3. Методики оцінки трудового потенціалу підприємства.

Витратні методики оцінки трудового потенціалу підприємства чи окремого працівника прирівнюють розмір трудового потенціалу підприємства (працівника) до суми минулих витрат на його підготовку, поточне утримання та майбутній розвиток.

Найкращим показником ефективності використання трудового потенціалу підприємства чи окремого працівника є продуктивність праці.

Оцінка потенціалу на основі одиниці живої праці дозволяє краще врахувати ефективність використання трудового потенціалу підприємства.

Алгоритми результатної оцінки трудового потенціалу базуються на постулаті щодо корисності праці персоналу підприємства. Як правило, в якості ефекту роботи працівників підприємства приймають кількість чи вартість виготовленої продукції. Але при цьому виникають значні труднощі у визначенні конкретних результатів окремих категорій персоналу.

4. Основи управління трудовим потенціалом підприємства.

З метою вирішення проблеми оцінки та управління трудовим потенціалом підприємства можна рекомендувати такий алгоритм:

1. Розподіл працівників підприємства на однорідні групи за професійними, кваліфікаційними, статево-віковими та іншими критеріями.

2. Створення системи факторів, що зумовлюють інтенсивність праці та її результативність у розрізі окремих трудових сегментів підприємства.

3. Комплексний опис та оцінка результатів діяльності підприємства, у розрізі різних систем структуризації, з проведенням факторного аналізу їх розміру.

4. Оцінка трудового потенціалу певних сегментних груп працівників підприємства.

5. Аналіз розміру та факторних залежностей трудового потенціалу груп працівників, а також розробка по кожному з виявлених істотних чинників системи заходів щодо управління ними.

Тема 10. Оцінка вартості бізнесу

1. Особливості методів оцінки вартості бізнесу.

Оцінка вартості бізнесу — це акт чи процес формування точки зору оцінювача та підрахунку вартості бізнесу, цілісного майнового комплексу або пов’язаних з ним прав.

Витратний підхід : Простий балансовий метод, Метод регулювання балансу, Метод ліквідаційної вартості, Метод вартості заміщення, Метод чистих активів, Метод накопичення активів.

Результатний : Метод прямої капіталізації доходів, Метод дисконтування грошового потоку, Метод економічного прибутку, Метод додаткових доходів

Порівняльний : Метод мультиплікаторів, Метод галузевих співвідношень, Метод аналогового продажу чи ринку капіталу

Яна

1. Методи витратного підходу до оцінки вартості бізнесу.

Оцінка вартості підприємств (бізнесу) з застосуванням методів витратного (майнового) підходу здійснюється виходячи з величини тих активів і зобов'язань, які придбало підприємство за період свого функціонування на основі принципу заміщення. Актив не повинен коштувати більше витрат на заміщення його основних частин. Активи і зобов'язання підприємства в рамках витратного підходу приймаються до розрахунку за ринковою вартістю. Визначення іншої вартості активу або зобов'язання, якщо договором або нормативним правовим актом не встановлено інше, повинно бути аргументовано. Витратний підхід в оцінці вартості майна підприємства, бізнесу розглядає вартість з погляду понесених витрат. Як правило, даний підхід застосовується при оцінці об'єктів нерухомого майна, контрольних часток (інтересів) в підприємствах або є інвестиційними/холдинговими, або не розглядаються як діючі підприємства. У разі ж оцінки діючих підприємств майновий (витратний) підхід повинен супроводжуватися застосуванням інших підходів.

Основними методами витратного підходу є методи чистих активів та ліквідаційної вартості.

Метод чистих активів, що дає оцінку вартості власного капіталу підприємства. Його суть полягає в переоцінці за ринковою вартістю всіх активів підприємства і зменшення отриманої переоціненої вартості активів на ринкову вартість його зобов'язань. Даний метод може бути затребуваний при визначенні ліквідаційної вартості підприємства.

Щодо методу чистих активів застосовуються загальні правила оцінки вартості бізнесу, встановлені для методів витратного підходу. Розрахунок вартості бізнесу за методом чистих активів проводиться для підприємств, що знаходяться в стані припинення діяльності, перепрофілювання або банкрутства. Вартість даних підприємств приймається рівною вартості їх чистих активів, розрахованих відповідно до методики, затвердженої наказом Мінфіну Росії № 71 і федеральної комісії з ринку цінних паперів № 149 "Про порядок оцінки вартості чистих активів" з допущенням, що всі нематеріальні активи підприємства задовольняють викладеним в Наказі вимогам і беруть участь у розрахунках.

Визначення вартості чистих активів проводиться за ринковою вартістю за базовою формулою витратного підходу, зазначеної вище. Основною перевагою даного методу для оцінки вартості підприємств сфери споживчого ринку є те, що він ґрунтується на конкретних активи, які перебувають у власності підприємства. Серйозним недоліком є те, що в розрахунках не присутні очікувані майбутні результати використання об'єкта оцінки.

Метод ліквідаційної вартості застосовується для підприємств, де найбільш ланцюговими є фінансові чи нематеріальні активи.

Ира