4. Інвестиційний процес та його стадії

Інвестиційний процес - сфера економічної діяльності, що включає розроблення інвестиційної стратегії щодо інвестиційного середовища, аналіз фінансово-інвестиційного ринку, формування й управління інвестиційним портфелем, оцінювання ефективності інвестиційної діяльності.

Стадіями інвестиційного процесу є:

•  мотивація інвестиційної діяльності;

•  прогнозування та програмування інвестицій;

•  обґрунтування доцільності інвестицій;

•  страхування інвестицій;

•  державне регулювання інвестиційного процесу;

•  планування інвестицій;

•  фінансування інвестиційного процесу;

•  проектування та ціноутворення;

•  забезпечення інвестицій матеріально-технічними ресурсами;

•  освоєння інвестицій;

•  підготовка до виробництва продукції;

•  попередня здача в експлуатацію;

•  кінцева здача об’єкта в експлуатацію.

Звичайно, інвестиційний процес розпочинається з мотивації інвестиційної діяльності. Основним мотивом такої діяльності є надлишок певних коштів у суб’єкта господарювання або приватної особи, яких не влаштовують відсотки за банківськими депозитами. Інвестор, що є власником цих нагромаджень (збережень), прагне придбати на інвестиційному ринку фінансові активи або інвестиційні товари (реальні активи), тобто здійснити інвестиції.

При виборі об’єкта інвестування проводиться низка передінвестиційних досліджень: вивчаються всі інвестиційні ризики, проводяться маркетингові дослідження, оцінюються напрямки інвестування. Обґрунтування доцільності інвестицій потребує розгляду якомога більшої кількості інвестиційних проектів із метою вибору найкращого. Звичайно, в цій справі інвестору допомагають інші учасники (посередники) інвестиційного процесу.

 Для інвестування, як правило, не вистачає власних коштів інвестора і тому він прагне одержати позичковий, або залучений капітал, тобто використати інші джерела фінансування, крім власних. Визначення джерел фінансування (інвестиційних ресурсів), обґрунтування їх структури передує інвестуванню, воно необхідне для переконання й залучення до проекту інших учасників інвестиційного процесу.

Ресурсне забезпечення об’єкту інвестування здійснюється також за допомогою інших учасників інвестиційної діяльності, як правило, на контрактних засадах.

Освоєння інвестицій означає їх капіталізацію, тобто створення фінансових та реальних активів. Уведенням в експлуатацію не закінчується реалізація інвестиційного проекту. У процесі експлуатації проект потребує нових інвестицій для підтримки виробництва і його розвитку, таким чином, починається знову процес передінвестиційних досліджень.

Тема 2. Інвестиційна політика регіону План

 

1.  Сутність та завдання регіональної інвестиційної політики.

2.  Етапи прийняття та реалізації інвестиційної політики  регіону.

3.  Регіональна інвестиційна програма як форма державного управління інвестиційною діяльністю у регіоні.

 

1. Сутність та завдання регіональної інвестиційної політики

Ключовим моментом проблеми ефективного регіонального управління є організація системи управлінських і економічних механізмів, що могли б призвести промислову, технологічну та інституційну структуру регіону до того виду, який зміг би забезпечити необхідний рівень економічного зростання. У свою чергу, формування ефективної структури сталого соціально-економічного розвитку регіону багато в чому залежить від проведеної регіональною владою інвестиційної політики, а також наявності в кожному регіоні механізму трансформації грошових ресурсів в інвестиції. Отже, процес інвестування є одним з найважливіших факторів економічного зростання регіону та його со­ціально-економічного розвитку.

Ефективна регіональна інвестиційна політика забезпечує баланс територіальної організації суспільства, дозволяє достовірно прогнозувати і управляти стійким розвитком регіону. Інтегральним показником, що характеризує рівень регіональної інвестиційної політики, є індекс інвестиційної привабливості регіону, який враховує ступінь залучення в інвестиційний процес внутрішніх і зовнішніх інвестиційних ресурсів.

Інвестиційна політика передбачає систему дій, спрямованих на забезпечення ефективних умов інвестування в економіку регіону, досягнення зацікавленості учасників господарської діяльності у формуванні пропозиції на ринку інвестиційного капіталу щодо інвестицій певного обсягу і структури.

Регіональна інвестиційна політика – це цілеспрямована діяльність регіональних органів влади із залучення інвестицій та ефективного використання інвестиційних ресурсів регіону для досягнення пріоритетних цілей його економічного розвитку.

Формування регіональної інвестиційної політики базується на врахуванні таких факторів регіонального розвитку:

— стратегічна соціально-економічна орієнтація регіону;

— можливість одержання об'єктивної інформації для безпосереднього формування регіональної інвестиційної політики й проведення інвестиційних досліджень;

— наявність професійної команди, здатної здійснити розробку регіональної інвестиційної політики й подальшу її реалізацію;

— наявність природних, демографічних, виробничих, фінансових ресурсів, необхідних для практичної реалізації регіональної інвестиційної політики;

— аналіз структури регіонального платіжного балансу з метою визначення пріоритетних сфер імпортозаміщення;

— особливості регіонального інвестиційного клімату, регіональної промислової політики, рівня життя населення регіону;

— об'ємні й вартісні параметри виробничих, соціальних й економічних факторів регіональної інвестиційної політики.

Основними положеннями регіональної інвестиційної політики виступають:

— цілі учасників регіонального інвестиційного ринку;

— пріоритети регіональної інвестиційної програми;

— формування критеріїв відбору регіональних інвестиційних проектів і програм, які будуть підтримуватися адміністрацією регіону при можливості часткового фінансування з бюджету;

— масштаби інвестиційної програми й можливі реальні джерела її фінансування;

— основні елементи регіональної інвестиційної інфраструктури й шляхи їхнього подальшого розвитку;

— завдання активізації міжнародного інвестиційного співробітництва;

— місце інвестиційної політики в здійсненні регіональної соціально-економічної політики.