Методика комплексної оцінки стану здоров’я дітей і підлітків

Вивчення стану здоров’я є одним із найважливіших розділів роботи лікаря, який обслуговує дітей і підлітків. Важливість цієї роботи полягає, насамперед в тому, що саме у дитячому віці формується фізичне і психічне здоров’я людини, її стійкість до впливу несприятливих факторів навколишнього середовища.

Нині прийняті наступні критерії комплексної оцінки стану здоров’я:

1. Наявність або відсутність у момент обстеження хронічних захворювань.

2. Рівень функціонального стану основних систем організму.

3. Ступінь опірності організму несприятливому впливу.

4. Рівень досягнутого розвитку і ступінь його гармонійності.

Відповідно до критеріїв, що визначені розроблена схема розподілу дітей за групами здоров’я.

Виділяють 5 груп здоров’я:

Перша група здоров’я – Здорові діти з нормальним розвитком та нормальним рівнем функцій.

Друга група здоров’я – Здорові діти, що мають функціональні та деякі морфологічні відхилення, а також зниженні опірності до гострих і хронічних захворювань.

Третя група здоров’я – Діти, які страждають хронічними захворюваннями в стані компенсації, зі збереженням функціональних можливостей організму.

Четверта група здоров’я – Діти, які страждають хронічними захворюваннями у стані субкомпенсації, зі зниженими функціональними можливостями організму.

П’ята група здоров’я – Діти, які страждають хронічними захворюваннями у стані декомпенсації, зі значно зниженими функціональними можливостями організму.

Розподіл дітей за групами здоров’я дозволяє виявити осіб, що мають фактори ризику щодо розвитку патологічних зрушень, а також дітей з початковими формами захворювань та функціональними відхиленнями та розробити на цій підставі комплекс заходів з охорони та зміцнення їх здоров’я, профілактики хронічних захворювань тощо.

Ступінь опірності (резистентності) організму визначають за даними щодо кількості гострих захворювань та загострень хронічних хвороб протягом минулого року, а також за показниками стану неспецифічної резистентності (вміст Х-хроматину і гетерохроматину в епітелії слизової щоки, глікогену в нейтрофілах, активність лужної і кислої фосфотаз в нейтрофілах, дегідрогенази і сукцинатдегідрогенази в лімфоцитах, лізоциму і лактатдегідрогенази в слині, ступінь бактерицидності шкіри) організму.

Оцінка функціонального стану систем організму проводиться з використанням клінічних методів, а також за допомогою функціональних проб (проби Мартіне, Летунова, РWС₁₇₀).

Методика гігієнічної оцінки фізичного розвитку дітей і підлітків

Відповідно до визначення ВООЗ, фізичний розвиток дитини являє собою сумарний індикатор стану здоров’я окремої дитини та популяції, а показники фізичного розвитку дітей раннього віку слід вважати вагомим критерієм оцінки соціально-економічного розвитку окремого регіону, країни загалом. Моніторинг фізичного розвитку дітей раннього віку ВООЗ вважає одним із найефективніших заходів, які має здійснюватися медичними працівниками щодо зниження рівня смертності та захворюваності дитячого населення.

Фізичний розвиток дітей та підлітків оцінюють на підставі визначення соматометричних (антропо-метричних), соматоскопічних (антропоскопічних), та фізіометричних показників з їх подальшим вивченням за допомогою методів “Норм зросту”, сигмальних відхилень, за шкалами регресії, комплексного та центильного методів.

Методичні підходи щодо оцінку фізичного розвитку передбачають зіставлення індивідуальних даних з середніми нормативними значеннями (стандартами фізичного розвитку) для кожної окремої віково-статевої групи, які відображують рівень фізичного розвитку дітей і підлітків, які мешкають у подібних умовах перебування.

Оцінка фізичного розвитку дитини віком до 3 років проводиться на підставі “Норм зросту”, які розроблені ВООЗ в 2006 році.

Ці стандарти базуються на доказовій медицині і свідчать про те, що за умови створення сприятливого середовища для дитини (забезпечення раціонального вигодовування і харчування, відмова матері від тютюнопаління, адекватний догляд вдома та доступність до якісної первинної медико-санітарної допомоги) діти раннього віку мають подібні моделі фізичного розвитку незалежно від країни проживання.

Норми (стандарти) фізичного розвитку дітей раннього віку, розроблені ВООЗ необхідно використовувати:

Медичним працівникам: як ефективний інструмент скринінгової оцінки фізичного розвитку дітей раннього віку для своєчасного виявлення відхилень від норми та захворювань, консультування батьків, призначення у разі потреби необхідного обстеження та лікування.

Організаторам охорони здоров’я: як інструмент для обґрунтування необхідності розробки державних та регіональних програм, спрямованих на реалізацію права дитини на нормальний фізичний розвиток, підтримку грудного вигодовування, забезпечення раціонального харчування, підвищення доступності та якості медичної допомоги дітям і матерям.

Батькам: як інструмент, що дозволяє сім’ї разом з медичними працівниками більш ефективно здійснювати моніторинг фізичного розвитку дитини, розуміти важливість і необхідність виконання рекомендацій стосовно вигодовування та харчування, своєчасно звертатися за медичною допомогою тощо.

Ці норми є глобальними і рекомендовані ВООЗ як міжнародний стандарт фізичного розвитку дитини раннього віку в усіх країнах незалежно від етнічної належності, соціально-економічного статусу та виду харчування.