5.2. Характеристика емоційних станів, що виникають у процесі діяльності.

Найбільш потужним проявом емоцій, що виникає у процесі діяльності і викликає комплексну фізіологічну реакцію є стрес. Він є одним із найбільш розповсюджених у сучасності видів афектів. Являє собою стан надмірно сильної і тривалої напруженості, яка виникає у людини, коли її нервова система отримує емоційне перевантаження. Стрес дезорганізує діяльність людини, порушує нормальний хід її поведінки. Стреси, особливо тривалі і такі, що відбуваються часто, мають негативний вплив не тільки на психічний стан, але й на фізичне здоров’я людини. Вони являють собою головні «фактори ризику» при прояві та загостреннях таких захворювань, як серцево-судинні і захворювання жовчно-кишкового тракту.

Стрес – неспецифічна реакція організму у відповідь на несподівану, напружену ситуацію (холод, втома, біль, приниження). Це фізіологічна реакція, що мобілізує резерви організму і готує його до фізичної активності типу спротиву, боротьби, до втечі. Під час стресу виділяються гормони, змінюється режим роботи багатьох органів і систем (ритм серця, частота пульсу тощо). Стресова реакція має різний прояв у різних людей: активна – зростає ефективність діяльності (це „стрес лева”), пасивна – ефективність діяльності різко знижується („стрес кролика”).

Стрес в перекладі з англійської – це напруга. Засновник теорії стресу, канадський вчений Г.Селье під стресом розумів систему реакцій організму у відповідь на будь-яку вимогу до нього, яка спрямована на створення адаптації чи пристосування організму до труднощів.

Більш розповсюдженим є визначення стресу як неспецифічної (тобто однієї і тієї ж самої на різні подразники) реакції організму на будь-яку висунуту до нього вимогу. Стрес – це відповідь на загрозу реальну, реальну чи уявну.

Виникнення і переживання стресу залежить не стільки від об’єктивних, скільки від суб’єктивних чинників, від особливостей самої людини: оцінки нею ситуації, зіставлення своїх сил і особливостей з тим, що вимагається, та ін. Будь-яка несподіванка, що порушує звичайний перебіг життя, може стати причиною стресу або стресором. При цьому не мають значення зміст самої ситуації та ступінь її об’єктивної загрози. Важливим є саме суб’єктивне ставлення до неї. Тому певна ситуація одними може сприйматися як стресова, а у інших вона не викличе жодного стресу. Матимуть значення внутрішні психологічні особливості людини. Ця важлива особливість стресу має велике значення для боротьби з ним.

Коли людина попадає у стресову ситуацію і намагається адаптуватися до впливу стресу, цей процес, згідно з Г.Сельє, проходить три фази:

1. Фаза тривоги. Організм мобілізується для зустрічі із загрозою. Відбуваються біологічні реакції, які обумовлюють боротьбу або втечу. З погляду фізіології це певні зрушення: згущення крові, підвищення тиску, збільшення печінки тощо.

2. Фаза опору. Організм намагається опиратися загрозі або справлятися з нею, якщо загроза продовжує діяти і її не можна уникнути. Фізіологічні реакції перевищують норму, і це робить тіло вразливішим для інших стресорів. Наприклад, коли ви захворіли, то гостріше реагуєте на неприємності. Врешті-решт тіло адаптується до стресу і повертається до нормального стану.

3. Якщо дія стресу продовжується і людина неспроможна адаптуватися, це може виснажити ресурси тіла. Фаза виснаження, вразливість до втоми, фізичні проблеми призводять до хвороб і навіть до загибелі організму. Ті самі реакції, які дозволять опиратися короткочасним стресорам, - підсилення енергії, напруження м’язів, недопускання ознак болю, припинення травлення, підйом тиску крові – за тривалої дії шкідливі. Цей процес має наступну схему

Стресор Стрес Здорове пристосування чи хвороба

На сьогодні встановлено, що не тільки біологічні умови можуть спричинити хворобу. По-перше, між стресором і стресом міститься індивідуальна оцінка події – дехто може сприйняти цю подію як неприємну, дехто як приємну або як нейтральну. По-друге між стресом і його наслідками важливою ланкою є те, як індивід справляється зі стресом. Не кожен у стані стресу поводить себе однаково: не всі захворюють; для декого стрес буде навіть приємним викликом. Тому першу схему необхідно доповнити.