3.2 Визначення техніко-економічних показників поковки

3.2.1 Визначення об’єму вихідної заготовки

Об’єм поковки визначаємо шляхом побудови тривимірної моделі в системі автоматизованого проектування КОМПАС – 3D (рис. 3.4):

V_п = 2872130 мм³.

Коефіцієнт вигару приймемо 1%. Тоді витрати металу на вигар:

мм³.

Визначимо периметр поковки по площині рознімання штампу: Пп = D = ×206,18 ≈ 647 мм, де D – діаметр поковки по площині рознімання штампу (рис. 3.5), мм. Площа поковки в плані складає: мм^2. Обчислюємо необхідну товщину облою:
	Рисунок 3.5 – Вигляд поковки в плані

мм.

Приймаємо товщину облою h₀ = 3 мм. Ці товщині відповідає облойна канавка № 4 (табл. 2.4). Площа поперечного перетину містка складає F_м = 30 мм².

Рисунок 3.4 – Креслення поковки

Штампування здійснюється на кривошипному гарячештамповочному пресі в пресовому штампі. Коефіцієнт заповнення облойної канавки для поковки класу складності С2 приймаємо z = 1,85.

Обчислюємо площу поперечного перетину облою:

F_об = zF_м = 1,85×30 = 55,5 мм².

Отже, витрати матеріалу на облой становлять:

V_об = F_обП_п = 55,5×647 = 35908 мм³.

Оскільки в поковці не прошиваються наскрізні отвори, то витрати матеріалу на перемичку відсутні (V_пер = 0). Також не передбачено в поковці кліщовину (V_к = 0).

Остаточно об’єм металу, витраченого на виготовлення поковки, становить:

V_вих = V_п + V_виг + V_об = 2872130 + 28721 + 35908 = 2936759 мм³.

Тоді маса металу, витраченого на виготовлення поковки, становить:

m_вих = V_вих10^–9 = 7850293675910^–9  23,05 кг.

де  = 7850 кг/м³ – щільність матеріалу поковки.

Маса поковки за даними комп’ютерного моделювання складає m_п = 22,43 кг (рис. 3.4).

3.2.2 Визначення показників ефективності використання металу:

- коефіцієнт вагової точності:

;

- коефіцієнт виходу готового металу:

;

- коефіцієнт використання металу:

,

де m_д, m_з, m_вих – маса деталі, штампованої поковки та вихідної заготовки відповідно, кг.

3.2.3 Визначення собівартості штампованої поковки. Базову собівартість поковок, які отримують на КГШП приймаємо S_З = 40 грн/кг. Встановлюємо такі значення коефіцієнтів:

- коефіцієнт складності штампованої поковки: К_С = 1,0;

- коефіцієнт матеріалу поковки: К_М = 1,3;

- коефіцієнт маси заготовки: К_В = 0,9.

Тоді собівартість спроектованої поковки складає:

4 Порядок виконання практичної роботи

Мета: опанувати методику проектування штампованої сталевої поковки; здобути навички розробки креслень штампованих заготовок; навчитись визначати техніко-економічні показники штампування.

4.1 Завдання на практичну роботу

При виконанні практичної роботи слід спроектувати штамповану поковку, розробити її робоче креслення і визначити техніко-економічні показники спроектованої поковки.

Вихідними даними до виконання практичної роботи є:

- ескіз деталі;

- розміри та шорсткість її поверхонь;

- річна програма випуску;

- матеріал деталі;

- спосіб штампування.

Варіанти завдань до практичної роботи слід обирати з табл. 4.1 – 4.6.