- •1. Мета суопг.
- •2. Сфера дії Закону « Про охорону праці».
- •3. Державне управління охороною праці.
- •4.Обов'язки власника , фінансування охорони праці
- •5. Служба охорони праці підприємства в суопг.
- •6. Права громадян при укладанні трудового договору, під час роботи на підприємстві.
- •7. Відшкодування власником шкоди працівникам, відшкодування моральної шкоди.
- •8. Показники ефективності функціонування суопг.
- •10. Небезпечні і шкідливі виробничі чинники в будівництві. Їх наслідки.
- •11. Важкість праці, категорії важкості праці, втома.
- •Класи і категорії важкості праці
- •12.Методи аналізу травматизму.
- •13.Призначення гігієнічної класифікації праці.
- •14.Умови праці, класи умов праці за ступенем шкідливості та небезпечності.
- •15. Класи умов праці за ступенем шкідливості .
- •16. Поняття про гігієну праці та виробничу санітарію. Чинники, що визначають санітарно-гігієнічні умови праці.
- •18. Питання охорони праці в поб і пвр
- •19. Небезпечні зони. Приклади розрахунку.
- •20. Засоби і заходи захисту працівників від небезпечних виробничих чинників.
- •21. Електробезпека в галузі. Загальна характеристика струму.
- •22. Засоби захисту працівників від електрики. Заземлення. Занулення. Принцип дії.
- •23. Дія електричного струму на організм людини
- •24. Електричні ураження (електричні травми, електричні удари)
- •25. Чинники, що впливають на наслідки враження електричним струмом
- •26. Класифікація виробничих приміщень за рівнем електробезпеки (за умовами).
- •27. Класифікація виробничих приміщень за рівнем електробезпеки (за рівнем небезпеки).
- •28. Загальні відомості про пожежі ( визначення пожежі, зони, основні причини винекнення ).
- •29. Вогнестійкість та категорії приміщень та споруд за вибухопожежною небезпекою.
- •30.Правова основа діяльності в галузі пожежної безпеки(дпн,птк,дпд)
- •32.Первинні засоби пожежогасіння.
- •33.Техніка безпеки при земляних роботах,основні причини травматизму.Особливості розробки котлованів і траншей з вертикальними стінками.
- •43. Заходи безпеки при робоі в колодязях, шурфах, і колекторах
- •44. Які вимоги техніки безпеки необхідно дотримуватися при виконанні пальових робіт.
- •45.Гідроізоляційні роботи. Основні причини травматизму. Заходи безпеки. Гідроізоляційні роботи
- •46.Техніка безпеки при монтажних роботах . Правила і терміни перевірки вантажозахватних пристроїв. Небезпечні зони.
- •Мета суопг………………………………………………………………………………1-2
12.Методи аналізу травматизму.
Для аналізу виробничого травматизму застосовують чотири основних методи: статистичний, монографічний, економічний, метод фізичного і математичного моделювання.
Статистичний метод ґрунтується на вивченні причин травматизму за документами, що реєструють нещасні випадки (акти за формою Н-1, листки тимчасової непрацездатності), за певний період часу (квартал, півріччя, рік); у випадку професійних захворювань аналізуються дані карт обліку професійних захворювань за формою П-5, які складаються на підставі актів розслідування випадків профзахворювань.
Цей метод створює можливість визначити порівняльну динаміку травматизму за окремими галузями, підприємствами, цехами, ділянками одного підприємства і виявити закономірності чи ділянки зниження або підвищення рівня травматизму. Для оцінки рівнів травматизму користуються відносними показниками (коефіцієнтами) частоти, важкості і втрат.
За коефіцієнт частоти травматизму Кч береться кількість нещасних випадків, що припадають на тисячу працівників за певний період:
де Т — число нещасних випадків за звітний період (за винятком важких та смертельних); Р - середньооблікова кількість працівників за той же період.
Коефіцієнт важкості травматизму Кт характеризує середня кількість днів непрацездатності, що припадають на один нещасний випадок:
де Д - сумарна кількість днів непрацездатності за всіма нещасними випадками за звітний період.
За коефіцієнт втрат Кв (показник загального травматизму) береться кількість людино-діб непрацездатності, що припадають на 1000 працівників. У ці показники не включаються групові та смертельні нещасні випадки:
Зміна коефіцієнтів частоти, важкості і втрат протягом ряду періодів характеризує динаміку промислового травматизму й ефективність заходів щодо попередження травматизму.
При поглибленому статистичному аналізі травматизму, крім виявлення причин травматизму, робиться також аналіз нещасних випадків за джерелами і характером впливу на організм; за видами робіт чи виробничими операціями; за характером травм; аналізуються відомості про потерпілих (професія, стаж, стать, вік), дані про час події (місяць, година робочого дня, зміна). Отримана інформація орієнтує дослідників щодо небезпеки виробничої обстановки та питань розробки індивідуальних захисних засобів, дає змогу вжити попереджувальні заходи.
До різновидів статистичного аналізу відносять груповий і топографічний. Груповий метод аналізу травматизму ґрунтується на повторюваності нещасних випадків незалежно від тяжкості ушкоджень. Наявний матеріал розслідування розподіляється за групами з метою виявлення найчастіше повторюваних випадків (однакових за обставинами). Нещасні випадки групуються за окремими однорідними ознаками: видом робіт, обладнанням, кваліфікацією, спеціальністю, віком потерпілого, причинами нещасних випадків тощо.
Топографічний метод полягає у вивченні причин нещасних випадків щодо місця їх виникнення; ці місця систематично наносяться умовними знаками на плани ділянки, цеху, підприємства. Метод дає наочне уявлення про місця зосередження травматизму, які потребують відповідних профілактичних заходів. Статистичні методи дослідження дають загальну картину стану травматизму, установлюють його динаміку, виявляють певні залежності, але при цьому не вивчаються поглиблено умови, в яких стався нещасний випадок.
Монографічний метод включає детальне дослідження всього комплексу умов, у яких стався нещасний випадок: процеси, устаткування, матеріали, захисні засоби, умови виробничої обстановки та ін. У результаті дослідження виявляються не тільки причини нещасних випадків, а й приховані (потенційні) небезпечні та шкідливі фактори, що можуть призвести до травматизму.
Економічний метод полягає у визначенні економічного збитку від виробничого травматизму, а також в оцінці ефективності витрат, що спрямовані на попередження нещасних випадків, з метою оптимального розподілу коштів на заходи щодо охорони праці.
Метод фізичного і математичного моделювання застосовується на складних зразках техніки.