• 3.2.Характеристика груп кормів

• Коням згодовують грубі, концентровані та соковиті корми. Грубі корми є однією із складових раціону племінних та робочих коней і становлять до 50% від загальної поживності раціонів. Кращим грубим кормом для коней є сіно, заготовлене в період цвітіння трав, коли вони мають найбільшу поживну цінність. Кращими сортами сіна є лучне, із злакових трав, степове, гірське, із сіяних трав. Високу цінність має сіно бобових трав – люцерни, конюшини, еспарцету, вико-вівсяні суміші. Проте привчати до нього дорослих коней і молодняк слід поступово, оскільки можуть виникнути вздуття і коліки. Тому висушену траву бобових культур краще згодовувати у суміші із злаковим сіном. Бажано, щоб трави на сіно були своєчасно скошені, добре висушені і не потрапляли під дощ, а сіно своєчасно завезено до ферми для зберігання під навісом. На 100 кг живої маси коня слід згодовувати 1,5-2 кг сіна. Сіно згодовують коням в натуральному вигляді без будь-якої підготовки (подрібнення, запарювання). З токових (гуменних) кормів коні добре поїдають ячку, вівсянку та просянку, гірше – озиму солому. Непідготовлену до згодовування солому конні перетравлюють лише на 18-20%. Для годівлі використовують тільки доброякісну солому, складену в скирти при сухій погоді. Поїдання та перетравність соломи покращується при її подрібненні (довжина січки 3-5 см), змочуванні підсоленою водою, свіжою бардою, розведеною у воді, а також при змішуванні з силосом, жомом, подрібненими коренеплодами, бульбоплодами. Краще тварини поїдають солом’яну січку після запарювання та здобрення її висівками, дертю чи комбікормом. Січку треба згодовувати теплою і не залишати на наступний день, оскільки вона прокисає. Для годівлі коней використовують полову, її поживність дещо вища, ніж соломи. Якщо в полові є домішки пилу і піску, її також як і остисту ячмінну не вводять в раціон, бо можуть виникнути коліки, пошкодження слизової оболонки ротової порожнини, язика. До раціону необхідно вводити соковиті корми – моркву, кормові та цукрові буряки, турнепс і брукву. Тваринам можна згодовувати сиру і варену картоплю, а також силос. Як корм для племінних коней, особливо жеребих кобил, силос не бажаний. Коренебульбоплоди повинні бути чистими. Їх згодовують цілими або подрібненими. Кращим з концентрованих кормів для коней будь-якого віку є овес. Він легко перетравлюється і засвоюється, має дієтичні властивості. До його складу входить холін, глікоколь та тригонелін. Наявність цих біологічно активних речовин зумовлює незамінність вівса не тільки для дорослих коней, а і для молодняку. Кормові цінності зерна визначаються його повно зернистістю, товщиною плівок та умов зберігання. Так у складі повно зернового вівса до 30% плівок, тоді як у лущеного – до 40%. Підготовка зерна до згодовування полягає, як правило, в очищенні його від домішок. Залежно від можливостей господарства овес частково або повністю можна замінити зерном ячменю чи кукурудзи, загальна поживність яких на 15-25% вища, ніж вівса. У зерні кукурудзи міститься відносно багато жиру, - близько 8%, вуглеводів – до 70%, білка – 9-10%, але в його складі немає деяких цінних амінокислот, особливо лізину; в зерні кукурудзи мало кальцію – 0,03-0,09%. Жито та третікале використовують в годівлі коней рідко. Це пов’язано з тим, що зазначене зерно часто вражають ріжки (плісняви), які можуть спричинити аборти у кобил. Насіння льону має для коней дієтичне значення. Його використовують для приготування каші та слизових відварів, які позитивно впливають на травлення та посилюють блиск покривного волосся. Дуже цінні для годівлі коней пшеничні висівки, які порівняно багаті на легко перетравний протеїн та мінеральні речовини, особливо фосфор, їх згодовують зволоженими окремо або в суміші із іншими кормами. Бажано до кожної даванки висівки додавати 15-30г (1-2 чайні ложки) подрібненої кухонної солі. Зерно бобових (горох, сочевиця,вика, боби) згодовують коням рідко. Зазначені корми багаті повноцінним білком, добре перетравлюються, але привчати коней до них треба дуже обережно, оскільки вони спричиняють запори і вздуття. Окрім всього, при відгодівлі коней використовують відходи переробної промисловості: жом, меляса.[4]

•     

• 4.Ознаки нестачі деяких вітамінів, мінеральних речовин і амінокислот

• Вітамін А відкладається в печінці і при недоліку в кормі постійно витрачається із запасів організму, тому в перший період захворювання ми не помічаємо у тваринних ознак авітамінозу. У молодих тварин затримується ріст. Загальний пригнічений стан, апетит відсутній рухи невпевнені. Видимі слизисті оболонки сухі, рогівка ока каламутніє, слабшає зір, а потім наступає повна втрата його.Затримується зміна молочних зубів. Спостерігається розлад травного каналу, що виявляється проносом. Можуть бути запалення трахеї і бронхів.

• Вітамін В1. Спостерігаються сильне схуднення тварини, відсутність апетиту, загальна слабкість, втрата зору, часом хистка хода, тремтіння, потім парези, судоми. Температура тіла нормальна або нижче за норму.

• Вітамін В2. Пониження апетиту, слабкість, зниження живої маси тварини випадання шерсті, порушення зору.

• Вітамін В5. Втрата апетиту, відсутність реакції, байдужість до того, що оточує слинотеча, виразки на яснах і слизистої оболонки рота. Язик потовщений і покритий сірувато-чорним нальотом (чорний язик), порушення функції травного каналу з явищами кров'яного проносу. На шкірі грудей і живота з'являються виразки. Виникають парези, паралічі заду, нервові припадки.

• Вітамін В12. Уповільнення росту, прогресуюче недокрів'я, втрата апетиту виснаження. На шкірі з'являються екзематозні ураження. Порушена функція травного каналу.

• Вітамін С. У тварини знижується апетит, спостерігається загальна слабкість, слизова оболонка ротової порожнини червоніє, набрякає, кровотеча з ясен. У подальшому на яснах з'являються виразки. Можуть бути кровотеча з носа, домішка крові в сечі і калі.

• Вітамін D. Хвороба виявляється спочатку порушенням апетиту. Тварини поїдають глину і власний кал, спостерігається розлад травного каналу у вигляді проносу або запору. Суглоби у молодих тварин збільшені, опухлі, кістки деформуються, з'являється кульгавість. Зміна зубів порушується, молодняк відстає в рості.

• Вітамін Е. Особливо шкідливий недолік вітаміну Е при розведенні цінних порід тварин. У самців наступає імпотенція, унаслідок чого неможлива в'язка, у самок - загибель ембріонів і аборти.

• Вітамін. В2 ( рибофлавін) в організмі коня бере участь у ферментних системах організму, що забезпечують окисно - відновні процеси в клітинах, у вуглеводному і жировому обміні і обміні амінокислот. Ознаки недостатності: запалення шкіри, виснаження, порушення утворення волосся, слабкість м'язів.

• Кальцій (Ca), фосфор (P) . Здоров'я коней і їх працездатність, ріст і розвиток лошат багато в чому залежать від забезпеченості потреби їх в кальції і фосфорі. Майже весь кальцій і близько 85% фосфору знаходяться в кістках, і лише 1% кальцію і 15% фосфору - в решті тканин. У організмі коня кальцій і фосфор служать матеріалом для побудови кісткової тканини. Також кальцій грає роль в регулюванні реакції крові, в збудливості м'язової і нервової тканини, в згортанні крові. Фосфор входить до складу ядерної речовини всіх клітин і має важливе значення в обміні вуглеводів. Фосфати підсилюють всмоктування глюкози в кишечнику і беруть участь в обміні речовин в працюючому м'язі, що вказує на підвищену потребу коней у фосфаті. Кальцій і фосфор з погляду їх значення в живленні тісно зв'язані, і тому обговорюються разом. Вони є головними мінеральними речовинами і обумовлюють структурну міцність кісток і зубів. Кальцій бере участь в процесі згортання крові і в передачі нервових імпульсів. Рівень кальцію в плазмі крові є ключовим моментом для цих функцій і регулюється дуже ретельно. Фосфор також виконує багато функцій (більше, ніж яка-небудь інша мінеральна речовина). Фосфор входить до складу багатьох ферментативных систем, а також є компонентом так званих макроергічних фосфорорганічних з'єднань, які відповідають, головним чином, за накопичення і передачу енергії в організмі При недоліку спостерігається швидка стомлюваність, зниження працездатності і остеодистрофічні захворювання. Потреба в кальції складає у дорослих коней 4,0 - 12 г, у молодняка 13 -21 г, у фосфорі у дорослих – 3,0 – 9,0 г, у молодняка - 12 - 15 г на 100 кг живої маси.

• Залізо (Fe), Мідь (Cu), Кобальт (Co) Залізо найбільш вивчений з мікроелементів, присутніх в раціоні тварин. Залізо входить до складу гемоглобіну і міоглобіну, які грають найважливішу роль в транспорті кисню. Воно також входить до складу багатьох ферментів, що беруть участь в процесі дихання на клітинному рівні, тобто в реакціях окислення компонентів їжі з утворенням хімічної енергії. Мідь бере участь в багатьох біологічних функціях і входить до складу багатьох ферментативных систем, включаючи систему, необхідну для утворення пігменту меланіну. Метаболізм міді дуже тісно пов'язаний з метаболізмом заліза, і її дефіцит погіршує всмоктування і транспорт заліза, а також знижує синтез гемоглобіну. Таким чином, недолік міді в раціоні може бути причиною виникнення анемії навіть в умовах нормального споживання заліза. Унаслідок недоліку міді може відбуватися, також порушення в кістковій тканині, і в цьому випадку причина, мабуть, пов'язана з пониженням активності купрумвмістимого ферменту, що приводить до пониження твердості і міцності колагену кістки. При недоліку цих елементів, тісно зв'язаних між собою виникають різні форми анемій. Вітамін В12 містить кобальт, без нього не відбувається синтез кислоти пропіона і виникає зменшення кількості АТФ, енергії. Недолік Co викликає - слабкість, жирову дегенерацію печінки, зниження опірності інфекціям, блідість слизових оболонок. Cu входить до складу гемоглобіну; до складу ферменту тирозинази, що перетворює амінокислоту тирозин в пігмент меланін (чорний колір). Його недолік викликає появу чорного забарвлення покриву тварини; бере участь в утворенні колагену білка, важливого для зростання сполучної тканини;

• Цинк (Zn) Функції цинку можна розділити на дві великі категорії: ферментативная функція і білковий синтез. Цинк необхідний всім тваринам, але потреба в ньому визначається змістом інших компонентів раціону. Hапpиклад, високий вміст в їжі кальцію або раціон на основі рослинних білків можуть різко підвищити потребу в цинку. Природа цього впливу може бути такою самою, як і у разі всмоктування заліза. Доступність цинку знижується також в присутності в їжі фітинової кислоти. Це складна органічна сполука, що містить фосфор, може зв'язувати такі мікроелементи, як цинк, а, отже, знижувати їх доступність для тварини. Фітинова кислота та її похідні (фітати) були виявлені, зокрема, в злаках і споріднених продуктах, і, отже, при їх використанні необхідно проявляти обережність, щоб забезпечити достатню концентрацію цинку. Недолік цього елементу викликає уповільнення росту і статевого дозрівання, порушення смакових відчуттів і нюху, захворювання шкіри. Потреба в цинку у дорослих коней і у молодняка складає в середньому 55 - 96 міліграм (залежно від виконуваної роботи) на 100 кг живої маси [8].

• Лізин, метіонін, треонін (незамінні амінокислоти) – не синтезуються організмом і обов'язково повинні поступати з кормом; необхідні для забезпечення нормального функціонування організму. Білки є головним і незамінним джерелом живлення. вони є основними структурними елементами тканин, підтримують обмін речовин і енергії, беруть участь в процесах росту і розмноження, забезпечують механізми рухів, розвиток імунних реакцій, необхідні для функціонування всіх органів і систем організму. Єдиним джерелом утворення білків в організмі є амінокислоти білки раціону. Важливо не тільки надходження білків в організм у необхідній кількості, але і їх якісний склад. Особливо важливо, щоб в раціоні були присутні лімітуючі амінокислоти (метіонін, лізин, треонин) так як їх вміст в кормовій суміші визначає рівень використання решти амінокислот раціону. При недоліку однієї з лімітуючих амінокислот продуктивність, швидкість росту, нормальний ріст м'язової тканини буде визначатися саме цією кислотою, а не загальним рівнем протеїну в раціоні.

• 5.Індивідуальне завдання

• 5.1. Аналіз зимового раціону

• 1. Структура раціону:

• грубі – 45%;

• соковиті – 10%;

• концетровані – 45%.

• 2. Суха речовина на 100 кг живої маси: 4,8 кг;

• 3. Енергетична поживність 1 кг сухої речовини: 1,39 к.од.;

• 4. Перетравний протеїн на 1 к.од.: 92,7 г;

• 5. Лізин у перетравному протеїні: 6,64%;

• 6. Клітковина у сухій речовині: 19,86%;

• 7. Відношення кільцію до фосфору: 1,81

• 5.2.Аналіз літнього раціону

• 1. Структура раціону:

• концетровані – 45%;

• зелені – 55%.

• 2. Суха речовина на 100 кг живої маси: 3,99 кг;

• 3. Енергетична поживність 1 кг сухої речовини: 0,86 к.од.;

• 4. Перетравний протеїн на 1 к.од.: 94,59 г;

• 5. Лізин у перетравному протеїні: 6,5%;

• 6. Клітковина у сухій речовині: 23,97%;

• 7. Відношення кільцію до фосфору: 1,53

• 5.3.Річна потреба господарства у мінеральних добавках та вітамінних препаратах

1. Потреба господарства на голову на літній період.

• Динатрійфосфат: 31,40 * 155 = 4867 г;

• Сіль кухонна: 20 * 155 = 3100 г;

• Олійний розчин віт.D: 0,04 * 155 = 6,2 мл;

• Цинку сульфат: 0,21 * 155 = 32,55 г;

• L-лізину моногідридхлорид: 0,17 * 155 = 26,35 г;

• Кальцію йодид: 0,004 * 155 = 0,62 г;

• Міді сульфат: 0,1 * 155 = 15,5г.

2. Потреба господарства на все поголів’я на літній період.

• Динатрійфосфат: 31,40 * 155 * 41 = 199,5 кг;

• Сіль кухонна: 20 * 155 * 41 = 127,1 кг;

• Олійний розчин віт.D: 0,04 * 155 * 41 = 254,2 мл;

• Цинку сульфат: 0,21 * 155 * 41 = 1334,55 г;

• L-лізину моногідридхлорид: 0,17 * 155 * 41 = 1080,35 г;

• Кальцію йодид: 0,004 * 155 * 41 = 26,65 г;

• Міді сульфат: 0,1 * 155 * 41 = 635,5г

3. Потреба господарства на голову на зимовий період.

• Динатрійфосфат: 6,1 * 210 = 1281 г;

• Сіль кухонна: 20 * 210 = 4200 г;

• Олійний розчин віт.D: 0,02 * 210 = 4,2 мл;

• L-лізину моногідридхлорид: 0,04 * 210 = 8,4 г;

• Кальцію йодид: 0,0009 * 210 = 0,189 г;

• Кобальту хлорид: 0,01 * 210 = 2,1 г;

• Міді сульфат: 0,04 * 210 = 8,4 г.

4. Потреба господарства на все поголів’я на зимовий період.

• Динатрійфосфат: 6,1 * 210 *41 = 52,521 кг;

• Сіль кухонна: 20 * 210 * 41 = 172,2 кг;

• Олійний розчин віт.D: 0,02 * 210 * 41 = 172,2 мл;

• L-лізину моногідридхлорид: 0,04 * 210 * 41 = 344,4 г;

• Кальцію йодид: 0,0009 * 210 * 41 = 7,75 г;

• Кобальту хлорид: 0,01 * 210 * 41 = 86,1 г;

• Міді сульфат: 0,04 * 210 * 41 = 344,4 г.