- •2. Діагностика туберкульозу
- •3. Профілактика захворювання тварин на туберкульоз
- •4. Вжиття оздоровчих протитуберкульозних заходів
- •5. Заходи по оздоровленню великої рогатої худоби від туберкульозу в приватних господарствах
- •6. Ветеринарно-санітарні заходи в неблагополучних на туберкульоз господарствах
- •7. Охорона людей від захворювання на туберкульоз
- •8. Відповідальність за порушення правил карантину тварин та інших ветеринарно-санітарних вимог
5. Заходи по оздоровленню великої рогатої худоби від туберкульозу в приватних господарствах
5.1. У разі виявлення в окремих господарствах громадян, фермерів, орендарів реагуючої на туберкулін великої рогатої худоби в такому господарстві:
проводять епізоотичне та епідеміологічне обстеження; за результатами обстеження власнику худоби рекомендують здати тварин на забій та провести в господарстві (дворі) заключні оздоровчі заходи. Таке господарство (двір) надалі вважають благополучним щодо захворювання на туберкульоз.
5.2. Якщо реагуючу на туберкулін худобу залишили в господарстві власника, під час з'ясування питання щодо захворювання на туберкульоз забороняється її випасати, використовувати в їжу та реалізовувати некип'ячене молоко.
Відповідно до вимог цієї інструкції через 45—60 днів проводять чергове дослідження, використовуючи за необхідності допоміжні методи діагностики згідно з п.2.6. цієї інструкції.
За результатами досліджень приймається рішення про благополуччя господарства, здавання реагуючих тварин на забій.
5.3. У приватних господарствах, де утримують понад 10 голів великої рогатої худоби, серед яких виявлено тварин, реагуючих на туберкулін, дослідження по визначенню у них причин такої реакції виконують, як зазначено в п.2.7.1. цієї інструкції.
6. Ветеринарно-санітарні заходи в неблагополучних на туберкульоз господарствах
6.1. Молоко від умовно здорових щодо захворювання на туберкульоз корів неблагополучного господарства та від реагуючих на туберкулін корів благополучного господарства (в період визначення у них причин сенсибілізації до туберкуліну) знезаражують методом пастеризації у пастеризаторах існуючих систем при режимі 85°С протягом 30 хв або при режимі 90°С протягом 5 хв, на установках інфрачервоного нагрівання — при режимі 79,5°С±0,5°С без витримування, після чого воно може бути направлене на молокопереробне підприємство.
За відсутності в господарстві пастеризаторів молоко сепарують, вершки і відвійки кип'ятять.
Вершки здають на молокопереробні підприємства, а відвійки використовують для годівлі худоби.
6.1.1. Молоко, одержане від хворих на туберкульоз корів у період їхнього перетримування в господарстві, знезаражують кип'ятінням і використовують для годівлі тварин відгодівельної групи або переробляють на топлене масло.
6.1.2. Молоко від клінічне хворих корів забороняється вживати людям та згодовувати тваринам. Доїти таких корів не бажано.
6.1.3. Відвійки знезаражують на молокопереробному підприємстві методом пастеризації при режимах, як передбачено в п.6.1. цієї інструкції, лише після цього їх відпускають з відповідним записом у супровідних документах господарствам для годівлі тварин.
6.1.4. Контроль якості знезараження молока і відвійок на фермі та на молокопідприємстві здійснює районна лабораторія ветеринарної медицини за ГОСТ 3623-73 "Молоко та молочні продукти", затвердженим Державним комітетом стандартів РМ СРСР від 28 лютого 1973 р. №503.
6.2. Худобу всіх статево-вікових груп з неблагополучних господарств виводять у літні табори, розміщені не ближче як за 500 м від тваринницьких приміщень та осель.
6.3. Гній, підстилку та залишки кормів на фермі піддають біотермічному знезараженню або знищують (спалюють). У приміщеннях проводять дезінфекцію.
Гній як добриво використовують для вирощування технічних культур лише через два роки після зберігання його в буртах.
Гноївку та сечу знезаражують за допомогою формальдегіду (згідно з чинною настановою).
6.4. Отелення корів приймають у родильних приміщеннях. Телят вирощують ізольовано. До семи днів їх випоюють молозивом від здорових корів, потім утримують у профілакторії і обов'язково випоюють пастеризованим (або кип'яченим) молоком та відвійками від умовно здорових та здорових корів.
6.4.1. З двомісячного віку телят досліджують алергічним методом на туберкульоз, реагуючих здають на забій, а нереагуючих перевозять на благополучну щодо захворювання на туберкульоз спеціалізовану ферму для вирощування.
6.5. Пасовища, на яких випасали неблагополучну щодо захворювання на туберкульоз худобу, вважають благополучними через два місяці в зоні Степу та через три місяці в зонах Лісостепу і Полісся.
6.6. Перед зняттям карантинних обмежень на фермі здійснюють санітарний ремонт та заключну дезінфекцію тваринницьких приміщень, а також заходи по знешкодженню збудника туберкульозу на території ферми.
Залишки кормів використовують у господарстві лише для тварин відгодівельної групи.