- •1. Методи організаційного планування
- •1. Метод послідовного опису операцій.
- •2. Графіки виконання.
- •4. Метод робочого календаря.
- •2. Аналіз середовища організації за допомогою методу swot
- •Вплив можливостей на організацію
- •Вплив загроз на організацію
- •3. Класифікація стартегій
- •Класифікація стратегій
- •4. Загальні стратегії за м.Портером
- •1. Ризик, пов'язаний з лідерством у зниженні витрат
- •3. Ризик фокусування
- •5. Сутність та елементи конкурентоспроможності продукції
- •6. Методи бюджетування
- •1. 3А порядком формування бюджету:
- •3. За способом розрахунку планових бюджетних показників:
- •4. За рівнем пристосування бюджетування до змін внутрішнього і зовнішнього середовищ функціонування організацій:
- •7. Концепції делегування повноважень
- •8. Елементи проектувння організації
- •Співвідношення лінійних і функціональних зв’язків із деякими аспектами діяльності організації
- •Переваги та недоліки централізації
- •Переваги та недоліки децентралізації
- •9. Переваги та недоліки організаційних структур управління
- •10. Побудова органіграм як способу відображення організаційної структури підприємства
6. Методи бюджетування
У практиці вітчизняних і зарубіжних підприємств здебільшого використовують такі методи бюджетування:
1. 3А порядком формування бюджету:
синхронне бюджетування. Полягає в одночасному розробленні та координації бюджетів на різних рівнях і різного спрямування. Таке бюджетування є трудомістким, оскільки потребує значних затрат на координацію та постійне узгодження, що спричиняє недотримання принципу мінімізації витрат;
послідовне бюджетування. Полягає в логічно послідовному розробленні плану надходжень і видатків об'єктів бюджетування з метою формування зведеного бюджету організації (рис. 13Д). Кожне підприємство створюється з метою отримання певної вигоди шляхом задоволення потреб споживачів.
Тому на першому етапі послідовного бюджетування центри обороту на основі вивчення ринку, динаміки попиту, смаків і платоспроможності цільових споживачів потенціалу конкурентів формують бюджет реалізації. Його завдання полягає у відображенні обсягів реалізації продукції в кількісних та вартісних показниках з виділенням груп споживачів, джерел надходження продукції (склади, виробничі підрозділи, дочірні підприємства тощо).
Взявши за основу бюджет реалізації, на другому етапі розробляють бюджет запасів і виробничий бюджет. Далі на основі виробничого бюджету формують бюджет собівартості, який охоплює видатки на виготовлення та реалізацію необхідного обсягу продукції і джерела їх фінансування. Бюджет собівартості може більш конкретно бути поданим через такі бюджети: витрат матеріалів, витрат на оплату праці, цехових витрат, загальновиробничих витрат, позавиробничих витрат.
На третьому етапі здійснюють фінансове бюджетування, тобто розробляють бюджети прибутків і збитків, руху грошових коштів, фінансової і інвестиційної діяльності, прогнозний баланс. Результатом завершального, четвертого, етапу є формування зведеного бюджету.
2. За рівнем централізації (рис.14Д):
«зверху-вниз», або централізоване бюджетування. Передбачає формування бюджетів підрозділів нижчих рівнів на основі зведеного бюджету організації. Дає змогу чітко координувати та збалансовувати формування бюджетів за вертикаллю і горизонталлю, орієнтуючись на місію та цілі організації, але недостатньо враховує реальні умови існування підрозділів, не використовує мотиваційних механізмів, характеризується непрозорістю інформації;
«знизу-вгору», або децентралізоване бюджетування (так званий метод бюджетних замовлень). Передбачає послідовну інтеграцію бюджетів підрозділів нижчого рівня в бюджети підрозділів вищого рівня й остаточно — у зведений бюджет. Забезпечує принцип партисипативності, враховує реальні можливості та потенціал підрозділів, задіює мотиваційні механізми. Недоліками його використання є прагнення підрозділів враховувати лише власні інтереси, мінімально погоджуючи та координуючи їх з інтересами інших підрозділів організації. Тобто бюджетування може перетворитися на окремі, не пов'язані між собою процеси формування бюджетів у підрозділах;
«комбіноване», або зустрічне бюджетування. Передбачає передання орієнтовних бюджетів зверху вниз, опрацювання їх центрами відповідальності і повернення їх для формування зведеного бюджету. Покликане ліквідувати недоліки попередніх методів.