Розподіл ділянок тіла на пропорційні цуні.

Ділянка тіла	Відстань	Кількість цуней
Голова та шия	Передньо-межа волосистої частини голови Глабела (надперенісся) – середина передньої межі росту волосся на лобі Ширина лоба від кута межи росту волосся на лівій скроні до такого ж кута на правій. Верхівки соскоподібних відростків – по задній поверхні шиї	12 3 9 9
Передня поверхня тулова	Основа мечоподібного відростка (нижній край тіла грудини) – центр пупка Центр пупка – верхній край лонного симфізу Між сосками у чоловіків, середньоключичними лініями у жінок	8 5 8
Задня поверхня тулова	Між медіальними краями лопаток (при максимальному їх розведенні, долоні охоплюють лікті)	6
Верхня кінцівка	Передній (задній) край підпахвинної складки – ліктьова складка (кінець ліктьового відростка) Ліктьова складка (кінець ліктьового відростка) – поперечна кладка променево-запясткового суглоба	9 12
Нижня кінцівка	Верхівка великого вертлюга стегнової кістки – нижній край нанколінника Нижній край надколінника (підколінна складка шкіри) – центр (найбільш виступаюча частина) латеральної кісточки Нижній край надколінника (підколінна складка шкіри) – центр (найбільш виступаюча частина) медиальної кісточки	17 16 15

Наприклад ширина лоба від лівого кута межі роста волосся на скроні до правого дорівнює 9 цуням. Відстань між переніссям між внутрішніми кінцями бровей до зовнішнього потиличного горба – 12 цуней. Ширина грудної клітки від середньої лінії до латерального кінця акроміона – 8 цуней. На спині відстань між середньою лінією і внутрішнім краєм лопатки (коли пацієнт охоплює лікті долонями) – 3 цуні.

Плече від пахвинної шкірної складки до шкірної складки ліктьового суглоба – 9 цуней. Передпліччя від шкірної складки ліктьового суглоба до складки променевозапясткового суглоба – 12,5 цуней. Стегно від верхнього краю надколінника до рівня промежини – 12 цуней. А стегно позаду від сідничної складки до підколінної складки – 13 цуней. Гомілка від щілини колінного суглоба до зовнішньої кісточки – 16 цуней, а до внутрішньої кісточки – 15 цуней.

В деяких випадках зручніше користуватися як одиницею вимірювання шириною пальців лікаря (маючі на увазі, однак, ширину пальців пацієнта). Так, ширина великого пальця біля основи нігтьового ложа дорівнює 1 цуневі. Ширина двох пальців, ІІ і ІІІ стулених разом дорівнює 1,5 цуням. Ширина трьох пальців, ІІ – IV, є 2 цуня. А чотири пальці, ІІ – V, становлять 3 цуні.

Після приблизного місцевстановлення ТА проводиться остаточне пальпаторне визначення її локалізації. Його проводять легким натискування кінчиком напівзігнутого ІІ пальця на ділянку шкіри, де має розташовуватися ТА. При чому лікар відчуває під пальцем певне заглиблення, ямку чи то між мязами, між сухожиллями, між кістками чи заглиблення в рельєфі кісток і т.п. А пацієнт в цей час відчуває специфічні відчуття, “відчуття точки”, підвищену чутливість, при деяких патологічних станах інколи відчувається спонтанний біль. При пальпації найбільш чутливих ділянок (обличчя, кисть, стопа) здебільшого відзначається незначний біль. При чому слід зважати на загальний стан больової чутливості у пацієнта (гіпо- чи гіпералгізія) і відповідно регулювати силу натискування при визначенні ТА.

Останнім часом набули поширення численні технічні пристрої для визначення ТА, зокрема апарати, які діють за принципом вимірювання електропровідності шкіри. Як правило, електроопір шкіри в акупунктурній зоні нижчий, ніж в оточуючих ділянках.

Процедура визначення ТА нескладна. Шкіру акупунктурної зони обробляють і знежирюють. Індиферентний електрод закріплюють на любій дручній ділянці тіла пацієнта. Торкаючить до поверхні шкіри (рівномірно, без сильного натискування) в ділянці, що досліджується активним електродом мацаком, за показаннями мікроамперметра і спрацьовуванню світлової або звукової сигналізації (пошукову інтенсивність струму підбирають індивідуально) визначають необхідні ТА.

Початківцям ми радимо спочатку добре навчитися визначати ТА за класичною методикою.