- •Збірник тестових методик для організації професійно-психологічного відбору в Збройних Силах України
- •1. Професійно-психологічний відбір всіх громадян, що підлягають персонально-первинному обліку.
- •Методика “підбір слів”
- •Методика “числові ряди”
- •Завдання до методики “Числові ряди”
- •Методика “візерунки”
- •Методика “фігури”
- •Методика “аналогії”
- •Методика “арифметичний рахунок”
- •Методика “слухомовна пам’ять”
- •2. Проведення заходів професійно-психологічного відбору з кандидатами на військову службу за контрактом
- •Зразок формуляра про добровільну згоду кандидата виконувати заходи професійно-психологічного відбору
- •Соціально-психологічне вивчення кандидатів на військову службу за контрактом
- •Методика s-тест
- •Методика дослідження особливостей мислення (мдом-2)
- •Методика “встановлення закономірностей”
- •Шкала бальних оцінок показника
- •Багатофакторна особистісна методика р. Кеттелла
- •Методика „опитувальник структури темпераменту в. М. Русалова (ост)”
- •3. Професійно-психологічний відбір особового складу для проходження служби у військовому резерві
- •Після цього з кандидатами проводиться тестування з використанням методик:
- •Методика визначення мотивації до служби у резерві
- •Мотивація професійної діяльності (методика к. Замір в модифікації а. Реана)
- •Методика оцінки адаптаційних здібностей особистості (багаторівневий особовий опитувальник „адаптивність -200”)
- •Текст опитувальника боо („адаптивість-200”)
- •„Адаптивність - 200” (шкали 3-го рівня)
- •Коротка інтерпретація результатів індивідуально-психологічного вивчення (третій рівень боо)
- •Основні шкали методики боо
- •2. Шкала комунікативного потенціалу
- •Додаткові шкали боо „адаптивність-200”
- •Шкала військово-професійної спрямованості
- •Шкала схильності до девіантних форм поведінки
- •Особистісний опитувальник „нпн‑а” (нервово-психічна нестійкість – акцентуація)
- •Інструкція обстежуваним
- •Інтерпретація шкал
- •Місце для фото
- •4. Організація професійно-психологічного відбору особового складу Збройних Сил України до миротворчих контингентів.
- •Експрес-методика, направлена на виявлення дезадаптивних порушень військовослужбовців, що беруть участь в бойових діях (методика дап)
- •Текст опитувальника дап („Дезадаптивні порушення”)
- •Опитувальник дап
3. Професійно-психологічний відбір особового складу для проходження служби у військовому резерві
З кожним кандидатом на проходження служби у військовому резерві заходи професійно-психологічного відбору проводяться окремо фахівцями, які визначені для проведення професійно-психологічного відбору у територіальних центрах комплектування.
З цією метою:
проводиться попереднє вивчення особистості за документами, які подає кандидат;
на кожного кандидата готуються відповідні матеріали та бланки психологічних методик.
Після цього з кандидатами проводиться тестування з використанням методик:
багаторівневий особистісний опитувальник “Адаптивність” (БОО-200);
“Нервово-психічна нестійкість – акцентуація” (далі – НПН - А).
За результатами тестування визначають психологічні якості, тип нервової системи, властивості темпераменту, рівень нервово-психічної стійкості, спрямованість та мотивацію до проходження служби у військовому резерві.
Дані обстеження заносяться у картку професійного відбору кандидата для проходження військової служби у резерві.
Після проведення тестування та отримання відповідей на запити особа, яка проводила вивчення, зобов’язана провести індивідуальну співбесіду з кандидатом з метою детальнішого уточнення отриманої на попередніх етапах інформації. Професійна придатність кандидата визначається щодо його відповідності конкретній військовій посаді.
Усі документи, що були опрацьовані, підшиваються в особову справу кандидата та подаються на розгляд командиру військової частини для прийняття рішення про відбір (або відмову у відборі) для проходження служби у військовому резерві.
Додаток 4
Методика визначення мотивації до служби у резерві
Мета: Визначення мотивації, що спонукає до військової служби у резерві.
Експериментально виявлено сім груп мотивів, які спонукають чоловіків до військової служби:
соціально значущі мотиви (ставлення особистості до суспільства, усвідомлення соціальної важливості військової служби, потреби суспільства в ній, розуміння своєї ролі в захисті держави, збережені миру тощо);
мотиви розвитку особистості в колективі (бажання жити у військовому колективі, у зв’язку з цим змінити свої моральні якості, сформувати нові тощо);
мотиви-вимоги (служити в армії змушують вимоги батьків, дружини (чоловіка), інші обставини);
мотиви пов’язані з плануванням майбутньої життєдіяльності (армія розглядається як період, який буде впливати на майбутнє життя людини тощо);
мотиви розвитку, вдосконалення особистості (військова служба розглядається як момент вдосконалення, подальшого розвитку особистості: вольового, фізичного, професійного);
престижні мотиви (військова служба престижна, підвищує статус людини в суспільстві);
мотиви низького, утилітарного характеру (на службу людина може проситись тому, що не міг навчатись у навчальному закладі, не поладив з батьками, коханою, скоїв аморальний, протиправний вчинок тощо).
Кандидатам пропонується уважно прочитати текст анкети і вибрати не більше семи відповідей, які найбільше відповідають їх інтересами.
Анкета на визначення мотивації служби у військовому резерві
На службу у резерві я піду тому що:
Моя служба гарантуватиме національну безпеку держави.
Мені подобається постійно бути в колективі.
Цього вимагають обставини, що склались.
Я хочу вступити до військового інституту.
Служба допоможе мені стати фізично сильним, витривалим.
Воїни користуються повагою у свого народу.
Цього вимагають батьки.
Військова служба сприяє забезпеченню миру.
Хочу змінити і удосконалити свій духовний світ.
Цього вимагають мої рідні.
Після служби в ЗС України мене приймуть на роботу, яка мені подобається.
Знання та вміння, здобуті в армії, пригодяться мені в житті.
Підійметься мій авторитет серед товаришів та знайомих.
Важко навчатись, не хочу трудитися.
Вона гарантує певною мірою безпеку світового співтовариства.
Хочу змінити свої моральні якості.
Я вимушений(на) зробити це.
Після служби у мене більше шансів вступити до інституту, технікуму.
В армії я здобуду нову спеціальність, яка мені пригодиться в житті.
Мною, як воїном, будуть пишатись батьки.
Уникнути неприємностей, які в мене з’явилися.
Моя служба гарантує безпеку нашому народу.
Хочу брати активну участь у житті військового колективу.
Старші не будуть ставитись до мене так скептично, зневажливо, як зараз.
Після служби я зможу влаштувати життя за власним бажанням.
Хочу сформувати важливі для чоловіка риси характеру.
Це вимога до кожного громадянина.
Не можу знайти своє місце в житті, в сім’ї (почуваюсь чужим).
Люди зможуть жити в мирі.
Навчуся краще розбиратися в людях.
Змушують обставини.
Після військової служби я зможу зайнятись цікавою справою.
Хочу стати організованим та отримати життєвий досвід.
Після служби я зможу краще зростати професійно.
Не хочу боротися з проблемами й труднощами.
Опрацювання результатів опитування:
на якісному рівні проводиться за допомогою аналізу мотивів, що вибирає той чи інший кандидат. Вивчається кількість мотивів, вибраних з тієї чи іншої групи, їх співвідношення, зв’язок;
на кількісному рівні знаходиться алгебраїчна сума балів з урахуванням їх знака для кожної групи мотивів і в цілому для усієї мотивації. Отриманий сумарний бал буде свідчити про рівень розвитку мотивації.
Ключ для підрахунків:
1-ша група мотивів (номери в анкеті – 1, 8, 15, 22, 29) - + 7 балів;
2-га група (2, 9, 16, 23, 30) - + 4 балів;
3-тя група (3, 10, 17, 24, 31) - - 6 балів;
4-та група (4, 11, 18, 25, 32) - + 6 балів;
5-та група (5, 12, 19, 26, 33) - + 5 балів;
6-та група (6, 13, 20, 27, 34) - + 3 балів;
7-ма група (7, 14, 21, 28, 35) - - 7 балів.
Інтерпретація результатів:
+ 31 і більше балів – дуже високий рівень мотивації;
+ 20 - + 30 балів – високий рівень;
+ 6 - + 19 балів – достатній;
+ 3 - +5 балів – низький;
+ 2 - - 30 балів – негативна мотивація.