1.4 Основні шляхи реалізації національного виховання

Сім'я, школа, позашкільний заклад, можуть успішно виконати виховні функції лише за умови цілеспрямованого й всебічного вивчення кожної дитини на всіх етапах її життя.

Національне виховання нерозривно пов'язане з мовою, історією, культурою, традиціями, обрядами і звичаями народу. Важливо наповнити навчальний процес українознавчими предметами, подбати про створення відповідного мікроклімату у навчальних закладах. Необхідно домогтися, щоб кожен учень володів українською мовою, знав історію і культуру українського народу.

Основними шляхами реалізації концепції національного виховання є:

• якісне оновлення змісту, форм і методів виховання;

• розробка теоретико-методологічних основ безперервної системи національного виховання;

• розробка та застосування оригінальних педагогічних технологій, нових підходів, виховних систем, які б відповідали потребам розвитку особистості, сприяли б розкриттю її талантів, духовно-емоційних, розумових і фізичних здібностей;

• створення експериментальних центрів для опрацювання виховних інновацій, пропаганда передового досвіду новаторів виховної роботи;

• гуманізація і гуманітаризація виховання дітей і молоді, перебудова і вдосконалення роботи існуючих навчально-виховних закладів, створення виховних закладів нового типу (різних форм власності);

• вивільнення педагогіки виховання від зайвої уніфікації, політизації, тоталітаризму, ідеологізації, авторитаризму;

• об'єднання зусиль державних і громадських інституцій у вихованні молоді, сприяння діяльності дитячих та юнацьких організацій;

• залучення до виховної роботи висококваліфікованих і талановитих народних умільців, батьків, представників громадськості, національної еліти з науки, культури та мистецтва;

• організація та забезпечення педагогічного всеобучу батьків з метою підвищення ефективності сімейного та родинного виховання;

• створення гнучкої, оперативної і злагодженої системи науково-теоретичної і методичної підготовки і перепідготовки педагогів; постійне оновлення та удосконалення її змісту, форм і методів;

• розвиток різноманітних дитячих і молодіжних об'єднань за інтересами, позашкільних освітньо–виховних закладів;

• розвиток індивідуальних здібностей і талантів, забезпечення умов їх самореалізації, пошук, розвиток та підтримка юних талантів і обдаровань, формування національної інтелектуальної еліти суспільства;

• створення системи управління безперервним вихованням у районі, області, державі, визначення повноважень цих керівних органів;

• організація вивчення культурної спадщини регіонів України, історії, літератури, фольклору, музики, театру, живопису, культурних зв'язків з народами інших країн.

Розділ 2. Дослідно-експериментальна робота з реалізації національного виховання в ЗОШ №1 м. Білгорода-Дністровського

2.1 Експериментальна технологія виявлення рівня сформованості національної свідомості школярів

Базою проведення дослідження було обрано загальноосвітню школу №1 м.Білгорода-Дністровського, в якості досліджуваних було обрано 7-А та 7-Б класи.

На підставі аналізу психолого-педагогічної літератури, спостережень за навчальною діяльністю школярів, самооцінок учнів та експертних оцінок визначені основні критерії рівнів сформованості національної свідомості старшокласників.

На основі цих критерій рівня сформованості національної свідомості школярів і було розроблено тестове опитування для учнів. Методика: «Рівень сформованості національної свідомості підлітків».

Першим етапом дослідження було проведення констатуючого експерименту, метою якого було визначення наявності сформованості рівня національної свідомості учнів 7-их класів. В експерименті брали участь основна група (7-Б клас) і контрольна група (7-А клас). Дослідження складалось з одного тесту, позакласних заходів та уроків музики.

Враховуючи рекомендації з педагогічних досліджень нами було розроблено методику, яка складалась з таких етапів:

- підготовка і розробка методичного матеріалу;

- проведення обробки даних після досліджень;

- підведення підсумків проведеної методики.

Тест складався з десяти запитань, учневі потрібно було дати відповіді на ці запитання та обвести кружечком вибрану ними відповідь. Результати проведеного тестування представлені у вигляді таблиць та діаграм.

Загалом результати тестування показали,що рівень сформованості національної свідомості учнів 7-Б класу майже однаковий порівняно з учнями 7-А класу.

Перше та друге запитання методики дають змогу визначити рівень сформованості національної свідомості за таким критерієм як: ставлення до України. Результати отримали такі: високий рівень в 7-Б (54%) класі вищий ніж у 7-А класу на 5%. Середній рівень в 7-Б(36%)класі вищий ніж 7-А класу на 5%. Низький рівень в 7-Б нижче на 10% ніж у 7-А.

3 і 7 запитання дають змогу визначити рівень сформованості національної свідомості за таким критерієм як: ставлення до народних свят, звичаїв та обрядів. Результати отримали такі: Високий рівень за даними критеріями в 7-А класі -36%, а в 7-Б - 37%. Середній рівень в 7-Б класі 52%. Він вище на 2% ніж у 7-А. Низький рівень в 7-Б - 12%, в 7-А - 13%.

5 запитання про ставлення до рідної мови дало нам змогу оцінити рівень сформованості національної свідомості за таким критерієм як: ставлення до рідної мови. Результати отримали такі: Високий рівень в 7-Б -88%,а в 7-А - 79%. Середній рівень в 7-Б - 8%,а в 7-А - 14%. Низький рівень в 7-Б - 8%,а в 7-А - 7%.

Проаналізувавши відповіді учнів на 6 запитання ми побачили, що рівень сформованості національної свідомості за таким критерієм як: ставлення до нації. Результати отримали такі: Високий рівень в 7-Б – 44%,а в 7-А – 50%. Середній рівень в 7-Б – 56%, а в 7-А – 45%. Низький рівень в 7-Б – 0% в 7-А – 5%.

Рівень сформованості національної свідомості за таким критерієм як: ставлення до рідного краю, рідної землі можна визначити за відповідями учнів на 4 та 8 запитання. Результати отримали такі: Високий рівень в 7-Б - 26%, а в 7-А - 29%. Середній рівень в 7-Б - 44%,а в 7-А - 46%. Низький рівень в 7-Б -30%, а 7-А - 25%.

Після аналізу відповідей на 9 та 10 запитання ми можемо подати рівень сформованості національної свідомості за критерієм: ставлення до нації у такому процентному співвідношенні. Результати отримали такі: Високий рівень в 7-Б – 44%, в7-А – 40%. Середній рівень в 7-Б – 40%, а в7-А – 43%. Низький рівень в 7-Б – 16%, в 7-А – 17%.

Отже, ми підрахували отримані результати за відповіді на всі запитання методики та визначили середні показники рівня сформованості національної свідомості за всіма критеріями. Результати отримали такі: Високий рівень в 7-Б – 48,1% , а в7-А – 48,1%. Середній рівень в 7-Б – 36,6%, а в7-А – 35,6%. Низький рівень в 7-Б – 15,3%, а в 7-А – 16,3%.