Тема 13. Цінності в житті людини і суспільства.

Поняття „аксіологія”. Місце аксіології в системі культури. Цінності як визначальні характеристики людського буття. Людина в системі цінностей. Структура цінностей.

Цінність як ядро духовного світу людини. Проблема суб’єктивного вибору. Цінність і ціль. Цінність і життєвий смисл. Цінність як регулятор поведінки людини.

Базові цінності людського буття. Цінність орієнтації. Вищі духовні цінності. Поняття про духовну досконалість.

Глобальні проблеми людства і людина: екологічний і моральний імперативи виживання людства. Стратегія людства в планетарному масштабі. Проблема переходу від техногенної до антропогенної цивілізації.

Розділ іy. Релігієзнавство.

Тема 14. Релігієзнавство як наука.

Релігієзнавство як явище духовної культури. Виникнення і становлення релігієзнавства як галузі гуманітарного знання.

Поняття і сутність релігії. Релігія – складане духовне утворення. Соціальні, гносеологічні, онтологічні та психологічні чинники релігії. Функції релігії. Класифікація релігії та її географія.

Тема 15. Світові, локальні релігії.

Первісні вірування. Релігії Стародавніх цивілізацій.

Світові релігії: буддизм, християнство, іслам та їх течії – загальна характеристика релігій. Нові світові релігії - загальна характеристика.

Локальні релігії: іудаїзм, конфуціанство, даосизм, синтоїзм, сикхізм, зороастризм, ведизм, джайнізм, брахманізм – загальна характеристика.

Тема 16. Релігійні конфесії в Україні.

Дохристиянські вірування східних слов’ян. Розвиток християнства в Україні. Християнські конфесії. Церковні розколи та їх вплив на сучасну релігійну ситуацію в Україні. Нехристиянські релігії в Україні. Нетрадиційні релігії. Секти.

Свобода совісті як загальнолюдська цінність. Законодавче закріплення свободи совісті в Україні.

Основні вимоги до умінь та знань

Розділ І „ Гуманістичний зміст історії виникнення і розвитку філософії”.

Знати:

• основні поняття розділу;

• предмет, джерела виникнення, функції та призначення філософії;

• форми і види світогляду, розуміти розбіжності світобачення і світорозуміння; основні галузі філософського знання;

• ознайомлення з основними етапами історії розвитку філософської думки: основні парадигми філософствування, значення й сенс основних досягнень кожної філософської епохи;

• видатних мислителів кожної філософської епохи.

Вміти :

• розрізняти специфіку світобачення і світорозуміння кожної культурно-історичної епохи, бачити та логічно пояснювати внутрішні зв’язки між основними напрямами філософії;

• з’ясувати основні фактори виникнення, розвитку та змін філософських знань відповідно історичної доби;

• давати наукову характеристику філософським вченням видатних мислителів минулого і сучасності;

• порівнювати, пояснювати, аналізувати, критично оцінювати духовні і релігійні явища, орієнтуватися у багатому світі духовної культури;

• користуватися науковою термінологією;

• самостійно працювати з додатковою літературою, складати конспект, тези, готувати реферати, доповіді, брати участь у дискусіях, семінарах;

• аргументовано відстоювати власні погляди на ту чи іншу проблему, толерантно ставитися до протилежних думок;

• на основі провідних ідей мислителів створювати власні програми фізичного і духовного вдосконалення;

• застосовувати отримані знання при вирішенні професійних завдань та в особистому житті.

Розділ ІІ. Онтологія і гносеологія.

Знати :

• основні поняття розділу;

• основні форми буття ;

• сутність діалектики: людський критерій розвитку, принципи, категорії, закони;

• походження, форми, структура, функції свідомості;

• зміст філософського вчення про пізнання, істину;

• основні наукові методи пізнавальної і практичної діяльності.

Вміти :

• логічно, науково пояснювати основний зміст питань онтології та гносеології;

• застосовувати отримані знанні з онтології для вирішення питань гносеології;

• застосовувати отримані знання при вирішенні дидактичних завдань з тем розділу, у творчої діяльності; свідомо проникати в сутність явищ та процесів реального світу;

• творчо підходити по вирішення професійних питань;

• свідомо використовувати наукову методологію у різних видах діяльності, на основі новітніх методик та провідних ідей мислителів створювати власні програми фізичного і духовного вдосконалення;

• працювати з усіма доступними джерелами знань, вміти самостійно здобувати інформацію за темами розділу, самостійно працювати з додатковою літературою, складати конспект, тези, готувати реферати, доповіді, брати участь у дискусіях, семінарах;

• користуватися науковою термінологією;

• аргументовано відстоювати свою світоглядну та громадську позицію, толерантно ставитися до протилежних думок.

Розділ ІІІ. Соціальна філософія.

Знати:

• основні поняття розділу;

• основні положення філософської концепції суспільства;

• основні положення філософської концепції людини, співвідношення понять „ людина – індивід – особа – особистість – індивідуальність”;

• зміст проблем відчуження та самореалізації особистості в суспільстві та шляхи вирішення цих проблем;

• основні положення філософської проблеми цінностей в житті людини і суспільства;

• формаційний та цивілізаційний підходи в трактовці історичного суспільного розвитку, рушійні сили суспільного розвитку, роль насильства і особистості в суспільному розвитку.

Вміти:

• неупереджено, науково, логічно аналізувати та оцінювати явища суспільного життя і виявляти роль особистості в історичному розвитку;

• розрізняти формаційний та цивілізаційний підходи в трактовці історичного суспільного розвитку; виявляти фактори, що визначають прогресивні і консервативні тенденції розвитку суспільства та формування особистості;

• порівнювати цінності національні, загальнолюдські, особистісні;

• розробляти на основі отриманих знань програми подолання відчуження особи у студентських колективах і молодіжних групах, допомагати самореалізації студентам, підтримувати здоровий режим роботи і відпочинку; знаходити шляхи прискорення прогресу і методи нейтралізації та усунення негативних явищ в суспільстві та діяльності людини;

• розробляти проекти для вирішення глобальних проблем людства;

• раціонально-критично оцінювати духовну спадщину людства і свого народу;

• працювати з усіма доступними джерелами знань, вміти самостійно здобувати інформацію за темами розділу, самостійно працювати з додатковою літературою, складати конспект, тези, готувати реферати, доповіді, брати участь у дискусіях, семінарах;

• користуватися науковою термінологією;

• аргументовано відстоювати свою світоглядну та громадську позицію, толерантно ставитися до протилежних думок.

Розділ ІV. Релігієзнавство.

Знати:

• основні поняття розділу;

• закономірності виникнення, розвитку і функціонування релігії;

• взаємозв’язок релігії з міфологією, наукою, філософією;

• особливості і загальну характеристику первісних вірувань, світових, локальних, нетрадиційних і традиційних релігій;

• становище релігійного життя сучасної України.

• основи законодавства щодо свободи совісті в державі.

Вміти:

• науково оцінювати духовну спадщину релігій світу та свого народу;

• науково пояснювати, аналізувати, порівнювати основні характеристики та риси релігій світу;

• визначати ступень впливу релігійної свідомості на суспільство, молодь, різні верстви населення;

• працювати з усіма доступними джерелами знань, вміти самостійно здобувати інформацію за темами розділу, самостійно працювати з додатковою літературою, складати конспект, тези, готувати реферати, доповіді, брати участь у дискусіях, семінарах; критично ставитись до тенденційної інформації;

• користуватися науковою термінологією;

• аргументовано відстоювати свою світоглядну та громадську позицію, толерантно ставитися до протилежних думок;

• збагачувати власну духовну культуру шляхом самоосвіти, творчо працювати над поглибленням культурно-освітніх знань.