Физиология методички

18. Ер 4,0·1012 /л; ретикулоцити — 0,5 %; Hb —	ються абсолютна і відносна моноцитопенія, від-
130 г/л; КП — 0,95; Ht — 42 %; ШОЕ — 12 мм/год;	носна еозинопенія та лімфопенія.
Тр — 300·109 /л; Л — 10,0·109 /л. Лейкоцитарна	32. Лейкоцитарний профіль: еозинофілів —
формула даної крові: еозинофілів — 3 %; ба-	0,04·109 /л; базофілів — 0,32·109 /л; юних ней-
зофілів — 0,5 %; юних нейтрофілів — 1 %; палич-	трофілів — 0,08·109 /л; паличкоядерних ней-
коядерних нейтрофілів — 7 %; сегментоядерних	трофілів — 0,32·109 /л; сегментоядерних ней-
нейтрофілів — 73 %; лімфоцитів — 30 %; моно-	трофілів — 2,24·109 /л; лімфоцитів — 0,8·109 /л; мо-
цитів — 7 %.	ноцитів — 0,02·109 /л. Спостерігаються абсолют-

19.Ер — 4,8·1012 /л; ретикулоцити — 0 %; Hb на і відносна базофілія, абсолютна лімфопенія і

—135 г/л; КП — 1,0; Ht — 44 %; ШОЕ — зрушення формули вліво.

7 мм/год; Тр — 310·109 /л; Л — 6,0·109 /л. Лейко-

цитарна формула даної крові: еозинофілів — 2 %; базофілів — 0 %; юних нейтрофілів — 0 %; паличкоядерних нейтрофілів — 6 %; сегменто- ядерних нейтрофілів — 80 %; лімфоцитів — 45 %; моноцитів — 5 %.

20.Ер 3,3·1012 /л; ретикулоцити — 0 %;, Hb — 152 г/л; КП — 1,3; Ht — 45 %; ШОЕ — 9 мм/год,

Тр — 380·109 /л; Л — 6,5·109 /л. Лейкоцитарна фор- мула даної крові: еозинофілів — 3 %; базофілів — 0,1 %; юних нейтрофілів — 0 %; паличкоядерних нейтрофілів — 4 %; сегментоядерних нейтрофілів — 59 %; лімфоцитів — 27 %; моноцитів — 12 %.

21.Ер — 4,35·1012 /л; ретикулоцити — 0,3 %; Hb — 130 г/л; КП — 0,9; Ht — 44 %; ШОЕ — 3 мм/год; Тр — 400·109 /л; Л — 11,0·109 /л. Лейко-

цитарна формула даної крові: еозинофілів — 2 %; базофілів — 0,2 %; юних нейтрофілів — 9 %; па- личкоядерних нейтрофілів — 10 %; сегментоядер- них нейтрофілів — 37 %; лімфоцитів — 29 %; моноцитів — 5 %.

22.Сегментоядерних нейтрофілів у 1 л крові

6,12·109 /л.

23.Вміст лейкоцитів 7·109 відповідає 100 %, вміст лімфоцитів 1,5·109 /л відповідає 21 %.

24.Ні.

25.Загальна кількість лейкоцитів у 1 л крові (для відносних змін) і відносний вміст у відсотках (для абсолютних відхилень).

26.Лише відносний лейкоцитоз, оскільки 1,8·109 /л — вище за норму, яка становить (0,09– 0,6)·109 /л.

27.Так, абсолютний моноцитоз, оскільки

0,75·109/л — вище за норму — (0,09–0,6)·109 /л.

28.Лейкоцитарний профіль: еозинофілів — 0,12·109; базофілів — 0; юних нейтрофілів — 0,06·109; паличкоядерних нейтрофілів — 0,18·109 /л; сегментоядерних нейтрофілів — 3,9·109 /л; лімфо- цитів — 0,24·109 /л; моноцитів — 1,5·109 /л. Усі по- казники відповідають нормі.

29.Так, абсолютний, оскільки абсолютний вміст базофілів — 0,99·109 /л — вищий за норму

(0–0,065)·109 /л.

30.Лейкоцитарний профіль: еозинофілів —

0,09·109 /л; базофілів — 0,03·109 /л; юних ней-

трофілів — 0,03·109 /л; паличкоядерних ней- трофілів — 0,15·109 /л; сегментоядерних ней- трофілів — 2,19·109 /л; лімфоцитів — 0,3·109 /л; мо- ноцитів — 0,21·109 /л. Спостерігається відносна і абсолютна лімфопенія.

31.Лейкоцитарний профіль: еозинофілів — 0,012·109 /л; базофілів — 0; юних нейтрофілів — 0; паличкоядерних нейтрофілів — 0; сегменто- ядерних нейтрофілів — 0,62·109 /л; лімфоцитів — 0,54·109 /л; моноцитів — 0,24·109 /л. Спостеріга-

33. Лейкоцитарний профіль: еозинофілів — 0,31·109 /л; базофілів — 0; юних нейтрофілів — 0; паличкоядерних нейтрофілів — 0; сегментоядер- них нейтрофілів — 2,45·109 /л; лімфоцитів — 0,7·109 /л; моноцитів — 0,07·109 /л. Спостерігають- ся абсолютна і відносна еозинофілія, абсолютна лімфопенія.

7.4. ВИДИ І МЕХАНІЗМИ ГЕМОСТАЗУ. ФІЗІОЛОГІЯ ТРОМБОЦИТІВ

Мотиваційна характеристика теми. Знання гемостатичних властивостей крові, функцій тромбоцитів необхідне для розуміння механізмів тромбоутворення і підтримки крові в рідкому стані за умов довкілля, яке змінюються, що забез- печує нормальний рівень метаболічних процесів у тканинах.

Мета заняття. Знати:

1.Властивості та функції тромбоцитів.

2.Фізіологічні механізми, які лежать в основі гемостазу.

Питання до усного і тестового контролю:

1.Лейкоцити, Поняття про гемостаз.

2.Тромбоцити крові, їх будова, властивості та функції.

3.Згортальна система крові, її склад і функції

їїкоагулянтів.

4.Судинно-тромбоцитарний гемостаз, його фази, механізми і значення.

5.Коагуляційний гемостаз, його фази, меха- нізми розвитку і значення. Сучасне уявлення про основні фактори (коагулянти), які беруть участь у коагуляційному гемостазі.

6.Антикоагулянти первинної антизгорталь- ної системи, їх види, механізми дії, значення.

7.Фібриноліз (вторинна антизгортальна система

— система фібринолізу), плазміни та їх значення.

8.Роль ендотелію судинної стінки в регуляції гемостазу і фібринолізу.

9.Регуляція згортання крові.

10.Фактори, які впливають на згортання кро- ві, їх значення.

11.Фактори, які уповільнюють згортання або запобігають згортанню крові поза організмом, їх значення.

12.Розвиток системи згортання крові у дітей.

13.Вікові зміни функції гемостазу людей різно- го віку.

Питання до письмової відповіді:

1. Намалюйте схему судинно-тромбоцитарно- го гемостазу, опишіть його механізми і значення.

99

2.Намалюйте схему коагуляційного гемоста- зу, опишіть його механізми і значення.

3.Перерахуйте антикоагулянти первинної антизгортальної системи.

4.Наведіть фактори фібринолізу.

5.Намалюйте схему фібринолізу, опишіть його механізми і значення.

6.Перерахуйте способи оберігання крові від згортання поза кровоносним руслом і від підви- щення згортання крові у людини.

7.Вкажіть час згортання крові і час кровотечі

внормі.

8.Опишіть методи визначення згортання

крові.

9.Опишіть методи визначення часу кровотечі.

Програма практичної роботи на занятті:

1.Аналіз і оцінка тромбоеластограми.

2.Аналіз і оцінка коагулограми.

3.Визначення часу згортання крові.

4.Визначення тривалості кровотечі.

Методика графічної реєстрації процесу згортання крові (тромбоеластографія)

Для роботи необхідні: тромбоеластограф, ска- рифікатори, бавовняні кульки, спирт, спеціаль- ний капіляр.

Об’єкт дослідження — людина.

Проведення роботи. Принцип дії тромбоелас- тографа заснований на тому, що випадаючі в осад фібринові тяжі змінюють кут нахилу стале- вого стрижня, його коливання реєструються у вигляді кривої (тромбоеластограми), яка має ха- рактерні особливості за різних станів організму. У кювету поміщають досліджувану кров, отри- ману раніше описаним способом, об’ємом 0,025– 0,5 мл. Сталевий стрижень, укріплений на тонкій струні, занурюють у кювету з досліджуваною кров’ю. У приладі є спеціальний пристрій, що повертає кювету через певні проміжки часу впра- во і вліво на 4′45′′. За умов рідкого середовища (до початку утворення фібринових ниток) ці ко- ливання не передаються сталевій струні і тому не фіксуються на папері. Як тільки починають з’яв- лятися фібринові нитки, вони охоплюють стале- вий стрижень, і подальший рух залежить від елас- тичності згустка, що утворюється. Під час згор- тання в’язкість крові поступово збільшується. За цих умов посилюється зчеплення між диском і кюветою, збільшується амплітуда повороту ци- ліндра. Коливання стрижня передаються на папір і записується крива (тромбоеластограма).

Оформлення результатів та їх оцінка. Запи-

сати отримані результати тромбоеластограми. Порівняти їх з нормальними показниками. У нормі: 1) час реакції (R) становить 9–14 хв (на кривій це відстань від початку прямої лінії до її розширення, близько 1 мм, до якого додають час наповнення кювети n); 2) час утворення згустка К (час згортання) — 5–8 хв (на кривій це момент від кінця часу реакції R до розходження країв тромбоеластограми на 20 мм); 3) максимальна амплітуда (ma) — величина максимального роз- ходження країв тромбоеластограми = 50–56 мм; 4) міцність (еластичність) згустка (Е) = 80–180, яку розраховують за формулою: Е = 100 ma / (100 – ma).

За умов прискореної здатності згущуватися R і К коротшають, mа зростає. За умов уповільнен- ня, навпаки, R і К подовжуються, mа зменшуєть- ся. Укорочення показників R і К на тромбоелас- тограмах свідчить про прискорення першої і дру- гої фаз згортання крові. Підвищення mа свідчить про збільшення концентрації фібриногену. Вели- чина Е характеризує також функціональну ак- тивність тромбоцитів і кількість та якість фіб- риногену. Тромбоеластограми за різних станів представлені на рис. 7.1–7.4:

a

ma

R K

Рис. 7.1. Норма

R		a	ma
		K

Рис. 7.2. Гемофілія

a ma

RK

Рис. 7.3. Тромбоз

a

ma

R K

Рис. 7.4. Фібриноліз

Методика реєстрації процесу згортання і рекальцифікації плазми за допомогою коагулографії

Для роботи необхідні: коагулограф, скарифі-

катори, бавовняні кульки, спирт, спеціальний капіляр, 1,29%-й розчин СаСl, цитратна плазма.

Об’єкт дослідження — людина.

Проведення роботи. Принцип методу коагу- лографії заснований на вимірі електричного опо- ру крові, вміщеної у посудину з двома електро- дами. У процесі згортання змінюється опір крові,

100

що позначається на формуванні кривої — коагулограми. Для визначення рекальцифікації плазми 0,15 мл цитратної плазми крові вміщують у посудину, дають плазмі прогрітися і через 1 хв додають 0,05 мл 1,29%-го СаСl, відразу включа- ючи секундомір. Час від початку дослідження до першого коливання зі зменшенням амплітуди визначає початок згортання T1, час від початку дослідження до першого коливання з мінімаль- ною амплітудою — кінець згортання T2. Три- валість згортання Т — час від першого коливан- ня зі зменшеною амплітудою до першого коли- вання з мінімальною амплітудою T:

T = T2 – T1.

Час, що становить одну хвилину, відповідає шести коливанням T1 і показнику R тромбоела- стограми, T — показнику К тромбоеластограми.

Оформлення результатів і їх оцінка. Записа-

ти отримані результати коагулографії. Порівня- ти їх з нормальними показниками.

Методика визначення часу згортання крові за методом Фоніо

Для роботи необхідні: скарифікатори, бавов-

няні кульки, спирт, пробірка, секундомір.

Об’єкт дослідження — людина. Проведення роботи. Отримують 1 мл крові

шляхом пункції вени. У вологу камеру поміща- ють предметне скло з 2–3 краплями крові, скля- ною паличкою з довгим кінцем проводять поверх- нею краплі. Поява перших ниток фібрину свід- чить про початок процесу згортання, а утворен- ня згустка — про його закінчення.

Оформлення результатів та їх оцінка. Запи-

сати отримані результати. Порівняти їх з нор- мальними показниками. У нормі за методом Фо- ніо кров починає згортатися на 5–8-й хвилині і завершує згортатися на 15–18-й хвилині. За умов гемофілії процес згортання сповільнюється інко- ли до 2 год, при тромбоцитопеніях час згортан- ня, як правило, залишається у межах норми, під час загострень може сповільнюватися.

Методика визначення часу згортання крові за методом Лі й Уайта

Для роботи необхідні: скарифікатори, бавов-

няні кульки, спирт, пробірка, секундомір.

Об’єкт дослідження — людина. Проведення роботи. Отримують 1 мл крові

пункцією з вени. Кров вміщують у пробірку діа- метром 8–10 мм, яку розміщують на водяній бані, де підтримується температура 37 °С. Кожні 30 с пробірку нахиляють на 50° до тих пір, поки кров не перестане розтікатися стінками пробірки.

Оформлення результатів та їх оцінка. Записа-

ти отримані результати. Порівняти їх з нормаль- ними показниками. У нормі кров перестає розті- катися стінками пробірки через 5–10 хв після взят- тя.

Методика визначення часу тривалості кровотечі за методом Дюка

Для роботи необхідні: скарифікатори, бавов-

няні кульки, спирт, пробірка, секундомір.

Об’єкт дослідження — людина.

Проведення роботи. Проколюють шкіру паль- ця на глибину 3 мм. Відмічають час. Кожні 30 с прикладають фільтрувальний папір до краплі крові (не торкаючись рани). Відзначають, через який час фільтрувальний папір перестане вбира- ти кров.

Оформлення результатів та їх оцінка. Запи-

сати отримані результати. Порівняти їх з нор- мальними показниками. У нормі тривалість кро- вотечі 2–4 хв.

Тестові завдання до самоконтролю рівня знань

1.Здоровий хлопчик 5 років, необережно по- водячись з ножем, порізав палець, з якого тече кров. Скільки часу приблизно триватиме крово- теча?

A.Кілька секунд

B.Кілька хвилин, але не більше 6 хв

C.Понад 5 хв, але не більше 10 хв

D.До 1 год

E.До 30 хв

2.Цитрат Na+ — це важливий антикоагу- лянт завдяки своїй здатності:

A.Повільно метаболізуватися

B.Зв’язувати вітаміни

C.Зв’язувати фактор ХІІІ

D.Утворювати хелатні сполуки з Са2+

E.Буферувати основні групи факторів коагу-

ляції

3.Підвищення концентрації Ca2+ у цито- плазмі тромбоцитів стимулює:

A.Активацію фосфоліпази А2

B.Утворення протеїнкінази C

C Активацію фосфоліпази C

D.Підвищення кількості цАМФ

E.Пригнічення синтезу простагландинів

4.У пацієнта за умов незначних механічних травм з’являються підшкірні крововиливи. Що може бути причиною такого явища?

A.Лейкопенія

B.Лімфоцитоз

C.Еритропенія

D.Тромбоцитоз

E.Тромбопенія

5.У літньому віці у людини посилюються про- цеси тромбоутворення. З підвищенням активності якого фактора більшою мірою пов’язаний цей процес?

A.Адгезивна активність тромбоцитів

B.Концентрація протромбіну

C.Концентрація іонів Ca2+

D.Тонус гладких м’язів судин

E.Концентрація адреналіну

6.Геморагічний діатез виникає за умов:

A.Тромбоцитозу

B.Тромбоцитопенії

101

C.Дефіциту вітаміну С

D.Дефіциту протромбіну

E.Дефіциту антигемофільного глобуліну

7.Пацієнт за призначенням лікаря приймає антикоагулянти. Які обов’язкові клінічні обсте- ження показників крові за цих умов?

A.Визначення головних показників коагу- лограми

B.Визначення ШОЕ

C.Визначення кількості еритроцитів

D.Визначення кількості лейкоцитів

E.Визначення показників гематокриту

8.Гемофілія А пов’язана з дефіцитом фактора:

A.Хагемана (XII)

B.Стюарта — Прауера (X)

C.Флетчера (XIV)

D.Віллебранда (VIII)

E.Крістмаса (IX)

9.Тромбоцити не виконують функцію:

A.Імунологічну

B.Транспортну

C.Ангіотрофічну

D.Гемостатичну

E.Терморегуляторну

10.Відразу після фізичного навантаження у спортсмена час згортання крові становив 2 хв. Активація якого механізму стала безпосередньою причиною гіперкоагуляції?

A.Фактора Хагемана

B.Тканинних ліпаз

C.Дії адреналіну

D.Тромбопластину судинної стінки

E.Фосфоліпідів

Відповіді

1.B, 2.D, 3.A, 4.E, 5.C, 6.B, 7.A, 8.D, 9.E, 10.С.

Тестові завдання до самоконтролю рівня знань за програмою Крок-1»

1.У пацієнта з травмою м’яких тканин дослі- джені показники згортання крові. Укажіть вірну послідовність активації зовнішньої послідовності згортання крові.

А. III — IV — Xa

B. IV — VIII : ФВ — Хa С. III — VIIa — Xa

D. IV — VIIa — Xa

E. III — VIII : ФВ — ХIa

2.У людини з тромбозом судин лівої гомілки виявлено зниження активності протизгортальної системи крові. Вміст яких перерахованих фак- торів може бути знижений у крові?

А. Гепарину В. Фібриногену С. Протромбіну

D. Протромбінази Е. Х-фактора

3.У людини в результаті дисфункції печінки виявлено зниження протромбіну крові. Яка найімовірніша причина порушення гемостазу?

А. Порушення антикоагуляційних властиво- стей крові

В. Порушення першої фази коагуляційного гемостазу

С. Порушення судинно-тромбоцитарного гемостазу

D. Порушення процесу фібринолізу

Е. Порушення другої фази коагуляційного гемостазу

4.Підвищення концентрації Ca2+ в цитоплаз- мі тромбоцитів стимулює:

А. Підвищення концентрації цАМФ В. Утворення протеїнкінази C

С. Активацію фосфоліпази C

D. Активацію фосфоліпази А2

Е. Пригнічення синтезу простагландину

5.Гемофілія — це:

А. Прискорення здатності крові згущуватися В. Руйнування еритроцитів С. Уповільнення здатності крові згущуватися

D. Відсутність здатності крові згущуватися Е. Збільшення часу кровотечі

6.У пацієнта з дефіцитом фактора Хагемана виявлено порушення фібринолізу. Який з наве- дених нижче факторів активує фібриноліз за до- помогою внутрішнього механізму?

А. ІХa В. ХІІa С. ІІІ

D. VIIa E. XIa

7.Гемофілія В пов’язана з дефіцитом фактора: A. Флетчера

B. Хагемана

C. Стюарта — Прауера D. Крістмаса

E. Віллебранда

8.Що неправильно з наведеної характеристи- ки тромбоцитів?

A. Містить поліпептидний фактор росту, що активізує розмноження багатьох клітин у ткани- нах внутрішнього середовища

B. Утворюються в селезінці

C. Беруть участь в утворенні тромбу

D. Попередник має гігантське поліплоїдне ядро

E. Тромбопоетин — стимулятор їх формування

9.Який вплив чинить аспірин на тромбоцити? A. Спричинює порушення їх агрегації

B. Знижує їх кількість C. Зменшує час кровотечі

D. Скорочує термін їх життя E. Не впливає на тромбоцити

102

10. Що з наведеного не належить безпосеред- ньо до участі ендотелію в системі гемостазу?

A.Наявність негативного заряду

B.Здатність синтезувати NO, простациклін

C.Метаболізм ліпопротеїдів

D.Утворення фактора Віллебранда

E.Наявність фібринової плівки на поверхні

Відповіді

1.C, 2.A, 3.E, 4.D, 5.E, 6.B, 7.D, 8.B, 9.A, 10.C.

Ситуаційні завдання

1. Під час профілактичного огляду жінки 27 років з’ясувалося, що у неї почали з’являтися не- великі крововиливи після незначних ударів, чого раніше не спостерігалося. Себе вважає здоровою, а даний стан пояснює «жорсткою дієтою», якої вона почала дотримуватися. Під час ретельнішо- го дослідження з’ясувалося, що з раціону харчу- вання повністю виключені жири. Після консуль- тації дієтолога постало питання про дефіцит вітамінів, особливо відмічається недостатність жиророзчинних вітамінів, зокрема вітаміну К. Захворювання у родичів немає, шкідливих фак- торів на роботі та у місці мешкання немає. По- ясніть:

1)Порушення якої функції крові можливе при дефіциті вітаміну D і чому?

2)Які аналізи крові Ви призначите, аби підтвердити Ваші припущення?

3)Якими будуть Ваші рекомендації в даному

випадку і чому?

2.Переливання цитратної крові людині під час операції супроводжують одночасним введен-

ням певної кількості СаС12. Поясніть, з якою ме- тою його вводять.

3.Поясніть, які зміни стануться в процесі згортання крові, якщо в систему додати інгібітор плазміну, наприклад, епсилонамінокапронову кислоту (ЕАКК).

4.Додайте ланку, якої бракує в наведеній

нижче схемі. Укажіть нормальну величину показ- ника: протромбіновий індекс = ? × 100 : протром- бінове число здорової людини. Поясніть фізіоло- гічне значення даного показника.

5.Поясніть, схема якого процесу наведена в даному випадку? Додайте ланки, яких бракує. Закінчився процес або триватиме? Схема проце-

су: ? — XII — XIIa → XI — XIa → ? → VIII — VIIIa → X — Xa + Ca + III + V.

6. Поясніть, схема якого процесу наведена в даному випадку. Додайте ланки, яких бракує. Активатор → плазміноген → ? → фібрин → ?

7. Поясніть, яка з наведених схем правильно відображає послідовність фаз і взаємний зв’язок компонентів у процесі гемокоагуляції.

Схема А: Са + III + Xa → протомбіназа + про- тромбін → тромбін + Са2+ фібриноген → фібрин.

Схема Б: протромбіназа → протромбін + Са2+ + III → тромбін → фібриноген → фібрин.

8. У людини алкогольний цироз печінки. По- ясніть, чи можна чекати порушення часу згор- тання крові у цієї людини і чому.

9.Кількість тромбоцитів у досліджуваній кро- ви 100·109 /л. Поясніть, яких змін у системі згор- тання слід чекати за даних умов.

10.У новонародженої дитини на другий день після народження час згортання крові дорівнює 7 хв. Поясніть, чи нормально це. Які механізми такого явища?

11.В однорічної дитини тяжка форма рахіту,

вплазмі крові знижений вміст кальцію. Поясніть, чи може це впливати на згортання крові і чому.

12.Поясніть, чому за умов гострого психічно- го стресу може статися інфаркт міокарда.

13.У людини уповільнений процес гемокоагу- ляції. Чи можна стверджувати, що причина лише

вослабленні дії згортальної системи крові?

14.Двом тваринам вводять внутрішньовенно однакові кількості тромбіну. Одній введення про- водять відразу і всю дозу. Другій введення здійс- нюють повільно у вигляді добових порцій. Одна

зтварин гине. Поясніть, яка і чому.

15.Поясніть, чому за наявності в судинах ате- росклеротичного процесу підвищується ймовір- ність утворення тромбу всередині судини?

Відповіді до ситуаційних завдань

1.1) За умов дефіциту вітаміну К знижена про- дукція витамін-К-залежних факторів згортання крові (в першу чергу — протромбіну). Це пору- шує процес згортання, що виявляється в умовах незначного дефіциту.

2) У даній ситуації необхідно призначити аналізи, що дозволяють оцінити здатність крові згущуватися.

3) Рекомендувати даній пацієнтці включити в раціон харчування тваринні та рослинні жири, які сприяють всмоктуванню вітаміну К у товстій кишці.

2.Хлористий кальцій додають до цитратної крові для того, щоб: а) протидіяти впливу цит- рату натрію; б) запобігти порушенню рівнова- ги в крові іонів К+ і Са2+; в) нормалізувати здатність крові згущуватися.

3.Оскільки плазмін є головним агентом дію- чої фібринолітичної системи, додавання ЕАКК викличе затримку розчинення фібрину, що спри- ятиме тромбоутворенню.

4.Протромбіновий індекс дорівнює відношен- ню протромбінового часу досліджуваної людини до протромбіновому часу здорової людини. У нормі протромбіновий індекс коливається в ме- жах 90–100 %. Його визначення має важливе клінічне значення, особливо під час корекції часу згортання у людей, які страждають на тромбо- флебіт, інфаркт міокарда тощо. Показник харак- теризує інтенсивність протромбінового комплек- су в крові людини.

5.Це схема каскаду реакцій за умов утворен- ня протромбінази і тромбіну (I і II фази згортан- ня крові). Внутрішній механізм. Ланки, яких бра- кує: 1 — контакт із чужорідною поверхнею, 2 — IX–IХа. Процес триватиме до утворення фібрину.

6.Схема фібринолізу. Ланки, яких бракує, — плазмін, поліпептиди.

7.Вірна схема А.

103

8.У цієї людини можна чекати порушення процесу згортання крові, оскільки за умов циро- зу порушуються функції печінки, яка бере участь

упродукції багатьох факторів згортання крові. Час згортання повинен зростати.

9.Тромбоцитопенія. Оскільки тромбоцити бе- руть активну участь у всіх фазах згортання кро- ві, слід чекати збільшення часу згортання.

10.Час згортання відповідає нормі.

11.Здатність крові згущуватися знизиться, ос- кільки Са2+ є активним і необхідним компонен- том системи гемостазу.

12.Стрес супроводжується різким збуджен- ням СНС і підвищенням здатності крові згущу- ватися. Останнє може призвести до тромбозу коронарних судин, особливо на тлі їх сильного спазму.

13.Можливо, що у людини згортальна систе- ма працює нормально, але за певних причин над- звичайно зросла активність протизгортальної си- стеми, що і призвело до уповільнення згортання.

14.Тромбін — фактор згортання. За умов його штучного введення згортання прискорюється, у відповідь активізується протизгортальна систе- ма. Під час введення тромбіну дрібними порція- ми ця система встигає впоратися з додатковим навантаженням, а під час швидкого введення ве- ликої дози — ні, тому гине перша тварина.

15.Атеросклеротичні бляшки роблять поверх- ню судин жорсткішою, змінюють її властивості. Це підвищує ймовірність руйнування тромбо- цитів і еритроцитів, що є поштовхом до початку процесу гемокоагуляції.

7.5. ФІЗІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ ГРУП КРОВІ

Мотиваційна характеристика теми. Знання вчення про групи крові необхідне для розуміння принципів переливання крові та методів прове- дення проб сумісності перед переливанням.

Мета заняття. Знати:

1.Характеристику групових систем крові.

2.Фізіологічні механізми, які лежать в основі проведення проб перед переливанням крові.

Питання до усного і тестового контролю:

1.Види антигенних систем крові та їх харак- теристика.

2.Клінічне значення антигенних систем АВ0

іRh.

3.Умови розвитку реакції гемаглютинації.

4.Сучасні вимоги до переливання крові.

5.Проби перед переливанням крові, їх по- слідовність.

6.Визначення груп крові за системою АВ0 за допомогою стандартних сироваток і цоліклонів.

7.Визначення резус-належності, значення за умов вагітності та під час переливання крові.

Питання до письмової відповіді:

1.Перелічіть антигенні системи крові.

2.Напишіть номенклатурні назви груп крові антигенних систем АВ0 і Rh.

3.Опишіть характеристики аглютинінових систем АВ0 і Rh.

4.Опишіть методики визначення груп крові за системою АВ0.

5.Опишіть методики визначення Rh-належ- ності людини і визначення антитіл Rh- у крові резус-негативних людей.

6.Опишіть проби, які необхідно проводити, перш ніж перелити кров.

7.Охарактеризуйте стандартні сироватки і цоліклони.

8.Запишіть можливі реакції під час визначен- ня груп крові за допомогою стандартних сиро- ваток і цоліклонів.

Програма практичної роботи на занятті:

1.Визначення групи крові за системою АВ0 за допомогою стандартних сироваток.

2.Визначення групи крові за системою АВ0 за допомогою цоліклонів.

3.Визначення груп крові за системою Rh (D) за допомогою анти-D-моноклональних антитіл.

4.Експрес-методика визначення груп крові за системою AB0 + D за допомогою моноклональ- них антитіл.

5.Ознайомлення із заходами, що проводять- ся перед переливанням крові.

Методика визначення груп крові за системою АВ0 за допомогою стандартних сироваток

Стандартні сироватки — це очищена у фаб- ричних умовах плазма донорів різних груп крові, що не містить фібриногену, з високою концент- рацією антитіл до одного або кількох антигенів однієї групової системи.

Для роботи необхідні: скарифікатори, дві скляні палички, стандартні сироватки I–IV груп, планшет із нанесеними на нього позначками аг- лютинінів сироваток і спеціальними заглиблен- нями, ватні кульки, спирт, спеціальний капіляр.

Об’єкт дослідження — людина.

Проведення роботи. На поверхню кожного заглиблення відповідно до позначок наносять велику краплю стандартної сироватки відповід- ної групи (дві серії кожної групи в два ряди). Для взяття сироваток з ампул застосовують спеціальні скляні палички. Не можна допуска- ти змішування сироваток. Отримують кров з пальця і чистим кінцем палички вносять крап- лю крові (у 10 разів меншу за об’ємом) до кож- ної з крапель сироваток. Для кожної краплі крові використовують інші (чисті) скляні палич- ки. Злегка похитуючи тарілку протягом 5 хв, спостерігають за краплями. Аглютинація по- мітна у формі дрібних червоних крупинок, що поступово збільшуються в розмірах на тлі суміші, що яснішає. На 4-й хвилині до кожної краплі, де спостерігається аглютинація, дода- ють краплю фізіологічного розчину. На основі наявності або відсутності аглютинації роблять висновок про групу досліджуваної крові. Гру- па 0 (I) містить лише аглютиніни α і β, група А (II) — аглютиніногени А і аглютиніни β, група В (III) — аглютиніногени В і аглютиніни α, гру-

104

па АВ (IV) — аглютиніногени А і B, аглю-

нація. Крайова аглютинація спостерігається під

тинінів немає.

час підсихання крапель, якщо час визначення

Оформлення результатів та їх оцінка. Запи-

групи крові перевищує 5 хв. Холодова аглюти-

сати отримані результати визначення досліджу-

нація відбувається, якщо визначення проводять

ваної групи крові:

при температурі нижче 15 °С. Під час додавання

підігрітого до кімнатної температури фізіологіч-

1. Якщо аглютинація не спостерігається в

жодній із досліджуваних крапель, це свідчить про

ного розчину холодова аглютинація зникає.

відсутність аглютиніногенів у Ер досліджуваної

Бактерійна аглютинація — агрегація Ер навко-

крові, отже, кров належить до групи I (0).

ло бактерій, що може спостерігатися під час ро-

боти з недоброякісними сироватками.

2. Якщо аглютинація сталася з сироватками I

і III груп, які містять відповідно аглютиніни α-β і

Методика визначення груп крові за системою

α, а сироватки II і IV груп дали негативний ре-

зультат, то Ер досліджуваної крові містять аглю-

АВ0 з використанням цоліклонів

тиніногени А, ця кров належить до II (А) групи.

Цоліклони Анти-А і Анти-В — це специфічні

3. Якщо аглютинація сталася з сироватками I

імуноглобуліни, тобто антитіла (аглютиніни) до

і II груп, а сироватки III і IV груп дали негатив-

групових антигенів А і В, які утворюються одно-

ний результат, то Ер досліджуваної крові містять

клональними В-лімфоцитами у відповідь на вве-

аглютиніноген В, кров належить до III (В) групи.

дення антигенів А або В. Вони мають сувору спе-

4. Якщо аглютинація сталася з сироватками

цифічність, тобто не приводять до неспецифічної

I, II, III груп, які містять відповідно аглютиніни

поліаглютинації еритроцитів. Ця властивість за-

α-β, β-α, а сироватка IV групи дала негативний

безпечує їх перевагу перед стандартними сиро-

результат, то Ер досліджуваної крові містять як

ватками, які складно очистити від інших антитіл

аглютиніноген А, так і аглютиніноген В. Отже,

і відповідно запобігти неспецифічним реакціям з

досліджувана кров належить до IV (AB) групи

антигенами досліджуваної крові.

(табл. 7.4).

Таблиця 7.4

Для роботи необхідні: скарифікатори, скляна

паличка, цоліклони Анти-А (рожевого кольору),

Групи крові

цоліклони Анти-В (синього кольору), стандартні

Ер I–IV груп, планшет, бавовняні кульки, спирт.

Аглюти-

Аглютиніни

Група

Об’єкт дослідження — людина.

ніногени

сироваток

Проведення роботи. Цоліклони Анти-А і

еритро-

крові

Анти-В наносять на планшет по одній великій

цитів

α -β

β

α

0

краплі (0,1 мл) під відповідними написами: Анти-А

–

–

–

–

–

0αβ (I)

і Анти-В. Поряд із краплями антитіл наносять

досліджувану кров (з великою кількістю Ер —

А

+

–

+

–

Aβ (II)

перші краплі з пальця або вільні Ер з осаду крові,

В

+

+

–

–

Bα (III)

що згорнувся) по одній маленькій краплі, яка в

10 разів менша від краплі антитіл (0,01 мл). Су-

АВ

+

+

+

–

AB (IV)

хою скляною паличкою змішують краплі крові й

антитіл, змінюючи кінець палички перед розмі-

Можливі помилки під час визначення груп

шуванням кожної краплі. Спостерігають за хо-

крові:

дом реакції, похитуючи планшет протягом 2,5 хв.

Позитивний результат спостерігається за умов

1. Відсутність аглютинації може спостерігати-

ся внаслідок:

виникнення реакції аглютинації й утворення

пластівців еритроцитів і антитіл, що склеюють-

— помилкового співвідношення кількості до-

сліджуваної крові та стандартної сироватки;

ся. Негативний результат спостерігається за

відсутності реакції аглютинації. Аглютинація

— слабкого титру стандартних сироваток;

зазвичай настає за перших 3–5 с. За наявності

— гемолізу еритроцитів досліджуваного;

в крові слабких антигенів А або В аглютинація

— визначення проводилося за умов високої

температури довкілля (більше 25 °С) за термін

може спостерігатися протягом 2,5 хв.

менше 5 хв.

Оформлення результатів та їх оцінка. Запи-

2. Разом із відсутністю аглютинації у деяких

сати отримані результати визначення досліджу-

випадках може фіксуватися помилкова аглюти-

ваної групи крові у вигляді табл. 7.5.

Результати визначення групи крові

Таблиця 7.5

№

Реакція досліджуваних Ер з цолі-

Реакція досліджуваної плазми

Досліджувана

клоном Анти-А і Анти-В

(сироватки) із стандартними Ер груп

кров належить

з/п

до групи

Анти-А

Анти-В

А (II)

B (III)

1

–

–

+

+

0 (I)

2

+

–

–

+

A (II)

3

–

+

+

–

B (III)

4

+

+

–

–

AB (IV)

105

1.Якщо аглютинація не спостерігається в жодній з досліджуваних крапель, це свідчить про відсутність аглютиніногенів в Ер досліджуваної

крові, отже, кров належить до групи I (0). Це підтверджується наявністю аглютинінів α і β в досліджуваній плазмі (сироватці) за результата- ми позитивної реакції аглютинації із стандартни- ми Ер груп А (II) і В (III).

2.Якщо аглютинація сталася лише з цолікло- ном Анти-А, досліджувані Ер належать до гру-

пи А (II). Це підтверджується наявністю аглю- тинінів β в досліджуваній плазмі (сироватці) за результатами позитивної реакції аглютинації зі стандартними Ер груп В (III).

3.Якщо аглютинація сталася лише з цолікло- ном Анти-В, досліджувані Ер належать до гру- пи В (III). Це підтверджується наявністю аглю- тинінів у досліджуваній плазмі (сироватці) за ре- зультатами позитивної реакції аглютинації зі стандартними Ер груп А (II).

4.Якщо аглютинація сталася як з цоліклоном Анти-А, так і з цоліклоном Анти-В, досліджувані Eр належать до групи АВ (IV). Це підтверджуєть- ся відсутністю аглютинінів у досліджуваній плазмі (сироватці) за результатами негативної реакції аглютинації зі стандартними Eр груп А

(II)і В (III).

Методика визначення груп крові за системою Rh (D) за допомогою анти-D-моноклональних антитіл

Для роботи необхідні: скарифікатори, скляна паличка, анти-D-моноклональні антитіла, план- шет, бавовняні кульки, спирт, спеціальний капіляр.

Об’єкт дослідження — людина. Проведення роботи. На тарілку нанести

1 краплю анти-D-моноклональних антитіл і

1 краплю досліджуваної крові у співвідношенні

10 : 1, змішати скляною паличкою і спостерігати впродовж 2,5 хв. Після закінчення даного часу в краплі крові з позитивними до Rh еритроцита- ми спостерігається аглютинація, наявність якої оцінюється візуально. Наявність аглютинації вказує на те, що зразок досліджуваної крові по- зитивний щодо резусу. Якщо крапля суміші за- лишається рівномірно забарвленою і не спосте- рігаються ознаки аглютинації, досліджувана кров є негативною до резусу.

Оформлення результатів та їх оцінка. Запи-

сати отримані результати визначення досліджу- ваної групи крові.

Експрес-методика визначення груп крові за системою АВ0 + D за допомогою моноклональних антитіл

Методика рекомендується для визначення груп крові за системою А, В, 0 і Rh (D) за умов необхідності визначення групи крові безпосеред- ньо перед переливанням. Результати на картках можуть зберігатися у місці визначення за умов кімнатної температури.

Для роботи необхідні: скарифікатори, бавов-

няні кульки, спирт, 0,9%-й розчин натрію хлори- ду, дозувальні піпетки, дві скляні палички, карт- ки з моноклональними антитілами.

Об’єкт дослідження — людина.

Проведення роботи. За допомогою дозуваль- них піпеток помістити одну краплю 0,9%-го роз- чину натрію хлориду і одну краплю крові в зони визначення й автоконтролю. За допомогою чис- тих кінців скляних паличок ретельно змішати кров із висушеними антисироватками в кожно- му полі до утворення гомогенної реакційної маси. Коловими рухами картки протягом 30 с добитися перемішування реакційної суміші та здійснення реакції.

Оформлення результатів та їх оцінка. Запи-

сати отримані результати визначення досліджу- ваної групи крові. Залишити картку за кімнат- ної температури до повного висихання. Після ви- сихання для адекватного довготривалого збері- гання накрити картку прозорою самоклеючою плівкою.

Заходи, що проводяться перед переливанням крові:

1.Визначення групової сумісності крові реци- пієнта і донора.

2.Визначення індивідуальної сумісності крові реципієнта і донора.

3.Визначення сумісності крові реципієнта і донора за системою Rh (D).

4.Визначення біологічної сумісності крові ре- ципієнта і донора.

Переливання крові починають з біологічної проби, яку виконують таким чином: струминно переливають 10–15 мл крові (еритроцитарної маси, суспензії, плазми), потім упродовж 3 хв спостерігають за станом реципієнта. За відсут- ності характерних ознак несумісності (приско- рення пульсу і дихання, затримка дихання, гіпе- ремії обличчя, зниження АТ тощо) повторно вво- дять 10–15 мл крові (еритроцитарної маси, сус- пензії, плазми) і впродовж 3 хв спостерігають за станом реципієнта. Цю процедуру повторюють тричі. Відсутність реакції після триразової пере- вірки дає право продовжувати переливання. У разі несумісності крові необхідно негайно припи- нити її введення, аби запобігти розвитку гемо- трансфузійного шоку.

Тестові завдання до самоконтролю рівня знань

1.Резус-конфлікт під час вагітності виникає за таких умов:

A. Наявність резус-фактора у матері та від- сутність у батька і плода

B. Наявність резус-фактора в матері і плода за його відсутності у батька

C. Відсутність резус-фактора в матері, батька, плода

D. Наявність резус-фактора у батька і плода за його відсутності у матері

E. Наявність резус-фактора в матері, батька і плода

2.Жінка надійшла до клініки з діагнозом ва- гітність 11–18 тиж. Загроза переривання. Яка вірогідна причина стану даної людини?

106

	A. Мати Rh+, батько і плід Rh-	С. Проникають крізь плацентарний бар’єр
	B. Мати і плід Rh+, батько Rh-	D. Склеюють D-аглютиногени
	C. Мати, батько і плід Rh-	Е. З’являються після сенсибілізації
	D. Мати Rh-, батько і плід Rh+
	E. Мати, батько і плід Rh+	10. Жінка 29 років. Вагітність 11–32 тиж., пе-
		ребігає нормально. Мати Rh+, плід Rh-. Як по-
	3. Властивості Rh-аглютиніну, за винятком:	яснити нормальний перебіг вагітності в даному
	A. З’являється після сенсибілізації	випадку?
	B. Є неповним антитілом	А. Плід не здатний продукувати антитіла
	C. Проникає крізь плацентарний бар’єр	В. Плацентарний бар’єр непроникний для Eр
	D. Склеює D-аглютиногени	плода
	E. Належить до фракції γ-глобулінів	С. Плацентарний бар’єр непроникний для Eр
		матері
	4. У результаті лікарської помилки людині з ре-	D. Плацентарний бар’єр непроникний для
	зус-негативною кров’ю зроблено вперше перели-	анти-резус-аглютинінів
	вання резус-позитивної крові. Яка реакція крові?	Е. Низький титр анти-резус-аглютинінів не
	A. Склеювання еритроцитів донора	викликає склеювання Eр
	B. Склеювання еритроцитів реципієнта
	C. Формування антирезус-аглютинінів
	D. Агрегація тромбоцитів	Відповіді
	E. Гемоліз еритроцитів донора	1.D, 2.D, 3.D, 4.C, 5.A, 6.E, 7.A, 8.A, 9.A,
	5. У результаті лікарської помилки людині з	10.A.
	резус-негативною кров’ю зроблено повторне пе-
	реливання резус-позитивної крові. Яка реакція	Тестові завдання до самоконтролю
	на переливання несумісної крові?
		рівня знань за програмою «Крок-1»
	A. Склеювання еритроцитів донора
	B. Склеювання еритроцитів реципієнта	1. Які сучасні уявлення про показання до пе-
	C. Утворення антирезус-аглютинінів	реливання крові?
	D. Агрегація тромбоцитів	А. Заміщення крововтрати
	E. Гемоліз еритроцитів донора	В. Стимуляція захисних сил організму
	6. Людині після операції для компенсації кро-	С. Зупинка кровотечі
		D. Зменшення інтоксикації
	вовтрати необхідно перелити 400 мл крові. Яку	Е. Паренетеральне живлення
	кров краще використовувати, якщо у неї III гру-
	па Rh-?	2. Як проводиться біологічна проба на су-
	А. Еритроцитарну масу	місність?
	В. Донорську кров III групи Rh+	А. Тричі після переливання 15–20 мл однієї
	С. Донорську кров I групи Rh-	групи крові з інтервалом 3 хв
	D. Донорську кров III групи Rh+	В. Один раз після переливання 20 мл однієї
	E. Донорську кров III групи Rh-	групи крові
	7. До реанімаційного відділення надійшла	С. Двічі після переливання 15–20 мл однієї
		групи крові з інтервалом 3 хв
	людина з кровотечею. Для термінового віднов-	D. Двічі після переливання 15–20 мл однієї
	лення ОЦК їй необхідно перелити плазмозамін-	групи крові з інтервалом 5 хв
	ний розчин. Який з нижчеперерахованих є	Е. Два рази після переливання 20–25 мл однієї
	найбільш доцільним?	групи крові з інтервалом 3 хв
	А. 0,9%-й розчин NaCl
	В. 5,0%-й розчин глюкози	3. Аглютиногенну специфічність Eр І (0) гру-
	С. 40%-й розчин глюкози	пи крові системи АВ0 можна охарактеризувати:
	D. 0,65%-й розчин NaCl	А. Аглютиноген А
	Е. 1,2%-й розчин КСl	В. Аглютиноген В
	8. Через який час після першого потрапляння	С. Аглютиноген Н
		D. Аглютиногени А і В
	в організм крові іншої групи нагромаджується	Е. Відсутність аглютиногенів
	достатня концентрація антитіл?
	А. 2–3 тиж.	4. Найчастіше причиною гемотрансфузійних
	В. 1 день	ускладнень у клініці є:
	С. 2–3 дні	А. Несумісність за груповими факторами си-
	D. 1 тиж.	стеми АВ0
	Е. 1 міс.	В. Несумісність за Rh--фактором
	9. Rh--аглютиніни:	С. Несумісність за антитілами інших груп
		крові
	А. Усі відповіді вірні	D. Переливання великих кількостей крові
	В. Є неповними антитілами	Е. Прямі переливання крові

107

5.Який можливий результат у разі непра- вильного вибору і змішування донорських Ер з плазмою реципієнта?

А. Відсутність аглютинації В. Аглютинація еритроцитів донора С. Гемоліз еритроцитів

D. Аглютинація еритроцитів реципієнта Е. Агрегація тромбоцитів

6.Який можливий результат у разі змішуван- ня донорських еритроцитів групи I (0) з плазмою реципієнта групи III (B)?

А. Аглютинація еритроцитів донора В. Відсутність аглютинації С. Гемоліз еритроцитів

D. Аглютинація еритроцитів реципієнта Е. Агрегація тромбоцитів

7.Який можливий результат у разі змішуван- ня донорських еритроцитів групи III (B) з плаз- мою реципієнта групи I (0)?

А. Відсутність аглютинації В. Аглютинація еритроцитів донора С. Гемоліз еритроцитів

D. Аглютинація еритроцитів реципієнта Е. Агрегація тромбоцитів

8.А (II) група крові за системою АВ0 вклю-

чає:

А. Аглютиніни α і β

В. Антигени А і В С. Антиген В і аглютинін α

D. Антиген А і аглютинін β Е. Нічого з вищепереліченого

9.АВ (IV) група крові за системою АВ0 вклю-

чає:

А. Аглютиніни α і β В. Антиген А і аглютинін β

С. Антиген В і аглютинін α D. Антигени А і В

Е. Нічого з вищепереліченого

10.0 (I) група крові за системою АВ0 включає: А. Аглютиніни α і β В. Антиген А і аглютинін β

С. Антиген В і аглютинін α D. Антигени А і В

Е. Нічого з вищепереліченого

Відповіді

1.А, 2.А, 3.С, 4.А, 5.В, 6.B, 7.В, 8.D, 9.D, 10.A.

Ситуаційні завдання

1. Пацієнтові К. (28 років) за медичними по- казаннями необхідне переливання крові. Під час визначення групової і Rh-належності крові паці- єнта з’ясовано: кров II (A) Rh+. Враховуючи ре- зультати лабораторних аналізів, людині було перелито 150 мл крові групи II (A) Rh+. Проте че- рез 40 хв після переливання у хворого виникли гемотрансфузійні реакції: підвищилася темпера-

тура до 38 °С, дихання і пульс почастішали, з’я- вилися задишка, озноб, головний біль, болі в по- переку; АТ = 160/100 мм рт. ст. Поясніть:

1)Які ймовірні причини гемотрансфузійних реакцій?

2)Що необхідно було зробити, аби запобігти подібній реакції організму?

3)Назвіть правила переливання крові.

2.За медичними показаннями людині по- трібне переливання 200 мл суцільної крові. При визначенні групової належності крові пацієнта

—позитивна реакція, тобто аглютинація ерит- роцитів спостерігалася з цоліклоном Анти-В і не- гативна — з цоліклоном Анти-А. Визначення ре- зус-фактора за експрес-методом з допомогою цо- ліклону анти-D показало наявність аглютинації. Поясніть:

1) До якої групи крові за схемою АВ0 нале- жить досліджувана кров?

2) Дайте рекомендації за групою (за системою АВ0) і резус-належністю донорської крові, яку не- обхідно перелити пацієнтові.

3) Перелічіть правила переливання крові.

3.Перед проведенням операції у пацієнта ви- значили групову і резус-належність крові. При визначенні групової належності крові реакція аглютинації спостерігалася з цоліклоном Анти-А

іАнти-В. Визначення Rh-належності за допомо- гою експрес-методу з використанням цоліклону анти-D показало відсутність реакції аглюти- нації. Поясніть:

1) Яка група крові і резус-належність у паці- єнта?

2.Яку кров треба мати на випадок можливо- го переливання під час операції?

3) Які ще проби проводять перед гемотранс- фузією (переливанням крові)?

4.Поясніть, які групи крові можна перелити пацієнтові, якщо аглютинація його Ер сталася в стандартній сироватці 0 (I) і В (ІІІ) груп.

5.Поясніть, яка група крові у пацієнта, якщо аглютинація його еритроцитів сталася в стан- дартних сироватках 0 (I), А (II) і В (III) груп.

6.Кров батька Rh+, матері Rh-. Перша вагіт- ність. Поясніть, чи існує небезпека Rh--конфлік- ту матері і плода, якщо плід має Rh+ кров.

7.Батько має Rh- кров, мати Rh+. У плода ре- зус-фактора немає. Поясніть, чи існує небезпека резус-конфлікту матері і плода.

8.Людині з Rh- кров’ю за життєвими пока- заннями перелили свіжу кров першої групи. Лю- дина загинула за умов гемотрансфузійного шоку. Поясніть, що стало причиною смерті. У чому полягала помилка лікаря?

9.Жінка з Rh- кров’ю вагітна Rh+ плодом. Вагітність перша. Дитина народилося здоровою. Через кілька місяців після пологів за життєвими показаннями жінці була перелита одногрупна за системою АВ0 кров, проте жінка загинула за умов гемоперфузійного шоку. Поясніть, що мог- ло стати його причиною.

10.Під час дослідження групової належності крові у людини аглютинація сталася у стандарт- них сироватках А (II) і В (III) груп і відсутня у си- роватці I групи. Зробіть висновок і поясніть.

108