6. Порівняйте концепцію м. Вебера про ідеальні типи та символічний інтеракціонізм Дж. Міда. Чи є ці теорії актуальними в наш час? Обґрунтуйте відповідь.

На початку ХХ століття М.Вебером були розглянуті ідеально абстрактні способи соціокультурної інтеграції, що стало основою вчення про ідеальні типи культур.

Ідеальний тип, за Вебером, - це теоретична конструкція, образ-схема, отримана в результаті спрощення, посилення та логічного поєднання рис феноменів, що трапляються в різні епохи, в різних культурах.

М.Вебер виділяє три таких типа:

1)    раціональний тип панування, що обумовлений раціональними інтересами тих, хто підкорюється, і тих, хто панує. Відповідним йому є правовий тип держави, покора перед законом, а не перед авторитетом;

2)    традиційний тип панування, що грунтується на святості традицій та звичаїв. Відповідною йому є патріархальна спільнота на чолі з господарем, якому безумовно підкоряються всі члени спільноти;

3)    харизматичний тип панування, що пов’язаний з емоційним сприйняттям влади. Нагадаємо, що харизма – це певні якості особистості, набуті або дані від народження, які дозволяють надихати людей та вести їх за собою). За Вебером, харизма була притаманна засновникам світових релігій (Будда, Ісус, Мухаммед), видатні полководці (Олександр Македонський, Юлій Цезарь, Тамерлан, Наполеон), та видатні політики (Авраам Лінкольн, Петро Перший, В.І.Ленін).

Ідеальний тип не має прямого аналога в реальній історії культури, він є умовністю, науковою абстракцією, яка дає можливість досліджувати численні феномени реальних культур, вивчати причини й характер відхилення реальних культурних типів від ідеальних.

  Термін символічний інтеракціонізм (анг. interaction - взаємодія) запропонував учень Дж. Г. Міла Герберт Блумер(1900-1987). Ідеї Дж. Міда ми вже розглядали в темі «Соціалізація особистості». Джордж Герберт Мід (1863-1931) вважається основоположником символічного інтеракціонізму. Дж. Мід визнавав важливість вивчення спостережуваного поведінки, але також вважав, що існують приховані аспекти поведінки. Дж. Мід і Г. Блумер розвивали вчення, яке повинно було протистояти не тільки біхевіоризму, але і структурному функціоналізму. На їхню думку, обидві течії фокусували увагу на факторах, що впливають на людську поведінку. Обидві теорії нехтували процесом, за допомогою якого діючі суб`єкти надають значення чинним на них силам і своєї поведінки. Людина живе у світі значень, а не стимулів. Основним механізмом соціальної дії є жест.  Вивчення характеру, форм і засобів використання людьми тих чи інших символів, а також соціальних значень і смислів, надавати їм індивідами в ході їх взаємодії, є одним з основних способів дослідження соціальної поведінки, діяльності особистості, в цілому отримання певної картини і моделі конкретного суспільства.

7. Традиційне суспільство- суспільство, ґрунтоване на відтворі схем людської діяльности, форм спілкування, організації побуту, культурних зразків. Традиція в ньому виступає головним способом передачі соціяльного досвіду з покоління в покоління, соціяльним зв'язком, що підкоряє собі особистісний розвиток людських індивідів. Якщо користуватися загальноприйнятою термінологією, можна сказати, що Т. о. охоплює розвиток докапіталістичних формацій або соціяльну еволюцію аж до початку розвитку індустріяльного суспільства.

У світі ще чимало народів, які зберігають традиційний уклад життя

Сучасне людство - це 6 млрд. землян, тисячі великих і малих народів, біля двохсот держав; це різноманіття економічних устроїв, форм соціально-політичного і культурного життя.

Сучасне суспільство охоплює два періоди розвитку, що відповідають двом типам суспільства - індустріального та постіндустріального.

Індустріа́льне суспі́льство — суспільство, в якому закінчено процес створення великої, технічно розвиненої промисловості (як основи і провідного сектора економіки) та відповідних соціальних і політичних структур; етап розвитку суспільства, коли основна маса населення зайнята на заводах і фабриках (в індустрії).

Постіндустріальне суспільство - це суспільство, в економіці якого, в результаті науково-технічної революції і істотного зростання доходів населення, пріоритет перейшов від переважного виробництва товарів до виробництва послуг.Порівняйте культурні зразки традиційного та сучасного суспільства. До якого типу, на Ваш погляд, належить українське суспільство. Відповідь обґрунтуйте.

8. Метафізична стадія розвитку суспільної свідомості характеризують як проміжкові- абстрактні знання.

Метафізична стадія характеризується руйнацією старих вірувань і уявлень про природу та суспільство і є перехідною. Надприродні фактори витісняються пошуками сутності та першопричин. Місце бога займає природа. Зростає частка розсудкового мислення і зменшується частка емоційного сприйняття — почуття. Збільшуються елементи критицизму, що готує передумови для переходу до вищої стадії наукового світосприйняття. Руйнуються непохитні раніше авторитети, в суспільстві зростають егоїстичні тенденції в індивідах, в економіці започатковуються елементи розвитку промислового виробництва, в політиці виникають все частіші випадки боротьби проти влади монархів і спроби замінити її владою народу.

Позитивна стадія розвитку суспільної свідомості характеризується як наукова стадія- наукові дослідження.

Позитивна стадія пов'язана з виникненням наукового менталітету, науковим розумінням природи та суспільства внаслідок утворення позитивної науки і теорії. Наука служить гармонії, рівновазі і благу людства, оскільки вона виявляє порядок і закони розвитку Природи й історії. На позитивній стадії зникають суперечності між теорією та практикою, а пізнання закономірностей розвитку минулого і сьогодення створює можливості для передбачення тенденцій розвитку майбутнього. «Позитивна» наука спостерігає за явищами, відкриває закони, дає знання, сенс якого — «бачити, щоб передбачати» і на цій основі активно впливати на розвиток процесів та явищ.

Я вважаю, що між метафізично та позитивною стадіями розвиту суспільної свідомості існує зв*язок, так як метафізична стадія ламає стереотипи та пропонує теорії, а позитивна стадія їх доводить.