1.2. Особливості тазової порожнини та розташованих у ній органів кобили.

(Мал. 7, 8)

Найбільші за масою яєчники у кобили — 20-40 г. Бобоподібної форми, 8-15 см завдовжки. Зовні вони вкриті серозною оболонкою. Овуляція відбувається в одному місці — яєчниковій ямці — fossa ovarii, де немає серозної оболонки. Яєчники лежать позаду нирок.

Мал.7. Лімфатичні вузли статевих органів кобили:

1 - поверхневі пахвинні; 2 – медіальні клубові; 3,4 – крижові; 5 – підчеревні; 6 – матковий; 7 – яєчниковий; 8 – аортальні поперекові; 9 – відхідноково-прямокишкові.

Довжина маткової труби — 14-30 см. Добре виражена порожнина всередині. Шийка матки різко виступає в піхву. Піхва довга, широка. Склепіння піхви — fornix vaginae — над шийкою матки різко виражене. [3, 6, 8]

Мал.8. Артерії органів тазової порожнини кобили.

1 – черевна аорта; 2 – гілка яєчникової артерії в маткову трубу; 3 – внутрішня клубова артерія; 4 – зовнішня клубова артерія; 5 – внутрішня соромітна артерія; 6 – затульна артерія; 7 – пупкова артерія; 8 - краніальна міхурова артерія; 9 – яєчникова артерія; 10 – маткова артерія; 11 – каудальна міхурова артерія; 13 – краніальна прямокишкова артерія; 14 – медіальна прямокишкова артерія; 15 – каудальна прямокишкова артерія; 16 – артерія промежини; 19 – артерія клітора;

a – пряма кишка; b – сечовий міхур; с – матка; f – широка маткова зв’язка.

1.3. Особливості тазової порожнини та розташованих у ній органів великої та дрібної рогатої худоби.

Порожнина таза. Порожнина таза жуйних тварин відносно менша, ніж у коней, і ріко здавлена з боків. Вісь таза являє собою ламану лінію.

Статева щілина відрізняється дорсальним закругленим і вентральним гострими кутами. Клітор утворений двома довгими (до 12 см) кавернозними тілами. Дівоча перетинка відсутня або слабко виражена. Піхва широка, має довжину 22-28 см. Широкий отвір веде у сечовивідний канал та його дивертикул.

Шийка матки довжиною біля 12 см, циліндричної форми,добре прощупується через пряму кишку. Тіло матки дуже коротке (5-6 см довжиною). Воно переходить у два зливаючихся на значному протязі роги.Між останніми чітко виражена борозна, яка легко пальпується через пряму кишку. Вільні частини рогів зігнуті; вони спрямовані вперед і вниз, потім назад і вверх, і, нарешті, знову дещо вперед. Воронка яйцепроводу оточує частину яєчника. Яйцепровід слабко звивистий. Матковий кінець його переходить у ріг матки без чіткої межі. Довжина яйцепроводів у корів досягає 25-30 см, у дрібних жуйних – 15-16 см.

Яєчники корів овальної форми, довжиною 2-5 см, шириною 1-2 см ( у дрібних жуйних відповідно 0,5-1 та 0,3-0,5 см). Правий і лівий роги матки з яєчниками знаходяться в задній ділянці черева, поблизу медіанної площини. Яєчники знаходяться приблизно на рівні п’ятого поперекового хребця та сідничного бугра. [3, 8]

1.3 Особливості тазової порожнини та розташованих в ній органів у свиней.

(Мал. 9, 10)

Порожнина таза відносно широка. Вісь не ламана.Статева щілина закінчується вентрально гострим кутом. Клітор дуже довгий. Дівоча перетинка у поросят добре виражена і має форму колової складки. Піхва вузька, 10-12 см довжиною. Тіло матки коротке (близько 5 см) продовжується у довгу (від 8 до 20 см) шийку, яка також без усякої різкої межі переходить у піхву.

Мал.9. Кровопостачання статевих органів свині:

1 – аорта; 2- внутрішня сім’яникова артерія; 3 – яєчникова артерія; 4 – краніальна маткова артерія; 5 – задня брижова артерія; 6, 7 – глибока огинаюча і зовнішня клубові; 8 – стегнова артерія; 9 – глибока стегнова; 10 – соромітно-надчеревинний стовбур; 11 – каудальна клубова; 12- зовнішня соромітна артерія і 13 – її гілки до вим’я; 14 – каудальна поверхнева надчеревна; 15 - внутрішня клубова; 16 – середня крижова; 17 – загальний стовбур для середньої маткової (18) і краніальної сечоміхурової (19) артерії; 20 – клубово-поперекова; 21 – передня сіднична; 22 – середня прямокишкова; 23 – каудальна маткова; 24 – її прямокишкова гілка; 25 – каудальна сечоміхурова; 26 – піхвова; 27 – задня сіднична; 28 – каудальна прямокишкова; 29 – промежинна; 30, 31 – гілка до клітора.

Дуже довгі роги матки – у дорослих свиней – 1-2 м – утворюють ряд петель. Яєчники мають горбкувату поверхню, оточені добре розвиненою яєчниковою сумкою. Розміщені на рівні 5—6-го поперекових хребців.

Сечовий міхур у свиней, як і у хряків, далеко впинається у черевну порожнину. [3, 6, 8]

Мал.10. Топографія матки і яєчників свиней:

I – у молодих свинок; II – у дорослих свиней; 1 – брижейка (зв’язка) яєчника; 2 – яєчник; 3 - матка; 4 – сечовий міхур.