- •1. Мета суопг.
- •2. Сфера дії Закону « Про охорону праці».
- •3. Державне управління охороною праці.
- •4.Обов'язки власника , фінансування охорони праці
- •5. Служба охорони праці підприємства в суопг.
- •6. Права громадян при укладанні трудового договору, під час роботи на підприємстві.
- •7. Відшкодування власником шкоди працівникам, відшкодування моральної шкоди.
- •8. Показники ефективності функціонування суопг.
- •10. Небезпечні і шкідливі виробничі чинники в будівництві. Їх наслідки.
- •11. Важкість праці, категорії важкості праці, втома.
- •Класи і категорії важкості праці
- •12.Методи аналізу травматизму.
- •13.Призначення гігієнічної класифікації праці.
- •14.Умови праці, класи умов праці за ступенем шкідливості та небезпечності.
- •15. Класи умов праці за ступенем шкідливості .
- •16. Поняття про гігієну праці та виробничу санітарію. Чинники, що визначають санітарно-гігієнічні умови праці.
- •18. Питання охорони праці в поб і пвр
- •19. Небезпечні зони. Приклади розрахунку.
- •20. Засоби і заходи захисту працівників від небезпечних виробничих чинників.
- •21. Електробезпека в галузі. Загальна характеристика струму.
- •22. Засоби захисту працівників від електрики. Заземлення. Занулення. Принцип дії.
- •23. Дія електричного струму на організм людини
- •24. Електричні ураження (електричні травми, електричні удари)
- •25. Чинники, що впливають на наслідки враження електричним струмом
- •26. Класифікація виробничих приміщень за рівнем електробезпеки (за умовами).
- •27. Класифікація виробничих приміщень за рівнем електробезпеки (за рівнем небезпеки).
- •28. Загальні відомості про пожежі ( визначення пожежі, зони, основні причини винекнення ).
- •29. Вогнестійкість та категорії приміщень та споруд за вибухопожежною небезпекою.
- •30.Правова основа діяльності в галузі пожежної безпеки(дпн,птк,дпд)
- •32.Первинні засоби пожежогасіння.
- •33.Техніка безпеки при земляних роботах,основні причини травматизму.Особливості розробки котлованів і траншей з вертикальними стінками.
- •43. Заходи безпеки при робоі в колодязях, шурфах, і колекторах
- •44. Які вимоги техніки безпеки необхідно дотримуватися при виконанні пальових робіт.
- •45.Гідроізоляційні роботи. Основні причини травматизму. Заходи безпеки. Гідроізоляційні роботи
- •46.Техніка безпеки при монтажних роботах . Правила і терміни перевірки вантажозахватних пристроїв. Небезпечні зони.
- •Мета суопг………………………………………………………………………………1-2
23. Дія електричного струму на організм людини
Дія електричного струму на живу тканину на відміну від дії інших матеріальних факторів (пари, хімічних речовин, випромінювання та ін.) носить своєрідний і різнобічний характер. Проходячи через організм людини, електричний струм здійснює термічну, електролітичну і механічну дію. Ці фізико-хімічні процеси притаманні як живій, так і неживій матерії. Одночасно електричний струм здійснює і біологічну дію, яка є специфічним процесом, властивим лише живій тканині:
- термічна дія струму проявляється в опіках окремих ділянок тіла, нагріванні до високої температури кровоносних судин, нервів, серця, мозку та інших органів, які знаходяться на шляху струму, що викликає в них серйозні функціональні розлади;
- електролітична дія струму проявляється в розкладанні органічних рідин, у тому числі і крові, що супроводжується значними порушеннями їх фізико-хімічні складу;
- механічна (динамічна) дія струму виявляється у розриві, розшаруванні та інших пошкодженнях різних тканин організму, в тому числі м'язової тканини, стінок кровоносних судин, судин легеневої тканини та ін.;
- біологічна дія струму проявляється в подразненні й порушенні живих тканин організму, а також у порушенні внутрішніх біоелектричних процесів, що протікають при нормальному функціонуванні організму.
Електричний струм, проходячи через організм, подразнює живі тканини, викликаючи в них відповідну реакцію – збудження, яке є одним з основних фізіологічних процесів і характеризується тим, що живі утворення переходять зі стану відносного фізіологічного спокою в стан специфічної для них діяльності.
Так, якщо електричний струм проходить безпосередньо через м'язову тканину, то збудження, зумовлене подразнюючою дією струму, проявляється у вигляді мимовільного скорочення м'язів. Це так звана пряма, або безпосередня, подразнююча дія струму на тканини, по яких він проходить.
Однак дія струму може бути не тільки прямою, а й рефлекторною, тобто здійснюватися через центральну нервову систему. Інакше кажучи, струм може викликати збудження тих тканин, які не знаходяться у нього на шляху. Справа в тому, що електричний струм, проходячи через тіло людини, викликає подразнення рецепторів – особливих клітин, яких є велика кількість у всіх тканинах організму і які володіють високою чутливістю до дії факторів зовнішнього і внутрішнього середовища.
Центральна нервова система переробляє нервовий імпульс і передає його як виконавчу команду до робочих органів: м'язів, залоз, судин, які можуть знаходитися поза зоною проходження струму.
За допомогою експериментальних досліджень було встановлено, що людський організм починає відчувати подразнюючу дію змінного струму промислової частоти силою 0,6-1,6 мА і постійного струму 5-7 мА. Такі струми не є серйозною небезпекою для діяльності організму людини.
Дослідження з визначення впливу роду струму на небезпеку ураження людини показали, що змінний струм частотою 50 Гц є найбільш несприятливим. При збільшенні частоти (вище 50 Гц) сила відчутного і невідпускаючого струмів зростає. Також зростає сила цих струмів при зменшенні частоти. Наприклад, встановлено, що сила фібриляційного струму при 400 Гц приблизно в 3,5 рази перевищує струм при частоті 50 Гц, тому підвищення частоти струму застосовують як один із заходів підвищення електробезпеки.