Блок 2: Докази впровадження

Докази впровадження та/або застосування примусових заходів повинні бути суттєвими - без ефективного застосування покладених на наглядовий орган повноважень та впровадження правил і регуляторних положень, навіть добре побудована наглядова система буде неефективною. Наглядові органи повинні надавати приклади впровадження на практиці, які підлягають аналізу оцінювачами і мають згадуватися у звіті.⁹²

c) Розділ “оцінка” повинен містити лише одну графу, де вказується чи в системі “дотримано”, “в основному дотримано”, “недостатньо дотримано”, “не дотримано” вимог або вимоги “не застосовуються”, як передбачає «Частина IV: Методологія оцінки» Основних принципів.

• За виключенням випадків, коли юрисдикція чітко обирає інший варіант, відповідність Основним принципам буде оцінюватись та встановлюватись лише за основними критеріями.

• Юрисдикція може добровільно обрати також оцінку на основі додаткових критеріїв, щоб визначити сфери, у яких вона може вдосконалити регулювання і нагляд, та скористатись коментарями оцінювачів щодо того, як цього можна досягнути. Однак, відповідність Основним принципам буде оцінюватись лише за основними критеріями.

• Як альтернатива, для юрисдикцій, які прагнуть досягати найбільш ефективної наглядової практики, існує варіант, за якого країна може добровільно обрати оцінку та встановлення ступеня відповідності за додатковими критеріями (на додачу до основних критеріїв).

Блок 3: Принцип пропорційності

Основні критерії визначають мінімальні базові вимоги для надійної наглядової практики і є універсальними для всіх країн. Оцінка країни відповідно до основних критеріїв повинна, проте, враховувати, що її наглядова практика має узгоджуватись з профілем ризику та системною важливістю банків, за якими здійснюється нагляд. Іншими словами, оцінка має враховувати контекст, в якому застосовується наглядова практика. Як і у випадку з основними критеріями, будь-яка оцінка відповідно до додаткових критеріїв має враховувати принцип пропорційності. Цей принцип має поширюватися на оцінку всіх критеріїв навіть якщо він не завжди чітко вказаний у критеріях. Наприклад, юрисдикції з великою кількістю системно важливих банків або банків, які є частиною змішаних конгломератів зі складною структурою, природно матимуть більші перешкоди одержанню оцінки «дотримано» порівняно з рештою юрисдикцій, які мають лише маленькі банки або банки з простою структурою, які переважно займаються залученням депозитів та наданням кредитів.

d) Розділ “коментарі” має використовуватися для пояснення, чому було присвоєно певну оцінку. Обґрунтування може мати таку структуру: (i) якість законів і регуляторних положень, а також їх впровадження; (ii) якість наглядових інструментів, наприклад, форм звітності, системи раннього попередження та посібників з проведення перевірок; (iii) якість практичного впровадження; (iv) якість інституційної спроможності наглядового органу; (v) практика впровадження.

В цьому розділі має бути зазначено коли і чому не можливо адекватно оцінити дотримання окремих критеріїв, наприклад коли певну інформацію не було надано, або коли ключові особи були недоступними для обговорення важливих питань. Прохання надати інформацію або організувати зустріч повинні бути задокументовані в розділі «коментарі» для чіткого відображення намірів оцінювача адекватно оцінити Принцип.

• При присвоєнні оцінки нижчої ніж «дотримано» цей розділ потрібно використовувати, щоб наголосити на суттєвості виявлених недоліків та окреслити заходи, необхідні для забезпечення повного дотримання або вищого рівня дотримання. Це також має входити до таблиці «рекомендовані дії» (див. нижче).

• «Коментарі» повинні пояснювати випадки, в яких, незалежно від існування законів, регуляторних положень та політики, недоліки впровадження призвели до отримання за окремим принципом оцінки нижчої ніж «дотримано». І навпаки, в цьому розділі має наводитися пояснення, якщо було присвоєно оцінку «дотримано», але країна демонструвала докази дотримання через різні механізми.

• Оцінювачі можуть також відзначати в «коментарях», якщо було виявлено виключно вдалу практику або правила стосовно певних сфер, які можуть слугувати прикладом та найкращою практикою для інших країн.

• Процес оцінювання та присвоєна оцінка повинні спиратися виключно на регуляторні положення та наглядову практику, які застосовуються в момент оцінювання, і не повинні відображати заплановані ініціативи, спрямовані на внесення змін в існуючі регуляторні положення і практику або затвердження нових. Однак, стосовно таких ініціатив можна робити схвальні коментарі в цьому розділі. Це застосовуватиметься до випадків, коли заходи, які призведуть до вищої оцінки дотримання принципів, вже у процесі але ще не були здійснені або впроваджені. Нещодавні законодавчі, регуляторні або наглядові ініціативи, впровадження яких не було підтверджено, слід також зазначати в цьому розділі.

• Коли зв'язки між окремими Принципами є очевидними, або між передумовами та Принципами, цей розділ слід використовувати для застереження читача, що хоча регуляторні положення і практики щодо Принципу (х) видаються відповідними, оцінку «дотримано» присвоїти неможна у зв'язку з суттєвими недоліками впровадження Принципу (у) або передумови (z).⁹³ Усвідомлюючи можливість наявності спільних недоліків, які можуть стосуватися і суттєво впливати на оцінку більш ніж одного принципу, оцінювачі повинні максимально уникати подвійного врахування. Якщо недоліки, виявлені в пов'язаних Принципах або передумовах, не є достатньо суттєвими, щоб гарантувати зниження оцінки, їх все ж потрібно зазначити в цьому розділі.

• За кожним Принципом має присвоюватися оцінка незалежно від рівня розвитку країни. Якщо певні критерії не застосовуються у зв'язку з розміром, характером операцій та особливостями структури банківської системи країни, оцінка за Принципом повинна присвоюватися на основі рівня дотримання лише тих критеріїв, які можуть бути застосовані. Це має чітко описуватися у цьому розділі, щоб забезпечити можливість перегляду оцінки у майбутньому при зміні ситуації. Це ж стосується присвоєної за Принципом оцінки «не застосовується».