Закриття рота та носа

Відбувається шляхом прикладання якогось предмету, рідше – долоні:

• вбивства дітей і людей в беззахисному стані;

• у хворих з епілепсією, коли падають обличчям в подушку;

• у грудних дітей, коли мама при годуванні грудьми засинає;

• токсикоманів – прилипають поліетиленові мішки.

Механізм смерті – повне припинення доступу повітря.

Ознаки6 іноді лише ознаки гострої смерті. Специфічні ознаки незначно виражені - спадини та крововиливи від долоні, приплюснутість носа, блідість шкіри в зоні тиску, невеликі ранки від тиску зубів. Але якщо предмет м’який, то ознак немає. Іноді в дихальних шляхах виявляють дрібні уривки ниток, пір’їнки, комочки вати.

Закриття просвіту дихальних шляхів

Розвивається смерть внаслідок обтураційної асфіксії через повне припинення надходження повітря.

• діти при вбивстві – вводиться стороннє тіло (ганчірки, хусточки) в ротову порожнину, тампонується рот до задньої стінки глотки. Так можна вбити ослабленого дорослого.

• при нещасному випадку у дітей, коли вони беруть в рот дрібні предмети, які потрапляють в дихальні шляхи при сміху, кашлеві, ляканні.

• при потраплянні шматків їжі – при значному алкогольному сп’янінні, недостатньому пережовуванні їжі, відсутності зубів, захворюваннях нервової системи.

• ускладнення захворювань – набряк гортані, абсцес кореня язика, флегмонозна ангіна, пухлина)

Механізм –асфіксія при повному перекритті просвіту трахеї; при неповному перекритті трахеї чи перекритті лише одного з бронхів – рефлекторна зупинка серцевої діяльності.

Аспірація сипучих речовин, рідин

Аспірація піску, опилок, торфу, зерна, муки. Крім дихальних шляхів, виявляються в шлунку.

Аспірація крові – при операціях на ЛОР-органах, трахеї, пораненнях шиї, пухлинах. Варикозному розширенні вен стравоходу з розривом, шлунково-кишковою кровотечею, коли хворий непритомний.

Аспірація шлункового вмісту –при черепномозкових травмах, отруєнні, алкогольному сп’янінні.

Смерть в замкненому просторі

Виникає рідко при попаданні людини чи групи людей в обмеженні простори6 скрині, холодильники, відсіки затонулих кораблів, шахти при завалі; при попаданні голови в замкнений простір – несправні ізолюючі протигази, скафандри у водолазів, поліетиленові мішки.

Найбільше значення має не огляд тіла (ознаки гострої смерті пошкодження лише при намаганні людини вибратися з замкненого простору), а огляд простору, вимірювання об’єму.

Механізм – гіперкапнія (при 8-10%), гіпоксія та гіпоксемія.

Утоплення

Вид насильницької смерті, що настає при повному чи частковому зануренні людини в рідину і характеризується гострим порушенням функцій життєво важливих систем організму під впливом рідкого середовища.

Причини:

• алкогольне сп’яніння;

• фізичне перенапруження;

• емоційне виснаження;

• переохолодження організму;

• холодовий шок внаслідок перепаду температури тіла та води;

• різні захворювання та травми;

• самогубство;

• вбивство.

Типи утоплення:

1. Аспіраційний тип – заповнення водою дихальних шляхів та легеневих альвеол (до 4л води). Разом з водою потрапляє намул, пісок, водорості, планктон.

• утоплення в прісній воді – внаслідок її гіпотонічності виникає поступлення води в судинне русло і систему кровообігу – веде до гіперволемії. Гемолізу, зменшення кількості формених елементів крові та концентрації білків плазми. Внаслідок гемолізу вивільнення калію (фібриляція шлуночків), порушення електролітного обміну – виведення натрію, хлору, кальцію.

• утоплення в солоній воді – вона є гіпертонічним розчином6 плазма крові та частина білків поступають в альвеоли, а електроліти води – в судинне русло. Це веде до гіповолемії. Збільшення в’язкості крові. Підвищення концентрації електролітів в плазмі - перехід крові в альвеоли, поки не вирівняється осмотичний тиск. Тоді вода переходить в судинне русло.

2. Асфіксичний тип – обумовлений закриттям просвіту дихальних шляхів водою з виникненням стійкого ларингоспазму внаслідок подразнення рецепторів гортані. При спазмі голосових зв'язок виникає гостра легенева недостатність з розривом альвеолярних перегородок та дрібних судин з наступним попаданням повітря в судини легень та розвитком повітряної емболії.

3. Рефлекторний (син копальний) тип – відбувається внаслідок рефлекторної зупинки серця і дихання на фоні периферичного судинного спазму практично відразу після попадання людини в воду. При: хворобах серця, легень. При дії холодної води на рецептори шкіри, при дефектах барабанної перетинки.

4. Змішаний тип - після ларингоспазму, який проходить, рідина аспірується в легені.

Діагностика утоплення:

Ознаки пов’язані з перебуванням тіла у воді:

• мокрий одяг, тіло;

• блідість шкіри, зморщування шкіри, «гусяча» шкіра

• мацерація шкіри кисті та стоп з наступним відшаруванням

• відділення волосся аж до повного облисіння

• омилення м’яких тканин та органів з утворенням жировоску.

Діагностика утоплення аспіраційного типу:

• стійка дрібноміхурцева піна біля рота та носа білого чи рожевого кольору, що утворюється внаслідок перемішування повітря, води та слизу верхніх дихальних шляхів. Утворенню її сприяє сурфактант. Коли тіло під водою – змивається, при витягуванні з води – швидко з’являється у вигляді гриба. Тримається 2-3 дні. Завжди є в бронхіальному дереві.

• гостре вздуття легенів – легені значно розширені, на задній поверхні – відбитки ребер. Емфізема виникає при тиску води на те повітря, яке є у альвеолах, які розриваються, утворюючи порожнини.

• плевральні крововиливи (плями Рассказова-Лукомського-Пальтауфа) – діаметром 2см блідо червоного або сіро-червоного кольору під вісцеральною плеврою. Виникають внаслідок розриву капілярів.

• наявність рідкого середовища в пазусі клиновидної кістки – проникають при глибокому дихання під водою через грушоподібні щілини; рідина м.б. в порожнині середнього вуха, соскоподібному відростку.

• значна кількість рідини в шлунку, ДПК та початкових відділах тонкої кишки.

• неоднаковий колір ендокарда та імбібіція аорти – внаслідок гемолізу та розведення крові водою.

• натрієвий тест – при утопленні в прісній воді відбувається різке зниження концентрації натрію в плазмі артеріальної крові.

• дослідження на діатомовий планктон є обов’язковим: діатомеї(одноклітинні водорості –є б.8000 видів) разом з водою проникають в кров та внутрішні органи. Досліджують кістковий мозок діафізу трубчастих кісток, невскрита нирка, рідина з пазухи клиновидної кістки. Діатомеї зберігаються при гнитті, при високій температурі, є специфічними для даної водойми і певної пори року.

• дослідження псевдопланктона – піску, інородці частинки в крові та органах.

• при утоплені в солоній воді не буде ознак проникнення середовища утоплення в судинне русло та внутрішні органи, не буде гемолізу, буде зменшення ОЦК, набряк легень, піна в легенях.

Діагностика асфіксичного типу – виражені ознаки асфіксії, гостра емфізема легень, повітряна емболія лівих відділів серця, велика кількість води в пазухах клиновидної кістки, в шлунку та ДПК. Зовнішній вигляд – набряклість обличчя. Його синюшність, дрібні крововиливи, повнокрів’я внутрішніх органів, переповнення кров’ю правих відділів серця. При ларингоспазмі в бронхах води немає, є лише невелика кількість піни, розриви між альвеолярних перегородок, крововиливи в легеневу тканину. Значна кількість води в шлунку та ДПК.

Діагностика рефлекторного типу – є важкою , специфічних ознак немає; блідість шкіри внаслідок ангіоспазму, повнокрів’я в системі нижньої порожнистої вени. При ростині встановлюється причина смерті, пов’язана з захворюванням.

Давність перебування тіла в воді:

• 2-6 год – «шкіра прачки» на руках

• 3-5 днів –перламутрова шкіра, з вираженою складчастістю.

• 7 днів – та стопах

• 2-3 тиж – «рукавичка смерті» - знімається шкіра з руки.

• 8 тиж – водорості на тілі.