- •7. Вплив хазяїна на паразита. Пояснити на конкретних прикладах.
- •10. Життєві цикли паразитів. Пояснити на конкретних прикладах.
- •11. Остаточні, проміжні, додаткові, резервуарні, облігатні, факультативні хазяїни паразитів. Пояснити на конкретних прикладах.
- •12. Специфічні і механічні переносники збудників захворювань. Пояснити на конкретних прикладах.
- •13. Аутоінвазії та реінвазії. Пояснити на конкретних прикладах.
- •14. Організм як середовище проживання паразитів. Пояснити на конкретних прикладах.
- •15. Паразитоценологія. Людина як основний компонент симбіозу. Пояснити на конкретних прикладах.
- •18. Види природних осередків, синантропні осередки. Антропонози й зоонози. Пояснити на конкретних прикладах.
- •19. Поняття про облігатно- й факультативно-трансмісійні хвороби. Пояснити на конкретних прикладах.
- •21. Біологічні принципи боротьби з тринсмісійними і природноосередковими захворюваннями. Пояснити на конкретних прикладах.
- •23. Міграційна активність людей і паразитарні хвороби. Пояснити на конкретних прикладах.
- •24. Видатні вчені-паразитологи. Пояснити на конкретних прикладах.
- •25. Підцарство Protozoa: характеристика, класифікація, медичне значення.
- •26. Дизентерійна амеба. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патологічний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •28. Збудники шкірного та вісцерального лейшманіозу. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патологічний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •30. Лямблія. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патологічний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •27. Збудники сонної хвороби (трипаносомозу). Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патологічний вплив, лабораторна діагностика і профілактика
- •29. Трихомонади урогенітальна та кишкова. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патологічний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •32. Збудники малярії людини. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патологічний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •31. Токсоплазма. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патологічний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •33. Балантидій. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патологічний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •34. Біологічні особливості життєвих циклів гельмінтів. Геогельмінти, біогельмінти, контактні гельмінти. Пояснити на конкретних прикладах.
- •35. Сисун печінковий. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патологічний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •37. Сисун ланцетоподібний. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патогенний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •39. Сисун легеневий. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патологічний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •38. Клонорх китайський. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патологічний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •40. Шистосоми. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патогенний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •42. Ціп’як озброєний (свинячий). Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патогенний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •41. Ціп’як неозброєний (бичачий). Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патогенний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •45. Стьожак широкий. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патогенний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •44. Ехінокок і альвеокок.. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патогенний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •43. Ціп’як карликовий. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патогенний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •46. Аскарида людська. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патогенний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •48. Гострик. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патогенний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •49. Анкілостома і некатор. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патогенний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •51. Трихінела. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патогенний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •52. Ришта. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патогенний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •50. Вугриця кишкова. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патогенний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •53. Філярії. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патогенний вплив, лабораторна діагностика і профілактика
- •54. Личинки аскарид тварин як збудники захворювань людини. Пояснити на конкретних прикладах.
- •58. Іксодові кліщі. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи ураження людини, діагностика і профілактика.
- •59. Аргасові кліщі. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи ураження людини, діагностика і профілактика
- •57. Свербун коростяний. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патогенний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
- •60. Воші. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи ураження людини, діагностика і профілактика.
- •61. Блохи. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи ураження людини, діагностика і профілактика.
- •63. Таргани. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, медичне значення, профілактика.
- •64. Комарі. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, медичне значення, профілактика.
- •66. Москіти. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи ураження людини, медичне значення, профілактика. Гнус та його компоненти.
- •67. Отруйні тварини. Пояснити на конкретних прикладах. Отруйні тварини
- •Кишковопорожнинні
- •Голкошкірі
- •Членистоногі
- •Хордові
- •Земноводні
- •Плазуни
- •Молюски
- •70. П’явка медична. Поширення, морфофункціональні особливості, застосування в медицині.
39. Сисун легеневий. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патологічний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
Сисун легеневий, або парагонім (Paragonimus
ringeri або P. westermani) - збудник парагонімозу.
Географічне поширення: Далекий Схід, Південно-Східна Азія, Філіппіни, Індонезія, Південна Америка (Перу, Еквадор), Африка (Заїр, Камерун, Нігерія).
Морфологія. Статевозріла особина має тіло яйцеподібної форми, розміром до 1 см, червоно-коричневого кольору. Часточкові сім'яники знаходяться в задній третині тіла, часточковий яєчник і матка розташовані над сім'яниками. Жовтівники займають бічні поверхні вздовж тіла. Яйця) широкі та овальні, з кришечкою, золотаво-коричневого кольору, довжиною до 100 мкм.
Життєвий цикл: парагонім – біогельмінт.
Остаточний хазяїн - тварини із родини собачих, котячих, єнотових, рідше людина.
Проміжний хазяїн: перший - молюск Меіапіа, другий - раки, краби.
Локалізація в тілі остаточного хазяїна: дрібні бронхи.
Інвазійна стадія _ метацеркарій.
Патогенна дія: механічне ураження тканин хазяїна під час міграції, ураження стінок бронхів, альвеол; формування паразитарних кіст; розвиток легеневих абсцесів; токсично-алергічна дія.
Клініка. Можуть розвинутися запальні процеси очеревини, стінки кишківника, тканини печінки, осередкова пневмонія, плеврит. Гостра стадія триває 1,5-3 міс, надалі хвороба переходить у хронічну стадію.
Патогенна дія, клініка, діагностика, лікування і профілактика хвороби такі ж, як при опісторхозі, внаслідок однакової локалізації в тілі хазяїна і схожого життєвого циклу.
Життєвий цикл сисуна легеневого:
підвищується до 38-39 °- задуха, біль в грудях, кашель, харкотиння з домішками крові, у легенях вислуховуються сухі і вологі хрипи.
.Діагностика. Клінічна: ґрунтується на епідеміологічному анамнезі, виражених алергічних проявах,ураженні легень.
Лабораторна: овоскопія харкотиння або фекалій через 1,5-2 місяці після зараження;
Лікування. Застосовують антипаразитарні препарати.
Профілактика. Особиста: не вживати в їжу сирих раків і крабів, не пити сиру воду в осередках хвороби. Громадська: виявлення і лікування хворих, захист водойм від фекального забруднення,
38. Клонорх китайський. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патологічний вплив, лабораторна діагностика і профілактика.
Клонорх китайський (Clonorchis sinensis) - збуд-
ник клонорхозу.
Географічне поширення: Китай, Японія, Північна Корея, В'єтнам, Далекий Схід.
Морфологія. Статевозріла особина завдовжки 10-25 мм (розміри змінюються залежно від віку і кількості паразитів у хазяїна). Передній кінець звужений, задній-заокруглений. Ротовий присосок значно більший, ніж черевний. Матка і жовтівники займають середину тіла, за ними розміщені яєчник і великий сім'яприймач. Два гіллястих сім'яники розташовані у задній частині тіла.
Яйця дрібні (26-30 X 15 мкм), жовто-коричневого кольору Кришечка знаходиться на
звуженому полюсі яйця і має вигляд лінзи. Добре виражені бічні виступи оболонки перед кришечкою, на протилежному полюсі яйця є горбок.
Життєвий цикл): клонорх – біогельмінт.
Остаточний хазяїн - люди, собаки, кішки, пацюки, багато хутрових звірів
Проміжний хазяїн: перший — молюск Bithynia, другий - риба з родини коропових.
Локалізація в тілі остаточного хазяїна: внутрішньопечінкові жовчні протоки і протоки підшлункової залози. У зовнішнє середовище з фекаліями виділяються яйця з розвинутим мірацидієм. Яйця потрапляють у воду, де заковтуються молюском. У тілі молюска мірацидії вивільняються, проходять стадії спороцисти, редії, церкарія. Церкарій виходить з тіла молюска й активно проникає в тіло риби. У м'язах і підшкірній клітковині, частіше біля хвостового плавця, утворюються метацеркарії, які за 4-5 тижнів стають інвазійними.
Людина заражається, з'ївши погано термічно оброблену рибу.
Інвазійна стадія _ метацеркарій.
Патогенна дія, клініка, діагностика, лікування і профілактика хвороби такі ж, як при опісторхозі, внаслідок однакової локалізації в тілі хазяїна і схожого життєвого циклу