2.2 Урок музики, як основна форма реалізації національного виховання.

На основі аналізу констатуючого експерименту було проведено формуючий експеримент. Разом з вчителем музики була спланована система роботи з учнями. До цієї системи були включені розробка уроків, занять, індивідуальної роботи, спрямованої на перевірку гіпотези та здійснення завдань дослідної роботи. Під час формуючого етапу ми ставили мету порівняти результати роботи в експериментальному і контрольному класах, які мали відмінності в організації навчального процесу.

В експериментальному і контрольному класах процес формування національної свідомості проводився за різною навчальною програмою. Різниця була в тому, що в експериментальному класі формування національної свідомості проводився за допомогою уроків музики та позакласних заходів з уклоном на українську культуру (музику та національний український розпис), традиції та звичаї, а в контрольному класі звичайні уроки та позакласні заходи за планом.

Формуючий експеримент почався через тиждень після проведення констатуючого. Першим його етапом було проведення уроків музики на теми: «Музичні символи України» (Додаток 1),«Народні образи в операх М.Лисенка» та «Прелюд пам’яті Т.Шевченка». Ці уроки показали учням та допомогли їм усвідомити важливе значення музичних творів – пісень, що стали державним та духовними символами українського народу; на прикладі пісень «Молитва за Україну» М.Лисенка та «Ще не вмерла України» М. Вербицького підкреслити непересічну громадську і духовну роль музики в житті народу та держави. Допомагали формувати вокально-хорові навички та розвивати інтерес до патріотичних образів у музичних творах На уроках був проявлений високий рівень активності дітей на уроці, розуміння навчального матеріалу. Також діти бажали аналізувати відповіді товаришів, тим самим було вирішено питання дисципліни на уроці. Разом з тим, в процесі взаємодії на уроці в учнів розвивались такі якості як уважність і доброзичливість, підтримка, колективізм, патріотизм, кращі моральні та духовні якості.

Наприклад,на уроці музики на тему «Музичні символи України» діти досить добре порівнювали контрастні за характером музичні образи. Зацікавились українською класичною музикою та глибоким відчуття втілених у музичних творах настроїв. Учні зрозуміли, чому саме Гімн України «Ще не вмерла України» М. Вербицького, «Реве та стогне Дніпр широкий», «Молитва за Україну» та «Україна» Т. Петриненко являються музичними символами України, як потрібно слухати та вести себе при звучанні гімну, інших національних піснях. Вдалось закріпити поняття та засоби музичної виразності за допомогою яких змальовується образ України. Учні зацікавились темою та почали пропонувати назви інших творів, що за своїм духовим і патріотичним значенням можуть стати музичними символами українського народу.

Також на уроках музики проводилась вокально–хорова робота по розучувані та вивчені українських пісень, що сприяло підвищенню національної свідомості,розвиток вмінь спостерігати за інтонаційним розвитком музичних образів, порівнювати ти відтворювати контрастні за характером музичні образи.

Дуже емоційно учні сприйняли твір Я.Степового «Прелюд пам’яті Т.Шевченка» так як він виконувався на фортепіано «в живу». Учнів вразила техніка виконання, передавання зміст твору та емоційний стан піаніста. Вони аплодували та просили на біс, хоча життя та творчість їх не дуже зацікавила. Це дає змогу зробити висновок,що дітям на уроках музики мало дається зразків класичних творів в виконанні «в живу», тому вони часто відволікаються під час прослуховування творів на засобах технічного навчання.

Перший етап мав організаційну направленість, але результати були позитивними та помітними.