2. Джерела фінансування регіональних інвестиційних проектів

Основні джерела фінансування регіональних інвестиційних проектів наведено на рис. 2. Одним із джерел фінансування регіональних інвестиційних проектів є кошти Державного бюджету, які у свою чергу поділяються на кошти, що отримані із загального фонду та спеціального фонду. Кошти Державного бюджету направлені на реалізацію державних програм розвитку. Також із Державного бюджету виділяються субвенції.

Рисунок 2. Джерела фінансування регіональних інвестиційних проектів

 

До іншого джерела фінансування інвестиційних проектів у регіонах можна віднести кошти місцевих бюджетів, які спрямовані на реалізацію місцевих програм розвитку.

Уже другий рік у Тернополі реалізовується Громадський бюджет – проект, на який тернополяни подають ідеї, які, на їх думку, повинні бути реалізовані за кошти міського бюджету. На реалізацію проектів у 2018 року тернополяни подали 66 проектів на загальну суму понад 39 млн. грн.: 32 малих та 34 великих. Найбільше проектів подано у сфері житлово-комунального господарства, спорту, освіти та культури. Згідно з Положенням, після подання проектів, Номінаційний комітет Громадського бюджету повинен озвучити висновки профільних управлінь та розглянути проекти на дотримання вимог Положення, зокрема, щоб вони мали загальноміський характер та були загальнодоступними, не мали комерційного спрямування та були реалізовані на базі комунальних приміщень чи міських земель, а реалізація проектів повинна належати до компетенції Тернопільської міської ради. У підсумку до голосування допушено 43 проекти, два проекти об’єдналися в один, 22 - відхилено через невідповідність вимогам Положення. У підсумку голосування ті проекти, які набрали найбільшу кількість голосів до вичерпання обсягу виділених коштів, будуть реалізовані у 2018 році. Загальний кошторис Громадського бюджету на 2018 рік складає 9 млн. 400 тис. грн. (1%% від бюджету міста). Таким чином, місцева влада обирає напрям інвестування за ступенем значущості в рамках регіону.

Іншим джерелом фінансування регіональних інвестиційних проектів є небюджетні фінансові ресурси - запозичені та інвестовані кошти. Їх відмінність полягає в тому, що запозичені кошти треба повертати позичальникам з відсотками, а кошти, що інвестуються, повертаються інвесторам у вигляді доходу.

Ще одним джерелом інвестиційних ресурсів є заощадження підприємств та населення.

Вагомим джерелом забезпечення агропромислового комплексу інвестиційними ресурсами залишаються державні субсидії. В Україні рівень державного субсидування залишається низьким у зв’язку з обмеженими можливостями бюджетів усіх рівнів щодо фінансування цільових програм, але тенденція до його підвищення є досить помітною за рахунок створення Аграрного фонду.

Серед власних джерел фінансування інвестицій велику роль, безумовно, повинен відігравати прибуток, який залишається у розпорядженні підприємств після сплати податків та інших обов’язкових платежів. Крім, прибутку, найвагомішим джерелом формування фінансового ресурсу інвестиційної діяльності підприємств, є амортизаційні відрахування.

Акціонування — наступний метод, який використовується для фінансування великих інвестиційних проектів із значними строками окупності витрат. При акціонуванні капітал залучається шляхом емісії простих та привілейованих акцій, що розміщуються серед юридичних і фізичних осіб, або через випуск варіантів. Привабливість акціонерної форми фінансування інвестиційних проектів виявляється в тому, що основний обсяг необхідних ресурсів надходить на початку його реалізації, тобто дає можливість профінансувати нові підприємства, в яких не має ще прибутків, амортизації, заставного майна, щоб одержати кредит в банку .

Значну роль у фінансуванні інвестиційних проектів повинен відгравати інвестиційний кредит. Виділяють такі форми інвестиційного кредиту (рис. 1):

1) банківський інвестиційний кредит; 2) податковий інвестиційний кредит;

3) державний інвестиційний кредит; 4) товарний інвестиційний кредит (лізинг);  5) міжнародний інвестиційний кредит; 6) андеррайтинг (викуп корпоративних облігацій).

Банківський інвестиційний кредит — це основна форма інвестиційного кредиту, при якій грошові кошти на фінансування інвестиційних процентів надаються банківськими установами у тимчасове користування та з виплатою відсотку.

Податковий інвестиційний кредит - це відстрочка плати податку на прибуток, що надається суб'єкту підприємницької діяльності на визначений строк з метою збільшення його фінансових ресурсів для здійснення інноваційних програм, з наступною компенсацією відстрочених сум у вигляді додаткових надходжень податку через загальне зростання прибутку, що буде отримано внаслідок реалізації інноваційних програм. Інвестиційний податковий кредит широко використовується у різних країнах світу.

Рисунок 3. Форми інвестиційного кредиту

 

Його надання доцільно здійснювати переважно під інноваційні програми, які забезпечують реалізацію таких науково-технічних пріоритетів, як: науково-технічне оновлення виробництва з підвищенням його техніко-економічних показників і забезпеченням конкурентоспроможності на світовому ринку; прискорення розвитку наукомістких та високотехнологічних галузей і виробництв, здатних кардинально змінити економічний та науково-технічний потенціал країни;  розширення виробництва в найбільш пріоритетних і ефективних для національної економіки секторах ринку.

Для підприємств отримання податкового кредиту вигідне, оскільки такий кредит може надаватися на термін 5 років, виступаючи дешевим джерелом коштів, оскільки відсотки по ньому менші від рівня відсотків по кредитах, що надаються комерційними банками. У Податковому Кодексі Україні, на жаль, не реалізована ідея стимулювання інвестиційної діяльності всіх суб'єктів господарювання, оскільки використання податкового інвестиційного кредиту не передбачається взагалі.

Ще одним джерелом інвестицій є державний інвестиційний кредит — сукупність кредитних відносин, в котрих кредитором виступає держава, а позичальником підприємства, які відносяться до державної форми власності. Він надається на капітальні вкладення виробничого призначення шляхом виділення бюджетних позик безпосередньо міністерствам та відомствам, іншим державним органам виконавчої влади для фінансування підприємств, організацій та об’єднань.

Набуло популярності також лізингове інвестування  - як довгострокова здача в оренду з правом викупу основних засобів, куплених орендодавачем для орендатора з метою їх виробничого призначення. Розвиток лізингу зумовлений необхідністю виробництва різноманітного устаткування та обладнання для всіх сфер економіки, а з іншого — значною його вартістю, що унеможливлює для багатьох суб’єктів господарювання придбання його на підставі договорів купівлі-продажу, поставки.

Одним з джерел фінансування інвестиційних ресурсів є міжнародний інвестиційний кредит — економічні відносини між державами, іноземними банками і фірмами з приводу фінансування інвестиційної діяльності на засадах повернення у певні строки та, як правило, із виплатою процента.

Новою формою кредитування капітальних вкладень, що впроваджуються у фінансових установах, є надання коштів клієнтам для реалізації ними довгострокових широкомасштабних проектів шляхом повного викупу випусків промислових облігацій, які емітуються цими клієнтами. В міжнародній практиці така операція називається андерайтинг. Вона має широке розповсюдження в діяльності спеціалізованих інвестиційних банків за кордоном.