Додаткова інформація.

Акули. Більшість акул - активні хижаки, нерозбірливі щодо їжі (різноманітні безхребетні тварини, риби, пінгвіни, морські ссавці), лише деякі види (наприклад, велетенська та китова акули) живляться дрібними планктонними організмами.

У прибережних водах Чорного моря поширена колюча акула, або катран. Цей яйцеживородний вид сягає трохи більше метра завдовжки, живиться рибою, молюсками, ракоподібними та не становить небезпеки для людини.

Скати. До скатів належить понад 350 видів, поширених у морях, однак деякі види - мешканці прісних водойм. Тіло скатів сплощене зверху вниз, вони плавають, хвилеподібно рухаючи широкими грудними плавцями. Зяброві щілини розміщені, на відміну від акул, знизу голови. Більшість цих риб веде придонний спосіб життя - вони лежать на морському дні, чатуючи на здобич, або закопуються в пісок. Виняток становлять риби-пилки (до 8 м завдовжки), які плавають у товщі води, та велетенська манта, або морський диявол (довжина тіла - до 6,5 м, маса - до 1,5 тонни). Найменший за розмірами вид - індійський електричний скат (до 15 см завдовжки). Скати живляться різноманітними безхребетними тваринами та рибою, деякі види - планктоном. Різні види можуть відкладати до 50 яєць або народжувати від 1 до 10 малят.

Електричні скати мають особливі утвори для нападу та захисту -електричні органи, здатні виробляти електричні розряди напругою від 8 до 220 вольт. У прибережній смузі Чорного та Азовського морів мешкають два види скатів - шипуватий, або морська лисиця, та хвостокол. Морська лисиця мешкає на глибинах до 100 м. Вона сягає до 125 см завдовжки. Хвостокол щороку мігрує на зимівлю в Середземне море і в наших водах трапляється лише навесні та влітку. Довжина його тіла може сягати 2,5 м, а вага до 20 кг. У його хвості є зазубрена голка до 10 см завдовжки, що слугує для захисту від ворогів; відомі випадки поранення людей.

Робота 3. Розглянути і замалювати скелет, зовнішню і внутрішню будову окуня звичайного (Perca fluviatilis, підклас Променепері (Actinopterygii), клас Кісткові риби (Osteichthyes)

Теоретична частина.

Клас Кісткові риби (Osteichthyes) – одна з найчисельніших груп хордових тварин, які на відміну від хрящових риб, мають кістковий скелет. Він значно міцніший і легший від хрящового. В окремих представників скелет кістково-хрящовий.

Кісткові риби мають п’ять пар зябрових щілин, які покриті кістковою зябровою кришкою. У цих риб розвинений гідростатичний орган – плавальний міхур, який сприяє гідродинаміці й маневруванню тварин у воді без особливих затрат енергії. Підсиленню інтенсивності травлення сприяють пілоричні відростки, які знаходяться на межі між шлунком і кишками. Артеріального конуса немає. Запліднення зовнішнє.

Клас кісткові риби поділяють так:

Підклас лопатепері:

Надряд кистепері;

Надряд дводишні;

Підклас променепері:

Надряд палеоніски (вимерли);

Надряд багатопері;

Надряд хрящові ганоїди;

Надряд кісткові ганоїди;

Надряд костисті;

Підклас лопатепері.

Надряд кистепері риби. Сюди відноситься риба латимерія, яка була виловлена в Індійському океані в 1938 році. Характерною ознакою цих риб є своєрідна будова плавців, що мають м’ясисті покриті лускою лопаті. Скелет парних плавців нагадує скелет п’ятипалої кінцівки деяких наземних хребетних, завдяки чому ці риби можуть і плавати і пересуватись по дну. Живе латимерія на глибині 400 м, вона має розміри до 1,8 м, масою 95 кг. Це хижа риба, вона має міцні щелепи із зубами. Полює вона в сутінках. Латимерія – яйцеживородна риба, народжує 5-19 малят. З 1938 року їх виловлено 80 екземплярів. Місцеве населення ловить цих заради смачного м’яса.

Надряд дводишні риби. До цього надряду належить всього 6 представників прісноводних риб: австралійський рогозуб (церадот); лепідосирен, або південноамериканський лусковик; африканський великий, малий, темний і бурий лусковики. Ці дводишні риби називаються так за здатності дихати як зябрами так і легенями. Живуть вони у водоймах, що пересихають (лусковики), або у водоймах, бідних на кисень у певні періоди року (рогозуб). Рогозуб від нестачі кисню піднімається на поверхню і набирає у легеніповітря, а інші під час пересихання водойм, зариваючись в намул і впадають в сплячку. Навколо їх тіла утворюється кокон – капсула з мулу, яка змочується секретом шкірних залоз. У коконі є отвір, через який надходить кисень. Сплячка може тривати від 6 до 9 місяців, без води вони можуть прожити до 4 років. Розміри їх різні: рогозуб має 175 см, великий лусковик – 200, малий – 30, а лепідосирен – 125 см. Живляться вони безхребетними тваринами( молюсками, ракоподібними, червами, личинками комах) і, частково рибою. Розмножуються ікрою, відкладаючи її в нори, при цьому самець охороняє гніздо. Місцеве населення здобуває дводишних зради смачного м’яса.

Підклас променепері.

Для цього підкласу характерні плавці, утворені жорсткими або м’якими променями, які, як правило з’єднані між собою перетикою. Основа грудних плавців утворена рядом елементів-радалій, які при членовані безпосередньо до плечового пояса.

Підклас променепері риби поділяють на п’ять надрядів: багатопері, хрящові ганоїди, кісткові ганоїди, костисті риби, палеоніски (вимерлі).

Надряд багатопері. У цих риб грудні плавці мають широку м’ясисту лопать, спинні складаються з ряду маленьких плавців. У них є легеневий дихальний міхур (додатковий орган дихання), тому без води вони можуть бути протягом 3 -4 годин. Поширені в річках тропічної Африки. Нині їх налічують біля 14 видів. Вони бувають завдовжки до 90 см, активні вночі. Живляться личинками комах, дрібною рибою. Це красиві риби, їх утримують в акваріумах, але в неволі вони не розмножуються. Найбільш відомою рибою є нільський багатопер.

Надряд хрящові ганоїди. Сюди входить один ряд Осетроподібні, або кістково-хрящові риби. Їх налічують 25 видів, в Україні – 6, а саме: білуга, шип, стерлядь, осетер азово-чорноморський (російський), осетер атлантичний, севрюга.

Це найпримітивніші з променеперих риб, осьовий скелет їх складається з хорди і сегментально розташованих хрящових верхніх і нижніх дуг хребців. Голова закінчується витягнутим рилом, на нижній частині якого розміщений рот. Перед ротом є ряд вусиків. Хрящовий череп зовні покритий накладними кістками, які розвиваються не в хрящах, а в сполучній тканині шкіри. На тілі є п’ять поздовжніх рядів великих ромбовидних кісткових щитків – «жучок», або «бляшок». Крім того, у шкірі є багато дрібних лусочок, що за будовою схожі на кісткові щитки.

Осетрові риби поширені в морях і річках Євразії і Північної Америки, найбільше їх водиться у водоймах басейнів Каспійського, Чорного та Азовського морів. Це прохідні риби, за винятком стерляді і лопатоносів. Нерест у них відбувається в навесні або влітку в річках, а гуляють вони в морі або пониззі річок. Статевозрілими стають на 4 – 20-му році. Плодючість складає 1,5-5 млн. штук. Ікринок.

Осетрові мають велике промислове значення. У них цінне високоякісне і смачне м’ясо. Крім того, споживають ікру (вона чорна) і хорду. Тому нині значну увагу приділяють акліматизації, гібридизації та розведенню осетрових. В Україні є рибзаводи, де вирощують молодь осетрових і випускають у річки і моря.

Надряд кісткові ганоїди. Нині кісткові ганоїди населяють внутрішні водойми Північної і Центральної Америки та Куби. Це хижі риби, до них належать панцирні щуки і риба амія. Панцирні щуки бувають 3 – 4 м. Тіло їх покрито суцільним панциром з ганоїдної луски. Амія має плавальний міхур, який є додатковим органом дихання. Населяє вона заболочені водойми, утворює гуртові поселення, що сприяє захисту потомства.

Надряд костисті риби. Сюди відносять понад 19,5 тис. видів. Їх поділяють приблизно на 30 рядів, основними з них є: оселедцеподібні; лососеподібні; вугреподібні; коропоподібні; сомоподібні та окунеподібні.

Ряд Оселедцеподібні становлять біля 20% світового вилову, до них належать оселедці, сардини, або івасі, кілька, шпроти, хамса, або анчоус.

Ряд Лососеподібні – це цінні промислові види: форель, лосось, харіус і ін..

Ряд Вугреподібні нараховує приблизно 350 видів, які населяють прісні та морські водойми. Вугор річковий зустрічається в озерах і річках Волині, має 2м довжини, масою 4-6 кг. Живуть до 10 років, на нерест вугри європейські та американські ідуть в Саргасове море, при цьому долають до 8 тис. км. Після нересту гинуть.

Ряд Коропоподібні налічує 2900 видів. Представниками родини коропових є: сазан, плітка, вобла, лящі, лини, карасі, товстолобики, амури та ін.. Також до коропоподібних відносять вугрів електричних з басейну Амазонки і піранью.

Ряд Сомоподібні включає понад 1200 видів. Водяться в усіх річках України. Живуть соми 80-100 років, за цей час вони можуть сягати довжини до 5м при масі 300 кг.

Ряд Окунеподібні включає наступні види: окунь, судак, йорж, ставрида.