Проблемні питання організації огляду місця події.
Проблемні питання організації огляду місця події.
Конституція України проголошує, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека є найвищою соціальною цінністю. Кожна людина має право на життя. Умисне вбивство відповідно до ч.5 ст.12 (“Класифікація злочинів”) чинного Кримінального кодексу України є особливо тяжким злочином проти особи.
Число умисних вбивств у державі залишається значним. Все більша їх частина відзначається зухвалістю, жорстокістю, корисливими мотивами, готується та здійснюється раніше судимими, групами осіб.
За цих умов одним з найважливіших завдань органів прокуратури залишається ефективності роботи по розкриттю та кваліфікованому розслідуванню злочинів зазначеної категорії.
Між тим не завжди на належному рівні знаходиться організація заходів по встановленню злочинців та збиранню доказів, що їх викривають. На низькому професійному рівні та несвоєчасно проводяться невідкладні першочергові оперативно-розшукові заходи та виконуються слідчі дії, допускаються порушення норм КПК України. Все це призводить до втрати доказів.
Огляд місця події є однією з важливіших першочергових і невідкладних слідчих дій, своєчасність і кваліфікованість проведення якої дає цінний матеріал для встановлення обставин, що підлягають доказуванню і у значній мірі сприяють успішному розкриттю злочину і розслідуванню кримінальної справи. Доказове значення фактичних даних, здобутих на місці події, визначається перш за все їх повнотою і кваліфікованою фіксацією.
Однак, як свідчить практика у ході огляду місця події трапляються випадки, порушення вимог процесуального законодавства при складанні протоколу, неповнота відображення в ньому загальної картини пригоди, недотримання правил складання планів та схем, фото та відеозйомки і застосування інших способів фіксації результатів огляду, також інші питання про що буде вказано нижче.
У своїй роботі я не хочу акцентувати увагу на загальних поняттях та визначеннях тих, чи інших слідчих дій, а розкрити деякі помилки, які допускаються при проведенні огляду місця події.
Взагалі у ракурсі висвітлення даної теми і враховуючи вимоги до написання роботи, повністю розкрити всі питання у даному випадку розкрити неможливо. А тому зупиняюсь на деяких із них, які часто зустрічаються у слідчій практиці.
Згідно з вимогами Положення щодо організації роботи постійно діючих слідчо-оперативних груп (розробленого на підставі спільного розпорядження прокурора області, начальника УМВС області та начальника судово-медичного бюро області), якщо після аналізу результатів первинного огляду трупа та оперативної інформації буде встановлена наявність факту скоєного в умовах неочевидності умисного вбивства, міжміськрайпрокурором та начальником міськрайвідділу внутрішніх справ негайно інформуються про це спецповідомленнями відповідний - заступник прокурора області (згідно з розподілом обов’язків) – начальник слідчого управління, а у неробочий час, вихідні та святкові дні – черговий по прокуратурі області, оперативний черговий УМВС України в області.
При отриманні підтвердження про виїзд для участі в огляді місця події членів обласної слідчо-оперативної групи керівниками територіальних правоохоронних органів огляд місця події припиняється, про що відзначається в протоколі огляду. Слідча дія відновлюється лише після прибуття на місце події членів зазначеної групи. При цьому ні в якому разі не слід до прибуття членів обласної слідчо-оперативної групи зупиняти проведення первинних оперативно-розшукових заходів по розкриттю злочину та огляду периферії. Навпаки, міжміськрайпрокурор та начальник міськрайвідділу внутрішніх справ повинні негайно організувати активне вжиття таких заходів.
Працівники міліції, отримавши від слідчого первинну інформацію з місця огляду стосовно обставин вчиненого в умовах неочевидності умисного вбивства (щодо шляхів підходу до місця події, відходу від нього, вірогідної кількості злочинців, наявності у них транспортних засобів), повинні:
1. Блокувати адміністративний район у випадках наявності відомостей про можливе застосування зброї особою, яка підозрюється в злочині.
2. З урахуванням наявної інформації орієнтувати сусідні підрозділи міліції і громадськість на розшук злочинця.
3. Створити штаб для керівництва і координації дій співробітників міліції та доданих сил.
4. Створити групи по таких напрямках:
- проведення дій оперативно-розшукового характеру;
- аналізу і обробки інформації;
- блокування району (мобільні), які за необхідністю можуть здійснювати виїзди за межі міста або адміністративного району;
- оперативного пошуку (проводять заходи у місцях можливої появи злочинців, збуту викраденого майна, за індивідуальними ознаками проводять перевірку доставлених до міліції осіб).
Крім того, працівники міліції зобов’язані одержувати від громадян відомості про подію, вжити заходи для надання допомоги потерпілим і ліквідування за необхідністю наслідків події, для організації переслідування і затримання винних.
У випадку, коли особа загиблого невідома, для розкриття злочину найбільш важливим завданням працівників органів міліції є встановлення особи загиблого та даних, що її характеризують.
Саме завдяки чітко скерованій слідчим прокуратури роботи по взаємодії правоохоронних органів у ході проведення огляду місця події було розкрито два злочини.
Так, у покинутому будинку с.Д. виявлено труп громадянина Миколи В., 1956 року народження, громадянина України, не одруженого, раніше не судимого, без постійного місця проживання.
На місце події негайно виїхала постійно діюча слідчо-оперативна група на чолі з виконуючим обов’язки, у складі слідчого прокуратури району, начальника МРВ УМВС України в області, судово-медичного експерта, експертів-криміналістів, оперативних працівників міліції.
З метою координації дій правоохоронних органів у розкритті злочину прибули заступник прокурора області та прокурор-криміналіст відділу прокуратури області.
Труп потерпілого знаходився у коридорі покинутого будинку, де виявлені сліди боротьби. З місця події вилучені палка, пеньок зі слідами темно-бурого кольору, схожими на кров. При проведенні судово-медичного дослідження трупа встановлено, що причиною його смерті є закрита черепно-мозкова травма.
Під час проведення огляду місця події до учасників слідчої дії звернулася жителька цього села, яка повідомила про те, що давно не бачила своєї сусідки - 78-річної Ганни Т. Не знає, що й думати…?
До господарства Ганни Т. були направлені оперативні працівники, які виявили труп господарки у жилій кімнаті будинку, вхідні двері якого були зачинені ззовні на навісний замок. У зв’язку з цим було прийняте рішення забезпечити охорону місця події.
Після закінчення огляду трупа Миколи В. та покинутого будинку слідчо-оперативна група прибула до господарства Ганни Т., де слідчим з участю спеціалістів із застосуванням технічних засобів проведено огляд у ході якого вилучені відбитки слідів взуття з підлоги з характерним візерунком у вигляді зірки та відбитки рук з дверей шафи у кімнаті потерпілої.
При проведенні судово-медичного дослідження трупа жінки встановлено, що смерть потерпілої настала внаслідок відкритої черепно-мозкової травми, вдавленого перелому потиличної кістки зліва з ушкодженням твердої та м’якої мозкових оболонок, переломів кісток склепіння та основи черепа.
За фактом нанесення тілесних ушкоджень Миколі В. СВ МРВ УМВС України в області в цей же день порушена кримінальна справа за ознаками ч.1 ст.121 Кримінального кодексу України. А за фактом умисного вбивства Ганни Т. прокуратурою району порушена кримінальна справа за ознаками ч.1 ст.115 КК України.
Завдяки ретельно проведеному огляду місця події, взаємодії правоохоронних органів, кваліфікованій фіксації та вилученню слідів, своєчасному призначенню судово-медичних і криміналістичних експертиз, оперативному їх проведенню, експертам криміналістам НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області протягом доби вдалося встановити особу, якій належали відбитки слідів рук на шафі, що були вилучені в будинку Ганни Т. Відповідно до висновків дактилоскопічної експертизи відбитки належали Сергію Х., 1971 року народження, громадянину України, раніше судимому - у 2001 році за ч. 1 ст.81 Кримінального кодексу України. До речі, він уродженець цього ж села. В цей же день Сергій Х. був затриманий у порядку ст.115 КПК України слідчим прокуратури Конотопського району за підозрою у скоєнні умисного вбивства Ганни Т. і доставлений до прокуратури району.
В результаті вірно спланованого допиту і встановленню психологічного контакту з Сергієм Х., останній розповів про обставини скоєння вбивства Ганни Т. та зізнався у скоєнні умисного вбивства Миколи В., які він вчинив разом з Станіславом М.
Цього ж дня за підозрою у скоєнні злочинів затримані Станіслав М. та Ганна С. Кримінальні справи порушені за фактом нанесення тілесних ушкоджень Миколі В. та умисного вбивства Ганни Т. об’єднані в одне провадження.
У ході досудового слідства встановлено, що жителька Дубинки Ганна С. мала неприязні стосунки з жителем цього ж села 47-річним Миколою В., з яким вона посварилася, коли той хотів придбати у неї самогон. З метою помсти жінка попросила свого племінника Володимира С., аби той домовився з ким-небудь, хто міг би “розібратися” з Миколою В. Племінник досить швидко знайшов любителів гострих відчуттів. Ними стали жителі с. Землянка Сергій Х., 1971 року народження, та Станіслав М., 1979 року народження. Молодики швидко порозумілися з Ганною С. і погодилися “провчити” її недруга. При цьому Ганна С. пообіцяла дати їм у якості винагороди гроші та спиртне. Сергій Х. взяв у господарки панчоху, у якій зробив прорізи для очей, щоб його не змогли впізнати.
Близько 22-ї години вони прийшли в Дубинку до покинутого будинку, в якому ночував Микола В. Він, нічого не підозрюючи, відчинив двері й одразу ж отримав два удари в обличчя. Почав тікати в кімнату. Непрохані гості наздогнали його і, зваливши на підлогу, стали бити ногами. А Станіслав М., схопивши кілок, наніс кілька ударів по спині і голові потерпілого.
Коли Микола В. перестав чинити опір, молодики витягли його до коридору, де Сергій Х., схопивши пеньок, наніс ним ще кілька ударів по голові. Упевнившись у тому, що потерпілий не подає ознак життя, Сергій Х. і Станіслав М. зачинили двері до будинку і пішли до господарства Ганни С., якій розповіли про те, що виконали її прохання і що Микола В. мертвий. Господиня за вбивство свого недруга дала їм 100 гривень та банку самогону місткістю 3 літри, пообіцявши, що коли вони захочуть випити спиртного, то можуть приходити до неї.
Пізніше, під час чергової пиятики, Ганна С. повідала молодикам про те, що в її сусідки Ганни Т. є гроші, які вона зібрала на придбання будинку. І запропонувала пограбувати одиноку жінку. Пізнім вечором Сергій Х. і Станіслав М. ввірвались до будинку Ганни Т. і, наносячи удари руками і ногами в різні частини тіла потерпілої, почали вимагати в неї гроші. Ганна Т. віддала їм 30 гривень, що лежали на столі. Та зловмисникам цього було замало, і вони продовжували знущатись над жінкою, вимагаючи віддати всі гроші. Не домігшись свого, нелюди убили Ганну Т. кількома ударами сокири по голові. Потім взяли в будинку потерпілої телевізор, ліхтарик, стабілізатор, слуховий апарат і два радіоприймачі. Не забули прихопити і сокиру, якою вбили господарку будинку. Пізніше вони ще раз повернуться сюди, аби заволодіти мішком цукру, який віднесли Ганні С. для приготування самогону.
У ході відтворення обстановки і обставин події яке проводилося із застосування фото та відео зйомки Сергій Х. та Станіслав М. продемонстрували механізм заподіяння тілесних ушкоджень Миколі В. і Ганні Т., які повністю співпали з ушкодженнями виявленими під час судово-медичного дослідження. Проведеним обшуком у домоволодінні Ганни С. Виявлено викрадені речі з будинку Ганни Т. і знаряддя злочину – сокиру. У домоволодіннях Сергія Х. і Станіслава М. також вилучені речі викрадені з будинку потерпілої.
Кримінальна справа з обвинувальним висновком направлена до суду.
Перед виїздом на місце події, у залежності від категорії вчиненого злочину, його особливостей, наслідків, які наступили та інших факторів, слідчий зобов’язаний перевірити, чи відповідає склад групи обсягу і складності роботи, яку необхідно виконати, і при необхідності, запропонувати черговій частині, керівникам зацікавлених служб залучити до проведення огляду додаткових співробітників, спеціалістів.
В деяких випадках огляд оперативними працівниками районних, міжрайонних та прирівняних до них прокуратур не припиняється і це є однією з причин неповноти проведення огляду місця події так як значна кількість районів не мають досвідчених слідчих прокуратури, а також взагалі працюють без відповідних спеціалістів, які нажаль в деяких районних центрах відсутні. Зокрема у Сумській області у 5 районах відсутні судово-медичні експерти, це призводить до проведення повторних оглядів місця події під час яких виявляються нові об’єкти, які інколи мають безпосереднє значення для розкриття злочину і доказування при досудовому слідстві.
Так, до одного з райвідділів надійшло повідомлення від гр.Н про факт насильницької смерті його дружини. Слідчий незважаючи на вимоги Положення щодо організації роботи постійно діючих слідчо-оперативних груп провів огляд місця події. Порушивши кримінальну справу за фактом умисного вбивства невстановленими особами він провів допит як свідка Н. під час якого той показав, що у вечірній час невідомі стукати до його будинку. Його дружина пішла відчиняти двері, а через деякий час повернулась тримаючись за черево з якого текла кров, сліди якої він вимив з підлоги. Версія слідчого була направлена на те, що злочин вчинено сторонньою особою.
При виїзді на місце події постійно діючої слідчо-оперативної групи під час додаткового огляду місця події, спеціалістами на телевізорі у загальній кімнаті було виявлено бризки рідини темно-бурого кольору, схожої на кров. У ході досудового слідства встановлено, що кров належала потерпілій.
При допиті Н. йому було пред”явлено висновок експертизи і він зізнався, що злочин скоїв саме він завдавши удар ножем в область черева своїй дружині.
Отже, кожний виїзд на місце події повинен бути підготовлений. До огляду, в залежності від обставин події, мають бути залучені необхідні спеціалісти, фах яких дозволяє слідчому правильно орієнтуватись в певних умовах та використовувати спеціальну термінологію. Слід підготувати необхідні технічні та інші засоби і знаряддя, відповідну екіпіровку, засоби для пакування об’єктів, огорожі місця події.
Огляд місця події проводиться відповідно до статей 190, 191, а огляд трупа – відповідно до ст.192 КПК України.
Огляд місця події у невідкладних випадках може бути проведений до порушення кримінальної справи. В цих випадках за наявності для того підстав, кримінальна справа порушується негайно після огляду місця події.
Огляд житла чи іншого володіння особи проводиться лише за вмотивованою постановою судді, яка виноситься з додержанням порядку, встановленого ч.5 ст.177 КПК України – за поданням слідчого, погодженим з прокурором. Подання підлягає негайному розгляду, у разі необхідності суддя вправі заслухати думку слідчого і прокурора.
Постанова судді про проведення огляду оскарженню не підлягає.
На постанову судді про відмову в проведенні огляду протягом трьох діб прокурором може бути подана апеляція до апеляційного суду.
У невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, а також за письмовою згодою власника, огляд житла чи іншого володіння особи може бути проведено без постанови судді.
Рішення суду не потрібне, коли є заява або повідомлення про вчинення щодо заявника злочину, а також у разі відсутності цієї особи або неможливості отримати від неї згоду на проведення невідкладного огляду місця події.
Слідчий у протоколі огляду обов’язково зазначає причини, що обумовили проведення огляду без постанови судді, та протягом доби з моменту проведення цієї дії повідомляє про здійснений огляд житла чи іншого володіння особи та його наслідки відповідного прокурора.
В цій частині хотілось би відмітити, що у результаті відсутності стандартних бланків протоколів оглядів місця події виникає наступна проблема, а саме порушення кримінально процесуального законодавства. В цьому разі хотілось запропонувати свій варіант бланку огляду місця події (Додаток №1).
Прибувши на місце події слідчому необхідно візуально встановити його межі, після чого за вказівкою слідчого, працівники міліції повинні огородити місце події спеціальною стрічкою та забезпечити його охорону. При цьому слід врахувати, що в межах місця події повинні знаходитись об’єкти, які можуть мати доказове значення по справі та несуть в собі інформацію про скоєний злочин.
Перед початком огляду доцільно визначитись, чи є можливість застосувати службово-розшукову собаку для виявлення шляху відходу з місця події злочинця, очевидців злочину, шляху прибуття потерпілого та злочинця на місце події (враховується час скоєння злочину, погода, природні умови). Якщо буде встановлена необхідність застосування службової собаки, слід максимально виключити будь-яке пересування по місцю події та будь-які маніпуляції з трупом до прибуття кінолога із службовою собакою.
При організації проведення огляду місця події прокурорсько-слідчі працівники повинні за допомогою співробітників міліції запросити понятих, роз’яснити їм, спеціалістам та іншим учасникам їх процесуальні права та обов’язки.
Безпосередньо на місці події під час огляду, крім слідчого, понятих, спеціалістів та інших учасників, можуть знаходитись прокурор, який здійснює нагляд за розслідуванням і прокурор-криміналіст.
При необхідності, наприклад, при загибелі особи від вибуху чи від впливу електроструму, перед початком огляду місце події має бути обстежене відповідними фахівцями, щоб виключити можливість нещасних випадків.
Якщо є реальна загроза втрати слідів, зміни об’єктів, наприклад, від дії атмосферних опадів, вживаються заходи для їх збереження і подальшого пакування та вилучення. Збереження слідів та об’єктів від дії атмосферних опадів може бути забезпечене підручними засобами (наприклад, коробками), що на практиці не завжди виконується.
Так, при виїзді на місце події за фактом виявлення трупа невстановленої жінки ніхто з учасників слідчої дії незважаючи на похмуру погоду нездогадвся про відшукання та доставлення на місце події підручних засобів для зберігання об’єктів від опадів. В результаті цього були втрачені деякі сліди крові та потожирових нашарувань.
Відповідно до чинного кримінально-процесуального законодавства органи внутрішніх справ зобов’язані надавати слідчому допомогу в проведенні огляду (ст.191 КПК України). Слідчий, який проводить огляд, може доручити працівникам міліції обшукати територію, яка межує з місцем події, протралити дно водоймища на місці події, вилучити та перемістити труп з будь-якого середовища та т.і. Якщо такі заходи вживались, вони повинні знайти своє відображення у протоколі огляду.
За наявності інформації про місце проживання загиблого або місце, де його останній раз бачили живим, слідчий повинен доручити працівникам міліції забезпечити охорону цих місць з метою подальшого огляду. Прокурор в таких випадках може організувати проведення огляду вказаних місць іншими працівниками прокуратури паралельно з оглядом місця події.
При виїзді на огляд місця події слід починати з огляду шляхів підходу до трупа і відходу:
- після статичного огляду трупа і його фотографування виміряти температуру навколишнього середовища не менше двох разів з інтервалом в одну годину;
- слідчому направляти і контролювати роботу судово-медичного експерта;
- сліди крові на місці події фіксувати за допомогою кольорового відеозапису та кольорової фотозйомки, після чого вилучати всі сліди крові і їх зразки для визначення механізму виникнення слідів крові і подальшого призначення судових і криміналістичних експертиз;
- результати огляду місця події і трупа фіксувати в протоколі;
- по закінченні огляду трупа винести постанову про направлення трупа для судово-медичного дослідження;
- в супроводі працівника міліції труп направити до моргу для судово-медичного дослідження;
- судово-медичний розтин трупа проводити одразу після доставки його в морг, при неможливості – не пізніше наступного дня;
- слідчий повинен бути присутнім при розтині трупа. У разі наявності ознак насильницької смерті, разом з судово-медичним експертом узгоджувати, які питання необхідно поставити для проведення судово-медичної експертизи, які зразки вилучити з трупа для проведення експертиз та залучити експертів-криміналістів для виготовлення необхідних фотографій та відеозйомки під час розтину.
Яскравим прикладом визначення слідчим при огляді місця події шляхів підходу та відходу є розкриття умисного вбивства у районі.
07 травня 2003 року близько 11 години поблизу с.Л. у чагарнику виявлений труп жінки з ознаками насильницької смерті - тілесними ушкодженнями в області голови та шиї. Труп був присипаний землею, речі потерпілої частково зняті, що вказувало про можливе скоєння насильницького статевого акту та вбивства в умовах неочевидності.
На місце події виїхала слідчо-оперативна група.
З метою забезпечення належної взаємодії правоохоронних органів для розкриття злочину прибула постійно діюча слідчо-оперативна група прокуратури області.
За даним фактом була порушена кримінальна справа за ст. 115 ч. 1 КК України.
Вжитими слідчо-оперативними заходами встановлена особа потерпілої, якою виявилася жителька згаданого с.Л. – В., яка працювала головним бухгалтером місцевої сільради, проживала з чоловіком та двома дітьми.
Згідно висновку судово-медичної експертизи трупа причиною смерті В. стала відкрита черепно-мозкова травма зводу черепа, гостра крововтрата. На трупі потерпілої виявлено 7 ран в області голови, відкритий перелом черепа, різана рана шиї, синці в області лівого ока та верхньої правої щелепи, різана проникаюча рана правої сідниці. Характер тілесних ушкоджень свідчив про їх заподіяння тупими твердими предметами і такими, що мають колото-ріжучі властивості.
У ході огляду з місця події вилучені відбитки слідів взуття 44 розміру з характерним візерунком, протектора шини велосипеда, фрагменти цегли з речовиною бурого кольору та накладенням волосся, розбита пляшка. В 5 метрах від трупа виявлена шкіряна куртка потерпілої зі слідами темно-бурого кольору, схожими на кров.
При огляді місцевості на відстані близько 250 м. від місцезнаходження трупа в меліораційному колодязі виявлені пакет та сумка потерпілої з бухгалтерськими документами сільської ради.
Керівництвом слідчо-оперативної групи з огляду на зухвалість і жорстокість скоєного злочину та механізм тілесних ушкоджень була висунута версія про скоєння вбивства місцевим мешканцем, який був знайомий з потерпілою, і за складом свого характеру міг бути схильним до жорстоких дій.
Сліди злочину, а також антропометричні дані потерпілої (зріст близько 180 см, кріпка статура) могли свідчити про скоєння даного злочину фізично розвинутим чоловіком.
Ця версія відразу почала відпрацьовуватись, і в подальшому у поєднанні з іншими даними, здобутими в ході оперативно-розшукових заходів та огляду місця події в комплексі, знайшла своє підтвердження.
Майже під час огляду місця події встановлено, що 07 травня 2003 року потерпіла близько 18 години 30 хвилин зійшла з електропотягу “Конотоп-Хутор-Михайлівський” на залізничній зупинці “М.” і попрямувала звичайним для місцевих жителів шляхом до с. Л.
Свідок, який перебував на станції, при допиті показав, що з потягу зійшло 3 особи: чоловік, жінка та юнак. Останній, пробувши деякий час на залізничній ділянці, взяв там попередньо ним залишений велосипед, і поїхав в напрямку с.Л.
Завдяки своєчасно проведеним оперативним заходам із жителів села, понад тисячу, осіб був виявлений і затриманий М., 13.03.1985 року народження, уродженець і мешканець с. Л., не судимий, не працюючий, який, до речі, мав повістку райвійськкомату про призов його 20.05.03 на строкову військову службу.
Вказані дані в поєднанні з вищенаведеними психологічними та фізичними особливостями М. давали достатні підстави для підозри саме його у скоєнні цього злочину.
Під час допиту останній зізнався в тому, що він дійсно велосипедом догнав на дорозі до с.Л. потерпілу, з якою був знайомий, і спочатку скоїв насильницький статевий акт, застосувавши фізичну силу з метою подолання її опору, а в подальшому, боячись бути викритим у вчиненні цього злочину, з наміром його приховати, скоїв умисне вбивство останньої шляхом нанесення їй ударів цеглою в голову, і перерізання горла склянкою від розбитої пляшки. Труп потерпілої він присипав землею. За таких обставин дії М. були перекваліфіковані на ст. 115 ч. 2 п. 9 КК України.
Таким чином, завдяки високому професіоналізму, наполегливості та цілеспрямованості, злагодженій, чітко організованій і скоординованій прокуратурою роботі, ефективному застосуванню у ході огляду місця події і під час досудового слідства техніко-криміналістичних засобів (відеозапису, фотозйомки), залученню громадськості цей особливо тяжкий злочин був розкритий фактично протягом півдня по “гарячих слідах”, і злочинець затриманий.
Огляд трупа у морзі, який як слідча дія у процесуальному кодексі України не відокремлений, а на практиці є продовженням огляду місця події, не завжди використовується слідчими при виїздах на місця подій. А це є, мою думку продовженням огляду і несе певну інформацію про обставини і знаряддя скоєння злочину, так як на місці пригоди незавжи можливо виявити ті чи інші тілесні ушкодження. А таму я вважаю, що слідчий зобов’язаний бути присутнім під час розтину та фіксувати виявлені ушкодження, які повинен занести до протоколу. Після чого висунути версії про обставини та знаряддя скоєння злочину.
З власного досвіду я пам”ятаю такий випадок, коли при виїзді на місце події зовнішнім оглядом не було виявлено тілесних ушкоджень на трупі. А під час розтину встановлено перелом під”язикової кістки і за даними судово-медичного розтину розкрито умисне вбивство.
Під час розтину слід вилучати наступні об'єкти в залежності від ситуації:
а) зразки крові;
б) зразки волосся з п'яти областей голови і при необхідності з інших частин тіла, зчіс волосся з лобка й зразок волосся з лобка, зчіс волосся з інших місць, яких міг торкатися злочинець;
в) піднігтьовий вміст в окремі пакети з поміткою з якої руки і якого пальця;
г) м'які тканини, шкіру і кістки зі слідами ушкоджень, якщо ці об'єкти можуть бути придатні для ідентифікації;
д) кисті рук для рентгенографії і для відтворення папілярних візерунків;
е) череп для відтворення ознак знаряддя злочину;
є) зразки вмісту ротової порожнини, носа, статевих органів, прямої кишки;
ж) з ран - предмети іншого походження, частки, мікрочастки, волокна, речовини, сліди металізації;
з) сліди з губ, статевих органів та інших частин тіла, на яких могли залишитися слина, піт, інші виділення, частки епідермісу й інші клітини чи частки, що виникли від організму злочинця;
и) зразки жовчі і сечі;
і) матеріал для можливого в наступному дослідженні на наявність наркотичних і снодійних речовин.
На початковому етапі проведення огляду місця події проводиться фіксація його обстановки за допомогою судової фотозйомки з використанням кольорової плівки. Обличчя трупів, виявлених у водоймищах чи у вологому середовищі, повинні фіксуватись також чорно-білою фотозйомкою одразу після вилучення трупа на відкрите повітря, де зовнішній вигляд загиблого може швидко зазнати певних змін.
За допомогою орієнтуючої фотозйомки разом з місцем події фіксується територія, що з ним межує. Оглядовою фотозйомкою більш крупним планом фіксується з різних сторін лише місце події. Вузловою фотозйомкою фіксуються найбільш великі ділянки (вузли) місця події. Детальною зйомкою слід фіксувати окремі об’єкти, їх вузли та частки на місці їх виявлення.
Фіксація обстановки місця події здійснюється також за допомогою відеозйомки та шляхом відображенням об`єктів на схемі. При проведенні відеозйомки з різноманітних місць слідчий може відобразити їх на схемі.
Спеціалісти на місці події повинні діяти, як вже було вказано виключно під керівництвом слідчого.
Сліди та об’єкти слід фіксувати та вилучати поступово по мірі проведення огляду і складання протоколу слідчої дії.
Слідчий, який проводить огляд, повинен розуміти, що метою огляду є фіксація обстановки місця події в цілому та фіксація конкретних об’єктів на місці події. Особливо ретельно повинні фіксуватись об’єкти, які були внесені на місце події у можливий час злочину або час появи трупа на місці події. При цьому не зайвим буде вдатися до моделювання можливої поведінки злочинців під час скоєння злочину. Час події злочину або час появи трупа на місці події при огляді може бути з’ясований зі слів очевидців.
Крім фотозйомки для виявлення, фіксації та вилучення слідів на місці події слідчий має використовувати інші можливості криміналістичної техніки та отримувати при цьому допомогу спеціалістів, якими повинен активно керувати, вимагаючи від них проведення фотографування за правилами судової фотозйомки, відшукування слідів на конкретних ділянках та предметах, пакування належним чином об’єктів для виключення можливості втрати їх значення як речового доказу. Дії спеціалістів повинні проводитись поступово за ходом огляду в присутності слідчого, який зобов’язаний відобразити ці дії та їх результати у протоколі огляду.
Основним способом фіксації результатів огляду місця події є протокол огляду. Способом фіксації також є плани (схематичні чи масштабні), фотозйомка та відеозапис.
Протоколу огляду місця події вимагає дотримання певних вимог. Він має бути повним, містити детальний опис окремих слідів, інших обставин злочину. Протокол огляду місця події складається з трьох частин: вступної, описової та заключної.
Вступна частина містить такі відомості:
а) час і місце складання протоколу;
б) прізвища посадових осіб і понятих (щодо останніх – прізвища, імена та по батькові, домашні адреси);
в) підстави проведення огляду;
г) правове обґрунтування огляду (посилання на відповідні статті КПК);
д) відмітка про роз’яснення учасникам огляду, понятим їх прав та обов’язків;
е) умови проведення огляду (погода, температура повітря, освітлення);
є) час початку і закінчення огляду.
Описова частина протоколу містить відомості щодо загальної характеристики місця події, його оточення, меж підданої огляду території та прив’язки до постійно існуючих об’єктів. Описуються також можливі шляхи підходу та відходу до вказаного місця; щодо самого місця огляду – стану входів, суміжних приміщень, виходів, дверей, вікон, запорів. Далі необхідно послідовно описати окремі об’єкти (предмети, сліди, речові докази, труп) із зазначенням їх місцезнаходження, ознак і застосованих способів виявлення, вилучення та фіксації.
Відносно виявлених слідів і предметів у протоколі вказуються: найменування виявленого, його місцезнаходження, розмір, форма, колір, а також окремі ознаки.
Заключна частина протоколу повинна містити відомості про вилучені предмети і сліди, умови їх фіксації (фотозйомка, відеозапис, умови їх виконання, кількість кадрів, дані про чутливість плівки). У заключній частині має знайти своє відображення інформація про додані плани, схеми, фотознімки. Наприкінці протоколу наводяться зауваження понятих і учасників огляду щодо здійснених слідчим дій. За відсутності зауважень у протоколі робиться відмітка про те, що таких зауважень не надійшло. Протокол підписують слідчий, всі особи, які брали участь в огляді, та поняті.
До протоколу огляду місця події мають додаватися плани місця події (схематичні чи масштабні), схеми, фотознімки, плівки відеозапису.
Способом фіксації місця події є фотозйомка і відеозапис. Відеозапис доцільний, коли подія ще не завершена (пожежа, екологічна катастрофа, автодорожня подія), а в інших випадках - коли слідчий вважає за потрібне.
Додатками до протоколу огляду місця події можуть бути плани та схеми. План – це графічне площинне зображення (креслення) даного місця, виконане у масштабі чи схематично (у вигляді схеми). Різниця між планом і схемою полягає в тому, що план виконується у масштабі, схема – без масштабу, орієнтовно, із зазначенням розмірів об’єктів, їх форми та відстаней між ними.
Плани та схеми можуть бути загальними, що охоплюють приміщення чи значну частину місцевості, і окремими, що охоплюють лише безпосередньо місце події або його найважливішу частину (наприклад, кімнату, де вчинено злочин).
Чомусь на практиці слідчі нехтують складаннями планів та схем, при цьому посилаючись на відсутність навиків у малюванні. Але ж з іншого боку вони забувають про присутність на місці огляду спеціалістів, яким вони мають право доручити складання вказаних планів та схем.
Не менш важливе значення має правильне вилучення слідів, предметів, які в подальшому несуть доказове значення по тій чи іншій справі і визнаються речовими доказами.
Відповідно до ст.78 КПК України речовими доказами є предмети, які були знаряддями вчинення злочину, зберегли на собі сліди злочину або були об’єктом злочинних дій, гроші, цінності та інші речі, нажиті злочинним шляхом, і всі інші предмети, які можуть бути засобами для розкриття злочину і виявлення винних або для спростування обвинувачення чи пом’якшення відповідальності.
Речові докази повинні бути уважно оглянуті, по можливості сфотографовані, докладно описані в протоколі огляду і приєднані до справи постановою особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора. Речові докази долучаються до матеріалів справи, за винятком громіздких предметів, які зберігаються в органах дізнання, досудового слідства і в суді або передаються для зберігання відповідному підприємству, установі чи організації.
При передачі справи від одного органу дізнання чи досудового слідства до іншого, направленні справи прокуророві чи до суду, а так само при передачі справи з одного суду до іншого, речові докази передаються разом зі справою.
В окремих випадках речові докази можуть бути до вирішення справи в суді повернуті їх володарям, якщо це можливо без шкоди для успішного провадження в справі.
Предмет може розглядатися як речовий доказ у процесуальному понятті лише після того, як, встановивши його зв’язок зі злочином, слідчий винесе постанову про приєднання цього предмета до справи як речового доказу. При огляді місця події слідчий виявляє, фіксує, вилучає і досліджує об’єкти, які можуть бути речовими доказами по справі.
Завдання слідчого при роботі з предметами, виявленими на місці вчинення злочину:
1) фіксація предметів у протоколі слідчої дії, а також із застосуванням науково-технічних засобів (фото-відеозйомки, складання схем, планів) місцезнаходження предмета, його розташування по відношенню до інших предметів і слідів.
Виявлений на місці події предмет, який може бути речовим доказом по справі, відображатися у протоколі огляду і додатках до нього так, щоб було зрозуміло, де він знаходився до прибуття слідчого, і в подальшому при необхідності реконструювання обстановки місця події була можливість цей предмет розташувати у такому положенні, в якому його виявлено.
2) виявлення і відображення у протоколі таких ознак предмета, як колір, матеріал, з якого він виготовлений, наявність надписів, маркування, клейма (у тому числі номера), знайдені дефекти, стан предмета в цілому і його окремих частин, сліди, виявлені на ньому, у тому числі мікросліди та інші прикмети, значення яких визначається ознаками злочину.
У протоколі і додатках до нього фіксується стан і особливості поверхні, на якій знаходиться предмет.
3) відображення прикмет і особливостей виявлених предметів і слідів на них із застосуванням науково-технічних засобів;
4) упаковка і опечатування вилучених предметів з метою забезпечення:
а) його зберігання;
б) зберігання слідів на ньому;
в) недопущення підміни вилученого з місця події об’єкта.
Упаковка предмета залежить від його особливостей і тих слідів, що знаходяться на ньому. Недопустимо упаковувати без попереднього просушування предмети вологого одягу чи інші предмети, на яких є рідка кров, мікронашарування (вийнятком є випадки, коли по справі про підпали на тканині виявлені сліди горючої рідини. У цьому випадку одяг слід помістити у повітренепроникаючу оболонку).
Про вилучення і опечатування предметів зазначається у протоколі огляду. При цьому необхідно вказувати вид печатки, текст відбитку печатки.
Існує протирічні думки, чи необхідно предмети, вилучені на місце події відразу передавати у відповідні експертні установи, чи їх необхідно оглянути і визнати речовими доказами?
На мій погляд відповідно ст.114 КПК України слідчий сам має право визначати, що по справі є доказом, а що ні. А отже, предмети, які вилучені у ході огляду з участю спеціалістів, упаковані відповідно правил упаковки, направляються для досліджень невідкладно. При цьому у найкоротший строк виносяться постанови про призначення експертиз на яких спеціалісти повинні поставити відомості отримання їх та копій постанов.
Правила, яких слід дотримуватися при вилученні предметів з місця події:
- всі предмети вилучаються тільки у хірургічних рукавичках, пінцетами, обладнаними гумовими або пластиковими насадками;
- перед направленням на дослідження вилучені об’єкти (тампони з кров’ю, зіскоби, грунт, пісок, одяг, тканина, папір і т.п.) просушуються при кімнатній температурі, але ні в якому разі не на батареях, опалювальних приладах і у місцях з прямим попаданням сонячних променів;
- предмети, вилучені з місця події, ні в якому разі не упаковуються у поліетиленові пакети;
- з метою недопущення втрати накладень мікрочастин, забороняється запаковувати об’єкти у тканину чи в одну упаковку;
- всі об’єкти упаковуються окремо один від одного.
Усі виявлені при огляді об’єкти, що можуть мати значення речових доказів, повинні бути упаковані так, щоб виключити їх пошкодження та можливість втрати їх доказового значення. На упаковці об’єктів слід зробити пояснювальні надписи: стосовно найменування об’єкту, номера кримінальної справи, підписи слідчого, який вилучив об’єкт, та понятих.
Нажаль на практиці деякі слідчі не дотримуються цих вимог, у зв”язку з чим втрачаються об”єкти, які вподальшому можуть бути речовими доказами.
Наприклад, деякі слідчі вважають, що пакувати об”єкти можливо у поліетиленові пакети. Але даний вид упаковки сприяє втраті речових доказів.
Таким чином, у даній роботі мною було розглянуто деякі помилкти, що допускаються слідчими при проведені такої важливої слідчої дії, як огляд місця події. Але, як було вищевказано, всі помилки у даній роботі висвітлити неможливо. А тому дотримання чинного законодавства при проведенні огляду місця події залежить від професіоналізму, кваліфікації кожного окремо взятого слідчого, що є суб”єктивним ставленням останнього до виконання своїх професійних обов”язків.