Екологічний вимір міжнародних відносин

Міжнародна суспільна думка виявляє: де­далі зростаючий інтерес до проблем охо­рони біосфери, встановлення гармонії у відносинах між людиною і природою.

Рік-у-рік зростає число прихильників екологічних організацій, збільшується їх вклад у вирішення глобальних екологічних про­блем. Так, якщо на початку 70-х років відомо 2500 екологічних рухів, що заявили про себе, то через десять років їх налічувалося вже 15 тис, а ще через десять років майже 20 тисяч. Про масшта­би екологічного руху в світі свідчать і такі дані: в Україні мільйони людей різного віку активно беруть участь в охороні навколишнього природного середовища, діють більш 1500 екологічних і зариств, колективів, клубів. Створений Національний екологічний центр. В Італії біля мільйона членів екологічних організацій, в Федера­тивній республіці Німеччини - до 3 мільйонів членів різноманіт­них товариств і об'єднань - рухи зелених, у Великобританії -5 мільйонів учасників руху зелених. Міжнародні організації «Грінпіс», «Екофорум за мир», «Центр за нашу загальну справу» відрізняються глибоким і принциповим підходом до екологічної діяльності, розповсюдження екологічних знань.

Різноманітні екологічні товариства, об'єднання, організації і ру­хи проявляють дедалі більший тиск на вирішення урядами дер­жав Заходу і Сходу екологічних проблем. Народи активно висту­пають проти ядерної зброї, ядерної енергетики, за поліпшення якості міського середовища, беруть участь в екологічному вихо­ванні та освіті, інформуванні населення тощо. Представники різно­манітних об'єднань беруть участь в діяльності комісій, комітетів з екології і навколишнього природного середовища. Під впливом світової суспільної думки, тиску екологічних товариств, органі­зацій і об'єднань зміцнюється міжнародне співробітництво дер­жав Заходу і Сходу у вирішенні питань охорони навколишнього природного середовища. Тут велику роль відіграє Організація Об'єднаних націй. З її ініціативи та під її керівництвом прово­дяться наукові конференції, міжнародні семінари, «круглі сто­ли», форуми екології. ООН прийняла Програму про середовище людини, що має велике значення для створення світової суспіль­ної думки про зростаючу небезпеку, що загрожує людству через порушення екологічної рівноваги. Є всі підстави говорити про екологічний вимір міжнародних відносин, використання якісно нових принципів і теоретичних концепцій: пріоритет загально­людських цінностей, всеосяжна безпека, «загальноєвропейський будинок», цілісна цивілізація та ін. Всі нові моменти теоретично­го осмислення характеру сучасної епохи мають екологічний вимір. Висловлюється думка на орієнтацію всіх держав на активну

діяльність по охороні навколишнього природного середовища, раціональному використанню і відтворенню природних ресурсів, чітко виявляється тенденція співробітництва держав у збереженні навколишнього природного середовища. Діяльність численних неурядових екологічних формувань, активна міжнародна практи­ка охорони біосфери, що підкріплюється міжнародними право­вими нормами, дозволяють сподіватися, що людство не загине в екологічному хаосі, а зуміє встановити гармонійні відносини з природним середовищем.

ЛІТЕРАТУРА

Конституция Украины (Основной закон), Киев, 1994.

Б у д ы к о М. И. Эволюция биосферы. Л., 1984.

Вернадский В. И. Размышления натуралиста. Кн. 1, 2, М., 1977.

Воронов А. А. Геоэкоинформатика в системе экологических исследований // Вестник Академии паук СССР, 1988, № 11.

В поисках равновесия. Экология в системе социальных и политичес­ких приоритетов. М., 1992.

Д ю в и н ъ е П., Т а н т М. Биосфера и место в ней человека. М., 1978.

Киселев Н. Н. Мировоззрение и экология. К., 1990.

Костенко Ю. Екологічна реформа в Україні // Ойкумена, 1993, № 3.

ПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ

•Як уявляється екологічна криза і які її причини?

•Які проблеми вивчає екологія як наука? Який предмет і метод

соціальної екології? • В чому суть коеволюційного шляху розвитку суспільства?