Школа Уманський нвк "Загальноосвітня школа-інтернат і – ііі ступенів імені ю.О. Гагаріна - педагогічний ліцей"

Дата 28.02.2012 Клас 9

Предмет: Геометрія

Тема: Скалярний добуток векторів

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Мета:

навчальна: домогтися засвоєння учнями поняття «скалярного добутку векторів», його основних властивостей та формул, а також які вектори називають перпендикулярними та умови перпендикулярності векторів.

розвивальна: розвивати пам'ять та логічне мислення учнів.

виховна: виховувати старанність, кмітливість, наполегливість та формувати особисту відповідальність за власний результат.

Обладнання уроку:

Протягом уроку вчитель використовував графічні засоби навчання: малюнки картинки, схеми. Також були використані підручники і навчальні посібники:

Мерзляк А.Г., Полонський В.Б., Якір М.С. Геометрія: підручн. для 9 кл. загальноосвіт. навч. закладів. – Х.: Гімназія – 2010. – 272 с.: іл.

Бровченко О.М. Геометрія в таблицях і схемах: К.: ТОВ «ВП Логос-М», 2008. – 128 с.

Зміст уроку:

Зміст уроку відповідає програмі та завданням уроку.

Була проведена дидактична обробка уроку.

Урок сприяє розвитку логічного мислення, пам’яті, уваги, уяви, культури математичного мовлення та письма, вміння самостійно аналізувати і робити висновки.

Учні вперше ознайомилися з поняттям скалярного добутку векторів, формували уміння відтворювати зміст названих тверджень, використовувати ці твердження при розв’язуванні задач, вчилися самостійно аналізувати і робити висновки.

Вчитель на уроці давав самостійні завдання, створював проблемні ситуації і активну самостійну діяльність учнів. У результаті цього відбувається творче оволодіння професійними знаннями, навичками, уміннями і розвиток розумових здібностей.

Вчитель розвивав загальнонавчальні й спеціальні вміння і навички. Розвинулися такі загально навчальні вміння і навички:

• організаційні вміння і навички - учні опановували раціональними способами організації свого навчання, самостійно добирали необхідне навчальне приладдя і підтримували порядок на робочому місці;

• загальнопізнавальні вміння – покращували уміння спостерігати та розмірковувати, запам’ятовувати й відтворювати матеріал, виділяти в предметах озна­ки та якості, розрізняючи їх за значущістю (головні, пос­тійно притаманні об'єкту, і другорядні, які за певних обс­тавин можуть з'являтися, а за інших — зникати), встановлювати тотожність, схожість і відмінність між кіль­кома предметами, визначати з допомогою вчителя найіс­тотніші ознаки у виконуваній роботі, встановлювати ло­гічну послідовність викладу подій, застосовувати деякі прийоми смислового заучування (встановлювати логічну і часову послідовність), виконувати логічне групування об'єктів (за видовими і родовими ознаками, вилучати "зайвий" серед чотирьох-п'яти однорідних).

• загальномовленнєві – учні підвищували культуру мовлення і слухання, зосереджено слу­хали вчителя й товаришів, говорили не поспішаючи, чіт­ко, вільно в процесі діалогічного і монологічного мовлен­ня

• контрольно-оцінні – засвоювали способи перевірки та самоперевірки, оцінювання одержаних результатів, користувалися спо­собами перевірки, застосовуючи алгоритми й пам'ятки, контролювали послідовність виконання роботи та її про­міжні результати, висловлювали оцінні судження щодо якості своєї роботи.

Розвинулися і спеціальні вміння та навички: розв’язування задач, здійснення обчислень, навички доведення теорем, використовування властивостей певного предмету на практиці.

Протягом уроку дотримувалися внутрішньопредметних зв’язків. Учні використовували знання і навички засвоєні на попередніх уроках.

Зміст уроку сприяв розвитку інтересу до навчання. Учні активно відповідали на запитання вчителя. Впевнено розв’язували завдання біля дошки.

Тип і структура уроку:

Був доцільно обраний тип уроку засвоєння нових знань та вмінь.

Урок складався з таких етапів:

І. Організаційний момент.

ІІ. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань.

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

спеціальні уміння.

ІV. Сприймання та первинне усвідомлення нового матеріалу.

VІ. Первинне застосування знань у стандартних ситуаціях.

VІІ. Повідомлення домашнього завдання.

VІІІ. Підсумок уроку. Оцінювання.

Етапи уроку логічно зв’язані між собою. Структура уроку відповідає даному типу уроку. Була забезпечена цілісність і завершеність уроку. Вчитель при подачі нового матеріалу наводив багато прикладів. У кінці уроку вчитель перевірив як учні засвоїли нову тему.

Реалізація принципів навчання:

Вчитель дотримувався принципу спрямованості навчання на комплексне вирішення завдань. Домагався того, щоб кожен учень оволодів знаннями, вміннями і навичками, зафіксованими в програмі з математики. Також вчитель проводив таку діяльність:

- проводив роботу з морального, трудового, естетичного виховання учнів засобами математики;

- здійснював світоглядну спрямованість шкільного курсу математики;

- проводив роботу з оволодіння логічними операціями, судженнями, логічними висновками;

- розвивав в учнів мислення, усну та письмову мову учнів;

- розвивав в процесі вивчення шкільного курсу математики уявлення, пам'ять, увагу учнів, їхню волю, емоції, інтерес, здібності.

Науковість навчання полягає у тому що вчитель ознайомив учнів з емпіричними, логічними та математичними методами наукового пізнання;вчив школярів помічати і обґрунтовувати математичні закономірності; впроваджував в навчальний процес елементи проблематичності; розвивав динаміку розвитку самої науки математики; стежив за правильністю формулювань при визначенні математичних понять, побудові доказів, вирішенні задач; привчав учнів критично ставитися до кожного судження, не вважати доведеним те, що не обґрунтовано; розрізняти визначення, теореми та ознаки.

Щоб стимулювати позитивне ставлення учнів до навчання, формувати у них інтерес до знань, потреби в знаннях вчитель:

• пояснював учням громадянську й особисту значущість вивчення математики;

• стимулював активну розумову діяльність учнів за допомогою математичних завдань, прийомів і методів навчання;

• розвивав оперативний бік навчання: вчив працювати зі шкільними підручниками, логічно вірно будувати відповідь, вирішувати математичні завдання;

• пред'являв явні вимоги до навчальної діяльності школярів, здійснював контроль за результатами навчання і об'єктивно виставляв оцінки.

Принцип доступності вчитель реалізував так:

• використовував і здійснював процес навчання на основі реальних розумових здібностей учнів класу;

• спирався в процесі навчання на вікові та індивідуальні особливості учнів;

• виконував вимоги програми до математичної постановки учнів при плануванні змісту навчання;

• спирався на знання учнів, рівень їх загальнонавчальних умінь і навичок, враховував їх працездатність;

• не допускав розумових перевантажень, використовував різні заходи допомоги учням.

Наочність вчитель використовував для кращого усвідомлення учнями нового матеріалу, точнішого розуміння поставлених завдань. Також для того щоб полегшити учням процес розв’язання завдань.

Для дотримання принципу систематичності і послідовності вчитель:

• виділяв системи понять і найбільш важливих правил, теорем, які складають основу досліджуваного матеріалу, визначення місця даного матеріалу в системі математичних знань;

• виділяв логічну структуру і логічний тип вивчення нового матеріалу, організовував цілеспрямоване і систематичне повторення;

• систематично використовував різні види наочності: таблиці, схем і малюнки;

• здійснював внутріпредметні і міжпредметні зв'язки.

• навчав від простого до складного, від уявлень до понять, від відомого до невідомого, від знань до умінь, а від них - до навичок.

При індивідуалізації та диференціації навчання вчитель:

- постійно вивчав особливості мислення кожного учня, здатності його пам'яті, окремих аналізаторів (слух, зір);

встановлював, які індивідуальні особливості учнів впливають на процес навчання позитивно, які негативно і які - нейтрально;

- використовував різні прийоми, які враховують засвоєння матеріалу різними учнями.

Протягом уроку переважав репродуктивний характер пізнавальної діяльності.

Для досягнення свідомості, активності та самостійності учнів вчитель:

• виховував у школярів відповідальне ставлення до навчання як до одного з головних шляхів формування самоусвідомлення навчання;

• домагався глибокого осмислення навчального матеріалу, виробляв вміння використовувати математичні знання на практиці;

• допомагав учням виявляти і виправляти математичні і логічні помилки; навчав їх навичкам самоконтролю;

• впроваджував різні способи і прийоми навчання для того, щоб забезпечити активну участь у навчальній роботі учнів з різними типами запам'ятовування, мислення з різними інтересами і здібностями;

• використовував різні види взаємодопомоги при навчанні;

• розширював форми і методи самостійної роботи учнів;

• вчив школярів використовувати раціональні прийоми організації навчальної діяльності, умінню складати план доведення теореми, план відповіді;

Методи навчання:

Застосовувані методи високою мірою відповідали завданням уроку. Репродуктивні та пошукові методи сприяли активізації навчання школярів.

Самостійна робота учнів забезпечувала розвиток пізнавальної самостійності учнів. Ефективність використаних методів полягає в тому, що за їх допомогою учні засвоїли знання в готовому вигляді, виконуючи інтелектуальні і практичні дії по зразку який надав вчитель. Учні послідовно і цілеспрямовано вирішували завдання різної складності, в процесі якого вони активно засвоювали нові знання і уміння.

Організація навчальної роботи на уроці:

Постановка навчальних завдань здійснювалась на високому науковому рівні, і було досить ефективною на кожному етапі. Протягом уроку чергувалися різні види діяльності учнів. Вчитель спостерігав за діяльністю учнів під час уроку, перевіряв результати виконаних завдань. Після чого були справедливо оцінені знання та вміння учнів.

Вчитель здійснював розвиток логічного мислення, уміння порівнювати та робити висновки. Використовував різні прийоми для організації учнів. В кінці уроку вчитель підводив підсумки, задавав питання учням.

Система роботи вчителя:

Учитель правильно організував роботу на уроці: правильно розподілив час, доцільно переходив від одного етапу до іншого, керував навчальною роботою учнів, слідкував за дисципліною та порядком у класі. Вчитель протягом уроку дотримувався педагогічного такту, нормального психічного стану. Характер спілкування демократичний, був об’єктивним та чесним по відношенню до дітей.

Система роботи учнів:

Учні вели себе активно на різних етапах уроку. В учнів середній рівень сформованості методів та прийомів роботи. До вчителя ставилися з повагою. На уроці поводили себе спокійно, не порушували дисципліни. Показали середній рівень засвоєння основних знань і вмінь. Діти уміють творчо застосувати знання, уміння і навички.

Загальні результати уроку:

Урок пройшов згідно плану. Середній рівень реалізації загальноосвітньої, виховної і розвивальної мети уроку. Рівень засвоєння знань і способів діяльності учнів знаходиться на 2 рівні.

Вчитель провів урок на науковому сучасному рівні, постійно слідкував за мовою учнів, виправляв допущені помилки. За допомогою підібраних завдань було досягнуто середньої ефективності уроку.

Для поліпшення якості уроку потрібно задіяти більшу частину учнів, оскільки протягом уроку була низька продуктивність: розв’язано мало задач.

«Затверджую»

Груповий керівник

«___»__________2011 р.

ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПЛАН

роботи студента-практиканта 3 курсу, групи 4 на період

проходження педагогічної практики

з 27 лютого по 11 березня в «Уманський НВК – педагогічний ліцей»

№	Зміст і види роботи	Термін викон.	Відмітка про викон.	Зауваж метод.
	Розділ І Навчальна діяльність
1.	Відвідати 10 уроків з математики	29.02-07.03	виконано
2.	Відвідати 10 уроків у закріпленому класі	27.02-07.03	виконано
3.	Написати 20 аналізів уроків	27.02-07.03	не виконано
4.	Перевірити зошити і щоденники	27.02-07.03	виконано
5.	Написати один повний аналіз уроку	05.03	виконано
	Розділ ІІ Методична діяльність
1.	Ознайомитися з документацією школи	27.02- 29.02	виконано
2.	Ознайомився з шкільним кабінетом математики	03.03	виконано
3.	Вивчити календарний і тематичний плани вчителя математики	02.03	виконано
4.	Описав досвід вчителя математики	07.03	виконано
	Розділ ІІІ Виховна діяльність
1.	Провести виховну годину «8 березня – свято весни»	06.03	виконано
2.	Розробити і провести позакласний виховний захід з математики «Найрозумніший»	07.03	виконано
	Розділ ІV Наукова діяльність
1.	Проведення анкетування учнів з теми «Електронні засоби навчання»	05.03	виконано
Розділ VІ Суспільно-корисна діяльність
1.	Генеральне прибирання кабінету математики	01.03	виконано

УМАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ПАВЛА ТИЧИНИ