- •1. Предмет історії економічної думки.
- •2.Метод дослідження в історії економічної думки.
- •3.Періодизація історії економічної думки.
- •4.Економічні погляди в країнах стародавнього світу та середньовіччя.
- •5.Економічні погляди Стародавнього Китаю. Конфуцій.Легізм. Трактат "Гуань-цзи
- •6.Економічна думка Стародавньої Греції. Ксенофонт Платон, Аристотель
- •7Економічні погляди Стародавнього Риму. Катон Тиберій та Гай
- •9Економічні ідеї феодалізму в арабських країнах. Ібн Хальдун
- •10Ранній меркантилізм. Теорія грошового балансу. В.Стаффорд, г.Скаруффі.
- •12В.Петті (1623-1687
- •13. Французьке відгалуження класичної політекономії. П.Буагільбер (1646-1714).
- •14. Економічні погляди р. Кантільона Перший погляд на оборот суспільного капіталу.
- •15.Історичні умови виникнення фізіократизму та його наукові здобутки. Аналіз чистого продукту.
- •16.«Економічна таблиця» (1758) ф.Кене (1694-1774), її місце в історії економічної думки
- •17.Подальше поглиблення вчення фізіократів. А.Р.Ж.Тюрго (1727-1781).
- •18.А.Сміт. Вчення про багатство нації “Дослідження про природу і причини багатства націй”
- •19.А. Сміт (1723-1790) про розподіл праці, причини виникнення та його обмеження, про походження грошей.
- •20.Вчення а. Сміта (1723-1790) про дійсну і номінальну цінність товару.
- •21.А. Сміт (1723-1790) про складові частини ціни товару. «Догма» Сміта
- •22. А. Сміт (1723-1790) про природну і ринкову ціну товарів.
- •23.А. Сміт (1723-1790) про капітал, його нагромадження та застосування.
- •24.Д.Рікардо .Визначення предмета економічної науки. Вчення про вартість.
- •25 Вчення д.Рікардо (1772-1823) про земельну ренту, заробітну платню та прибуток.
- •26 Наукові здобутки т. Мальтуса: закон народонаселення, розвиток вчення про ренту, перше прогнозування економічних криз.
- •29 Зародження системи національної політичної економії в Німеччині ( ф. Ліст.). Історичної школи.
- •30. Витоки маржиналізму. О. Курно й. Тюнен
- •31 Австрійська школа маржиналізму. К.Менгер о. Бьом-Баверк ф.Візер
- •32 Лондонська школа маржиналізму.Джевонс
- •34 Американське відгалуження маржиналізму. Дж. Б. Кларк (1847–1938).
- •35«Капітал» к. Маркса як наукове відображення руху капіталістичної системи. Теорія додаткової вартості
- •37. Економічні здобутки м.І. Туган-Барановського м. Кондратьєва
- •38. Заснування кембріджської школи. „Принципи економікс” а. Маршалла
- •39. Розвиток а.Маршаллом (1842-1924 р.Р.) теорії попиту та пропозиції.
- •40. Зрівноважена модель а. Маршала Механізм встановлення ринкової рівноваги.
- •41. Розвиток кембриджської школи. А.Пігу
- •43. Задані, залежні і незалежні величини в моделі Дж.М. Кейнса.
- •45. Рекомендації Дж.М. Кейнса щодо державного регулювання економіки.
- •48. Кон`юнктурно-статистичний напрям в інституціоналізмі. В. Мітчелл
- •49. Дж. Коммонс (1862-1945 р.Р.) - засновник соціально-правового напрямку в інституціоналізмі. Теорія колективних дій.
- •50.„Нове індустріальне суспільство” Дж. К. Гелбрейта. Теорія конвергенції.
- •51.Критика кейнсіанства. Наступ консерватизму. Ф. Хайєк, л. Мізес.
- •52.Причини виникнення монетаризму у 70-х р.Р. Хх ст. М.Фрідмен (1912) - засновник чиказької школи.
- •53.Загальні положення та практичні рекомендації сучасного монетаризму.
- •54.Теорія економіки пропозиції. Крива Лаффера.
- •55.Теорії адаптивних та раціональних передбачень. Р. Лукас (1937-1995 р.Р.).
- •56.Теорії економічного зростання та економічного розвитку. Римський клуб.
- •57.Теорія соціального ринкового господарства. Реформи л. Ерхарда.
- •58.П. Самуельсон (1908-2006). Концепція «кейнсіансько-неокласичного синтезу».
- •59.Неоінституціоналізм. Методологічні особливості та загальні напрямки дослідження.
- •60.Теорія прав власності та трансакційні витрати. Теорема р. Коуза.
48. Кон`юнктурно-статистичний напрям в інституціоналізмі. В. Мітчелл
Ранний американский институционализм 20–30-х г.г. ХХ века сформировался в трех вариантах:
- социально-психологический (технократический) представленый основателем этого направления Т.Вебленом (1857- 1929);
- социально- правовой (юридический) основаный Дж.Коммонсом (1862- 1945);
- конъюктурно- статистический (эмпирико- прогностический) во главе с У.К.Митчеллом (1874- 1948). Конъюктурно- статистический (эмпирико- прогностический) вариант во главе с У.К.Митчеллом базируется на анализе циклических колебаний в экономике, через призму цикличности финансовой системы, денежного обращения, кредита и т.д. Считалось необходимым исследование природы такой цикличности для выработки конкретных рекомендаций государству по смягчению ее последствий.
49. Дж. Коммонс (1862-1945 р.Р.) - засновник соціально-правового напрямку в інституціоналізмі. Теорія колективних дій.
Методологія дослідження Дж. Коммонса характеризується твердженням про примат права над економікою. Юридичні процедури він вважав єдино ефективними для налагодження соціального миру і погашення конфлікту у суспільстві. Він заперечував існування класів і визнавав наявність лише «професійних груп» які можуть співробітничати шляхом здійснення державою реформ у галузі законодавства і створення уряду, представленого лідерами "колективних інституцій"
Дж. Коммонс вважав, що саме через юридичну процедуру, через суди регулюються економічні відносини у суспільстві. Такий підхід яскраво виявляється у його теорії угоди, яка була у центрі його поглядів як теорія спільної діяльності людей і їхніх оцінок в усіх угодах, за допомогою яких учасники спонукають один одного до досягнення єдності думок і дій. Дж. Коммонс розглядав угоду як вихідну економічну категорію. Вона означає прийняття обома сторонами конкретного зобов'язання.
Угоди він поділяв:
- на ринкові (акти купівлі-продажу та контроль за цим з боку суду)
- адміністративні (відносини між керівниками та їх підлеглими)
- розподільчі (рішення корпорації про ціни, регулювання цін з боку уряду, держбюджету, податкової системи).
Кожна угода містить три елементи:
конфлікт, тобто зіткнення інтересів учасників угоди;
взаємозалежність та взаємозв'язок інтересів учасників конфлік,
процедуру, тобто порядок вирішення конфлікту й укладання умі
Дж. Коммонс вважав, що за допомогою угоди практично можливе вирішення будь-якого конфлікту мирним шляхом.
Дж. Коммонс вважав, що саме угодою визначається цінність благ, що саж судові рішення встановлюють "розумну вартість", а політична економія — це наука, що вивчає процеси, які ведуть до встановлення "розумної всі тості".
Ідея соціального миру, що пронизує всю наукову діяльність Дж. Коммон домінує в запропонованій ним періодизації капіталізму. Дж. Коммонс вділяє чотири стадії розвитку капіталізму:
первісна стадія капіталізму —- торговельний капіталізм, яка змінюється
підприємницькою стадією, за якою наступає
фінансовий (банківський) капіталізм і, нарешті,
адміністративний капіталізм.