 49, отже мережа відповідає вимогам стандарту щодо звуження часової щілини між рамками.