Физиология методички

Наявність у розчині простих цукрів познача- ють як «+», відсутність — як «–».

Методика проведення якісної проби слини на вміст муцину

Для роботи необхідні: 2 мл слини людини, 10%-й розчин оцтової кислоти, пробірка, стакан з водою.

Об’єкт дослідження — людина.

Проведення роботи. Випробовуваний пропо- ліскує рот. У нього збирають 2 мл слини і поміща- ють у пробірку, потім туди додають кілька кра- пель 10%-го розчину оцтової кислоти і спостері- гають за реакцією. Якщо у слині є муцин, він випадає в осад.

Результати роботи та їх оформлення. Отри-

маний результат записують у протокол і роблять висновок.

Тестові завдання до самоконтролю рівня знань

1.У якому відділі ЦНС знаходиться центр слиновиділення?

A.У проміжному мозку

B.У корі великих півкуль

C.У середньому мозку

D.У спинному мозку

E.У довгастому мозку

2.Рецептори, подразнення яких спричинює рефлекс ковтання, розташовані на:

A.Бічній поверхні язика

B.Передній третині язика

C.Поверхні кореня язика

D.Середній третині язика

E.Гортані

3.Чи може здійснюватися всмоктування в ро- товій порожнині?

A.Лише деяких речовин

B.Всмоктування починається лише у шлунку

C.Всмоктування починається лише у тонко- му кишечнику

D.Всмоктування починається лише у товсто- му кишечнику

E.Жодні речовини не всмоктуються

4.У якому діапазоні знаходиться рН слини в нормі?

A.3,7–5,7

B.5,8–7,8

C.7,9–9,0

D.1,8–3,3

E.9,2–11,4

5.Ферменти слини здебільшого гідролізують:

A.Білки

B.Жири

C.Вітаміни

D.Вуглеводи

E.Усі відповіді правильні

6.Виділення великого об’єму малоконцентро- ваної слини спричинює подразнення:

A.Додаткового нерва

B.Симпатичного нерва

C.Парасимпатичного нерва

D.Лицьового нерва

E.Слухового нерва

7.Виділення більш концентрованої, але мен- шого об’єму слини спричинює подразнення:

A. Додаткового нерва B. Симпатичного нерва

C. Парасимпатичного нерва D. Трійчастого нерва

E. Усі відповіді неправильні

8.Які регуляторні механізми відіграють про- відну роль у виділенні слини?

A. Місцеві B. Гуморальні

C. Нервові, місцеві, гуморальні D. Нервові

E. Місцеві та гуморальні

9.Швидкість утворення слини у спокої та при

їїмаксимальному стимулюванні дорівнює:

A.2,0–2,5 і 8–10 мл/хв

B.8–10 і 15–20 мл/хв

C.0,2–0,3 і 6–7 мл/хв

D.4–5 і 7–10 мл/хв

E.Швидкість слиноутворення однакова

10. Найбільш важливою стимул-реакцією для перистальтики у стравоході є:

A.Їжа, що потрапила у стравохід

B.Ковтання

C.Регургітація їжі з шлунка

D.Закриття верхнього стравохідного сфінктера

E.Відкриття нижнього стравохідного сфінктера

Відповіді

1.Е, 2.C, 3.А, 4.В, 5.D, 6.C, 7.B, 8.D, 9.C, 10.B.

Тестові завдання до самоконтролю рівня знань за програмою «Крок-1»

1.Кінцева слина порівняно з первинною є гіпотонічною, оскільки в епітелії проток слинних залоз зменшується:

A. Реабсорбція натрію B. Секреція калію

C. Реабсорбція води D. Секреція хлору

E. Секреція бікарбонатів

2.У собаки з фістулою слинної залози отри- мали слину, яка мала більшу концентрацію іонів К+, ніж плазма. Яка причина цього збільшення?

A. Секреція калію в ацинусах B. Секреція калію в протоках C. Проникність клітин ацинусів

D. Проникність клітинних проток E. Реабсорбція води у протоках

3.У собаки з фістулою привушної слинної за- лози за умов подразнення еферентних волокон IX пари черепних нервів виявили, що слина

199

була майже ізотонічна по відношенню до плаз- ми крові. Це сталося внаслідок збільшення:

A.Кількості слини в ацинусах

B.Секреції білків

C.Секреції солей

D.Швидкості руху слини у протоках

E.Секреції калікреїну

4.У собаки з фістулою слинної залози після введення альдостерону в слині збільшилася кон- центрація:

A.Na+

B.Cl-

C.K+

D.Бікарбонатів

E.Н+

5.У лектора під час лекції «пересохло у горлі», оскільки зменшилося виділення слини внаслідок впливу на слинні залози:

A.Дегідратації

B.Гіперосмії

C.Кортизолу

D.Парасимпатичних нервів

E.Симпатичних нервів

6.У дитини виявили виразку на слизовій обо- лонці ротової порожнини. Під час аналізу плаз- ми крові та слини виявили зменшення концент- рації речовин. Це, швидше за все, дефіцит:

A.Са++

B.α -амілази

C.Лізоциму

D.Бікарбонатів

E.Фосфатів

7.Збільшення секреції слини у собаки з фісту- ли слинної залози виявлене за умов подразнен- ня еферентних парасимпатичних волокон після того, як був уведений атропін. Збільшення сли- новиділення стало наслідком формування і впли- ву:

A.Брадикініну

B.Вазоінтестинального пептиду

C.Кортизолу

D.Серотоніну

E.Простагландинів

8.Після зрошування ротової порожнини ане- стетиком (лідокаїном) людині важко ковтати. Причина — відсутність інформації від рецеп- торів, внаслідок чого пригнічена, в першу чергу:

A.Глоткова фаза ковтання

B.Ротова фаза ковтання

C.Стравохідна фаза ковтання

D.Координація ковтання

E.Усі відповіді неправильні

9.Після зрошування ротової порожнини анес- тетиком (лідокаїном) і вживання їжі зменшується:

A.Секреція кишкового соку

B.Моторика тонкої кишки

C.Моторика шлунка

D.Секреція підшлункового соку

E.Всмоктування в кишках

10. Центр жування знаходиться:

A.У вентромедіальних ядрах гіпоталамуса

B.На дні ромбоподібної ямки довгастого мозку

C.У нижніх горбах чотиригорбкового тіла

D.У латеральних ядрах гіпоталамуса

E.У передніх рогах спинного мозку крові

Відповіді

1.С, 2.В, 3.D, 4.C, 5.E, 6.C, 7.A, 8.B, 9.D, 10.B.

Ситуаційні завдання

1.Тварині у ротову порожнину потрапив пісок. Поясніть, чи виділятиметься за цих умов слина.

2.Одного собаку годують м’ясом, другого — хлібом. Поясніть, чи будуть склад і кількість сли- ни у них однаковими, якщо маса продуктів од- накова.

3.Двом собакам у годівниці поклали м’ясо, але одному у вигляді шматка, другому — м’яс- ний порошок. Поясніть, чи спостерігатиметься відмінність у складі та кількості слини, якщо маса продуктів однакова.

4.Аби перевірити, чи заряджена батарея, електроди її полюсів інколи прикладають до язи- ка. Поясніть, на чому ґрунтується цей спосіб.

5.Поясніть, чи можна у собаки з неушкодже- ним стравоходом спостерігати в чистому вигляді першу фазу шлункової секреції.

6.Поясніть, що відбувається з ферментами слини, шлункового та підшлункового соку в ки- шечнику.

7.Травна сила ферментів слини, шлункового

іпідшлункового соків у дитини наближається до такої у дорослої людини. Поясніть, який при- близно вік цієї дитини.

8.Цуценяті 3–4-тижневого віку вперше пока- зали м’ясо. Поясніть, як це позначиться на сек- реції слини, шлункового та підшлункового соків.

9.Батьки стурбовані наявністю постійної сли- нотечі у дитини віком 5 міс. Як Ви можете пояс- нити дане явище батькам?

10.У давнину підозрюваному у злочині про- понували проковтнути жменю сухого рису. Якщо це не вдавалося, винуватість вважалася доведеною. Дайте фізіологічне пояснення даному явищу.

11.Собаки і кішки — хижаки. У природних умовах вони добувають їжу полюванням. По- ясніть, у кого з них найбільше виражений нату- ральний умовний рефлекс слиновиділення.

12.Студент знаходиться на іспиті. Він сильно хвилюється. В роті у нього пересохло. Поясніть, чому це сталося і як за цих умов відбувається ре- гуляція виділення слини.

13.Поясніть, чому у вищих тварин і людини при відчутті голоду слиновиділення виникає ще до потрапляння їжі в організм (за умов її запа- ху, обговорення тощо).

14.Фермент слини амілаза діє в слаболужній реакції рН. Проте у ротовій порожнині їжа зна- ходиться короткий час, а в шлунку — вже кисле середовище. Поясніть, де і коли діє амілаза сли- ни.

200

15. Якщо у новонароджених щурят або інших	миші) та її ловінням і поїданням минає, на від-
дитинчат ссавців денервувати слинні залози, то	міну від ситуацій у собак, значний час, тому у
виділення слини припиниться, а дитинчата заги-	кішок натуральний слиновидільний умовний
нуть. Поясніть, чому.	рефлекс виражений слабо, інакше кішка стіка-
16. Під час формування умовного слино-	ла б слиною, сидячи в засідці біля мишачої
видільного рефлексу у собаки як підкріплення	нірки.
рефлексу використовують м’ясний порошок. По-	12. У результаті сильного емоційного пережи-
ясніть, чому обрали саме м’ясний, а не цукровий	вання активуються симпатична нервова система
порошок.	і симпатоадреналова гормональна регуляція,
17. Поясніть, який тип травлення відіграє про-	гальмується формування та виділення рідкої сли-
відну роль у плазунів, що поглинають велику	ни.
здобич. Наприклад, як удав перетравлює ціло-	13. Утворення та виділення слини відбува-
го кролика, якого проковтнув?	ються на основі складного рефлекторного меха-
18. На голодному езофаготомованому со-	нізму, що включає умовний і безумовний ком-
баці проводять дослід уявного годування. По-	поненти. Такі характеристики їжі, як вигляд,
ясніть, чим визначатиметься тривалість їди за	запах, смак, є натуральними її компонентами.
цих умов.	А обговорення їжі є умовно-рефлекторною сти-
	мул-реакцією слиноутворення. Завдяки цим
	механізмам, які випереджають їжу, слиноутво-
Відповіді до ситуаційних завдань	рення сприяє ініціації початку травлення під
1. Виділятиметься рідка, бідна на ферменти	час надходження їжі до порожнини рота: змо-
	чування їжі слиною, пережовування, форму-
слина. Будь-які подразники, харчові або інші,	вання травної грудки їжі з наступним ковтан-
якщо вони збуджують термо-, хемо-, механо-	ням.
рецептори порожнини рота, викликають виді-	14. У шлунку з їжі, що надходить, формуєть-
лення слини, склад і кількість якої залежать від	ся харчова грудка, зовні якої кисла реакція, а
якості подразника.	усередині грудки зберігається нейтральна, яка
2. Ні, склад і кількість слини будуть різними.	дозволяє амілазі слини продовжувати впливати
На хліб, як сухіший і грубіший продукт, виді-	на вуглеводи.
ляється більше слини, ніж на м’ясо.	15. Дитинчата харчуються молоком, яке вони
3. На м’ясний порошок, як сухіший продукт,	смокчуть. Аби смоктання могло здійснюватися,
слини виділяється більше.	необхідно забезпечити герметичність ротової по-
4. Електричний струм викликає деполяриза-	рожнини. Саме це і робить слина. Без неї смок-
цію мембран рецепторних клітин. Крім того, він	тання стане неможливим і дитинчата загинуть
може спричинити електрофоретичний рух іонів.	від голоду.
У результаті виникає збудження у смакових со-	16. Безумовний подразник має бути досить
сочках язика і відчуття кислого смаку.	сильним. Якщо досліджують слиновидільний реф-
5. У такого собаки можна спостерігати лише	лекс, то бажано, аби виділялася чимала кількість
умовно-рефлекторний компонент I фази слино-	слини. Цукровий порошок сухий, а м’ясний —
виділення (при вигляді та запаху їжі). Після того	смачний. Таке поєднання забезпечує значне сли-
як їжа потрапила в порожнину рота і собака її	новиділення.
проковтнув, починається II фаза.	17. Вочевидь, що гідроліз харчових речовин за
6. Вони піддаються розщеплюванню протео-	умов травлення може здійснюватися лише фер-
літичними ферментами кишкового соку.	ментами. Власні ферменти удава розщеплювати-
7. Дитині близько року.	муть тіло кролика, якого він проковтнув, дуже
8. Ніяк, оскільки умовний рефлекс на вигляд і	довго. Можливо, на допомогу приходить більш
запах м’яса у цуценяти ще не з’явився.	стародавня форма — автолітичне травлення. У
9. Рясна слинотеча у 4–6-місячної дитини не	всіх клітинах містяться лізосоми, які мають універ-
пов’язана із захворюванням. Вона спричинена	сальний набір ферментів (близько 70). У дуже
подразненням слизової оболонки рота зубами,	кислому середовищі лізосоми руйнуються і фер-
що прорізуються, і вживанням твердішої, ніж ра-	менти, що вивільнилися, здійснюють самопере-
ніше, їжі.	травлювання.
10. Ковтання неможливе за умов абсолютно	18. За нормальних умов їда припиняється у
сухої їжі. Під час сильного хвилювання різко	зв’язку з первинним (сенсорним) і, головним чи-
гальмується слиновиділення, ковтальний рефлекс	ном, вторинним (надходження продуктів пере-
не виникає. Спокійна безневинна людина рис	травлювання у кров) насиченням. За умов уяв-
проковтне. Проте тут є небезпека того, що хви-	ного годування вторинне насичення відсутнє,
лювання пов’язане не з тим, що людина винна,	оскільки їжа не потрапляє у шлунок і кишечник.
а з тим, що вона боїться невдалого результату	Недостатньо виражене і сенсорне насичення.
проби, тому це аж ніяк не є доказом скоєння лю-	Чому ж собака не їсть нескінченно? Побудуємо
диною злочину.	просту систему «їда»: пошук їжі — жування —
11. Собака (без господаря) добуває їжу пере-	ковтання — перетравлювання — всмоктування
слідуванням або пошуком їстівного шматочка.	— насичення. У даному випадку їда припи-
Кішка ж — хижак, який полює із засідки. Між	няється через стомлення жувальних м’язів за умов
сигналами від жертви (шерех, писк, запах	довготривалого жування.

201

	12.2. ТРАВЛЕННЯ У ШЛУНКУ.	Загальна кислотність — 26 ммоль/л
	МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ	рН — 2,1
	ТРАВЛЕННЯ У ШЛУНКУ	Зразок 2
		Базальна секреція — 0 ммоль/год
	Мотиваційна характеристика теми. Знання	Пікова секреція — 1,1 ммоль/год
		Базальнасекреція/піковасекреція— 0 ммоль/год
	механізмів травлення у порожнині шлунка необ-
		Кількість базального соку — 60 мл
	хідне для розуміння механізмів функціонування
		Вільна HCl без стимуляції — 6 ммоль/л
	системи живлення за різних функціональних
		Загальна кислотність — 9 ммоль/л
	станів, що забезпечує нормальний рівень метабо-
		рН — 4,2
	лічних процесів у тканинах.
		Зразок 3
	Мета заняття. Знати:
		Базальна секреція — 45 ммоль/год
	1. Склад, властивості та механізми регуляції
		Пікова секреція — 72 ммоль/год
	активності шлункового соку.
		Базальнасекреція/піковасекреція— 0,6 ммоль/год
	2. Фізіологічні основи клінічних способів до-
		Кількість базального соку — 250 мл
	слідження функціонального стану шлункового соку.
		Вільна HCl без стимуляції — 63 ммоль/л
	Питання до усного і тестового контролю:
		Загальна кислотність — 201 ммоль/л
	1. Склад і властивості шлункового соку.
		рН — 0,7
	2. Механізм утворення хлористоводневої кис-
		Оформлення результатів та їх оцінка. У про-
	лоти.
	3. Методи дослідження секреторної функції	токол записують отримані дані й оцінюють за та-
	шлунка у людини.	кими показниками:
	4. Фази і види регуляції шлункової секреції, їх	1. Кількість шлункового соку. Нормальна ве-
	адаптаційні зміни.	личина 20–100 мл після 12-годинного голодуван-
	5. Нервові та гуморальні механізми гальму-	ня. Фактори, що впливають на результат, —
	вання шлункової секреції.	атропін, гангліоблокатори, інсулін, діазепам,
	6. Рухова функція шлунка, механізми перехо-	5-окситриптамін знижують швидкість секреції.
	ду шлункового вмісту в дванадцятипалу кишку	Діагностичне значення: кількість підвищується
	та їх регуляція.	за умов затримки випорожнення шлунка, підви-
	Питання до письмової відповіді:	щеної секреції шлункового соку (виразка два-
		надцятипалої кишки (ДПК), синдром Золінгера
	1. Опишіть склад і властивості шлункового
	соку.	— Елісона), регургітації з ДПК.
		2. Органолептичні характеристики (консис-
	2. Намалюйте схему утворення хлористовод-
		тенція, колір, запах, жовч): нормальні величини
	невої кислоти у шлунку.	— сік рідкий, може бути трохи в’язким, без кольо-
	3. Перерахуйте методи дослідження секретор-
		ру, запах кислий, може містити жовч. Діагнос-
	ної та рухової функцій шлунка у тварин і люди-
	ни.	тичне значення: жовч може виявлятися після ре-
		зекції шлунка, гастроентероскопії або регургі-
	4. Опишіть фази і види регуляції шлункової
	секреції.	тації. За наявності раку шлунка, виразки, гаст-
		риту може спостерігатися кров (у присутності
	5. Перерахуйте ентеральні стимулятори й
	інгібітори шлункової секреції.	НСl утворюється гематин, що нагадує кавову
		гущу. Свіжа кров червоного кольору з’являєть-
	6. Намалюйте рефлекторну дугу рефлексу
	Сердюкова.	ся внаслідок травми або за умов кровотечі зі
		стінки шлунка (виразка, рак).
	Програма практичної роботи на занятті:
	оцінка і аналіз результатів дослідження шлунко-	3. Вільна соляна кислота (визначена під час тит-
		риметрії): нормальний вміст — без стимуляції — до
	вого соку.	40 ммоль/л, у 4 % здорових людей і 25 % людей
	Методика оцінки секреторної функції шлунка	після 60 років вільна соляна кислота без стиму-
		ляції може бути відсутньою. Фактори, що впли-
	за результатами аналізу шлункового соку	вають на результат, — кофеїн, солі кальцію,
	Для роботи необхідні: результати досліджен-	АКТГ, етиловий спирт, препарати раувольфії —
		підвищують кислотність. Ацетазоламід, атропін,
	ня шлункового соку людини.	діазепам, гангліоблокатори, глюкагон, інсулін,
	Об’єкт дослідження — людина.
		пропанолол, секретин, 5-окситриптамін знижу-
	Проведення роботи. Використовуючи зразки
		ють кислотність. Діагностичне значення: підви-
	результатів дослідження шлункового соку, оціни-	щується при виразці ДПК, у деяких випадках
	ти його стан і порівняти отримані показники з	виразки шлунка, синдромі Золінгера — Елісона.
	показниками норми.	Вільна соляна кислота відсутня при перніціозній
	Зразок 1
		анемії. Для підтвердження діагнозу ахлоргідрії
	Базальна секреція — 1,5 ммоль/год	необхідно визначити максимальну стимуляцію,
	Пікова секреція — 9 ммоль/год	оскільки помилкова ахлоргідрія можлива в ре-
	Базальна секреція/пікова секреція —	зультаті нейтралізації соляної кислоти їжею або
	0,17 ммоль/год	при регургітації лужного соку з кишечнику.
	Кількість базального соку — 24 мл	4. Загальна кислотність (визначена методом
	Вільна HCl без стимуляції — 18 ммоль/л	титриметрії): нормальний вміст — 10–150 ммоль/л.

202

Фактори, що впливають на результат, — кофеїн, солі кальцію, АКТГ, етиловий спирт, препарати раувольфії — підвищують кислотність. Ацетазол- амід, атропін, діазепам, гангліоблокатори, глю- кагон, інсулін, пропанолол, секретин, 5-окси- триптамін знижують кислотність. Діагностичне значення: підвищується за умов виразки ДПК, у деяких випадках виразки шлунка, синдромі Золінгера — Елісона. Вільна соляна кислота відсутня за умов перніціозної анемії.

5. рН-метрія. Нормальний показник — 1,5– 3,5. Фактори, що впливають на результат, — ко- феїн, солі кальцію, АКТГ, етиловий спирт, пре- парати раувольфії — підвищують кислотність. Ацетазоламід, атропін, діазепам, гангліоблока- тори, глюкагон, інсулін, пропанолол, секретин, 5-окситриптамін знижують кислотність. Діагно- стичне значення: підвищується за умов виразки ДПК, у деяких випадках виразки шлунка, син- дромі Золінгера — Елісона. Вільна соляна кисло- та відсутня за умов перніціозної анемії. Для підтвердження діагнозу ахлоргідрії необхідно визначити максимальну стимуляцію, оскільки помилкова ахлоргідрія можлива в результаті ней- тралізації соляної кислоти їжею або за умов ре- гургітації лужного соку з кишечнику.

6. Швидкість секреції. Базальна секреція: нор-

мальна величина 0–5 ммоль/год. Фактори, що впливають на результат, — атропін, гангліобло- катори, інсулін, діазепам, 5-окситриптамін — знижують швидкість секреції. Діагностичне зна- чення: показник менше 5 ммоль/год може спосте- рігатися у деяких людей, які страждають на ви- разку шлунка. Швидкість від 5 до 15 ммоль/год буває за умов виразки ДПК, більше 20 ммоль/год характерна для синдрому Золінгера — Елісона (гастринома).

Пікова і максимальна секреція: нормальна ве-

личина — 5–20 ммоль/год. Пікова секреція роз- раховується на основі двох максимальних зна- чень, отриманих при аналізі проб протягом 15 хв. Максимальна секреція кислоти розраховується на основі аналізу перших 4 проб протягом 15 хв, отриманих після стимуляції. Оскільки у деяких людей максимальна секреція не досягається рані- ше ніж через 1 год після стимуляції, краще прово- дити визначення пікової секреції. Фактори, що впливають на результат, — атропін, гангліобло- катори, інсулін, діазепам, 5-окситриптамін — знижують величину секреції. Діагностичне зна- чення: швидкість 20–60 ммоль/год буває у здоро- вих, у осіб, які страждають на виразку ДПК, шлунка, при синдромі Золінгера — Елісона; більше 60 ммоль/год — вірогідна ознака синдро- му Золінгера — Елісона. Відсутність наростання секреції реєструється у хворих із перніціозною анемією: знижена секреція відзначається у деяких хворих на виразку чи рак шлунка, хронічний гастрит. Співвідношення базальна секреція / пікова секреція: нормальна величина менше 0,2 (20 %). Фактори, що впливають на результат, — атропін, гангліоблокатори, інсулін, діазепам,

5-окситриптамін — знижують величину секреції. Діагностичне значення: величини менше 0,2 мо- жуть також спостерігатися у хворих на виразку або рак шлунка; 0,2–0,4 — за умов виразки шлунка і ДПК. За умов виразки ДПК або при синдромі Золінгера — Елісона показник стано- вить 0,2–0,4, а більше 0,6 є характерною озна- кою синдрому Золінгера — Елісона.

Тестові завдання до самоконтролю рівня знань

1.Людині була виконана резекція шлунка з видаленням пілоричного відділу. Які процеси у ШКТ були порушені?

A. Перехід хімусу в ДПК

B. Перистальтика кишечнику C. Всмоктування у ДПК

D. Секреція соку в ДПК E. Всі відповіді правильні

2.Людині видалили частину шлунка. Якого режиму харчування вона має дотримуватися?

A. Приймати їжу на ніч

B. Великими порціями двічі на день

C. Звичайний режим харчування тричі на день

D. Невеликими порціями 6–8 разів на день E. Приймати їжу під час обіду 1 раз

3.Людині з гіперсекрецією шлункового соку лікар порекомендував виключити з дієти нава- ристі бульйони і овочеві відвари, оскільки вони містять речовини, що стимулюють шлункову сек- рецію. Які?

A. Соляну кислоту

B. Екстрактивні речовини і гістамін C. Велику кількість вуглеводів

D. Велику кількість жирів E. Гастрин

4.Людині з гіперсекрецією шлункового соку лікар порекомендував виключити з дієти нава- ристі бульйони й овочеві відвари, оскільки вони містять речовини, які стимулюють шлункову сек- рецію переважно за таким механізмом:

A. Стимулюють продукцію секретину в ДПК B. Подразнюють смакові рецептори

C. Подразнюють механорецептори ротової порожнини

D. Подразнюють механорецептори шлунка E. Стимулюють продукцію гастрину

5.Людині необхідно провести зондування шлунка для дослідження шлункової секреції. За цих умов дають пробний сніданок. Які з пере- рахованих продуктів не можна використовува- ти?

A. Сало B. Гістамін C. Сухарі D. Спирт

E. Капустяний сік

203

6.Під час ковтання у людини спостерігають- ся зміни моторної діяльності шлунка. Що з пере- рахованого характеризує стан шлунка під час ковтання і відразу після нього?

A. Посилення перистальтики B. Прискорення евакуації

C. Харчова рецептивна релаксація D. Зниження ритму скорочень

E. Зменшення амплітуди скорочень

7.Оперативне втручання на шлунку, метою якого є селективна ваготомія, застосовується за умов:

A. Гіпоацидного гастриту B. Атрофічного гастриту

C. Шлунково-стравохідного гастриту D. Виразкової хвороби шлунка

E. Раку шлунка

8.Відомо, що синтез НСl парієтальними кліти- нами слизової оболонки шлунка відбувається за участі вторинних месенджерів:

A. Аденілатциклази (цАМФ) B. Гуанілатциклази (цГМФ) C. Іонізованого Са++

D. Інозитол-трифосфату E. Кальмодуліну

9.У двомісячної дитини, яка знаходиться на штучному вигодовуванні, спостерігаються періо- дичні відрижки. Порушення функціонування якого ферменту можна припустити?

A. Катепсину слини

B. Шлункового катепсину C. Реніну (пептидази D) D. Трипсину

E. Карбоксипептидази А

10.У пацієнта виявлено ураження додатко- вих клітин слизової оболонки шлунка та пору- шення мукозо-бікарбонатного бар’єру. Це може спричинити розвиток:

A. Атрофічного гастриту

B. Шлунково-стравохідного рефлюксу C. Гіпоацидного гастриту

D. Гіперацидного гастриту E. Виразки шлунка

Відповіді

1.А, 2.D, 3.В, 4.E, 5.А, 6.С, 7.D, 8.A, 9.C, 10.E.

Тестові завдання до самоконтролю рівня знань за програмою «Крок-1»

C.EC-клітин

D.Головних клітин

E.Мукоцитів

2.Через 40 хв після вживання знежиреної їжі, яка містить білки, в ДПК впродовж 10 хв крізь зонд уводили емульсію жирних кислот. Внаслі- док цього спостерігається:

A.Прискорення евакуації хімусу з шлунка

B.Збільшення виділення мотиліну

C.Збільшення частоти скорочень

D.Зменшення секреції холецистокініну

E.Розслаблення проксимального відділу шлунка

3.Періодичне скорочення каудального від- ділу шлунка й евакуація його вмісту до ДПК здійснюється завдяки періодичному виділенню:

A.Гастрину

B.НСl

C.Гістаміну

D.Мотиліну

E.Холецистокініну

4.Після введення в ДПК гіпертонічного роз- чину солі швидкість евакуації хімусу з шлунка зменшилася завдяки:

A.Ваго-вагальним рефлексам

B.Симпатичним рефлексам

C.Метасимпатичним рефлексам

D.Виділенню холецистокініну

E.Виділенню секретину

5.В експерименті на собаках з «маленьким шлуночком» виявили, що після вживання м’яса кількість шлункового соку збільшується через 1 год і стає максимальною на 2-й годині. Мак- симум секреції досягається завдяки:

A.Умовним рефлексам на запах їжі

B.Безумовним парасимпатичним рефлексам

C.Метасимпатичним рефлексам

D.Симпатичним рефлексам

E.Стимуляції виділення гастрину

6.При гіперсекреції хлористоводневої кисло- ти парієтальними клітинами доцільно взяти пре- парат тривалої дії, який блокує:

A.М-холінорецептори

B.Н2-рецептори

C.Гастринові рецептори

D.Водневий насос

E.К+/Na+насос

	7. Пацієнтка 60 років після перелому проме-
1. Після введення гастрину у кров збільшилася	невої кістки з метою знеболювання довгий час
секреція шлункового соку, рН у порожнині тіла	вживала аспірин, що призвело до пошкодження
шлунка становила 1,2. Після блокади Н2-рецеп-	слизової оболонки і виникнення виразки шлун-
торів і введення гастрину величина рН збільши-	ка, оскільки аспірин спричинив:
лася до 4. Це доводить, що секреція НСl шлунко-	A. Гіперсекрецію хлористоводневої кислоти
вими залозами після введення гастрину є на-	B. Виділення гастрину
слідком безпосередньої стимуляції функцій:	C. Виділення гістаміну
A. D-клітин	D. Блокаду утворення простагландинів
B. S-клітин	E. Блокаду утворення соматостатину

204

8.За умов потрапляння соляної кислоти у дуоденум пілоричний сфінктер шлунка:

A. Відкривається B. Без змін

C. Посилюється перистальтика D. Різко розслабляється

E. Закривається

9.Гастрин здійснює різні дії, крім:

A.Стимуляції моторики шлунка

B.Стимуляції секреції в шлунку

C.Гальмування спорожнення шлунка

D.Збільшення тонусу нижнього стравохідно- го сфінктера

E.Зменшення тонусу гастродуоденального сфінктера

10. Швидкість евакуації хімусу з шлунка до ДПК прискорюється завдяки збільшенню:

A.Концентрації у крові холецистокініну

B.Концентрації у крові секретину

C.Частоти скорочення антрального відділу

D.Частоти скорочення дуоденального сфінк-

тера

E.Частоти мігруючого рухового комплексу

Відповіді

1.C, 2.Е, 3.D, 4.C, 5.E, 6.D, 7.D, 8.E, 9.D, 10.C.

Ситуаційні завдання

1.Перед споживанням великої кількості м’яса один випробовуваний випив стакан води, дру- гий — стакан вершків, третій — стакан бульйо- ну. Поясніть, як це вплине на перетравлювання м’яса.

2.Собаці з фістулою шлунка заздалегідь про- мивають його, а потім уводять в одному досліді розчин соди, а в другому аналогічному досліді

—таку ж кількість розчину соляної кислоти. По- ясніть, який розчин швидше евакуювався зі шлунка. Як довести це експериментально?

3.Є три варіанти обіду з двох страв: м’ясний бульйон і жирне м’ясо з картоплею; овочевий суп і курка з кашею; молочний суп і пісне м’ясо з ма- каронами. Розміри порцій у всіх варіантах одна- кові. Поясніть, в якому випадку перетравлюван- ня другої страви здійсниться швидше і чому.

4.У хірургічній практиці існують оперативні втручання, рекомендовані за умов тяжких форм ожиріння. Поясніть, які з них найбільш поширені. У чому їх фізіологічний сенс?

5.Відомий біолог Кох встановив, що збудни- ком холери є холерний вібріон. Його опонент Петтенкоффер, аби довести помилковість поглядів Коха, випив у присутності студентів рідину, що містила чисту культуру вібріона, і не лише не по- мер, але навіть не захворів. Проте Кох мав ра- цію. Поясніть, чому ж не захворів Петтенкоффер.

6.Поясніть, чи можна отримувати інформа- цію про властивості травних секретів організму,

не виконуючи жодних оперативних втручань і навіть не доторкнувшись до досліджуваного.

7.У собаки зроблена операція ізольованого малого шлуночка. Поясніть, як встановити екс- периментальним шляхом, виконана вона за Пав- ловим або за Гейденгайном.

8.За умов уявного годування собаки вимірю- вали кількість шлункового соку, що виділяється. Потім була видалена пілорична частина шлун- ка. Поясніть, як зміниться секреція за умов повто- рення досліду з уявним годуванням.

9.У пілоричній частині шлунка соляна кисло- та не виділяється, оскільки у ній відсутні кліти- ни. Поясніть, у чому фізіологічний сенс цієї особ- ливості.

10.Один із співробітників академіка І. П. Пав- лова виявив, що у собаки виділяється шлунко- вий сік навіть без їжі, у «спокійному» періоді, про- те І. П. Павлов поставив під сумнів ці дані. У відповідь на критику співробітник повторив дослід, але заздалегідь ретельно вичистив зуби, перевірив вміст кишень і одягнув свіжовипраний халат. Результати підтвердилися, і Павлов пого- дився з ними. Поясніть, у чому ж полягали його первинні заперечення.

11.Основним іоном, який стимулює процеси збудження і скорочення гладких м’язів шлунка,

єСа++. Залежно від швидкості наростання кон- центрації Са++ у клітинах цих м’язів змінюється сила і частота хвиль перистальтики в шлунку. Виходячи з цього, як можна пояснити дію препа- ратів, що підсилюють скоротливу діяльність шлунка?

12.Двом собакам внутрішньовенно введена кров від інших собак. У першого почав відділя- тися шлунковий сік, у другого — ні. Поясніть, чим відрізнялися собаки-донори перед узяттям у них крові.

13.Назвіть, які з перерахованих нижче речо- вин є природними ендогенними стимуляторами шлункової секреції: гістамін, гастрин, ентерога- строн, соляна кислота, аскорбінова кислота, ово- чеві соки, пептони, ентерокіназа, секретин.

14.Собаці через фістулу шлунка в його порож- нину вкладено 500 г дрібних намистин. По- ясніть, чи спостерігатиметься при цьому секреція шлункових залоз.

15.Поясніть, що станеться зі слизовою оболон- кою шлунка тварини, якщо з її поверхні прибра- ти шар Холендера.

16.Собака проковтнув шматок сала. По- ясніть, чи буде воно перетравлене в шлунку.

17.Поясніть, які з наведених показників кис- лотності шлункового соку натщесерце відповіда- ють нормі для дорослої людини?

Проба А: загальна кислотність 40 ммоль/л, вільна кислота 30, зв’язана кислота 10.

Проба В: загальна кислотність 40 ммоль/л, вільна кислота 10, зв’язана кислота 30.

Проба С: загальна кислотність 40 ммоль/л, вільна кислота 10, зв’язана кислота 30.

18.Поясніть, які з перерахованих нижче по- дразників шлункової секреції, які використову- ють за умов фракційного шлункового зондуван-

205

ня, є найбільш фізіологічними: алкогольний	ти лише кишкову фазу, то операція виконана за
сніданок, кофеїновий сніданок, гістамін, капус-	Гейденгайном.
тяний відвар?	8. Гастрин утворюється у пілоричній частині
	шлунка G-клітинами під впливом їжі. Секреція
	при уявному годуванні відбувається за рахунок
Відповіді до ситуаційних завдань	мозкової фази. За цих умов гастрин, що виді-
	ляється як гормон, з потоком крові приноситься

1. Вода розбавляє соляну кислоту, що акти- до секреторних клітин шлунка, викликаючи сти-

вує пепсин, який сприяє перетравлюванню	муляцію шлункової секреції. Після резекції піло-
білків. Вершки містять жир, який гальмує шлун-	ричної частини шлунка секреція за умов уявно-
кову секрецію. Бульйони містять екстрактивні ре-	го годування зменшиться.
човини, що стимулюють шлункову секрецію. Та-	9. У пілоричній частині шлунка відбувається
ким чином, у перших двох випробовуваних пе-	виділення гастрину і порційний перехід хімусу в
ретравлювання м’яса сповільниться, а у третьо-	ДПК. На обидва ці процеси впливає соляна кис-
го — прискориться. Проте вода дуже швидко	лота, що надходить сюди з харчовими масами.
надходить із шлунка в кишечник, тому її ефект	Якби соляна кислота виділялася безпосередньо в
буде незначним.	пілоричній ділянці, незалежно від надходження
2. При потраплянні соляної кислоти з шлун-	до неї хімусу, то це порушило б нормальний пе-
ка в ДПК виникає рефлекторне закривання піло-	ребіг вказаних регуляторних процесів.
ричного сфінктера. Тепер він буде закритий, поки	10. Вочевидь, Павлов передбачав, що шлун-
не станеться нейтралізація кислоти лужним	кову секрецію може стимулювати запах їжі, за-
вмістом кишки. Далі процес повторюється. Отже,	лишки якої могли бути в роті співробітника, у
розчин соляної кислоти евакуюється порціями, а	кишенях, на несвіжому халаті. Після усунення
лужний розчин соди — безперервно. Довести це	цих факторів секреція у собаки продовжувала
можна таким чином: у кожному досліді через	спостерігатися, тобто її дослідження привело до
один і той самий час потрібно вилучати через	виявлення і доказу наявності періодичної «голод-
фістульну трубку кількість рідини, що залишила-	ної» діяльності шлунка.
ся. Розчину соди залишається значно менше.	11. Згадані препарати підвищують пропуск-
Отже, він евакуювався швидше.	ну здатність каналів Са++ у мембранах гладко-
3. Решта страв містять білковий і вуглеводний	м’язових клітин шлунка.
компоненти. Основну роль у шлунковому трав-	12. Собака-донор, від якої кров уводилася
ленні відіграє розщеплювання білка. Тепер роз-	першому собаці, була нагодована, і в цій крові
глянемо особливості других страв і їх взаємозв’я-	були присутні травні гормони (гастрин та ін.) й
зок з першими стравами. Жир гальмує шлунко-	екзогенні стимулятори, що викликали секрецію.
ву секрецію, тому жирне м’ясо перетравлюється	Друга собака-донор була голодною.
повільніше, ніж пісне. Екстрактивні речовини м’я-	13. Гістамін, гастрин, соляна кислота, пепто-
са і овочів (що містяться у відварах) стимулюють	ни.
секрецію, тому найшвидше перетравлювання	14. Механорецептори шлунка подразнюють-
другої страви буде в другому випадку.	ся об’ємом їжі, тому у даному випадку спостері-
4. Найпоширеніший вид хірургічного втру-	гатиметься виділення соку в шлунку.
чання при тяжких формах ожиріння — зменшен-	15. Слизовий захисний шар Холендера обері-
ня розмірів шлунка шляхом резекції або накла-	гає епітелій шлунка від автоперетравлення.
дання спеціального обмежувача об’єму. Також	Якщо його порушити, може розвинутися вираз-
можливе видалення частини тонкого кишечнику	ка.
з метою зменшення поверхні всмоктування.	16. У шлунку розщеплюванню піддається спо-

5. Вочевидь, у момент досліду в шлунку Пет- лучнотканинний каркас жирової тканини, шма-

	тенкоффера вміст соляної кислоти, що має бакте-	ток сала розвалиться, а сам жир почне розщеп-
	рицидну дію, був особливо високим. Інші вчені,	люватися лише у ДПК після його емульгування
	що повторили його дослід, захворіли, і вельми	жовчними кислотами.
	тяжко.	17. Нормі відповідають дані проби С.
	6. Таку дистантну інформацію можна отри-	18. Капустяний відвар.
	мувати лише фізичним шляхом, за допомогою
	ендорадіозонда («радіопілюлі»). Це мікропереда-
	вач, який проковтується пацієнтом. Випроміню-	12.3. ТРАВЛЕННЯ
	вання передавача сприймається приймачем, роз-
		У ДВАНАДЦЯТИПАЛІЙ КИШЦІ.
	ташованим на тілі пацієнта. Характер випромі-
		РОЛЬ ПІДШЛУНКОВОГО СОКУ
	нювання змінюється залежно від рН шлунково-
		І ЖОВЧІ У ПРОЦЕСАХ ТРАВЛЕННЯ
	го соку, температури і т. ін.
	7. За Гейденгайном перерізувалися гілочки	Мотиваційна характеристика теми. Знання
	блукаючого нерва, Павлов же розробив таку
	модифікацію, за якої ці гілочки зберігалися. З	механізмів травлення у ДПК необхідне для розу-
	трьох фаз шлункової секреції дві — мозкова і	міння механізмів функціонування системи жив-
	шлункова — пов’язані з дією блукаючого нерва.	лення за умов різних функціональних станів, що
	Тому якщо дані фази збереглися, то операція ви-	забезпечує нормальний рівень метаболічних про-
	конана за Павловим. Якщо ж удається вияви-	цесів у тканинах.

206

Мета заняття. Знати:

1.Склад, властивості та механізми регуляції активності соку тонкого кишечнику.

2.Фізіологічні основи клінічних способів до- слідження функціонального стану ДПК, печінки, жовчного міхура і підшлункової залози.

Питання до усного і тестового контролю:

1.Охарактеризуйте роль печінки у травленні.

2.Опишіть механізми жовчоутворення і жовчо- виділення.

3.Опишіть роль жовчі у травленні.

4.Склад і властивості печінкової та міхурової жовчі.

5.Охарактеризуйте механізми регуляції утво- рення жовчі та її виділення в ДПК.

6.Методи дослідження виділення жовчі у лю- дини.

7.Охарактеризуйте секреторну функцію підшлункової залози.

8.Опишіть склад, властивості та кількість панкреатичного соку.

9.Охарактеризуйте роль панкреатичного соку в травленні.

10.Нервова та гуморальна регуляція панкреа- тичної секреції.

11.Фази регуляції панкреатичної секреції — цефалічна, шлункова, кишкова.

12.Методи дослідження секреції панкреатич- ного соку в людини.

Питання до письмової відповіді:

1.Охарактеризуйте механізми жовчоутворен- ня і виділення жовчі.

2.Дайте порівняльну характеристику печін- кової та міхурової жовчі.

3.Перерахуйте методи дослідження жовчо- утворення.

4.Перерахуйте фактори регуляції жовчоутво- рення і виділення жовчі.

5.Вкажіть кількість, склад і властивості пан- креатичного соку.

6.Перерахуйте функції панкреатичного соку

втравленні.

7.Перерахуйте методи дослідження зовнішньо- секреторної функції підшлункової залози.

8.Опишіть фази і види панкреатичної секреції та механізми їх регуляції.

Програма практичної роботи на занятті: до-

слідження емульгування жирів.

Методика проведення дослідження

За добу у людини відділяється 1000–1500 мл жовчі, одна з функцій якої — емульгування жирів, яке робить водорозчинними жирні кисло- ти.

Для роботи необхідні: лупа, предметні стекла, штатив, пробірки, лійки, піпетки, свіжа жовч, рослинна олія, паперові фільтри, вода.

Об’єкт дослідження — людина. Проведення роботи. Вплив жовчі на жири

можна спостерігати двома способами.

1. На предметне скло піпеткою наносять крап- лю води і краплю жовчі. До кожної краплі дода- ють невелику кількість рослинної олії, перемішу- ють і розглядають вміст обох крапель під лупою.

2. Поміщають у лійки паперові фільтри та змочують один водою, другий — жовчю. Встановлюють лійки в пробірки, що стоять у штативі, і в кожну лійку наливають по 10 мл рослинної олії. Через 45 хв визначають кіль- кість жиру, що профільтрувалася, в обох про- бірках.

Результати роботи та їх оформлення. Зама-

люйте в зошиті, як розподіляється жир у краплі води та в краплі жовчі. Визначте і запишіть ре- зультати фільтрації рослинної олії через фільтри, змочені водою та жовчю. На підставі отриманих результатів поясніть дію жовчі на жири.

Тестові завдання до самоконтролю рівня знань

1.Де утворюється секретин?

A.У нирці

B.У підшлунковій залозі

C.У печінці

D.У шлунку

E.У ДПК

2.Секретин стимулює виділення секрету підшлунковою залозою, в якому переважають:

A.Ферменти

B.Слиз і органічні компоненти

C.Бікарбонати

D.Кислота (соляна й ін.)

E.Кальцій

3.Утворення секретину головним чином сти- мулює:

A.Соляна кислота

B.Трипсиноген

C.Продукти гідролізу

D.Продукти ліполізу

E.Жоден із них

4.Які фактори мають пусковий вплив на ви- ділення підшлункового соку?

A.Гуморальні

B.Нервові

C.Трофічні

D.Ендокринні

E.Жоден із них

5.Який вплив мають гуморальні фактори на діяльність підшлункової залози?

A.Корегувальний

B.Трофічний

C.Рефлекторний

D.Пригнічувальний

E.Пусковий

6.Трипсиноген активується під впливом:

A.Секретину

B.Соляної кислоти

C.Ентерокінази

D.Гастрину

E.Усіх перерахованих

207

7.Які ферменти підшлункової залози активує трипсин?

A. Лише трипсиноген

B. Усі ферменти, крім трипсиногену C. Амілазу, хімотрипсиноген

D. Трипсиноген, профосфоліпазу А, проелас- тазу, прокарбоксипептидазу А і В

E. Ліполітичні

8.Які впливи є головними у регуляції секреції підшлункової залози?

A. Місцеві B. Нервові

C. Гуморальні

D. Нервові, гуморальні, місцеві E. Жоден із них

9.Які ферменти підшлункової залози синтезу- ються в активному стані?

A. Трипсиноген, хімотрипсиноген B. Прокарбоксипептидази

C. Протеази

D. Амілаза, нуклеази E. Усі перераховані

10.Провідне значення у регуляції секреції підшлункової залози належить:

A. Рефлекторним механізмам

B. Гастроінтестинальним гормонам C. Усі відповіді неправильні

D. Місцевим механізмам E. Усі відповіді правильні

Відповіді

1.E, 2.C, 3.A, 4.B, 5.A, 6.C, 7.D, 8.C, 9.D, 10.B.

Тестові завдання до самоконтролю рівня знань за програмою «Крок-1»

1.Найбільш концентрованою за своїм скла- дом є жовч:

A.Печінкова і міхурова

B.Змішана

C.Печінкова

D.Міхурова

E.Печінкова та змішана

2.Жовчоутворення (холерез) відбувається:

A.Постійно

B.Періодично

C.У такт зі скороченнями шлунка

D.Залежно від вмісту цукру в крові

E.Залежно від вмісту кисню в повітрі

3.Жовчовиділення (холекінез) відбувається:

A.Постійно

B.Залежно від вмісту кисню в повітрі

C.У такт зі скороченнями шлунка

D.Залежно від вмісту цукру в крові

E.Періодично

4.До складу жовчі практично не входять:

A.Жирні кислоти

B.Жовчні кислоти

C.Білірубін

D.Холестерин

E.Бікарбонат

5.Жовчні пігменти утворюються з: A. Холестерину

B. Муцину

C. Жовчних кислот D. Лецитину

E. Гемоглобіну

6.За умов захворювань печінки у крові ви- значають вміст білків та їх фракцій, тому що в печінці відбувається:

A. Утилізація білків крові

B. Посилення екстракції білків гепатоцитами C. Депонування білків

D. Синтез білка

E. Дезамінування амінокислот

7.Під впливом жовчі всмоктуються:

A.Моносахариди

B.Продукти гідролізу білків

C.Ліпіди і жиророзчинні вітаміни

D.Мінеральні солі

E.Цукор

8.Хіломікрони і ліпопротеїни з ентероцитів всмоктуються:

A.У кров

B.У лімфу

C.У ліквор

D.У синовіальну рідину

E.У плевральну рідину

9.Для вивчення жовчовиділення і складу жовчі використовують метод:

A.pH-метрії

B.Мастикаціографії

C.Зондування і холецистографії

D.Гастроскопії

E.Дуоденоскопії

10.Під час дуоденального зондування вияв- лено підвищення вмісту лейкоцитів у найбільш концентрованій порції жовчі. За цих умов най- більш вірогідне ураження:

A.Внутрішньопечінкових жовчних шляхів

B.Жовчного міхура

C.ДПК

D.Підшлункової залози

E.Печінки

Відповіді

1.D, 2.А, 3.E, 4.А, 5.E, 6.D, 7.C, 8.B, 9.C, 10.B.

Ситуаційні завдання

1. У людини порушений процес згортання крові. Лікування не давало результатів, поки не вдалося з’ясувати, що пацієнт страждає також на захворювання печінки з порушенням жовчо- утворення. Після проведення ефективної терапії

208