1. Рослинні продукти, які захищають від радіонуклідів:

Споконвіку люди у біді звертались до рослин. Насамперед у пригоді стануть ті рослини, котрі багаті на вітаміни, зокрема вітамін С, флавоніди, пектини та дубильні речовини. Саме вони спроможні підтримувати імунну систему. Захищають мембрани клітини від опромінення та спроможні “приборкати” (звۥязати нукліди) і вивести їх з організму.

1.1 Протирадіаційна дієтотерапія

На сьогодні доведено, що основне дозове навантаження на забруднених територіях люди отримують, споживаючи продукти з рівнем забруднення, який перевищує допустимі норми. Основні з них лісові ягоди, гриби, лікарські рослини, а також молоко і мۥясо, бо тварини споживають теж рослини, які вирощені на цій же місцевості. Тому головне завдання - істотно знизити, завдяки споживанню спеціальних продуктів, очікувану колективну дозу опромінення людей, які проживають на радіоактивно забруднених територіях. Це можливо, перешкоджаючи надходженню до організму нітратів, пестицидів, радіонуклідів та вживаючи харчові радіозахисні та біологічно активні сполуки, які мають лікувально-профілактичний вплив на організм. Дієтотерапію людей розробляють, враховуючи і вік, і стать людини, індивідуальні особливості організму, вид трудової діяльності. Джерелом біологічного цінного рослинного білка є бобові, соняшникове насіння. Третину всіх жирів повинна становити соняшникова, кукурудзяна, оливкова, соєва та обліпихова олія. За умов підвищеного радіаційного впливу необхідно в меню вводити мед, солодкі фрукти і ягоди.

1.2 Роль ламінарії у підвищенні імунітету та виведенні радіонуклідів.

Концентрат меламіну з бурої морської водорості – ламінарії – має антиоксидантні властивості, сприяє виведенню радіонуклідів із організму, поповнює організм мікроелементами, поліпшує гематологічні показники і нормалізує імунний баланс в умовах впливу зовнішнього іонізуючого випромінювання та стресу. Застосування меламіну є перспективним для профілактики і лікування хворих дітей, які потерпіли внаслідок аварії на ЧАЕС і проживають на забруднених радіонуклідами територіях.

1.3 Роль харчових волокон, пектинів, вітамінів та мікроелементів

Розчинні баластні волокна – пектини, камедь, овочі, гель – отримують із фруктів, овочів, бобових. Вони також зв’язуються з радіонуклідами, холестерином, цукром, виводять їх із організму. Деякі хворі на діабет люди, перейшовши на зернову їжу, можуть обходитися без додаткового введення інсуліну. Камедь і пектин утворюють з токсинами і радіонуклідами менш отруйні хімічні сполуки, які іноді в нерозчинному вигляді легко виводяться з організму. Деякі харчові продукти, які ми вживаємо щодня, містять кілька видів розчинних волокон, інші – багаті на один вид цих цінних харчових компонентів. У зернових і бобових багато целюлози, в яблуках і білоголовій капусті – пектину. На думку вчених, щоденно треба вживати 10 – 40 грам баластних харчових речовин. Таку кількість містить, наприклад 400 грам кукурудзи чи 400 яблук, 800 гарбуза, 900 капусти чи 1000 грам неочищеного рису. Багато пектинів у буряках, яблуках, смородині, квасолі, сочевиці, горосі, ячмені. Під час кип’ятіння пектини не руйнуються.