Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Кривов’яззя та клишоногість

.doc
Скачиваний:
36
Добавлен:
09.09.2014
Размер:
54.27 Кб
Скачать

Кривовяззя та клишоногість.

Курс IV.

Факультет медичний.

Кількість учбових годин 2,75

Актуальність теми. В загальній підготовці лікаря будь-якого профілю ця тема має певну значимість. Уроджене м’язове кривов’яззя по частоті займає 3-е місце після вродженого вивиху стегна та клишногості і составляє від 5 до 12% по відношенню до інших вроджених захворювань опорно-рухового апарата. Ця деформація частіше буває у дівчат і більш одностороння. Кривов’яззя – це неправильне положення голови, викликане викривленням шиї в ту чи іншу сторону. Кривов’яззя може бути вродженим чи набутим.

Причини та розвиток уродженого м’язового кривов’яззя досі залишаються не уясненими. За літературними даними прийнято рахувати, що уражене м’язове кривов’яззя виникає внаслідок вродженого пороку грудино-ключично-сосцевидного м’язу (Т.С.Зацепін, 1960р. та ін).

Травма спостерігається у момент пологів, мабуть тільки усугубляє розвиток змін у названому м’язі.

Виходячи із патогенезу, визначають: м’язову, осальну, неврогенну, дермо-десмогенну та компенсаторну форми кривов’яззя.

Серед вроджених пороків розвитку вроджена клишоногість займає перше чи друге місце. Частота від 0,5 до 2 випадків, на 1000 пологів (А.С.Фруміна, Т.С.Зацепін).

Вроджена клишоногість частіше у хлопчиків та частіше двобічна.

За думкої більшості авторів-клініцістів вказана деформація розглядається як порушення нормального розвитку зародиша. Т.С.Зацепін рахує, що причиною уродженої клишоногості повинні зміни форм кісток ступні, головним чином тараної.

Внаслідок деформації ступнів після народження дитини наступають зміни головним чином у м’яких тканинах, сухожилках та зв’язковому апараті. Кісткові зміни виникають значніше пізніше. Внаслідок проведення ступні подошвенної флексії та супінації – порушується розвиток таранної кістки – шийка подовжується і повертається внутрь. П’яткова кістка підтягується догори, а її внутрішня поверхня приближується до медіальної кісточки. Потовщена дельтовадна зв’язка та подошвенна флексія представляє собою важливу перепону для вправлення деформації.

Все викладане вище обгрунтовує актуальну та складну проблему діагностики та лікування таких вроджених вад як кривов’яззя та клишоногість.

Тому, знання методів сучасної діагностики цих захворювань, вивчення особливостей перебігу, засобів профілактики та лікування є актуальним.

Схема заняття:

Нозологія кривов’яззя та клишоногість розглядається згідно

представленої класифікації.

Класифікація кривовяззя та клишоногість:

Кривов’яззя:

Вроджені форми Набуті форми

Вроджене Вроджене При змі- При хро- При гост- При осі-

кривов’я- кривов’я- нах під- нічному рому фікуючо-

ззя при ззя при кожного міозіті міозіті му міозі-

зміні змінах м’яза грудин- грудин- ті, сарко-

грудин- трапеце- шиї но-клю- но-клю- мі грудин-

но-клю- подібно- чично- чичного но-клю-

чично- го м’яза сосково- м’яза чично-

сосцевид- го м’яза сосцевид-

ного м’яза ного м’яза

Артро- Кривов’я- Кліно- При При по- Криво- Кривов’я-

генні та ззя при видні ший- шкод- в’яззя ззя Гризе-

осальні зрощенні шийні них женні при ля

форми шийних хребці реб- хребців: інших

хребців рах туберку- захво-

(хвороба льоз, рюван-

Кліпеля- саркома, нях

Фейля) остео-

мієліт

Невро- При При Рефлексівна (біль)

генні спас- в’ялому кривов’яззя при

форми тично- паралі- захворюваннях

му чі м’я- сосцеподібного

пара- зів шиї виростка і т.п.

лічі

ший-

них

м’язів

Дермо Вродже- Рубцо-

та дес- ні склад- ве кри-

моген- ки шиї вов’я-

ні фор- ззя Рубцеве кривов’яззя після

ми після запалених процесів і травми

поши- глибоких тканин шиї

рених

по-

шкод-

жень

шкіри

Втори- Криво- Кривов’яззя при захворюван-

нні в’яззя нях внутрішнього вуха

(ком- при

пенса- захво-

торні) рюван-

форми нях

ока

Блок інформації.

Кривов’яззя – це неправильне положення голови, викликане викривленням шиї, частіше з нахиленням голови у сторону вкороченого м’яза та поворотом лиця в протилежну сторону.

Частіше кривов’яззя – м’язове, уроджене, що трааляється у дівчат.

Пальпаторно виявляємо вкорочений, веретеноподібно деформований м’яз чи м’язи при двобічному кривов’яззі.

Лікування треба починати з моменту виявлення кривов’яззя, але не раніше 2-х тижневого терміну з дня народження (грижневе ускладнення).

Консервативне лікування. Коригуюча гімнастика, направлена проти елементів деформації (3-5 хв.), частота – після кожного перепелинання, після чого накладається чепчик-ліфчик. Дитина в ліжку укладається протилежно світлу. З 4-5 тижня призначається масаж м’язів шиї та надпліччя. Цим маніпуляціям треба навчитися матері дитини (лікарю).

Коли дитина стає старшого віку призначають фізметоди лікування, коригуючі пов’язки по Шанцу.

Якщо консервативне лікування неєфективне, то у 10-11 міс. треба ставити питання про оперативне втручання (операція по Зацепіну), яке направлене на усунення деформації шиї з послідуючим накладанням коригуючих м’язів м’яких пов’язок по Шанцу.

Якщо кривов’яззя виявлено у 2-3-х річному віці, проводять підготовку коригуючими гіпсовими напівкорсетами з головоутримачем, а потім оперують.

Але в цьому віці не завжди вдається усунути такі вади, як деформації кісток лицьового черепу, шийного відділу (клиноподібні тіла хребців), деформація вуха.

Клишоногість:

Вроджена клишоногість поділяється на дві клінічні форми: типову (80%) та нетипову (20%).

Типові форми поділяються на:

а) легкі – зустрічаються рідко;

б) м’якотканинні, зв’язочні форми;

в) кісткові – малорухомі форми.

Нетипові форми – внаслідок артрогрипоза, амніотичних перетяжок.

Положення ступні при клишоногості характеризується: а) подошвенним згинанням ступні (еквінус); б) супінацією; в) приведенням ступні у передньому відділі (аддукція); борозда інфлексії (Адамса).

Ускладнення при лікуванні кривов’яззя та клишоногості.

1. Порушення кровообігу при накладанні коригуючих гіпсових пов’язок (чобітків).

2. Пролежні м’яких тканин.

3. Рецидиви кривов’яззя та клишоногість.

4. Післяопераційні ускладнення (інфекційні ускладнення, порушення зон росту та ін.).

Блок інформації.

Вроджена клишоногість поділяється на дві клінічні форми: типову (80%) та нетипову (20%).

Тпові форми поділяються на:

а) легкі – зустрічаються рідко;

б) м’якотканинні, зв’язочні форми;

в) кісткові – малорухомі форми.

Нетипові форми – внаслідок артрогрипоза, амніотичних перетяжок.

Клінічні проявлення (типові форми) клишоногості:

а) приведення ступні у передньому відділі (аддукція);

б) супінація;

в) подошвенне згинання ступні (еквінус); бороздою інфлексії на подошві (борозда Адамса).

Лікування.

Консервативне. Починають після 2-х тижневого віку у пологовому будинку або у дитячій поліклініці. Перші 1,5-2 місяці призначають коригуючу гімнастику, направлену на усунення 3-х компонентів деформації ступні з послідуючим бінтуванням фланельовим м’яким бінтом по Фінку (в-подібнц пов’язки). Цим маніпуляціям треба навчатися лікарю, матері чи родичів дитини. В залежності від форми клишоногості далі призначають коригуючі етапні гіпсові пов’язки (“чобітки”), які у зв’язку з ростом дитини, треба змінювати через 7-10 днів.

Коли елементи клишоногості усунути (6-8 міс.) і дитина починає повзати та становитися на ноги, виготовляють емалітинові чобітки, у яких вона далі перебуває до году.

Якщо консервативне лікування не ефективне, то призначають в 11-12 міс. оперативне лікування.

Оперативне лікування (найчастіше по методу Зацепіна) направлене на усунення деформацій шляхом розсічення сумочно-зв’язочного апарата ступні, подовження сухожилок м’язів, які обумовлюють елементи деформації ступні, накладанням коригуючої гіпсової пов’язки (“чобіток”).

Лейтмотив консервативного або оперативного лікування – до моменту прямоходіння (опори на ступню) далі повинно проходити трансформацію кісток, сумково-зв’язкового апарата ступні у нормальному напрямку.

Якщо клишоногість виявлена у старшому віці, то оперативне лікування вже проводиться у напрямку резекції кісток (по Кусліну та ін.) типу 3-х суглобового артродезу з ціллю формування нормальних осьових співвідношень ступні і корекції гіпсовими пов’язками та ортопедичним взуттям.

Матеріали методичного забезпечення заняття.

  1. Тестові завдання та ситуаційні задачі для підготовчого, основного, заключного етапу заняття та самопідготовки (див.”Посібник для практичних занять”).

  2. Препарати кісток шийного відділу хребта та черепа; кісток ступні, муляжі.

  3. Набір пентгенограм.

  4. Сантиметрова смужка, кутомір.

  5. Тематичні таблиці.

  6. Курація тематичних хворих.

  7. Тематичні слайди, проектор.

Література:

  1. Волков М.В., Дедова В.Д., Детская ортопедия – М.: Медицина, 1980, 312 с.

  2. Маркс В.С. Ортопедическая диагностика.-Минск, 1978,-521 с.

  3. Погорельский Гипсовая техника К., 1961,-187 с.

Трубников В.Ф. Заболевания и повреждения опорно-двигательного аппарата.- К.Здоров”я, 1984,-328с.

Соседние файлы в предмете Травматология и ортопедия