6.3. Чисельність плазунів та земноводних

Контроль за чисельністю плазунів та земноводних є важливим показником стану їх популяцій, тому організація облікових заходів обов'язкова для тих заповідників, де вони зустрічаються. Як правило, застосовується маршрутний облік, коли плазунів і земноводних враховують у фіксованій смузі на маршруті як правило шириною 2-4 м. Земноводних, постійно пов'язаних з водою, підраховують вздовж берегової лінії. Позитивні результати дають обліки ропух під час розмноження. Обліки пуголовків та видів, що мешкають у воді (тритони, черепаха болотна тощо) проводять переважно методом загального відлову у водоймі. Результати обліків відображаються в таблиці.

В тексті дається пояснення методики особливостей проходження маршруту.

Слід відмітити, що для територій, де зустрічається переважна більшість рідкісних видів фауни України цих класів, заходи з обліку цих тварин повинні входити в число пріоритетних.

4. Чисельність рп&

Облік - чисельності риб проводиться -контрольними відловами. Доціл ьно застосувати методика, які викладені в роботі І.Ф. ГТравдіка “Рукозедство по изучению рьіб” (1966). Всі спіймані риби обстежуються, вимірюється довжина тіла, збирається луска, зяброві кришки, отоліти або колючі промені, проводиться зважування. Всі дані заносяться у журнал. Дані узагальнюються у таблиці.

4. Чисельність наземних безхребетних

Всі безхребетні дуже чутливо реагують на найменші зміни погодних умов та мікроклімату. У зв’язку з цим загальним правилом кількісного обліку (відносного або абсолютного) цих тварин є проведення таких робіт лише при певних погодних умовах.

Методом відносного обліку населення безхребетних трав’яного ярусу є косіння ентомологічним сачком. Для отримання найбільш коректних порівняльних даних косіння слід проводити на стаціонарних ділянках, опис яких робиться за певною схемою в перший рік їх експлуатації і наводиться у відповідному томі „Літопису”. В подальшому при згадуванні таких ділянок робиться посилання на цей том. Результати косіння ентомологічним сачком заносяться в таблицю. Застосовуючи метод косіння, слід брати до уваги, що з його допомогою можна одержати досить точні дані лише по відношенню до мало активних або дрібних форм безхребетних.

Для відносного обліку безхребетних, що мешкають на поверхні грунту, передусім, жуків, застосовуються пастки Барбера (Фасулати, 1971).

Відносний облік літаючих форм безхребетних, що активні у темний час доби (багато видів метеликів та жуків), ведеться за допомогою світлових пасток (Фасулати, 1971).

Найбільш точні дані абсолютного обліку безхребетних, що мешкають в кронах дерев, можна одержати шляхом вибіркового обліку тварин на окремих гілках і наступної екстраполяції цих даних на певну площу (Фасулати, 1971). Для визначення відносної чисельності тварин, що мешкають в кронах дерев, найбільш доцільно застосовувати обкошування крон стандартним ентомологічним сачком.

Абсолютний облік грунтової мезофауни (жуки, багатоніжки, кільчасті черви тощо) проводиться методом грунтових розкопок.