Физиология методички

муляції рухового нерва додавали подразнення симпатичних нервових волокон, що іннервують той самий м’яз. Поясніть:

1)Що при цьому спостерігали в досліді?

2)Чим зумовлений цей ефект?

3)Яка теорія була сформульована на підставі цього й інших аналогічних фактів?

2. Виявлено, що під час подразнення вагосим- патичного стовбура в жаби спочатку спостері- гається зменшення сили і ЧСС, аж до зупинки серця в діастолу. Потім відбувається відновлен- ня серцевої діяльності, причому якийсь час серце скорочується з більшою частотою і силою, ніж до подразнення вагосимпатичного стовбура. За умов подразнення вагосимпатичного стовбура після аплікації атропіну спостерігається збіль- шення сили і ЧСС. Поясніть:

1)Чим зумовлене початкове зменшення сили

іЧСС?

2)Чому після припинення подразнення ваго- симпатичного стовбура спостерігається посилен- ня скоротливої діяльності серця?

3)Чому при подразненні вагосимпатичного стовбура після аплікації не спостерігається вагус- ного гальмування?

3. Для зняття тахікардії в клінічній практиці

використовують фармакологічні препарати, що блокують β-адренорецептори (наприклад, про- пранолол). Поясніть:

1)Чому блокада β-адренорецепторів може зняти приступ тахікардії?

2)Чи можна застосовувати ці препарати на людях, схильних до бронхоспазмів?

3)Чи можна застосовувати ці препарати за умов зниженого АТ?

4. Для блокування нападів бронхіальної аст- ми, викликаної бронхоспазмом (задуха внаслідок зменшення просвіту бронхів і бронхіол за умов нормальної функції мукоцитів), іноді використо- вують адреналін. Поясніть:

1)Якими фізіологічними механізмами зумовле- ний ефект адреналіну в цьому випадку?

2)Чому перш ніж вводити адреналін, у люди- ни слід визначити величину АТ?

3)Які супровідні фізіологічні ефекти можуть при цьому спостерігатися?

5. В експерименті доведено, що координована моторика ШКТ (перистальтика, ритмічна сег- ментація тощо) зберігається навіть після пере- різання симпатичних і парасимпатичних нервів, що його іннервують. Поясніть:

1)Які механізми забезпечують збереження ко- ординованої моторики ШКТ у цьому випадку?

2)Який вплив на моторну функцію ШКТ в організмі мають симпатичний і парасимпатич- ний відділи АНС?

6. У практиці «швидкої допомоги» для блоку- вання нападу печінкової коліки, викликаної спазмом жовчовивідних шляхів, використовують речовини, що блокують мускаринові холіноре- цептори (М-холіноблокатори, наприклад, пла- тифілін). Поясніть:

1)Який фізіологічний механізм зумовлює ліку- вальний ефект М-холіноблокаторів у цьому ви- падку?

2)Які супровідні фізіологічні ефекти можуть при цьому спостерігатися?

7. В офтальмологічній практиці для розширен- ня зіниць використовують розчин атропіну, що

єМ-холіноблокатором. Поясніть:

1)Чому закапування розчину атропіну ви- кликає розширення зіниці?

2)Чи можуть при цьому спостерігатися зміни частоти й сили серцевих скорочень?

3)Чи може при цьому змінитися скоротлива функція скелетних м’язів?

8. Стеноз (звуження) воротаря шлунка мо- же бути викликаний або гіпертонусом муску- латури, або рубцевими змінами його стінок, що не диференціюються за рентгенограмою. Для уточнення діагнозу можна використати введен- ня атропіну, що є М-холіноблокатором. Пояс- ніть:

1)Який ефект спостерігатиметься після введен- ня атропіну, якщо стеноз був викликаний: гіпер- тонусом мускулатури? рубцевими змінами сті- нок?

2)Яке фізіологічне обґрунтування застосу- вання атропіну в цій ситуації?

3)Які супровідні фізіологічні ефекти можуть при цьому спостерігатися?

Відповіді до ситуаційних завдань

1.1) У досліді спостерігали відновлення праце- здатності м’яза.

2)Цей ефект зумовлений прямою дією СНС на обмін речовин м’язової тканини і не пов’язаний із судинними впливами.

3)Теорія Л. А. Орбелі про адаптаційно-тро- фічну функцію СНС. Відповідно до цієї теорії, СНС регулює обмін речовин, трофіку і збудли- вість органів і тканин організму.

2.1) Початкове зменшення сили і ЧСС зумов- лене впливом волокон блукаючого нерва.

2)Посилення скоротливої функції серця після припинення подразнення вагосимпатичного стовбура зумовлене впливом СНС. У складі ва- госимпатичного стовбура у жаби, крім преганг- ліонарних волокон блукаючого нерва (групи В),

єпостгангліонарні волокна симпатичних нервів (групи С). Мієлінізованими волокнами групи В збудження поширюється швидше, ніж волокна- ми групи С. Після припинення збудження медіа- тор АХ швидко інактивується ацетилхолінесте- разою, а НА ще продовжує діяти.

3)Атропін, будучи М-холіноблокатором, бло- кує проведення збудження на рівні інтрамураль- них парасимпатичних гангліїв, припиняючи в такий спосіб гальмівну дію блукаючого нерва на серце.

3.1) НА, що є медіатором у постгангліонар-

них закінченнях симпатичних нервів, взаємодіє з β-адренорецепторами міокарда, спричинюючи

збільшення ЧСС. Застосування неселективного β-адреноблокатора приводить до зниження ЧСС.

2)Немає. У гладких м’язах бронхів локалізо- вані β-адренорецептори, активація яких симпа-

59

	тичними нервами призводить до розслаблення	5.2. ДОСЛІДЖЕННЯ РОЛІ АНС
	м’язів. Відповідно застосування β-адреноблока-	У РЕГУЛЯЦІЇ ВІСЦЕРАЛЬНИХ
	тора спричинює підвищення тонусу бронхів.	ФУНКЦІЙ
	3) Немає. Застосування β-адреноблокатора
	спричинює зниження АТ.	Мотиваційна характеристика теми. Знання
	4. 1) У гладких м’язах бронхів локалізовані	ролі АНС в регуляції вісцеральних функцій необ-
	β-адренорецептори, активація яких адреналіном	хідне для розуміння механізмів фізіологічних про-
	призводить до розслаблення м’язів і зняття брон-	цесів у організмі людини, що є необхідним для
	хоспазму.	практичної роботи лікаря.
	2) Адреналін викликає збільшення АТ.	Мета заняття. Знати:
	3) Може спостерігатися збільшення сили і
		1. Будову і функції АНС.
	ЧСС, підвищення рівня глюкози в крові.
		2. Роль структур АНС у забезпеченні вісце-
	5. 1) Після перерізання симпатичних і пара-
		ральних функцій організму.
	симпатичних нервів координована моторика	Питання до усного і тестового контролю:
	ШКТ забезпечується рефлекторними дугами, що
		1. Організація вегетативних центрів.
	замикаються в межах м’язового і підслизового
		2. Роль гіпоталамуса і кори великих півкуль
	сплетінь у стінках травних органів — інтраму-
		в інтеграції функцій організму.
	ральних гангліїв.	3. Чим представлена еферентна частина веге-
	2) Блукаючі нерви за допомогою холінергі-
		тативної рефлекторної дуги?
	чного механізму підсилюють моторику ШКТ
	(збільшують ритм і силу скорочень). Разом із	4. Вплив відділів АНС на органи, які вона
		іннервує.
	тим, блукаючі нерви чинять і гальмівний вплив:
	викликають релаксацію шлунка, знижують то-	5. Функціональні особливості АНС у дітей та
		у людей літнього і старечого віку.
	нус пілоричного сфінктера. Симпатичні нерви
	крізь α-адренорецептори гальмують моторику	Питання до письмової відповіді:
	ШКТ. Відомі і стимулювальні впливи сим-	1. Складіть таблицю ефектів впливу СНС і
	патичних нервів, наприклад, на пілоричний	ПСНС на діяльність органів, що іннервуються.
	сфінктер.	2. Опишіть роль гіпоталамуса як вищого
	6. 1) Активна моторна діяльність жовчного	підкіркового центру, що контролює діяльність
	міхура і жовчовивідних шляхів пов’язана з функ-	АНС.
	цією блукаючих нервів. Блокада М-холінорецеп-	Програма практичної роботи на занятті: ви-
	торів гладких м’язів викликає тимчасове блоку-	значення функціональних станів АНС за резуль-
	вання впливів вагуса, отже, зниження тонусу та	татами проведення:
	моторики жовчовивідних шляхів і самого жовч-	— орто- і кліностатичної проб;
	ного міхура.	— проби Ербена.
	2) Супровідними ефектами можуть бути су-	Методика проведення орто-
	хість у роті, зниження перистальтичної актив-
	ності шлунка і кишечнику, а також нетривале	і клінортостатичної проб
	розширення зіниць.	Для роботи необхідні: секундомір, стетофонен-
	7. 1) Зіниця звужується за умов скорочення	доскоп, тонометр.
	кільцевого м’яза (сфінктера) райдужки, який	Об’єкт дослідження — людина.
	іннервується парасимпатичними волокнами око-	Проведення роботи. Спостереження рефлексів
	рухового нерва. Атропін, вибірково блокуючи	рекомендується проводити на кількох піддослід-
	М-холінорецептори м’яза, викликає розширення	них, оскільки в цьому випадку буде помітна
	зіниці.	різниця виразності індивідуальних рефлекторних
	2) М-холіноблокатор атропін викликає роз-	реакцій.
	ширення зіниці, збільшення сили і ЧСС, зменшен-	1. Під час проведення ортостатичної проби
	ня перистальтики ШКТ (М-холінорецептори).	вихідне положення піддослідного — горизон-
	3) За цих умов не змінюється скоротлива	тальне (лежачи). Після 3-хвилинного відпо-
	функція скелетної мускулатури (Н-холінорецеп-	чинку реєструють пульс, піддослідний перехо-
	тори).	дить у вертикальне положення (стоячи). У
	8. 1) Після введення атропіну (М-холінобло-	нормі ортостатичний рефлекс проявляється
	катор) спостерігатиметься розслаблення стінок	прискоренням пульсу на 10–12 ударів за 1 хв
	воротаря у випадку гіпертонусу і відсутність	(реєструють у першу хвилину після зміни по-
	ефекту за умов рубцевих змін.	ложення).
	2) Тонус воротаря залежить, у першу чергу,	2. Під час проведення клінортостатичної
	від функцій блукаючих нервів. При їх ви-	проби вихідне положення піддослідного — вер-
	миканні атропіном за допомогою блокади	тикальне (стоячи). Після 3-хвилинного відпо-
	М-холінорецепторів тонус знижується. Атропін	чинку підраховують пульс, піддослідний пере-
	у цьому випадку дозволяє віддиференціювати	ходить в горизонтальне положення (лежачи). У
	органічні ушкодження воротаря від функціо-	нормі клінортостатичний рефлекс виражається
	нальних.	в уповільненні пульсу на 10–12 ударів за 1 хв
	3) При цьому можуть спостерігатися збільшен-	(реєструють у першу хвилину після зміни по-
	ня ЧСС, сухість у роті і розширення зіниць.	ложення).

60

Більше вповільнення розцінюється як вагото- нічний ефект, відсутність уповільнення або пара- доксальне прискорення — як симпатикотонічний. Рефлекторна дуга рефлексу: механорецептори судин — аферентні волокна блукаючого нерва, рівень замикання — проміжний і каудальний відділи ядра солітарного тракту довгастого моз- ку, еферентні волокна блукаючого нерва — міо- кард. За цих умов спостерігаються й інші ваго- тонічні рефлекторні явища: зміна АТ, дихання, кишкової перистальтики й ін.

Оформлення результатів та їх оцінка. Резуль-

тати експерименту рекомендується оформити у вигляді табл. 5.4.

Таблиця 5.4

№	Піддослідний	пробиНазва	Рецептивнеполе	Аферентналанка	замиканняРівні	Еферентналанка	ЧССВихідна	післяЧССпроби	Характерреакції

1

2

Методика проведення проби Ербена

Для роботи необхідні: секундомір, стетофонен- доскоп, тонометр.

Об’єкт дослідження — людина.

Проведення роботи. Спостереження рефлексів рекомендується проводити на кількох піддослід- них, оскільки в цьому випадку буде помітна різниця виразності індивідуальних рефлекторних реакцій.

При проведенні проби Ербена піддослідному пропонують присісти навпочіпки і сильно нахили- ти голову вперед, бажано до зіткнення підборіддя з коліньми. У нормі виникає вповільнення пульсу в межах 8–12 ударів за 1 хв. Більше уповільнення розцінюється як переважання збудливості системи блукаючого нерва. За цих умов спостерігаються й інші ваготонічні рефлекторні явища: зміна АТ, ди- хання, кишкової перистальтики й ін.

Оформлення результатів та їх оцінка. Резуль-

тати експерименту рекомендується оформити у вигляді табл. 5.5.

Таблиця 5.5

№	Піддослідний	пробиНазва	Рецептивнеполе	Аферентналанка	замиканняРівні	Еферентналанка	ЧССВихідна	післяЧССпроби	Характерреакції

1

2

Тестові завдання до самоконтролю рівня знань

1.При введенні бета-адреноблокаторів ЧСС зменшиться внаслідок впливу на:

A. Пресорний центр B. Депресорний центр

C. Пейсмейкери міокарда

D. Ядро nervus vagus

E. Гіпоталамус

2.Моторику ШКТ можна знизити, викорис- товуючи такі речовини:

A. Аміназин

B. А

C. Атропін D. Хінін

E. АХ

3.При введенні норадреналіну АТ збільшить- ся внаслідок ... адренорецепторів ...:

A. Стимуляції ... судин B. Стимуляції ... серця

C. Стимуляції ... судин і серця D. Блокади ... судин

E. Блокади ... серця

4.Які з перерахованих ефектів не характерні для НА?

A. Пригнічення перистальтики кишечнику B. Скорочення радіальних м’язів зіниці

C. Розширення судин скелетних м’язів D. Стимуляція секреції інсуліну

E. Стимуляція секреції реніну

5.Нікотин у великих дозах блокує дію медіа- тора ... в ... синапсах АНС:

A. АХ ... нервово-органних B. НА... гангліонарних

C. НА ... нервово-органних D. АХ ... гангліонарних E. А ... нервово-органних

6.При введенні норадреналіну ЧСС ... внас- лідок ... адренорецепторів серця:

A. Збільшиться ... блокади B. Зменшиться ... стимуляції C. Зменшиться ... блокади D. Збільшиться ... стимуляції E. Не зміниться ... блокади

7.Фентоламін блокує дію НА в ... синапсах ...

нервової системи:

A. Гангліонарних ... симпатичної

B. Гангліонарних ... парасимпатичної C. Нервово-органних ... симпатичної

D. Нервово-органних ... парасимпатичної E. Гангліонарних ... метасимпатичної

8.Стимуляція ... нервової системи викликає ...

коронарного кровотоку:

A. Симпатичної ... зменшення

B. Парасимпатичної ... збільшення C. Парасимпатичної ... зменшення D. Симпатичної ... збільшення

E. Соматичної ... зменшення

61

9.Для блокади дії як симпатичної, так і пара- симпатичної нервової системи на всі органи і структури організму можна застосувати:

A. Метилксантини B. Гангліоблокатори C. АТФ

D. Обзидан

E. Усе перераховане вище

10.Aцетилхолін синтезується в ... пресинап- тичних терміналях симпатичної нервової системи за участі ...

A. Гангліонарних ... холінацетилтрансферази B. Гангліонарних ... ацетилхолінестерази C. Гангліонарних ... моноаміноксидази

D. Гангліонарних ... фосфодіестерази

E. Нервово-органних... холінацетилтранс- ферази

Відповіді

1.С, 2.С, 3.С, 4.D, 5.D, 6.D, 7.C, 8.D, 9.B, 10.A.

Тестові завдання до самоконтролю за програмою «Крок-1»

1.Під час резекції шлунка у людини, яку опе- рують, спостерігалося ураження серцевої діяль- ності. Який відділ, найімовірніше, бере участь у формуванні такої рефлекторної реакції?

A.Ядра гіпоталамуса

B.Мигдалеподібний комплекс

C.Гіпофіз

D.Ядра блукаючого нерва

E.Спинний мозок

2.До якого виду вегетативних реакцій нале- жить ортостатичний рефлекс?

A.Вісцеро-вісцеральний

B.Вісцеро-дермальний

C.Дермо-вісцеральний

D.Вісцеро-соматичний

E.Сомато-вісцеральний

3.Який вплив чинить парасимпатичний відділ АНС на сфінктери ШКТ?

A.Викликає сильне скорочення

B.Спричинює як розслаблення, так і скорочен-

ня

C.Викликає розслаблення

D.Приводить до помірного скорочення

E.Не впливає

4.Який вплив чинять парасимпатичні нерви на бронхи?

A.Викликають їх значне розширення

B.Спричинюють їх незначне розширення

C.Приводять до звуження

D.Викликають як звуження, так і розширення

E.Не впливають на їх просвіт

5.Розширення зіниці залежить від ... тонусу ...

нервової системи:

A.Підвищення ... симпатичної

B.Підвищення ... парасимпатичної

C.Зниження ... симпатичної

D.Зниження ... парасимпатичної

E.Зниження ... метасимпатичної

6.Укажіть, де розташовані центри МСНС: A. Спинний мозок

B. Довгастий мозок C. Середній мозок

D. Вегетативні ганглії E. Кора великих півкуль

7.При спазмі гладкої мускулатури бронхів під час нападу бронхіальної астми фізіологічно обґрунтованим буде використання:

A. Брадикініну

B. НА

C. Гістаміну

D. А E. АХ

8.Які явища спостерігаються під час подраз- нення середніх ядер гіпоталамуса?

A. Розширення зіниць B. Зміни обміну речовин

C. Посилення перистальтики тонкого кишеч- нику

D. Звуження очної щілини E. Збільшення ШОЕ

9.Збудження передніх ядер гіпоталамуса спри- чинює:

A. Розширення зіниць, брадикардію, гіпер- глікемію

B. Розширення зіниць, тахікардію, гіпергліке- мію

C. Звуження зіниць, брадикардію, гіпогліке- мію

D. Розширення зіниць, гіпергідратацію

E. Звуження зіниць, тахікардію, гіпоглікемію

10.Що спостерігається під час подразнення задніх ядер гіпоталамуса?

A. Уповільнення ЧСС B. Звуження бронхів

C. Зниження тонусу артерій

D. Збільшення секреції шлункових залоз E. Усі відповіді неправильні

Відповіді

1.С, 2.Е, 3.С, 4.С, 5.А, 6.D, 7.D, 8.B, 9.A, 10.E.

Ситуаційні завдання

1. Під час операцій на органах черевної по- рожнини за умов загального знеболювання хірурги обов’язково роблять новокаїнізацію брижі, блокуючи в такий спосіб проведення збу- дження нервовими волокнами. Поясніть:

1)З якою метою це робиться?

2)Які рефлекторні вегетативні реакції можуть спостерігатися при механічному подразненні органів черевної порожнини?

3)Намалюйте схему рефлекторної дуги одно- го з таких вегетативних рефлексів.

62

2. Перед операцією під загальним знеболю-	2) Можуть спостерігатися зупинка серця,
ванням людині серед інших премедикаційних за-	зміни моторики та секреції різних відділів
собів уводять атропін, що є М-холіноблокато-	ШКТ.
ром. Поясніть:	3) Схема: рецептори брижі — аферентні во-
1) З якою метою це робиться?	локна блукаючого нерва — ядра блукаючого
2) Які супровідні фізіологічні ефекти можуть	нерва в довгастому мозку — міокард.
під час цього спостерігатися?	2. 1) Атропін, блокуючи М-холінорецептори в
3) Чи може за цих умов змінитися скоротли-	постгангліонарних синапсах ПСНС, тим самим
ва функція скелетної мускулатури?	блокує еферентний вплив блукаючого нерва на
3. У новонароджених дітей ЧСС сягає 140–150	діяльність різних органів і відділів ШКТ, усува-
за 1 хв, тимчасом як у дорослих — 60–80. Відо-	ючи небажані рефлекторні реакції: наприклад,
мо, що чим старша дитина, тим більш значне по-	посилення перистальтики і секреції шлунка, ки-
частішання ритму серцевих скорочень настає	шечнику.
після введення атропіну, що є М-холіноблокато-	2) При цьому можуть спостерігатися збільшен-
ром. Поясніть:	ня ЧСС, сухість у роті й розширення зіниць.
1) Чим зумовлене почастішання ритму серце-	3) Скелетна мускулатура за цих умов зали-
вих скорочень за умов введення атропіну?	шається інтактною, оскільки там немає М-холі-
2) Якими особливостями регуляції серцевої	норецепторів.
діяльності зумовлена більш висока ЧСС у дітей і	3. 1) Атропін, блокуючи М-холінорецептори в
її зменшення в міру дорослішання організму?	постгангліонарних синапсах ПСНС, тим самим
4. Центри симпатичного і парасимпатичних	припиняє гальмівні впливи блукаючого нерва на
відділів АНС мають різну локалізацію. Поясніть:	серцеву діяльність.
1) Де розташовані центри симпатичного і па-	2) Після народження у дітей переважають ме-
расимпатичних відділів АНС?	ханізми симпатичної регуляції ССС. З ростом ди-
2) Які ефекти спостерігатимуться під час пере-	тини це переважання стає менш вираженим,
різання спинного мозку на рівні нижніх шийних	тому що поступово зростає тонічне збудження
сегментів?	центрів блукаючих нервів. Проявом цього є змен-
5. Рефлекторні дуги соматичної й автономної	шення з віком ЧСС.
нервової системи істотно різняться. Поясніть:	4. 1) Центри симпатичного відділу АНС роз-
1) У чому морфологічні розбіжності рефлектор-	ташовані в бічних рогах, починаючи з 8-го ший-
них дуг вегетативних і соматичної нервових сис-	ного і закінчуючи 2-м сегментом поперекового
тем?	відділу спинного мозку. Центри ПСНС розташо-
2) Яка розбіжність у морфофункціональній	вані в передніх відділах гіпоталамуса, середньо-
організації рефлекторних дуг СНС і ПСНС?	му мозку, мості та довгастому мозку, а також у
6. У пре- і постгангліонарних закінченнях	2–4 сегментах сакральних відділів спинного моз-
АНС виділяють різні медіатори і олігопептиди.	ку.
Поясніть:	2) Після перерізання спинного мозку на рівні
1) У чому подібність і розбіжність виділення	нижніх шийних сегментів у людини спостері-
медіаторів у пре- і постгангліонарних закінчен-	гається падіння АТ і ЧСС, посилення моторики
нях СНС і ПСНС?	ШКТ і синдром Горнера (екзофтальм, звуження
2) Який фізіологічний ефект спостерігається	зіниці, напливання на око 3-ї повіки).
після симпатичної і парасимпатичної денерва-	5. 1) Відмінність рефлекторних дуг АНС від со-
ції?	матичної нервової системи полягає в тому, що в
7. Ганглії АНС мають різну локалізацію, а	еферентну ланку рефлекторних дуг АНС вклю-
пре- і постгангліонарні волокна СНС і ПСНС	чені нервові ганглії.
мають різну швидкість проведення збудження.	2) Рефлекторні дуги ПСНС мають довший
Поясніть:	шлях до гангліїв, розташованих у самих орга-
1) У чому розбіжності симпатичної і парасим-	нах, що іннервуються нею.
патичної іннервації внутрішніх органів?	6. 1) У пре- і постгангліонарних закінченнях
2) Які впливи, СНС або ПСНС, позначають-	ПСНС виділяється АХ. У прегангліонарних за-
ся швидше на функціях внутрішніх органів і чо-	кінченнях СНС виділяється АХ, а в постгангліо-
му?	нарних закінченнях — НА, А, дофамін, серо-
8. Потові залози порівняно з іншими органа-	тонін, ГАМК, АХ (виняток — потові залози, де
ми іннервуються СНС і мають особливості іннер-	виділяється АХ).
вації. Поясніть:	2) Після симпатичної і парасимпатичної де-
1) У чому особливості симпатичної іннервації	нервації органів спостерігається їх підвище-
потових залоз?	на чутливість до нейромедіаторів і олігопеп-
2) Які ефекти потових залоз спостерігаються	тидів.
після введення атропіну?	7. 1) Ганглії симпатичного відділу АНС роз-
Відповіді до ситуаційних завдань	ташовані ланцюжками по обидві сторони від
	хребта (паравертебральні) і на деякому відда-
1. 1) Блокада аферентних нервів, розташова-	ленні від нього (превертебральні). Прегангліо-
них у брижі, охороняє організм від виникнення	нарні волокна короткі, групи В. Постгангліо-
небажаних вісцеро-вегетативних рефлексів.	нарні волокна довші, групи С.

63

	2) Впливи ПСНС швидше позначаються на			2. Фізіологічні основи методів дослідження
	функціях внутрішніх органів, тому що СНС на			функцій залоз внутрішньої секреції.
	периферії представлена довшими постгангліо-			Питання до усного і тестового контролю:
	нарними волокнами групи С, якими збудження
				1. Структурно-функціональна організація ен-
	поширюється повільніше.
				докринної системи: ендокринні залози, ендо-
	8. 1) Постгангліонарні симпатичні волокна,
				кринні клітини, гормони, їх вплив.
	що іннервують потові залози, є холінергічними.			2. Фактори гуморальної регуляції, їх характе-
	Медіатор АХ підвищує активність потових залоз
				ристика і класифікація.
	за рахунок взаємодії з М-холінорецепторами.			3. Контур гуморальної регуляції, роль зворот-
	2) Після введення атропіну буде зменшувати-
				ного зв’язку в регуляції функцій.
	ся або припинятися потовиділення в результаті			4. Діяльність ендокринної системи, відмінності
	блокади М-холінорецепторів, оскільки атропін є
				від нервової. Взаємозв’язок нервової і гумораль-
	М-холіноблокатором.			ної регуляції.
				5. Основні механізми дії гормонів, їх життєвий
				цикл. Рецептори мембран і внутрішньоклітинних ре-
				цепторів, вторинніпосередники, G-протеїни, їхроль.
	Глава 6. ГУМОРАЛЬНА			6. Регуляція секреції гормонів. Гіпоталамо-
				гіпофізарна система. Нейросекрети гіпоталамуса,
	РЕГУЛЯЦІЯ І РОЛЬ			роль ліберинів і статинів.
				7. Функціональний зв’язок гіпоталамуса з
	ЕНДОКРИННИХ ЗАЛОЗ
				гіпофізом.
	У РЕГУЛЯЦІЇ ВІСЦЕРАЛЬНИХ			Питання до письмової відповіді:
	ФУНКЦІЙ ОРГАНІЗМУ			1. Намалювати схему контуру гуморальної
				регуляції.
				2. Перелічити основні фактори гуморальної
				регуляції й охарактеризувати їх властивості.
	Конкретні цілі:			3. Перелічити структурно-функціональні
				відмінності ендокринної системи від нервової.
	1. Аналізувати регульовані параметри і роби-
	ти висновки про механізми регуляції функцій ен-			4. Намалювати схему життєвого циклу гор-
				монів.
	докринних залоз.			5. Описати основні види взаємодії гормонів із
	2. Робити висновки про стан фізіологічних
				клітинами-мішенями. Намалювати схеми.
	функцій організму, його систем і органів за умов
	зміни концентрації гормонів у організмі.			6. Намалювати схему взаємодії гіпоталамо-
				гіпофізарної системи.
	3. Аналізувати вікові особливості функцій
	організму, пов’язані з діяльністю ендокринних			7. Указати види та функції ліберинів і ста-
				тинів.
	залоз.			Програма практичної роботи на занятті: до-
	4. Аналізувати регульовані показники і роби-
	ти висновки про стан процесів росту тіла в дов-			слідження впливу пітуїтрину на меланофорні
	жину, фізичного, психічного і статевого розвит-			клітини жаби з використанням матеріалів на-
	ку за участі гормонів.			вчального відеофільму. (Зробіть висновок, за-
	5. Аналізувати регульовані параметри і роби-			несіть його у протокол дослідження, розв’яжіть
	ти висновки про стан механізмів регуляції ста-			відповідні ситуаційні та тестові завдання.)
	лості внутрішнього середовища під впливом гор-			Тестові завдання до самоконтролю
	монів.
	6. Пояснювати механізми регуляції неспеци-			рівня знань
	фічної адаптації організму за участі гормонів.			1. Яка у середньому кількість гормонів перебу-
				ває у вільному стані в плазмі крові?
	6.1. ГУМОРАЛЬНА РЕГУЛЯЦІЯ,			A. 10 %
				B. 30 %
	ЇЇ ФАКТОРИ І МЕХАНІЗМИ ДІЇ			C. 40 %
	ГОРМОНІВ НА КЛІТИНИ-МІШЕНІ.			D. 60 %
	ДОСЛІДЖЕННЯ РЕГУЛЯЦІЇ			E. 80 %
	СЕКРЕЦІЇ ГОРМОНІВ			2. Рецептори гормонів містяться в:
				A. Гемоглобіні крові
	Мотиваційна характеристика теми. Знання			B. Транспортному білку крові
				C. Клітинах органів-мішеней
	ролі гуморальних факторів регуляції вісцераль-
				D. Ендотелії судин
	них функцій необхідне для розуміння механізмів
				E. У рибосомах
	фізіологічних процесів у організмі людини, що є
	необхідним для практичної роботи лікаря.			3. Який гормон практично не має спеціаль-
	Мета заняття. Знати:			них органів-мішеней?
	1. Загальну характеристику гормонів, ме-			A. Окситоцин
	ханізм їх дії.			B. Соматотропін

64

C.Тиреотропін

D.Антидіуретичний гормон

E.Вазопресин

4. Вторинний месенджер є фактором, що:

A.Діє на рецептори клітин в органах-мішенях

B.Активує комплекс гормон-рецептор

C.Викликає дисоціацію молекулярного ін- гібітора

D.Забезпечує передачу сигналу від рецепто- ра до конкретних внутрішньоклітинних струк- тур

E.Усі відповіді неправильні

5.Де, крім ЦНС, утворюється значна кількість регуляторних пептидів?

A. Селезінка B. Печінка C. ШКТ

D. Легені E. Нирки

6.За умов збільшення вмісту естрогенів у плазмі крові спостерігається збільшення секреції окситоцину нейрогіпофізом, що є прикладом:

A. Позитивного зворотного зв’язку B. Реактогенного ефекту

C. Пермісивного ефекту

D. Морфогенетичного ефекту

E. Негативного зворотного зв’язку

7.Гормони циркулюють у крові:

A.У вільному вигляді

B.У формі неспецифічних комплексів з еритро- цитами (Ер)

C.У вигляді комплексу зі специфічними білками

D.Правильні відповіді A, B, С

E.У вільному вигляді й у комплексі зі специ- фічними білками

8.Внутрішньоклітинний тип рецепції харак- терний для:

A. Пептидів

B. Стероїдних і тиреоїдних гормонів C. Катехоламінів

D. Інсуліну

E. Усі відповіді правильні

9.Яка з нижче вказаних взаємодій характе- ризує довгу петлю зворотного зв’язку?

A. Гіпоталамус–гіпоталамус B. Гіпофіз–гіпоталамус

C. Гіпофіз–гіпофіз

D. Периферична залоза внутрішньої секреції– гіпоталамус

E. Гіпофіз–периферична залоза внутрішньої секреції

10.Що таке опіатні рецептори?

A.Рецептори, що взаємодіють з ендорфінами

іенкефалінами

B.Рецептори, що взаємодіють з вазопресином

іокситоцином

C.Рецептори, які є тільки у наркомана

D.Больові рецептори

E.Немає правильної відповіді

Відповіді

1.A, 2.C, 3.B, 4.B, 5.C, 6.A, 7.D, 8.B, 9.D, 10.A.

Тестові завдання до самоконтролю за програмою «Крок-1»

1.Які гормони є похідними амінокислот?

A.Тироксин, трийодтиронін

B.Адреналін, норадреналін

C.Дофамін

D.Мелатонін

E.Усі перераховані

2.Яка в середньому кількість гормонів зв’яза- на зі специфічними білками-переносниками у плазмі крові?

A.20 %

B.40 %

C.80 %

D.60 %

E.100 %

3.Яка з нижче перерахованих взаємодій ха- рактеризує ультракоротку петлю зворотного зв’язку?

A.Гіпоталамус–гіпоталамус

B.Гіпофіз–гіпоталамус

C.Гіпофіз–гіпофіз

D.Периферична залоза внутрішньої секреції– гіпоталамус

E.Гіпофіз–периферична залоза внутрішньої секреції

4.Яким гормонам більшою мірою властива видова специфічність?

A.Стероїдним

B.Білково-пептидним

C.Похідним амінокислот

D.Гормонам не властива видова специ- фічність

E.Видова специфічність не залежить від хімічної природи гормонів

5.Який із методів кількісного визначення рівня гормонів є найбільш точним і широко ви- користовуваним у клінічній практиці?

A.Радіоімунологічний

B.Хроматографічний

C.Електрофорез у гелі

D.Фотоелектрокалориметричний

E.Магніторезонансний

6.Яка з нижчеперелічених речовин належить до вторинних посередників (месенджерів)?

A.Циклічний аденозинмонофосфат

B.Циклічний гуанозинмонофосфат

C.Інозитолтрифосфат

D.Іонізований Ca2+ і кальмодулін

E.Усі перераховані речовини

65

7. При збільшенні вмісту глюкокортикоїдів у кровоносному руслі спостерігається зниження виділення аденокортикотропного гормону (АКТГ) аденогіпофізом, що є прикладом:

A.Позитивного зворотного зв’язку

B.Негативного зворотного зв’язку

C.Кінетичної дії

D.Пускової дії

E.Реактогенної дії

8. Мембранний тип рецепції характерний для:

A.Пептидів і катехоламінів

B.Стероїдних гормонів

C.Тиреоїдних гормонів

D.Глюкокортикоїдів

E.Усі відповіді правильні

9. Первинний месенджер є фактором, що:

A.Забезпечує передачу сигналу від рецепто- ра до конкретних внутрішньоклітинних струк- тур

B.Активує комплекс гормон-рецептор

C.Діє на рецептори клітин в органах-мішенях

D.Викликає дисоціацію молекулярного інгі- бітора

E.Усі відповіді правильні

10. У людини добовий діурез 6 л, вміст глюко- зи в плазмі крові нормальний. Порушення секре- ції якого гормону є причиною цього явища?

A.Вазопресин

B.Інсулін

C.Глюкагон

D.Кортизол

E.Окситоцин

Відповіді

1.E, 2.C, 3.A, 4.B, 5.A, 6.E, 7.B, 8.A, 9.C, 10.А.

Ситуаційні завдання

1. Поясніть, у чому полягає принцип зворот- ного зв’язку діяльності ендокринних залоз? На- ведіть приклад. Намалюйте схему контуру біо- логічної регуляції на прикладі обраного гормо- ну.

2.Поясніть, у скільки разів швидкість поши- рення гуморального впливу менша швидкості поширення нервового імпульсу.

3.Поясніть, що відбудеться з функцією зало- зи внутрішньої секреції, якщо в організм уводи- ти більші дози її гормонів. Наведіть приклад. На-

малюйте контур біологічної регуляції функціону- вання даної залози.

4. До ендокринолога звернувся пацієнт для висновку про стан функції щитоподібної залози. В аналізі крові — знижений вміст тиреоїдних гор- монів. З діагностичною метою пацієнту ввели тиреоліберин. Результати дослідження: за 20 хв після введення тиреоліберину в 5 разів підвищив- ся вміст у крові тиротропіну, а після 4 год зріс на

70 % вміст тиреоїдних гормонів (Т4 і Т3). По- ясніть:

1)В якій ланці порушений гіпоталамо-гіпо- фізарно-тиреоїдний гормональний механізм?

2)Чи є у пацієнта гіпофізарна недостатність?

3)Чи є у пацієнта порушення функції щито-

подібної залози?

5. Розгляньте нижченаведені етапи і результа- ти експерименту: 1. Дві групи щурів-самців по- міщали в клітки, розділені сітчастою перегород- кою. 2. У вільну половину кліток підсаджували самок у стані еструсу. 3. Одній із груп до підса- дження самок уводили препарат — блокатор лю- ліберинових рецепторів, друга група була конт- рольною. 4. Досліджували динаміку тестостеро- ну і лютропіну в крові самців обох груп після підсадження самки. У контрольній групі вияви- ли динаміку підвищення рівня тестостерону через 20–40 хв після появи самки. Підйому рівня тес- тостерону сприяв пік лютропіну. У другій групі після введення препарату виявили зниження ви- хідного рівня тестостерону в 8 разів. На тлі бло- кади люліберинових рецепторів у самців у при- сутності самки не відбувалося підвищення рівня тестостерону в крові. Поясніть:

1)Який механізм гальмування продукції тес- тостерону при введенні антагоніста рецепторів люліберину?

2)Як регулюється секреція тестостерону?

Відповіді до ситуаційних завдань

1. Принцип зворотного зв’язку в регуляції діяльності ендокринної системи полягає в тому, що тропні гормони гіпофіза стимулюють виділен- ня гормонів залозою внутрішньої секреції, а за- лоза, у свою чергу, через виділення своїх гор- монів гальмує секрецію тропних гормонів (так звана «плюс-мінус взаємодія»). Наприклад, АКТГ стимулює утворення глюкокортикоїдів, а кортизон гальмує виділення АКТГ.

2.У стільки ж разів, у скільки швидкість руху крові менша швидкості поширення збудження нервом.

3.Діяльність відповідної залози гальмується

за механізмом негативного зворотного зв’язку і може відбутися атрофія від бездіяльності.

4. 1) Недостатній вміст тиреоїдних гормонів у організмі може бути наслідком ураження гіпо- таламуса, гіпофіза і щитоподібної залози.

2–3) У цьому випадку за умов введення тирео- ліберину рівень тиреотропіну і тиреоїдних гор- монів зростає, тобто ураження гіпофіза та щито- подібної залози у пацієнта немає, а наявне збу- дження продукції тиреоліберину в гіпоталамусі.

5. 1) Регуляція здійснюється гіпоталамо-гіпо- фізарною системою за механізмом зворотного зв’язку.

2) Блокада люліберинових рецепторів гіпо- фіза призводить до гальмування секреції лютро- піну і подальшого зниження секреції тестостеро- ну. Зниження рівня тестостерону викликає інгібування статевої мотивації.

66

6.2. ДОСЛІДЖЕННЯ РОЛІ ГОРМОНІВ У РЕГУЛЯЦІЇ ПРОЦЕСІВ ПСИХІЧНОГО, ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ І ЛІНІЙНОГО РОСТУ ТІЛА

слідження та розв’яжіть відповідні ситуаційні і те- стові завдання.)

Тестові завдання до самоконтролю рівня знань

	Мотиваційна характеристика теми. Знання	1. Якщо у піддослідного основний обмін
		підвищений на 45 %, то найімовірніше має місце
	ролі гормонів у регуляції процесів психічного,	гіперфункція:
	фізичного розвитку та лінійного росту тіла обо-	A. Епіфіза
	в’язкове для розуміння механізмів фізіологічних	B. Аденогіпофіза
	процесів у організмі людини, що є необхідним для	C. Кори надниркової залози
	практичної роботи лікаря.	D. β-клітин острівців Лангерганса
	Мета заняття. Знати:	E. Щитоподібної залози
	1. Загальну характеристику гормонів, що ре-	2. Жінка 25 років скаржиться на розлад менст-
	гулюють процеси психічного, фізичного розвит-
	ку, лінійного росту тіла, та механізм їх дії.	руального циклу, виділення молока з молочних
	2. Фізіологічні основи методів дослідження	залоз, не пов’язане з вагітністю і годуванням ди-
	функцій гормонів, що регулюють процеси психіч-	тини. У неї відзначаються ознаки ожиріння. Які
	ного, фізичного розвитку і лінійного росту тіла.	гормональні зміни у крові будуть виявлені за да-
	Питання до усного і тестового контролю:	них умов?
		A. Зниження концентрації гормонів Т3 і Т4
	1. Структурно-функціональна організація
	гіпофіза. Класифікація його гормонів, їх функції	B. Підвищення рівня ФСГ
		C. Високий рівень естрогенів
	і механізми взаємодії із клітинами органів-міше-
		D. Високий рівень андрогенів
	ней.
		E. Збільшення концентрації пролактину
	2. Роль соматотропного гормону (СТГ) у за-
	безпеченні процесів росту і розвитку.	3. Як СТГ забезпечує активізацію пластич-
	3. Контур регуляції секреції СТГ, циркадні
		них процесів в організмі?
	ритми. Метаболічний вплив СТГ.	A. Збільшує синтез білка на рибосомах
	4. Соматомедини: інсуліноподібний фактор
		B. Збільшує надходження амінокислот усере-
	росту I (ІФР-I), інсуліноподібний фактор росту II
		дину клітин
	(ІФР-II).	C. Активує синтез ДНК, РНК
	5. Щитоподібна залоза, її гормони, механізми
		D. Зменшує катаболізм білка й амінокислот
	дії на клітини органів-мішеней.
		E. Усі відповіді правильні
	6. Вплив гормонів щитоподібної залози на
	стан психічних функцій, процеси росту і розвит-	4. Нестача яких гормонів у дитячому віці ви-
	ку, метаболічні процеси, стан вісцеральних сис-
		кликає затримку росту, непропорційну статуру,
	тем.	затримку розумового розвитку?
	7. Перелічіть гормони, які впливають на про-
	цеси нормального росту (інсулін, стероїди гонад,	A. Т4, Т3
	кортизол), і поясніть їх роль.	B. СТГ
		C. Паратгормону
	Питання до письмової відповіді:
		D. Тестостерону
	1. Перелічіть гормони адено- і нейрогіпофіза,
		E. ФСГ
	охарактеризуйте їх функції. Опишіть порушення,
	які виникають в організмі за умов гіпо- і гіпер-	5. Гіперпродукція йодовмісних гормонів щи-
	функції гіпофіза.
		топодібної залози в дорослих викликає розвиток:
	2. Дайте характеристику поняттю «циркад-
	ний ритм». Побудуйте контур регуляції секреції	A. Мікседеми
		B. Хвороби Іценка — Кушинга
	СТГ.
		C. Адісонової хвороби
	3. Перелічіть гормони щитоподібної залози і
		D. Базедової хвороби
	опишіть основні механізми взаємодії гормонів із
		E. Акромегалії
	клітинами-мішенями.
	4. Укажіть гормони, які впливають на проце-	6. Збільшення секреції СТГ вище норми в ди-
	си нормального росту організму (інсулін, стерої-
		тячому віці до закриття епіфізарних зон росту
	ди гонад, кортизол), опишіть їх роль і механізм	викликає розвиток:
	дії.	A. Ожиріння
	5. Побудуйте контур регуляції секреції тирок-
		B. Гігантизму
	сину (Т4) і трийодтироніну (Т3).
		C. Акромегалії
	Програма практичної роботи на занятті:	D. Тиреоїдного нанізму
	1. Дослідження ролі А, АХ і атропіну на тонус	E. Гіпофізарного нанізму
	м’язів райдужної оболонки ока жаби з викорис-
	танням матеріалів навчального відеофільму.	7. Жінка 42 років скаржиться на постійну
	(Зробіть висновок, занесіть його у протокол до-	спрагу, рясне і часте сечовипускання, зниження

67

апетиту, головний біль. Загальний і біохімічний аналіз крові — без змін. Сеча безбарвна, прозо- ра, слабо-кислої реакції, не містить цукру й інших патологічних домішок. Відносна щільність сечі — 1,002. Добовий діурез до 20 л. Дефіцит якого гор- мону призводить до виникнення даного стану?

A.АДГ

B.Передсердний натрійуретичний фактор

C.Вазопресин

D.Інсулін

E.Глюкагон

8.Секрецію СТГ пригнічують: A. Кортизол

B. Серотонін

C. Тиреоїдні гормони D. Ендрогени

E. Соматостатин

9.Гіперпродукція якого гормону викликає тремор кінцівок?

A. Кортикотропіну B. Інсуліну

C. Глюкагону

D.Т4

E.СТГ

10.Які з нижче перерахованих гормонів мають анаболічну дію, стимулюють ріст кісток і закрит- тя зон росту, збільшують еритропоез?

A.Лейкопоетини

B.Андрогени

C.Естрогени

D.Гестагени

E.Кальцитонін

Відповіді

1.E, 2.Е, 3.E, 4.A, 5.D, 6.B, 7.А, 8.E, 9.D, 10.B.

Тестові завдання до самоконтролю за програмою «Крок-1»

1.Підвищена збудливість ЦНС, дратівли- вість, емоційна лабільність є ознакою гіперпро- дукції гормонів:

A. Паращитоподібних залоз B. Нейрогіпофіза

C. Тимуса

D. Щитоподібної залози

E. Клубочкової зони кори надниркових залоз

2.У скільки разів більше виражений метабо-

лічний ефект Т3 порівняно з Т4? A. 2–3

B. 4–5 C. 8–10 D. 25 E. 50

3.Окситоцин викликає скорочення матки в організмі вагітної жінки, що є прикладом його:

A. Кінетичного ефекту

B.Морфогенетичного ефекту

C.Метаболічного ефекту

D.Пермісивного ефекту

E.Анаболічного ефекту

4.Інгібують секрецію СТГ:

A.Соматостатин

B.Гіперглікемія

C.Прогестерон

D.Стрес

E.Вагітність

5.Які з нижче перерахованих ефектів властиві окситоцину?

A.Усі відповіді неправильні

B.Стимуляція скорочення матки при пологах

C.Скорочення гладких м’язів проток молоч- них залоз

D.Регуляція водно-сольового обміну і питної поведінки

E.Усі перераховані ефекти, крім А

6.Продукція якого гормону стимулюється рефлекторно під час подразнення соска в процесі грудного годування?

A.Прогестерону

B.Плацентарного лактогену

C.Окситоцину

D.β-естрадіолу

E.Гонадотропіну

7.Збільшення секреції СТГ вище норми після закриття епіфізарних зон росту викликає розви- ток:

A.Гігантизму

B.Акромегалії

C.Ожиріння

D.Тиреоїдного нанізму

E.Гіпофізарного нанізму

8.Нестача якого гормону в дитячому віці ви- кликає затримку росту без порушень пропорцій- ності статури й розумового розвитку?

A.Т4, Т3

B.АДГ

C.Паратгормону

D.Тестостерону

E.СТГ

9.За умов гіперфункції щитоподібної залози маса тіла:

A.Не змінюється

B.Підвищується

C.Виникає тиреоїдне ожиріння

D.Знижується

E.Знижується аж до виснаження організму

10.Нестача йодовмісних гормонів щитоподіб- ної залози в дорослих викликає розвиток:

A.Базедової хвороби

B.Хвороби Іценка — Кушинга

C.Мікседеми

D.Акромегалії

E.Адісонової хвороби

68