5. Особливості реалізації болонського процесу
Болонський процес започатковано на зустрічі міністрів освіти 29 Європейських країн 10 червня 1999 року. Підписана ними Болонська декларація передбачувала до 2010 року створення спільного Європейського простору вищої освіти. Головною метою декларації учасники визнавали (на початку процесу) інтенсифікацію європейської мобільності випускників вищих учбових закладів. Така мобільність вважалася базисною для підвищення конкурентноздатності європейської системи вищої освіти та її випускників на світовому ринку праці.
Надалі головна мета процесу, незмінна за змістом, підлягала уточненню та деталізації відносно стратегії її досягнення, головних завдань, стандартів, тощо, під час наступних регулярних зустріч учасників процесу в період 1997-2003 pp. (Лісабон. Болонья. Прага. Берлін). Регулярні зустрічі міністрів країн-учасниць відбуваються що два роки. Наступна зустріч запланована в Бергені (Норвегія.2005).
Ключовими поняттями в переліку завдань Болонського процесу. обов'язкових до виконання в короткий термін для тих університетів, які мають намір увійти в процес, є поняття Європейської системи трансферу та акумуляції кредитів (залікових балів). ECTS. а також поняття додатку до диплому ((Diploma Supplement. DS). яке використовує систему ECTS та її компоненти.
Розвиток концепції моделі додатків до дипломів та її мета. Модель додатків до дипломів (Diploma Supplement. DS) була розвинута Європейською Комісією. Радою Європи а також UNESCO/CEPES і має на меті єдиний і стандартизований опис природи, рівня, змісту', наповнення та статусу (nature, level, соптехт. content and status) навчання, яке отримав та успішно засвоїв власник диплому. Додатки до дипломів переслідують мету прозорого та спрощеного міжнародного визнання професійних та академічних кваліфікацій (дипломів, ступенів, сертифікатів, тощо) та їх порівняння.
Чим є додаток до дипломів? DS є гнучким, але не директивним, документом, який покликаний економити гроші, час та робоче навантаження власника на ринку праці. DS e документом, виготовленим та підписаним в університеті, який надав кваліфікацію (ступінь, сертифікат, тощо) за стандартизованою формою Європейською Комісією двома мовами (одна з котрих - англійська). Документ складається з восьми обов'язкових секцій:
Інформація про власника кваліфікації;
Інформація про наданий кваліфікаційний рівень;
Інформація відносно рівня наданої кваліфікації:
Інформація відносно змісту навчання та осягнутих результатів;
Інформація відносно функцій, притаманних наданому кваліфікаційному рівню;
Додаткова інформація;
Інформація о легалізації (засвідчення) додатку до диплому;
8. Стандартизована інформація про національну систему вищої освіти.
Інформація повинна бути надана по всім восьми секціям обов'язково. Якщо за якихось причин певний пункт неможливо висвітлити необхідно в ньому ж надати причини, за якими це не виявилося можливим. Університети повинні забезпечити додаткам до дипломів такий самий рівень захисту (від підробки) та рівень засвідчення (легітимації), який вони забезпечують відповідним дипломам. Опис національної системи вищої освіти, у межах якої власник диплому був кваліфікований, покладається на Національні академічні центри інформації та визнання (NARIC-National Academic Centers of Recognition and Information)", його стандартизована форма доступна в Інтернеті.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Ван дер Венде М.К. Болонская декларация: расширение доступности и повышение конкурентоспособности высшего образования в Европе // Виша освіта в Європі. -2000.-№3.-Том XXV.
2. Довженко О.В. Сорбонская и Болонская декларации: Информация к размышлению.. . // Вестник высшей школы: Alma mater -2000. Ofe 6.
3. Лукичев Г.А. Интеграция и эффективность - цели реформ в высшем образовании стран Европы // Научный вестник Московского государственного технического университета гражданской авиации. -2000. -№ 26. -С.13-18.
4. Мюллер В.К. Англо-русский словарь: 70 000 слов и выражений. Изд. 14-е. стереотип. - М.: «Советская энциклопедия». 1969. -912 с.
5.Реформа высшего образования в Нидерландах // Голландский институт в Санкт-Петербурге: http://www.holinst.spb.ra.
6. Вища освіта України і Болонський процес: Навч. Посіб. за ред.В.Г.Кременя. – Тернопіль: Навчальна книга. – Богдан, 2004. – 384 с.
7. Величко О.Г. Болонськии процес - це конкретні рішення і дії // Теория и практика металлургии. - Днепропетровск, 2004.- С.З-ІЗ.
8. Матеріали науково-практичного семінару ,ДСредитно-модульна система підготовки фахівців у контексті Болонської декларації". Львів, 21-23 листопада 2003. -Львів: «Львівська політехніка». -1II с.
9. Яблонський В. Вища освіта України на рубежі тисячоліть. Проблеми глобалізації та інтернаціоналізації.-Київ, 1998. - 227 с.
10. А.П. Ефремов, В.Н. Чистохвалов. Кредиты и учебный процесс; научное издание. - М: Изд-во РУДН, 2003 / http://win.www wsu.ru/resources/.
11. Проблемы введения системы зачетных единиц в высшем профессиональном образовании / Под ред. В.Н.Чистохвалова.-М: Изд-во РУДН, 2003. -100 с/ http://www.ccep.ru;'htral/soderzh_ mater_k_vserros.tld
12. Щербик ЕЕ., Уразбаева Г.Т. Педагогические аспекты внедрения кредитной системы обучения в магистратуре / http://umo.ka2su.kz/ 13 1 scherbik.asp.
13. Вульфсон Б.Л. Стратегия развития образования на Западе на протяжении XXI столетия. - М: Изд-во УРАО, 1999. -С.114-! 15.
14. Келс Г.Р. Процесса самооценки. Руководство по самооценке для высшего образования. - М., 1999. - С. 23-24.
15. Лукичев Г.А. Интеграция и эффективность - цели реформ в высшем образовании стран Европы // Научный вестник Московского государственного технического университета гражданской авиации. --2000. -№26.-С.13-18.
16. Мотова ПН., Наводнов В.Г., Куклин В.Ж., Савельев Б.С. Системы аккредитации за рубежом. - М., 1998.- 180 с.
17. Шадріков В., Геворкян Ј., Калабїи З., Кирінюк А., Наводнов В., Мотова Р., Петропавловській М.. Про процедуру комплексної оцінки вузу // Вища освітав Росії.-2001.-№ 1-С. 29-38.
18. Корсак К.В. Світова вища освіта. Порівняння і визнання закордонних кваліфікацій і дипломів. / За. заг. ред. проф. Г.В. Щокіна: Монографія. -К.: МАУП-МКА, 1997. -208 с.
19. Болонський процес у фактах і документах (Сорбонна-Болонья-Саламанка-Прага-Берлін) Упорядники: Степко М.Ф., Болюбаш Я. Я., Шинкарук В. Д.. Грубінко В. В. Бабин 1.1. - Тернопіль: Вид-во ТДПУ ім. В. Гнатюка. 2003. - 52 с.
20. Ликовий В. В. Болонський процес: шляхом європейської інтеграції // Дзеркало тижня. - 2003. - N 40. - 18-24 жовт. - (Інтерв'ю М. 3. Згуровського).
21. Баиденко В. І. Болонський процес: структурна реформа вищої освіти Європи. - М.: Дослід. центр проблем якості підготовки спеціалістів. Рос. новий ун-т. 2002. -128 с
22. Журавський В. С. Виша освіта як фактор державотворення і культури в Україні. - К\: Вид. дім "ІнЮре", 2003.- 416 с