Залежно від джерел формування доходи можуть бути трудові і нетрудові.

Нетрудові доходи являють собою надходження від діяльності, що ведеться з відхиленнями від прийнятих у суспільстві державних правових норм, норм моралі чи поведінки громадян.

Об’єктивною характеристикою ріння грошових доходів є відповідність їх прожитковому мінімуму.

Сукупні і грошові доходи прийнято поділяти на брутто і нетто. Доходи брутто – доходи до сплати податків. Доходи нетто – доходи які сім”я може витратити на кінцеве споживання.

Розглядаючи проблему структури і формування доходів, необхідно розрізняти трудові і нетрудові доходи. У командно-адміністративній економіці до трудових доходів прийнято було відносити доходи, отримані в результаті трудової діяльності на державних і кооперативних підприємствах та організаціях. Всі інші види доходів характеризувалися як нетрудові.

В умовах існування багатьох форм власності в проблемі розподілу Доходів на трудові і нетрудові з'явилися нові суттєві моменти: доходи від підприємницької діяльності і доходи від власності.

На підставі розміру доходів розраховують наступні показники, які використовують при аналізі і прогнозуванні рівня життя:

- розподіл сімей за величиною доходу на сім'ю;

- розподіл сімей за доходами на одного члена сім'ї;

- розподіл за душовим доходом.

Перший показник характеризує відмінність окремих сімей, тоді як другий і третій - рівень індивідуального споживання, що представляє більший інтерес.

Прожитковий мінімум являє собою показник обсягу і структу­ри споживання основних матеріальних благ та послуг на мінімально допустимому рівні, що забезпечує підтримування активного фізичного стану різних соціально-демографічних груп населення. Проте цей показник призначається для певного періоду подолання кризового стану економіки.

Згідно з міжнародним правом мінімальні розміри оплати праці, а також пенсії за віком, стипендії, соціальні допомоги та інші компенсаційні виплати мають орієнтуватися на величину прожиткового мінімуму. Бюджет прожиткового мінімуму являє собою вартісну оцінку натурального набору прожиткового мінімуму, а також вклю­чає всі виграти на податки та інші обов’язкові платежі.

Прожитковий мінімум – це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження її набору продуктів харчування.

Профспілками України розроблені методичні підходи до розра­хунку прожиткового мінімуму. Згідно з ними визначаються асортимент і вартісна величина «споживчого кошика» на продукт хар­чування. А також витрат на житлово-комунальні послуги, непро­довольчі товари, транспортні послуги тощо. Вартісна оцінка «споживчих котиків» формується за відповідними цінами і тарифами. Необхідно використовувати се­редні ціни купівлі відповідних товарів і послуг з урахуванням усіх видів торгівлі.

Набір продуктів харчування прожиткового мінімуму включає про­довольчі товари, об’єднані в такі укрупнені групи:

• хлібопродукти;

• картопля:

• овочі:

• фрукти і ягоди;

• м’ясопродукти;

• молоко продукти;

• рибопродукти;

• яйця:

• цукор, кондитерські вироби;

• маргарин.

Цей набір розрахований на основі мінімальних розмірів спожи­вання продуктів харчування для різних категорій населення, розроб­лених науково-дослідним інститутом харчування МОЗ України. Роз­рахунки набору продуктів харчування грунтуються на нормах фізіологічних потреб у харчових продуктах для дорослого населення України і рекомендацій про потреби людини в енергії і білках: відомостей про хімічний склад основних продуктів харчування і витрат речовин у процесі продукції.

Більш правомірною та науково обгрунтованою категорією є мінімальний споживчий бюджет, що забезпечує нормальне відтво­рення робочої сили працездатних і нормальну життєдіяльність непрацездатних громадян.

МСБ — це законодавче встановлена в державі середньодушова місячна вартість набору продуктів харчування, непродовольчих то­варів, оплати необхідних послуг, ліків, предметів побуту, втому числі й довготривалого користування, задоволення в установлених межах культурних потреб, розрахованих на підставі науково обгрунтова­них норм і нормативів з урахуванням національних особливостей.

МСБ розраховується на основі натурально-вартісної структури, яка передбачена Законом України "Про мінімальний споживчий бюджет" (1991р.). Відповідно до цього Закону громадянин України для нормального життя повинен мати декілька кошиків (близько 149 позицій товару), які складаються з продуктів харчування, одягу, взуття, білизни, предметів гігієни, меблів, посуду, культтоварів; окремо передбачені витрати на житло, побутові послуги.

В Україні та інших країнах СНД нині визначити МСБ дуже важко. Найбільш простими і надійними можуть бути розрахунки, де нижчий (фізіологічний) і гарантований державою прожитковий мінімум визначаються як середньозважена величина, отримана на основі пропорції (50 і 40 %) відносно середньодушового доходу і витрат населення за місяць, для якого забезпечено ці рівні. Але враховуючи кризові умови сучасного розвитку народного .господарства поняття МСБ у практичних цілях в Україні не використовується.

Розрахунки прожиткового мінімуму доцільно здійснювати не тільки в середньому на дуту населення або сім’ю, а й окремо для працездатних громадян, дітей до 6 років, підлітків 7—15 років, пенсіонерів. Це лає змогу диференційовано оцінювати вартість відтворення, а відтак вивчати мінімально необхідні рівні доходів для різних за складом і кількості сім’ї подружньої нари з дітьми і без дітей, одиноких працівників, попонних сімей, пен­сіонерів.

Нині в Україні діє соціальний норматив оцінки рівня життя - межа малозабезпеченості, яка характеризує мінімальний рівень споживання непрацездатної особи. Цей показник розраховується на основі 22 товарів і встановлюється на період кризи в економіці. На нього й орієнтується нижня межа заробітної плати в нашій країні.

Межа малозабезпеченості формується на основі нормативно-статистичного методу. Цим методом визначається набір продо­вольчих товарів,

Вартість непродовольчих товарів і послуг та вартість утриман­ня житла визначаються відповідно до фактичних витрат сімей з низькими доходами. Вартість непродовольчих товарів не може ста­новити менше п’ятнадцяти відсотків вартості продуктового набору,

Набір продовольчих товарів і послуг для визначення величини вартості межі малозабезпеченості розробляється з участю проф­спілок Кабінетом Міністрів України.

На життєвий рівень населення негативно впливає інфляція. Тому в умовах інфляційних процесів розбалансованості ринку товарів і послуг, порушення народногосподарських пропорцій в економіці важлива роль належить державі щодо регулювання доходів населен­ня, тобто індексація всіх видів доходів і метою компенсації збитків населення від зростання споживчих цін.

В Україні у квітні 1997 р. було прийнято закон, який припускає індексацію доходів населення за інфляції понад 5%. При цьому пе­редбачається, що індексувалися будуть тільки ті суми, що не пере­вищують трьох величин межі малозабезпеченості.

Указом Президента України була затверджена Стратегія подолання бідності, в якій вперше визначені наступні терміни:

- бідність - неможливість унаслідок нестачі коштів підтримувати спосіб життя, притаманний конкретному суспільстві в конкретний період часу;

- глибина бідності - відхилення величини доходів та витрат бідних від визначеної межі бідності;

- межа бідності - рівень доходу, нижче за який неможливе задоволення основних потреб:

- крайня форми бідності - бідність, яка поряд зі стандартами цивілізації асоціюється з межею виживання;

- рівень бідності - основна частина сімей (домогосподарств), в яких рівень задоволення (доходів) на одну особу є нижче визначеної межі бідності,

Відповідно до прийнятих у міжнародній практиці критеріїв віднесення різних верств населення до категорії бідних для сучасного етапу розвитку України найбільш прийнятним є використання відносного критерію - 75% медіанних сукупних витрат у розрахунку на умовної о дорослого.

Співвідношення вартісної величини межі обраного критерію бідності з прожитковим мінімумом визначає межу бідності, рівень якої в 2000 р. становив 56,6% прожиткового мінімуму Згідно з цим критерієм До категорії бідних в Україні належали 26.7% населення, вкрай бідних -14,7%,