Бюджетна безпека

Показники, одиниця виміру	Порогові значення	Фактичні значення		Динаміка нормалізованих значень
		2008 рік	2009 рік	Нап-рям руху	Зона безпечна/ небезпечна
Рівень перерозподілу ВВП через зведений бюджет (без урахування доходів Пенсійного фонду), %	не більше 30	31,4	29,8	↑	Зона безпечна
Відношення дефіциту / профіциту державного бюджету до ВВП, %	не більше 3	1,3	3,9	↓	Зона небезпечна
Відношення дефіциту / профіциту торговельного балансу до загального обсягу зовнішньої торгівлі, %	не більше 5	7,8	1,3	↓	Зона безпечна
Обсяг трансфертів з державного бюджету, % до ВВП	не більше 10	6,2	6,8	↑	Зона безпечна

Вихідні дані:

	ВВП, млн. грн.	Зведений б-т, млн. грн.	Дефіцит(-)/ Профіцит(+) Держ. б-ту млн. грн.	Дефіцит(-)/ Профіцит(+) Торгів-го балансу млн. дол. США	Загальний обсяг зовнішньої торгівлі млн. дол. США	Трансферти з Державного б-ту млн. грн.
2008 рік	948056	297845	-12501	-13295	170712	59114
2009 рік	914720	272845	-35517	-1313	99901	62180

Рішення:

1. Оцінюємо рівень бюджетної безпеки України станом на кінець відповідного періоду по основних складових показника (позначте напрям руху та безпечність зони). Розраховуємо фактичні значення показників і заповнюємо кольорову частину таблиці.

2. Аналізуємо динаміку зміни по кожній складовій показника.

1) Показник “Рівень перерозподілу ВВП через зведений бюджет (без урахування доходів Пенсійного фонду), %” станом на кінець 2009 року перебуває у небезпечній зоні; відносно 2008 року ситуація покращилась, але значення даного показника максимально наближено до його граничного рівня.

2) Показник “Відношення дефіциту / профіциту державного бюджету до ВВП, % “ перебуває у небезпечній зоні. У 2009 році ситуація суттєво погіршилась відносно 2008 року.

3) Показник “Відношення дефіциту / профіциту торговельного балансу до загального обсягу зовнішньої торгівлі, %” у безпечній зоні.

4) Показник “Обсяг трансфертів з державного бюджету, % до ВВП” - зона безпечна.

3. Формулюємо 3-5 основних причин загрози бюджетній безпеці.

Показник “Відношення дефіциту / профіциту державного бюджету до ВВП, % “ перебуває у небезпечній зоні. У 2009 році ситуація суттєво погіршилась відносно 2008 року у зв'зку зі світовою кризою, низькими темпами росту ВВП, порівняно з 2008 роком спостерігалось зменшення надходжень у дохідну частину державного бюджету.

4. Формулюємо основні шляхи (3-5) вирішення проблеми Основні шляхи вирішення проблеми: покращення інвестиційного клімату в країні, створення сприятливих умов для малого і середнього бізнесу, скорочення витрат на утримання апарату влади.

Задача № 2.

Грошова база становить 2550,0 млн. грн., зовнішні запозичення в іноземній валюті — 1364,3 млн. дол., валютний курс — 8 грн. за $1, дефіцит бюджету — 85732,5 млн. грн., що дорівнює 11 % ВВП, плановий граничний розмір дефіциту бюджету — 3 % ВВП.

• Розрахуйте обсяг внутрішніх запозичень, що має здійснити держава з метою зменшення бюджетного дефіциту за відносно стабільних цін.

• Які форми кредитування державного внутрішнього боргу застосовуються в Україні.

3) Поясніть за яких умов державні цінні папери стають інфляційним джерелом фінансування, а за яких – неінфляційним.

Розв’язання

D^B = MB + D + q D^*,

де D^B — показник дефіциту бюджету; МВ — грошова база; D — внутрішній борг; D^* — зовнішній борг в іноземній валюті; q — валютний курс.

Підставляючи дані задачі одержимо:

85732,5 = 2550,0 + D + (8 х 1364,3)

D= 72268,1 млн. грн.

Якщо 11% ВВП= 85732,5 млн. грн., то ВВП = 779386,4млн. грн.

3% ВВП = 23381,6 млн. грн.

Для розрахунку обсягу дефіциту бюджету, що має бути профінансований за рахунок внутрішніх запозичень необхідно:

D^B= 72268,1 – 23381,6 D^B=48886,5 млн. грн.

Висновок

1) З метою зменшення бюджетного дефіциту за відносно стабільних цін держава має зробити внутрішні запозичення на суму 48886,5 млн. грн.

2) В Україні внутрішні запозичення здійснюються шляхом випуску державних цінних паперів (Держ. ЦП) у формі:

а) облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) — з 1995 р.

б) внутрішніх державних ощадних кредитних облігацій — з 1997 р.

3) Держ. ЦП можуть бути як інфляційним, так і неінфляційним джерелом фінансування бюджету. Держ. ЦП є неінфляційним джерелом фінансування дефіциту бюджету тільки у тому разі, коли для їх купівлі використовуються вільні заощадження громадян і господарюючих суб’єктів. Якщо ж Держ. ЦП купує центральний банк, то має місце емісійне фінансування дефіциту бюджету, але суттєвою його відмінністю від прямої емісії є необхідність здійснювати значні видатки з бюджету на обслуговування державного боргу.

20 балів задачі поділяються :

• Правильне визначення формул – 5 балів.

• Правильний хід розв’язання задачі – 5 балів

• Отримання правильних результатів – 5 балів

• Висновки – 5 балів.

Затверджено на засіданні кафедри Фінансів

Протокол № __ від «__» _________ 20___р.

Зав. кафедри _______________

Екзаменатори _______________