Уроки Хімії / Задорожний К. М. Методи підвищення ефективності навчання на уроках хімії

Методи стимулювання навчально-пізнавальної діяльності на уроках	61

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Форми роботи: фронтальна бесіда, розповідь, демонстрація досліду, інтерактивна технологія «Ажурна пилка», самостійна робота з підручником зі складання таблиці, гра «Мозкова атака».

Хід уроку

І. Організаційна частина

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Мозкова атака

1.Назвіть елементи, що знаходяться в IV групі головної підгрупи.

2.Назвіть елементи, що знаходяться в побічній підгрупі IV групи.

3.Порівняйте зміну властивостей елементів у головній і побічних підгрупах. Поясніть свою відповідь з точки зору будови атома. (Запитання записані на дошці.)

Для більш ефективної підготовки до нашого повторення вико-

ристайте картку індивідуальної допомоги для актуалізації опор­ них знань.

(Картки в учнів на столах.)

Картка індивідуальної допомоги для актуалізації опорних знань з теми «Карбон і Силіцій: розташування в періодичній системі, будова атома»

1.Порядковий номер елемента вказує на заряд ядра атома, кількість електронів та кількість протонів у ядрі.

2.Зовнішній шар атома вважається завершеним, якщо він містить два електрони для елементів І періоду та вісім електронів для елементів ІІ і ІІІ періодів.

3.Валентність елемента визначається його здатністю утворювати хімічні зв’язки.

4.У періодах зі зростанням заряду ядра атома зростає кількість електронів на зовнішньому шарі, а тому металічні властивості послаблюються, а неметалічні — посилюються.

У головних підгрупах зі зростанням заряду ядра атома зростає атомний радіус, а тому металічні властивості посилюються, а неметалічні — послаблюються.

5.Алотропія — це явище існування одного й того самого хімічного елемента у вигляді кількох простих речовин.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку

62	Методи підвищення ефективності навчання на уроках хімії

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Положення Карбону й Силіцію в періодичній системі, будова їхніх атомів, валентність і ступінь окиснення (розповідь учителя)

Карбон і Силіцій, як і інші елементи IV групи, мають однакову будову зовнішнього енергетичного рівня. Електронна формула зовнішнього рівня для елементів IV групи в загальному вигляді ns2np2, де n — номер енергетичного рівня. Однакова будова зовнішнього рівня зумовлює подібні властивості елементів IV групи: валентність і ступінь окиснення; однакові формули вищих оксидів (RO2 ) і сполук Гідрогену (RH4 ).

Індивідуальне завдання

Завдання виконують два учні біля дошки.

Запишіть схеми розподілу електронів за рівнями й підрівнями,

а також графічні формули:
а) в атомі Карбону;	б) в атомі Силіцію.

Відповіді:

С: 1s22s22p2 s

1 ↑↓ p

2 ↓↑ ↓ ↓

Si: 1s22s22p63s23p2

	s
1	↓↑		p
2	↓↑	↓↑	↓↑	↓↑
3	↓↑	↓	↓

Розповідь учителя

Характерна валентність для атомів Карбону й Силіцію — IV, тому що у збудженому стані ці атоми можуть утворювати чотири ковалентні зв’язки. Вони можуть одержувати такі ступені окис-

нення: –4, 0, +2, +4.

2. Алотропні модифікації Карбону: алмаз, графіт, карбін, фулерени

Робота з підручником

Учні самостійно знайомляться з характеристикою модифікацій Карбону (§ 19, с. 74–78) за методикою критичного мислення.

Методи стимулювання навчально-пізнавальної діяльності на уроках	63

Під час читання параграфа визначте:

1)факти, які вам відомі;

2)факти, про які дізналися вперше;

3)факти, які викликають запитання та сумніви.

Розповідь учителя

Усі різновиди Карбону не мають смаку та запаху. Хімічно розчиняються в розплавлених металах. За звичайних умов хімічно інертні. Алмаз займає перше місце за шкалою твердості — 10, але він крихкий і його можна розбити молотком.

До цих модифікацій варто додати ще одну — фулерени.

Робота з таблицею

Заповнити таблицю.

Фізичні властивості простих речовин вуглецю та силіцію

	Властивості	Графіт	Алмаз	Силіцій
1.	Колір	Темно-сірий	Безбарвний	Темно-
				сірий
2.	Густина, г/см3	2,26	3,5	2,33
3.	Температура	600–700	850–1000	—
займання, °С
4.	Твердість	2 (вздовж шарів),	10	7
		5 (впоперек)
5.	Температура	3700 (сублімація)	Понад 3500	1423
плавлення, °С			(у вакуумі)
6.	Температура	За температури	Вище 1000 —	—
алотропних пе-		1500–3000 і тиску	перетворюється
реходів, °С		6–106 кПа перетворю-	на графіт
		ється на алмаз
7.	Блиск	Металоподібний	Специфічний	Тьмя-
			алмазний	ний
8.	Електропро-	Провідник	Непровідник	Напів-
відність			(ізолятор)	провід-
				ник
9.	Кристалічні
ґратки. Прикла-
ди застосування

64	Методи підвищення ефективності навчання на уроках хімії

C60

C80

Каркаси деяких фулеренів

3. Адсорбція

Розповідь учителя

Деревне вугілля після нагрівання без доступу повітря зберігає дрібнопористу будову деревини й має велику поверхню. Завдяки цьому воно має особливі властивості, з якими ми ознайомимося на досліді.

Демонстрація

У лійку помістимо фільтрувальний папір і нанесемо шар подрібненого активованого вугілля. Обережно наливатимемо підфарбовану чорнилом воду. Ви бачите, що у склянці збирається прозорий безбарвний фільтрат.

Пояснити спостережуване явище.

Вбиратися можуть не тільки розчинені речовини, а й газоподібні. Вбирання газоподібних або розчинених речовин поверхнею твердої речовини називається адсорбцією, а виділення цих увібраних речовин — десорбцією.

Де використовується це явище?

Розповідь учня

Явище адсорбції визначає принцип дії протигазу. Вперше протигази були використані під час Першої світової війни для захисту від отруйних газів (хлору та іприту). Протигаз, запропонований у той час російським професором Зелінським, зберігся у своїй основі дотепер, хоча, звичайно, він зараз модернізований.

Методи стимулювання навчально-пізнавальної діяльності на уроках	65

Вугілля використовують у виробництві цукру і спирту, для очищення їх від домішок. В аптеках продають активоване вугілля, яке вживають, щоб вивести зі шлунка розчинені шкідливі речовини.

4. Силіцій, його властивості, поширення в природі, застосування

Прочитати текст у підручнику Н. М. Буринської «Хімія, 10» на с. 85–86 і дати відповідь на запитання.

Робота в групах

Група 1

Поширення Силіцію в природі та його значення.

Група 2

Властивості Силіцію.

Розповідь учителя

Силіцій використовують для одержання силіконів, у напівпровідниковій техніці, мікроелектроніці, у виробництві сонячних батарей. Сплав із залізом — феросиліцій — служить добавкою для легування сталей.

V. Закріплення й узагальнення знань

Бесіда

1)Які алотропні модифікації Карбону ви знаєте?

2)Дайте характеристику фізичним властивостям алмазу та графіту.

3)Що таке адсорбція? Де вона використовується?

4)Які фізичні властивості Силіцію ви знаєте?

5)Де застосовується Силіцій?

VI. Домашнє завдання

Середній рівень

1.Вивчити § 19.

2.Виконати завдання 110–117, с. 78 (підручник Н. М. Буринської).

Високий рівень

Розв’язати задачу.

Рослина в сонячний день поглинає близько 5 г вуглекислого газу на кожний квадратний метр своєї листкової поверхні. Розрахуйте, яку приблизно масу вуглецю поглинає за десятигодинний світловий день соняшник, листкова поверхня якого 1,8 м2.

66	Методи підвищення ефективності навчання на уроках хімії

VІI. Підсумок уроку

Хвилинка дозвілля

…Відомо, що в людському організмі Силіцій є практично всюди, більше за все — у кістках, шкірі, сполучній тканині, а також

удеяких залозах.

Уразі переломів кісток уміст Силіцію в місці перелому зростає в 50 разів.

Таким чином, Силіцій в організмі не є інертною складовою частиною, а виконує важливу захисну функцію.

Література

1.Буринська Н. М, Величко Л. П. Хімія. 10 клас: Підручник для загальноосвітніх шкіл. — К.; Ірпінь, 1999.

2.Грабовий А. К. Методика розв’язування розрахункових задач з хімії: Посібник для вчителя. — Черкаси: Відлуння-Плюс, 2004.

3.Березан О. Енциклопедія хімічних задач. — Тернопіль: Підручники та посібники, 2001.

4.Сухан В. В. та ін. Хімія: Посібник для вступників до вузів. — К.: Ли-

бідь, 1993.

5.Крицман В. А. Книга для чтения по органической химии. — М.: Просвещение, 1984.

6.Коваленко М. Я. Хімічна хрестоматія. — К.: Радянська школа, 1972.

Л. П. Кірдогло, м. Одеса

Застосування методу проектів у особистісно орієнтованому навчанні дітей хімії.

З досвіду роботи над власним проектом «Розвідка-контррозвідка, або Хімічна криптографія»

Розвиток творчих здібностей учнів унаслідок комунікативної діяльності та використання сучасних методів і технічних засобів

Потреби сучасного суспільства вимагають перетворити класичну школу знань на школу творчості. Тому в новому навчальному процесі використовується педагогіка ситуацій: ситуація розглядається як подія, що втягує учня у життєвий струм, заохочує його до співпраці. Учень нібито пропускає матеріал крізь себе, завдяки чому краще засвоює його. Це може бути дослідна робота, написання віршів, відображення довкілля у малюнках, колективна розробка теми тощо.

Такий вид роботи дає можливість поєднати в одній особі автора сценарію, актора та глядача, внаслідок чого ситуація осмислюється одночасно на трьох рівнях, що сприяє більш глибокому розумінню теми. Учень при цьому бере участь у створенні нових смислів, тобто виявляє свою індивідуальність, неповторність і тим самим реалізує свої творчі здібності.

Для розвитку творчих здібностей учнів потрібно залучати їx до активної співпраці, робити їx зацікавленою стороною у вивченні нового матеріалу. Це розкриває їxні творчі можливості не тільки перед учителем, але й, насамперед, перед ними самими. І це робить їx більш упевненими в собі, більш старанними й наполегливими в подальшому навчанні. Це легко пояснюється, бо успіхи в навчанні надають учням поваги до себе й підвищують їx авторитет в очах однолітків: для них це значить, що підлітки визнають і поважають їхню особистість.

Під час узаємодії учні розвивають також і комунікативні навич­ ки: співпрацю, узгодження дій, досягнення взаєморозуміння, а це

© Кірдогло Л. П., 2010

68	Методи підвищення ефективності навчання на уроках хімії

дуже важливі навички, бо нова цивілізація бачиться вченими як ера інформацій та комунікацій, тобто неподільності та єдності.

Навчальні програми гімназій передбачають поглиблене вивчення деяких предметів і оглядове, загальне знання про інші дисципліни. Але дитині потрібне гармонійне та всебічне уявлення про навколишній світ, бо це допоможе їй розібратися в подіях, що відбуваються навколо неї, та знайти своє місце в житті. Так виникає проблема:яквумовахвузькоїспеціалізаціїнавчаннястворититаке середовище, що надасть дитині можливість розібратися з подіями та віднайти своє ставлення до цих подій? Як в умовах гуманітарної гімназії з поглибленим вивченням іноземних мов залучити дитину до багатства світової науки та культури? Як зробити, щоби вона не просто ознайомилася з цими багатствами, але й відчула їх, проник­ лася ними, пропустивши всі отримані знання крізь призму свого (хоча й невеликого, але емоційно забарвленого) досвіду?

Знання, що набуваються поза школою, засвоюються довільно, без вольових зусиль. А навчальна діяльність потребує високого рівня тиску на довільність психічних процесів, уміння підкоряти свої бажання відчуттям обов’язків та відповідальності.

Не менш суттєвою є проблема розвитку відчуття самостійності та вміння приймати рішення. Важливим також є завдання формування вміння дитини співчувати, співставляти себе з іншими, розмірковувати за іншого, оцінювати свої дії відповідно до норм загальноприйнятої моралі.

Основною вимогою виконання цих завдань є активність інтелектуальної діяльності: з моменту виникнення запитання починається засвоєння, тому активність створюється вже запитанням учня. Однак, із віком інтелектуальна діяльність знижується: усе важче стає ставити запитання!

Наші випускники мають бути успішними в житті, тож система освіти зобов’язана їм у цьому допомогти, забезпечивши відповідними ресурсами. Але ж ніхто не знає, які вимоги будуть пред’явлені нашим випускникам завтра, тож вони мають бути готовими до того, що за роки своєї трудової діяльності їм доведеться міняти своє життя, кожного разу приймаючи на себе відповідальність за рішення.

Слід підкреслити, що проектування, проведення й технологія особистісно орієнтованого уроку, який розрахований на індивідуальну роботу з кожним учнем, ставить учителя в нову, поки не звичну для нього професійну позицію: бути одночасно і предметником, і психологом, який уміє здійснювати комплексне педагогічне спостереження за кожним учнем у процесі його індивідуального (вікового) розвитку, особистісного становлення.

Застосуванняметодупроектівуособистісноорієнтованомунавчанні	69

Урок — це та навчальна ситуація, де не тільки викладаються знання, але й розкриваються, формуються, реалізуються особистісні риси учнів. Поєднанню цих двох завдань і слугує особистісно орієнтований урок.

Співпраця дітей та дорослих — це найефективніший адекватний спосіб розкриття потенціалу дитини, оптимізації її взаємовідносин із навколишнім світом. Основна ідея, на якій побудований виховний процес,— це співпраця. Співпраця — це система відносин, які розвивають і які розвиваються самі. Співпраця — це найважливіший елемент розвитку особистості дитини.

Мотивація творчості належить до найважливіших компонентів творчої діяльності. Від того, як сформовані мотиви, залежить, чи побажає учень розв’язувати творчі завдання, чи запропонує оригінальні рішення.

Мотивація може бути зумовлена інтересом до певної науки, розумінням того, що ці знання будуть потрібні як підготовка до майбутньої спеціальності. На мотивацію впливає й думка однолітків, батьків, учителів. Важливим є й момент самоствердження. В учнів, які вивчають якийсь предмет поглиблено, цей мотив є дуже поширеним. Вони часто розв’язують творчі проблеми з метою впевнитися в правильності вибору предмета, а також із метою самоствердження як особистості. Мотивацію творчості суттєво підвищує задоволення, яке учень отримує від розв’язання творчих завдань.

Про розвиток навичок мислення

Здатніcть творчо мислити — це важлива складова творчого досвіду. Під час формування у дітей досвіду творчої діяльності треба навмисно звернути увагу навчання на вміння виявляти проблеми та розв’язувати їx.

Без гнучких та осмислених знань творчість неможлива. У той же час, творчість можна розглядати як засіб підвищення гнучкості та осмисленості знань учнів.

Багато нapікaнь останнім часом ми чуємо на адресу традиційного процесу навчання, про його неефективність, про зниження якості знань, про втрату учнями інтересу до набуття знань, про невміння застосовувати теоретичні знання практично та нездатність оцінити явища й процеси, що відбуваються в навколишньому світі; що діти не вміють самостійно одержувати інформацію, самостійно перенавчатися. А в сучасному світі, де кількість інформації щорічно майже подвоюється, знання самі по собі вже не мають тієї ваги, що раніше, вони дуже швидко втрачають свою цінність. А недосвідчений

70	Методи підвищення ефективності навчання на уроках хімії

дитячий розум із цього робить хибний висновок, що знання вже й не потрібно одержувати, що вони втратили своє значення.

У сучасному процесі навчання це треба враховувати. Потрібно спрямовуватинавчаннятакимчином,щобизалучатидоньогоучнів як активних учасників процесу, зробити їх зацікавленою в здобутті знань стороною, використати їхню природну допитливість та цікавість, задіяти їхнє бажання погратися під час навчання, позмагатися в кмітливості й дотепності. Це не означає, що навчання треба підмінити грою,— зовсім ні! Але ігровий компонент дозволяє зняти елемент примусовості, наявний у виконанні стандартної програми навчання. Він дозволяє в невимушеній формі та в обсязі, який дитина сама собі призначає, вивчати програмний матеріал.

Не можна недооцінити й важливість такого напрямку роботи над проектом, як привчання дітей до відповідальності під час роботи в колективі. Треба говорити про допомогу один одному, про гуманне ставлення й толерантність у процесі обговорення за круглим столом певних ідей, про здатність віднаходити компромісні рішення під час розробки спільного завдання.

І, нарешті, колективна робота над проектом сприяє розвитку навичок мислення. Удосконалення рівня розумової діяльності, крок за кроком — від найпростіших навичок до навичок високого рівня — основна перевага методу проекту!

Ось такими послідовними кроками має відбуватися розвиток мислення дитини:

Знання — Розуміння — Використання — Аналіз — Синтез — Оцінювання.

Автори сучасної технології Іntel® Навчання для майбутнього пропонують для цього такі форми роботи: проаналізувати, протиставити, розподілити по категоріях, вибрати, порівняти, скомпонувати, зробити висновок, сконструювати, довести, створити, критикувати, вивести формулу, класифікувати, ілюструвати, встановити порядок, передбачити, створити діаграму, обговорити, порівняти з критеріями, встановити відповідність, оцінити, розсудити, визначити цінність, висунути гіпотезу, організувати, розробити, спланувати, описати, створити схему, обчислити, знайти співвідношення, написати звіт, підтвердити ідею.

Нібитонічогонового?Але,колицепроводитьсяпостійнойувідповідній послідовності, то й наслідки розвитку наукового мислення значно покращуються. І кожному учневі можна запропонувати більшою міpою користуватися тими формами, що найкраще відповідають його складу мислення, поступово засвоюючи й ті форми, що йому подобаються менше.